15 квітня 2020 року
Київ
справа №420/6318/18
адміністративне провадження №К/9901/9350/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Губської О. А.,
суддів: Білак М.В., Калашнікової О.В.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 липня 2019 року та постанову П?ятого апеляційного адміністративного суду від 10 січня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Представника Уповноваженого у південних областях Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Остапенка Олександра Анатолійовича про визнання протиправною бездіяльність відповідача та зобов'язання скласти протокол,
27 березня 2020 року зазначену скаргу подано засобами поштового зв'язку.
30 березня 2020 року скарга надійшла до суду касаційної інстанції.
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Аналіз матеріалів касаційної скарги свідчить про її невідповідність вимогам статей 329, 330 КАС України.
Статтею 329 КАС України встановлено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п'ятою статті 333 цього Кодексу.
Постанова П'ятого апеляційного адміністративного суду від 10 лютого 2020 року складена в повному обсязі 10 лютого 2020 року.
Касаційну скаргу подано засобами поштового зв'язку 27 березня 2020 року.
Скаржником в прохальній частині касаційної скарги, крім іншого, заявлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження для надання йому можливості скористатися своїм правом та звернутися повторно з даною касаційною скаргою з поданням до Касаційного адміністративного суду з поданням процесуальних та інших документів у паперовій формі, у порядку, визначеному КАС України, оскільки ухвалою від 04 березня 2020 року передбачено його право повторного звернення з даною касаційною скаргою.
Водночас, скаржник, в порушення вимог пункту 7 частини другої статті 330 КАС України не зазначає дату отримання ним копії судового рішення апеляційної інстанції, що оскаржується.
Згідно з частинами другою, третьою статті 332 КАС України, до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу. Касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
За таких обставин, відповідно до правил статті 332 КАС України касаційна скарга підлягає залишенню без руху з установленням скаржнику строку для надання суду доказів наявності інших підстав поважності пропуску на касаційне оскарження, а також зазначити дату отримання ним копії судового рішення апеляційної інстанції, що оскаржується.
Крім цього, касаційна скарга не відповідає вимогам статті 330 КАС України.
Пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України встановлено, що у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).
Відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Всупереч вказаному, скаржником у касаційній скарзі не зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав) та не викладено відповідних обґрунтувань.
Згідно з частиною 2 статті 332 КАС України, до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
За таких обставин, відповідно до правил статей 169, 332 КАС України касаційна скарга підлягає залишенню без руху з установленням скаржнику строку для усунення її недоліків шляхом подання до суду доказів наявності інших підстав поважності пропуску на касаційне оскарження, а також зазначити дату отримання ним копії судового рішення апеляційної інстанції, що оскаржується; уточненої касаційної скарги (заяви про уточнення касаційної скарги) із зазначенням підстави (підстав), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав) та викладенням відповідних обґрунтувань, із наданням її копії відповідно до кількості учасників справи.
При цьому, Верховний Суд враховує, що 02 квітня 2020 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв?язку з поширенням корона вірусної хвороби (COVID-19), за яким, зокрема, внесено зміни до Кодексу адміністративного судочинства України та доповнено Розділ IV Прикінцеві положення цього Кодексу пунктом 3.
Відповідно до пункту 3 Розділу IV Прикінцеві положення Кодексу адміністративного судочинства України, під час карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на запобігання поширенню корона вірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 169 Кодексу адміністративного судочинства України, а також строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов?язаного із запобіганням поширення корона вірусної хвороби (COVID-19).
Керуючись статтями 248, 332 КАС України,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 липня 2019 року та постанову П?ятого апеляційного адміністративного суду від 10 січня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Представника Уповноваженого у південних областях Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Остапенка Олександра Анатолійовича про визнання протиправною бездіяльність відповідача та зобов'язання скласти протокол залишити без руху.
Надати скаржнику строк для усунення недоліків касаційної скарги, зазначених у мотивувальній частині ухвали, тривалістю десять днів з дня вручення копії цієї ухвали, але не менше, ніж з дня закінчення строку дії карантину, пов?язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).
Роз'яснити, що у разі невиконання вимог ухвали суду про залишення касаційної скарги без руху (в частині надання доказів наявності інших підстав для поновлення строку на касаційне оскарження), в установлений судом строк, а також у разі, якщо наведені скаржником підстави для поновлення строку на касаційне оскарження будуть визнані судом неповажними, у відкритті касаційного провадження буде відмовлено.
У разі невиконання вимог ухвали суду в іншій частині, в установлений судом строк, касаційну скаргу буде повернуто скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач О. А. Губська
Судді М. В. Білак
О. В. Калашнікова