16 квітня 2020 року
Київ
справа №826/15114/18
адміністративне провадження №К/9901/9621/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача: Желтобрюх І.Л.,
суддів: Білоуса О.В., Блажівська Н.Є.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 жовтня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 лютого 2020 року у справі №826/15114/18 за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,-
02 квітня 2020 року відповідачем до Верховного Суду подано касаційну скаргу на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 жовтня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 лютого 2020 року у справі №826/15114/18.
За наслідками перевірки касаційної скарги суддею-доповідачем встановлено, що вона не відповідає вимогам статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС України).
Відповідно до частини четвертої статті 330 КАС України до касаційної скарги, зокрема, додається документ про сплату судового збору.
Однак, при поданні касаційної скарги скаржником не долучено документа на підтвердження сплати судового збору у розмірі, визначеному статтею 4 Закону України "Про судовий збір".
Згідно частини першої статті 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
З матеріалів даної касаційної скарги та доданих до неї матеріалів вбачається, що позивач є юридичною особою, звернувся до суду в 2018 році та заявив вимоги майнового характеру.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" встановлено розмір прожиткового мінімуму на одну працездатну особу в розрахунку на місяць станом на 01 січня 2018 року - 1762 грн. 00 коп.
За подання юридичною особою позову майнового характеру ставка судового збору складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (616700грн). (частина 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір»).
Відповідно до підпункту 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання касаційної скарги на рішення суду справляється судовий збір у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (42040,00грн).
Ціна позову складає 173072861,50грн.*1,5%=2596092,92грн. більше ніж 616700,00грн.
616700,00грн. * 200%=1233400,00грн. більше ніж 42040,00 грн. Тобто, судовий збір, який підлягає сплаті, становить 42040,00 грн.
Натомість, скаржником подано клопотання про відстрочення сплати судового збору. Як на підставу для відстрочення такого процесуального строку скаржник посилається на відсутність коштів на рахунках КЕКВ 2800. На підтвердження вказаного додано копію виписки за 30.03.2020 про залишок коштів.
За приписами частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Відповідно до частин першої, другої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно з частиною першою статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Частиною другою цієї ж статті закріплено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
З указаного вбачається, що заявник не є суб'єктом, на якого розповсюджується дія законодавства щодо зменшення розміру судового збору, звільнення від його сплати, відстрочення або розстрочення його сплати.
На підставі викладеного суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору.
Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів: УК у Печер.р-ні/Печерс. р-н/22030102. Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897. Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП). Код банку отримувача (МФО): 899998. Рахунок отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007. Код класифікації доходів бюджету: 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055") .Призначення платежу - *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом _________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), ВЕРХОВНИЙ СУД (Касаційний адміністративний суд).
Згідно із частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Частинами першою, другою статті 169 КАС України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без руху для усунення скаржником недоліків касаційної скарги шляхом надання доказів оплати судового збору.
Що стосується строку, протягом якого скаржнику необхідно усунути недоліки касаційної скарги, Суд зазначає наступне.
За приписами частини першої статті 120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Тобто днем, з якого починається перебіг процесуального строку для усунення недоліків касаційної скарги, з огляду на приписи частини другої статті 169 КАС України, є день вручення скаржнику ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Поряд із тим, 2 квітня 2020 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічний гарантій з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) №540-ІХ від 30 березня 2020 року", яким, серед іншого, внесені зміни до КАС України.
Цим Законом доповнено розділ VI "Прикінцеві положення" КАС України пунктом 3 наступного змісту: "Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 169 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)".
Отже, строк усунення недоліків касаційної скарги, визначений статтею 169 КАС України, не може бути меншим встановленого Кабінетом Міністрів України строку дії карантину.
З урахуванням викладеного, Суд вважає за необхідне встановити особі, що подала касаційну скаргу, строк протягом 10 днів з дня отримання цієї ухвали Верховного Суду, без урахування строку дії встановленого Кабінетом Міністрів України карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).
На підставі викладеного, керуючись статтями 169, 248, 329 - 332 КАС України,
Відмовити у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Полтавській області про відстрочення сплати судового збору.
Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 жовтня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 лютого 2020 року у справі №826/15114/18 - залишити без руху.
Встановити особі, що подала касаційну скаргу, строк протягом 10 днів з дня отримання цієї ухвали Верховного Суду, без урахування строку дії встановленого Кабінетом Міністрів України карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).
Роз'яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач І.Л. Желтобрюх
Судді О.В. Білоус
Н.Є. Блажівська