15 квітня 2020 року
Київ
справа №640/21328/18
адміністративне провадження №К/9901/10442/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Олендера І.Я.,
суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,
перевіривши касаційну скаргу Офісу великих платників податків ДПС на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.03.2020 у справі №640/21328/18 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СКС» до Державної фіскальної служби України, Офісу великих платників податків ДФС про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
Товариство з обмеженою відповідальністю «СКС» звернулося до суду з адміністративними позовом до Державної фіскальної служби України, Офісу великих платників податків ДФС про визнання протиправним та скасування рішення Державної фіскальної служби України №928705/36088095 від 25.09.2018 про відмову в реєстрації податкової накладної від 10.04.2018 №1000238; зобов'язання зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №1000238 від 10.04.2018.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.09.2019 адміністративний позов задоволено.
Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 10.03.2020, визнавши неповажними причини пропуску Офісом великих платників податків ДФС строку на апеляційне оскарження, відмовив у відкритті апеляційного провадження за його апеляційною скаргою на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.09.2019 у справі №640/21328/18.
Не погодившись з рішенням суду апеляційної інстанції, Офіс великих платників податків ДПС 08.04.2020 звернувся з касаційною скаргою до Верховного Суду. В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права. Зокрема, податковий орган вказує на незаконність прийняття рішення суду апеляційної інстанції, яке перешкоджає подальшому провадженню у справі зважаючи на відсутність законних підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження. Відповідач вважає, що своєчасне подання апеляційної скарги при первинному зверненні до суду є підставною для поновлення пропущеного строку повторно поданої апеляційної скарги з подальшим відкриттям провадження у справі. Недостатність бюджетних асигнувань необхідних для сплати судового збору та тривалість проведення процедури безспірного списання коштів за виконавчими провадженнями відносно Офісу великих платників податків ДПС є обставинами, які не залежать від волі контролюючого органу, та свідчать про наявність підстав для визнання поважними причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції. На думку відповідача, порушення порядку здійснення процесуальної дії апеляційного оскарження не повинно впливати доступу до суду.
При вирішенні питання щодо відкриття касаційного провадження у справі за касаційною скаргою Офісу великих платників податків ДПС, судом з'ясовано наступні обставини.
Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 16.09.2019 позовні вимоги задовольнив. Визнав протиправним та скасував рішення комісії, яка приймає рішення про реєстрацію накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 25.09.2018 №928705/36088095. Зобов'язав Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 10.04.2018 №1000238, подану Товариством з обмеженою відповідальністю «СКС», датою отримання зазначеної накладної 25.04.2018. Вирішив питання щодо розподілу судових витрат.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції про задоволення позовних вимог, Офіс великих платників податків ДФС оскаржив його в апеляційному порядку.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.11.2019 вказану апеляційну скаргу було залишено без руху з мотивів її невідповідності вимогам пункту 1 частини п'ятої статті 296 КАС України (ненадання доказів сплати судового збору). Цією ж ухвалою визначено строк, терміном у десять днів з моменту отримання копії даної ухвали, протягом якого особа має право усунути виявлені судом недоліки апеляційної скарги.
За клопотанням апелянта, строк для усунення недоліків поданої скарги ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.11.2019 продовжувався.
Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 10.12.2019 відмовив у задоволенні повторно поданої заяви Офісу великих платників податків ДФС про продовження процесуального строку щодо сплати судового збору, а подану відповідачем апеляційну скаргу повернув скаржнику з підстав невиконання вимог ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.11.2019 про залишення апеляційної скарги без руху.
Скориставшись наданим процесуальним правом повторного звернення до суду, Офіс великих платників податків ДФС вдруге 23.12.2019, тобто з пропуском процесуального строку на апеляційне оскарження, подав апеляційну скаргу на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.09.2019 у справі №640/21328/18. Також відповідачем до апеляційної скарги було долучено клопотання, якому він просив суд поновити строк на апеляційне оскарження.
Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 16.01.2020, визнав необґрунтованим клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, а подану відповідачем апеляційну скаргу залишив без руху встановивши строк, терміном у десять днів з моменту отримання копії ухвали, протягом якого особа має право усунути недоліки апеляційної скарги шляхом звернення до суду із обґрунтованою заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження з доданням до неї доказів на підтвердження поважності причин пропуску такого строку.
Суд апеляційної інстанції керувався тим, що скаржник, порушуючи питання про поновлення пропущеного строку, не навів поважних причин його пропуску, які могли б бути визнані судом поважними та не надав суду доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження судового рішення.
На виконання вимог ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.01.2020 про залишення апеляційної скарги без руху відповідачем, в межах відведеного судом строку, на адресу суду було скеровано клопотання про поновлення пропущеного строку для подання апеляційної скарги. Обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження відповідач вказав, що несвоєчасне подання апеляційної скарги при повторному зверненні до суду відбулося з незалежних від його волі обставин, які пов'язані з недостатністю на рахунку контролюючого органу бюджетних асигнувань необхідних для сплати судового збору. Також відповідач вказав, що своєчасне подання апеляційної скарги при первинному зверненні до суду є безумовною підставою для поновлення пропущеного строку з подальшим відкриттям провадження у справі, а неможливість сплати судового збору не повинна перешкоджати суб'єкту владних повноважень доступу до правосуддя.
Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 10.03.2020 визнав наведені відповідачем підстави пропуску строку апеляційного оскарження неповажними, у зв'язку з чим відмовив у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС України.
Відповідно до частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Верховний Суд дійшов висновку, що правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права при постановленні ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження є очевидним, розумні сумніви щодо їх застосування чи тлумачення відсутні.
Відповідно до частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження (пункт 4 частини перша статті 299 КАС України).
Враховуючи наведене, за результатами оцінки зазначених, у надісланій на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, заяві про поновлення строку апеляційного оскарження підстав, суд може визнати їх поважними та відкрити апеляційне провадження або визнати такі підстави неповажними, у зв'язку з чим відмовити у відкритті апеляційного провадження.
Як зазначено вище, суд апеляційної інстанції ухвалою від 16.01.2020 надавав відповідачу достатній строк для усунення недоліків вдруге поданої апеляційної скарги щодо надання обґрунтованого клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження з наведенням поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції. Наведені податковим органом у клопотанні, надісланому на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, підстави пропуску строку апеляційного оскарження судом визнано неповажними, у зв'язку з чим у відкритті апеляційного провадження було відмовлено, що відповідає правильному застосуванню КАС України.
Зокрема, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження суд звернув увагу, що поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.
Згідно з частиною першої статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до пункту 6 частини п'ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Суд апеляційної інстанції обґрунтовано зауважив, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, а тому обставини, пов'язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору тощо, не можуть бути підставою для реалізації суб'єктом владних повноважень права на апеляційне/касаційне оскарження у будь-який необмежений час після закінчення такого строку та, відповідно, підставою для поновлення зазначеного строку.
Також, суд звернув увагу, що з наведених відповідачем у клопотанні доводів та наданих доказів, підстави вважати, що майновий стан контролюючого органу починаючи з моменту виникнення права на апеляційне оскарження, а саме з 23.09.2019 не дозволяв контролюючому органу сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги, відсутні.
Враховуючи рішення Європейського Суду з прав людини від 03.04.2008 «Пономарьов проти України» одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принцип остаточності рішення суду.
В аспекті цього рішення Європейського Суду з прав людини розглядувана справа стосується не екстраординарного перегляду обов'язкового до виконання рішення суду, а відновлення провадження через значний проміжок часу у зв'язку із поновленням строку на ординарне апеляційне оскарження.
За висновками вказаного рішення Європейського Суду з прав людини якщо строки на ординарне апеляційне оскарження поновлені зі спливом значного періоду часу та з підстав, які не видаються переконливими, як у цій справі, де нібито складне економічне становище перешкоджало відповідачу сплатити державне мито, таке рішення може порушувати принцип юридичної визначеності, так і перегляд в порядку нагляду.
Доводи касаційної скарги щодо встановлення судом апеляційної інстанції неправомірних обмежень у реалізації податковим органом права на апеляційне оскарження судового рішення не спростовують вищенаведених висновків про очевидне правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права.
При цьому, Верховний Суд вважає за необхідне зазначити, що звернення до апеляційного суду з апеляційною скаргою це право сторони, а не обов'язок, а тому, якщо особа вважає за необхідне скористатися своїм правом на апеляційне оскарження, то реалізація зазначеного права повинна відбуватися із дотриманням порядку та строків встановлених положеннями КАС України. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, Шостий апеляційний адміністративний суд дійшов обґрунтованого висновку, що наведені апелянтом у заявленій клопотанні підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження жодним чином не обґрунтовують поважність причин пропуску ним строку на апеляційне оскарження у даній справі, що свідчить про наявність умотивованих підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Офісу великих платників податків ДФС на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.09.2019 у справі №640/21328/18.
Згідно з пунктом 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
Відповідно до частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Враховуючи викладене, Суд касаційної інстанції дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.
Керуючись пунктом 5 частини першої, частини другої статті 333 КАС України, -
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Офісу великих платників податків ДПС на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.03.2020 у справі №640/21328/18 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СКС» до Державної фіскальної служби України, Офісу великих платників податків ДФС про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.
Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
............................
І.Я. Олендер
І.А. Гончарова
Р.Ф. Ханова
Судді Верховного Суду