16 квітня 2020 року
Київ
справа №2а-6029/12/2670
адміністративне провадження №К/9901/10760/20
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Ханової Р.Ф.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві
на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2012 року
та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2019 року
у справі №2а-6029/12/2670
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецвагон»
до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва, Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві
про визнання протиправними дії, стягнення бюджетної заборгованості та пені,-
13 квітня 2020 року Головне управління ДПС у м. Києві подало до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2012 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2019 року у справі №2а-6029/12/2670.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакцій чинній з 08 лютого 2020 року) в касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
Відповідно до частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Аналіз наведених положень Кодексу адміністративного судочинства України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов'язково наводитись у взаємозв'язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.
Скаржником у касаційній скарзі не наведено конкретної підстави (підстав), на якій (яких) подається касаційна скарга.
Суд вважає, що підстави касаційного оскарження викладаються в касаційній скарзі з вказівкою (наведенням) конкретних висновків суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку. Скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було неправильно застосовано, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися. Мають бути також зазначені правові висновки Верховного Суду, стосовно конкретних норм права, які за наявності подібних правовідносин не враховані судом апеляційної інстанції.
У разі, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо не дослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставини справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому на думку скаржника останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.
Отже, касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.
Суд зазначає, що звертаючись із касаційною скаргою скаржник не врахував, що постанова суду апеляційної інстанції ухвалена за результатами нового розгляду здійсненого на виконання постанови Верховного Суду від 09 вересня 2019 року.
Суд визнає неприйнятним посилання скаржника на пункт перший частини другої статті 353 КАС України, як підставу скасування судових рішень у цій справі з направленням справи на новий розгляд, без доведеності обґрунтування які саме з підстав та випадків частини четвертої статті 328 цього кодексу мають місце у спірних правовідносинах, та визначаються податковим органом у якості підстав касаційного перегляду.
Враховуючи те, що касаційна скарга не містить обов'язкових підстав касаційного оскарження, то відповідно до пункту 4 частини п'ятої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається заявнику.
Керуючись пунктом 4 частини п'ятої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України,
Касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2012 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2019 року у справі №2а-6029/12/2670 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецвагон» до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва, Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві про визнання протиправними дії, стягнення бюджетної заборгованості та пені - повернути скаржнику.
Роз'яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Р.Ф.Ханова