16 квітня 2020 року
Київ
справа №540/2204/19
адміністративне провадження №К/9901/9729/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Білак М.В.,
суддів: Єресько Л.О., Соколова В.М.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 1 квітня 2020 року за заявою ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову у справі №540/2204/19 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, третя особа: приватне підприємство «Тайфун» про визнання протиправними рішень та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому, з урахуванням заяви про зміну позовних вимог, просив:
- визнати незаконним та скасувати рішення Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) від 19 червня 2019 року, яке оформлене протоколом №83/06/19 в частині застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідатора) на підставі подання від 15 травня 2019 року №1275, з урахуванням попереднього дисциплінарного стягнення;
- визнати незаконним та скасувати наказ Міністерства юстиції України від 4 липня 2019 року за №2033/5 "Про анулювання свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), виданого позивачу";
- зобов'язати Міністерство юстиції України внести до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України інформацію про відновлення дії свідоцтва №706 від 08 квітня 2013 про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), виданого арбітражному керуючому ОСОБА_1 .
Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2020 року у задоволенні позову відмовлено.
На зазначене рішення суду скаржник подав апеляційну скаргу.
Ухвалами П'ятого апеляційного адміністративного суду від 27 березня 2020 року відкрито апеляційне провадження та призначено справу до апеляційного розгляду.
Під час апеляційного провадження, 26 березня 2020 року від ОСОБА_1 надійшла заява про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, в якій заявник просить: "зупинити дію наказу Міністерства юстиції України від 04.07.2019 року за №2033/5 "Про анулювання свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), виданого Севрюкову І.О., зобов'язати Міністерство юстиції України забезпечити виключення до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України запису про анулювання свідоцтва №706 від 08 квітня 2013 про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), виданого арбітражному керуючому ОСОБА_1 до набрання законної сили рішенням у цій справі, заборонити Міністерству юстиції України вносити до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України записи про припинення діяльності або анулювання свідоцтва арбітражного керуючого ОСОБА_1 до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі".
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 1 квітня 2020 року відмовлено у задоволенні заяви про забезпечення позову.
Вважаючи таке судове рішення суду апеляційної інстанції ухваленим із порушенням норм процесуального права, позивач оскаржив його в касаційному порядку.
Ухвалою Верховного Суду від 16 квітня 2020 року відмовлено у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 1 частини першої статті 333 КАС України, оскільки касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню
Скаржник повторно подав касаційну скаргу на ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 1 квітня 2020 року за заявою ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову у справі №540/2204/19.
На підставі аналізу доводів касаційної скарги та доданих до неї матеріалів, Суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження з таких підстав.
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 333 КАС України, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо є постанова про залишення касаційної скарги цієї самої особи без задоволення або ухвала про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою цієї особи на це саме судове рішення.
Разом з поданою касаційною скаргою скаржник долучив заяву про вжиття заходів забезпечення позову, яка за своїм змістом є ідентичною тексту касаційної скарги і в якій ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 1 квітня 2020 року, якою відмовлено у задоволенні заяви про забезпечення позову.
Верховний Суд наголошує, що відповідно до статті 153 КАС України заява про забезпечення позову подається:
1) до подання позовної заяви - до суду, до якого має бути подано позов за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом;
2) одночасно з пред'явленням позову - до суду, до якого подається позов за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом;
3) після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.
У разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен подати відповідну позовну заяву протягом десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову.
Враховуючи викладені норми КАС України забезпечення позову на стадії касаційного розгляду не допускається.
Таким чином, зважаючи приписи вказаної імперативної норми процесуального права та враховуючи наявність ухвали про відмову у відкритті провадження на ті самі судові рішення та за скаргою тієї ж особи, у відкритті провадження слід відмовити.
Керуючись пунктом 3 частини першої статті 333 КАС України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою ОСОБА_1 на ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 1 квітня 2020 року за заявою ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову у справі №540/2204/19.
Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
М.В. Білак
Л.О. Єресько
В.М. Соколов,
Судді Верховного Суду