Ухвала
10 квітня 2020 року
м. Київ
справа № 705/1772/19
провадження № 61-5515ск20
Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Дундар І. О. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Крата В. І., розглянув касаційну скаргу акціонерного товариства «Альфа-Банк», яка підписана представником Луньовою Анною Генадіївною, на постанову Черкаського апеляційного суду від 13 лютого 2020 року у справі за позовом акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України «Про доступ до судових рішень» суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Реєстру.
Аналіз Єдиного державного реєстру судових рішень свідчить, що у квітні 2019 року акціонерне товариство «Альфа-Банк» (далі - АТ «Альфа-Банк») звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором № 501010460 від 06 березня 2018 року у розмірі 265 054,24 грн, яка складається із: 240 515,81 грн - за кредитом; 7 338,43 грн - за відсотками; 15 600,00 грн - по комісії; 1 600,00 грн та судові витрати.
Заочним рішенням Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 13 листопада 2019 року у задоволенні позову АТ «Альфа-Банк» відмовлено.
Постановою Черкаського апеляційного суду від 13 лютого 2020 року заочне рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 13 листопада 2019 року скасовано та ухвалено нове, яким позов АТ «Альфа-Банк» задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Альфа-Банк» заборгованість за кредитним договором від 06 березня 2018 року в розмірі 240 515,81 грн, відсотки за користування кредитом у розмірі 7 338,43 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
20 березня 2020 року АТ «Альфа-Банк» засобами поштового зв'язку подало до Верховного Суду касаційну скаргу, яка підписана представником Луньовою А. Г. , на постанову Черкаського апеляційного суду від 13 лютого 2020 року. АТ «Альфа-Банк» просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції в частині відмови у задоволені позову та ухвалити нове рішення в цій частині, яким задовольнити позов. При цьому посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.
Відповідно до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» від 15 січня 2020 року № 460-IX, який набрав чинності 08 лютого 2020 року, установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Ухвалою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 20 травня 2019 року справу № 705/1772/19 справу визнано малозначною, відкрито провадження у справі та призначено до розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
АТ «Альфа-Банк» у касаційній скарзі вказує, що справа є малозначною, але касаційна скарга має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, оскільки судами проігноровано усталену судову практику, зокрема, постанови Верховного Суду від 23 січня 2019 року у справі № 355/385/17. Проте, АТ «Альфа-Банк» не обґрунтовує в чому саме проявляється ігнорування та чому саме справа стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.
Крім того, АТ «Альфа-Банк» у касаційній скарзі вказує, що справа є малозначною, але справа становить значний суспільний інтерес та має для банку виняткове значення та для всіх банківських установ держави в цілому. Проте АТ «Альфа-Банк» не обґрунтовує, у чому проявляється значний суспільний інтерес та виняткове значення для банку та чому касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.
Посилання у касаційній скарзі на порушення норм матеріального та процесуального права фактично підтверджує незгоду особи, яка подала касаційну скаргу, з оскарженими судовими рішеннями. І, відповідно, не свідчить, що справа становить значний суспільний інтерес та виняткове значення для учасника справи, касаційна скарга стосується питань права, що мають фундаментальне значення для єдиної правозастосовчої практики.
Посилання на інші випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню, касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять.
Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України, пункт 9 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими, ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді, може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).
Вказівка в резолютивній частині постанови Черкаського апеляційного суду від 13 лютого 2020 року про можливість її оскарження до Верховного Суду не є підставою для відкриття касаційного провадження судом касаційної інстанції, оскільки касаційну скаргу подано на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.
Європейський суд з прав людини вказує, що було б важко погодитись з тим, що Верховний Суд у ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволило йому відфільтрувати справи, що надходять до нього, має бути пов'язаним з помилками нижчих судів при визначенні питання щодо надання комусь доступу до нього. В іншому випадку це може серйозно заважати роботі Верховного Суду і зробить неможливим виконання Верховною Судом своєї специфічної ролі. У прецедентній практиці Суду вже було підтверджено, що повноваження вищого суду щодо визначення своєї юрисдикції не можуть бути обмежені таким чином (ZUBAC v. CROATIA, № 40160/12, § 122, ЄСПЛ, від 05 квітня 2018 року).
Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.
Таким чином, оскаржене рішення ухвалене у малозначній справі. Тому у відкритті касаційного провадження слід відмовити, оскільки касаційна скарга АТ «Альфа-Банк» подана на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Керуючись статтями 19, 260, 389, 394 ЦПК України Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою акціонерного товариства «Альфа-Банк», яка підписана представником Луньовою Анною Генадіївною, на постанову Черкаського апеляційного суду від 13 лютого 2020 року у справі за позовом акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: І. О. Дундар
Є. В. Краснощоков
В. І. Крат