16 квітня 2020 року Справа № 915/2464/19
м.Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Ткаченка О.В.,
розглянувши матеріали справи
За позовом: Південного територіального квартирно-експлуатаційного управління (65058, м.Одеса, вул.Армійська, 18, код ЄДРПОУ 24981994),
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Майстер-Буд” (49079, м.Дніпро, Самарський район, вул.Курсантська, 7 код ЄДРПОУ 30627944),
про: стягнення заборгованості у загальному розмірі 1374348,44 грн, у тому числі за невикористану попередню оплату (аванс) в розмірі 921582,81 грн, штрафні санкції за порушення термінів звітування за отриманий аванс в розмірі 41587,12 грн, пеню в сумі 188271,97 грн, штраф в сумі 222906,54 грн за порушення строків виконання робіт, -
Без виклику учасників справи.
СУТЬ СПОРУ: 23.12.2019 Південне територіальне квартирно-експлуатаційне управління звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою № 514/2/622 від 21.12.2019, за змістом якої просить стягнути з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Майстер-Буд” заборгованість у загальному розмірі 1374348,44 грн, у тому числі за невикористану попередню оплату (аванс) в розмірі 921582,81 грн, штрафні санкції за порушення термінів звітування за отриманий аванс в розмірі 41587,12 грн, пеню в сумі 188271,97 грн, штраф в сумі 222906,54 грн за порушення строків виконання робіт.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням умов договору генерального підряду № 8/19 від 22.01.2019.
Ухвалою суду від 28.12.2019 позовну заяву прийнято до розгляду за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 04 лютого 2020 року о 10:30, а також, з-поміж іншого, запропоновано відповідачу, в 10-денний строк від дня отримання цієї ухвали, надати суду відзив на позов, оформлений згідно вимог ст.165 ГПК України разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем, а також документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.
Ухвала суду від 28.12.2019 була надіслана на адресу відповідача та отримана ним 13.01.2020, про що свідчить поштове повідомлення про вручення.
Ухвалою суду від 04.02.2020 було закрито підготовче провадження у справі, призначено розгляд справи по суті у судовому засіданні 03.03.2020 об 11:00.
26.02.2020 від відповідача до суду надійшов відзив, за змістом якого він проти позовних вимог заперечує, вважає, що підстави для стягнення невикористаної частини авансу у сумі 921582,81 грн відсутні, оскільки відповідно до п. 15.2 договору підряду та згідно видаткових накладних № 10 від 25.09.2013 та № 13 від 25.09.2019 підрядником були придбані будівельні матеріали на загальну суму 1102983,84 грн на підставі договору поставки № 4/0606/19П від 16.06.2019. Крім того відповідач вказує, що на об'єкті було виконано ряд додаткових робіт у липні 2019 року на суму 106278,24 грн, про що складено акт виконаних робіт та надано замовнику, проте замовником такий акт залишився непідписаним. Також відповідач заперечує проти поданого позивачем розрахунку штрафних санкцій.
Ухвалою суду від 03.03.2020 відповідачу було поновлено строк для подання відзиву, відкладено розгляд справи по суті у судовому засіданні 16 березня 2020 року о 14:00.
16.03.2020р. від позивача до суду надійшла відповідь на відзив, в якій він заперечує проти тверджень відповідача, викладених у відзиві, а також просить суд поновити позивачу строк для подання відповіді на відзив.
Ухвалою суду від 16.03.2020 позивачу було поновлено строк для подання відповіді на відзив, відкладено розгляд справи по суті у судовому засіданні на 16 квітня 2020 року о 10:00.
30.03.2020 від відповідача до суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи з метою недопущення розповсюдження коронавірусу COVID-19 та про проведення судового засідання у справі в режимі відеоконференції.
03.04.2020 відповідачем надіслано заперечення на відповідь на відзив.
З огляду на наведене суд зазначає наступне.
Згідно п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.
Відповідно до змісту ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, зокрема: сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків.
Згідно із ч. 2 ст. 232 ГПК України процедурні питання, пов'язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал.
11.03.2020 Кабінет Міністрів України прийняв постанову №211 “Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19” ( з наступними змінами), відповідно до якої установлено з 12 березня до 24 квітня 2020 р. на усій території України карантин.
11.03.2020р. на офіційному веб-сайті Ради суддів України (http://rsu.gov.ua/ua/news/zaava-golovi-radi-suddiv-sodo-karantinnih-zahodiv) розміщено звернення Ради суддів України до громадян щодо утримання від участі у судових засіданнях, якщо слухання не передбачають обов'язкової присутності учасників сторін та щодо утримання від відвідин суду, якщо у громадян є ознаки будь-якого вірусного захворювання.
Рішенням Ради суддів України від 17.03.2019р. №19 затверджено Рекомендації Ради суддів України щодо встановлення особливого режиму роботи судів України задля убезпечення населення України від поширення гострих респіраторних захворювань та коронавірусу COVID -19, який віднесено до особливо небезпечних інфекційних хвороб, відповідно до яких Рада суддів України рекомендує- на період з 16 березня до 03 квітня 2020 року, встановити особливий режим роботи судів України, а саме:
- роз'яснити громадянам можливість відкладення розгляду справ у зв'язку із карантинними заходами та можливість розгляду справ в режимі відеоконференції;
- припинити всі заходи, не пов'язані з процесуальною діяльністю суду та забезпеченням діяльності органів судової влади (круглі столи, семінари, дні відкритих дверей тощо);
- припинити проведення особистого прийому громадян керівництвом суду;
- обмежити допуск в судові засідання осіб, які не є учасниками судових засідань;
- обмежити допуск у судові засідання та приміщення суду осіб з ознаками респіраторних захворювань: блідість обличчя, почервоніння очей, кашель;
- ознайомлення учасників судового процесу з матеріалами судової справи, за наявності такої технічної можливості, здійснювати в дистанційному режимі, шляхом надсилання сканкопій матеріалів судової справи на електронну адресу, зазначену у відповідній заяві, заяви про ознайомлення приймати через дистанційні засоби зв'язку;
- зменшити кількість судових засідань, що призначаються для розгляду протягом робочого дня;
- по можливості здійснювати судовий розгляд справ без участі сторін, в порядку письмового провадження;
- суддям та працівникам апарату суду при найменших ознаках захворювання вжити заходів щодо самоізоляції, повідомити про свій стан здоров'я відповідну установу охорони здоров'я та керівництво суду телефоном, e-mail.
Крім того, Рада суддів України рекомендує громадянам та іншим особам:
- всі необхідні документи (позовні заяви, заяви, скарги, відзиви, пояснення, клопотання тощо) надавати суду в електронному вигляді на електронну адресу суду, через особистий кабінет в системі “Електронний суд”, поштою, факсом або дистанційні засоби зв'язку;
- рекомендувати учасникам судових засідань подавати до суду заяви про розгляд справ у їхній відсутності за наявними в справі матеріалами;
- утриматися від відвідування приміщення суду, особливо за наявності захворювання (слабість, кашель, задуха, утруднення дихання, тощо).
При визначенні особливостей роботи суду на період карантинних заходів слід враховувати спеціалізацію суду, інстанційність та відповідні категорії справ.
При вирішенні питання про можливість розгляду справ в режимі відеоконференції слід враховувати, що такий режим роботи суду не у повній мірі убезпечує від поширення захворювання, оскільки все ж передбачає необхідність явки громадян у декілька судів, які забезпечують проведення судового засідання у такому режимі.
Подальші рішення щодо особливого режиму роботи приймати в залежності від розвитку ситуації.
Підпунктами 1,2 пункту 2 Перехідних положень Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)” установлено, що на період встановлення карантину або обмежувальних заходів, пов'язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19): роботодавець може доручити працівникові, у тому числі державному службовцю, службовцю органу місцевого самоврядування, виконувати протягом певного періоду роботу, визначену трудовим договором, вдома, а також надавати працівнику, у тому числі державному службовцю, службовцю органу місцевого самоврядування, за його згодою відпустку; власником підприємства, установи, організації або уповноваженим органом може змінюватися режим роботи органів, закладів, підприємств, установ, організацій, зокрема щодо прийому та обслуговування фізичних та юридичних осіб. Інформація про такі зміни повинна доводитися до відома населення з використанням веб-сайтів та інших комунікаційних засобів;
Відповідно до ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Відповідно до статті 29 Закону України “Про захист населення від інфекційних хвороб” постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 “Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19” на всій території України з 12 березня по 3 квітня 2020 року встановлено карантин. 16 березня 2020 року Кабінетом Міністрів України внесені зміни до вказаної постанови, згідно з якими до 3 квітня 2020 року заборонено відвідування закладів освіти, проведення масових заходів, у яких беруть участь понад 10 осіб, окрім заходів, необхідних для забезпечення роботи органів державної влади, та рекомендовано іншим державним органам забезпечити організацію позмінної роботи працівників, а за технічної можливості - також роботи в режимі реального часу через Інтернет. 25 березня 2020 року Уряд запровадив режим надзвичайної ситуації на всій території України до 24 квітня 2020 року.
Статтею 50 Конституції України закріплено право кожного громадянина України на безпечне для життя і здоров'я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.
Здійснення правосуддя суддями у відкритих судових засіданнях з безпосередньою участю сторін процесу в умовах оголошення Кабінетом Міністрів України карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, створює загрозу для життя та здоров'я суддів і учасників судових засідань.
Водночас згідно зі статтею 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Складовою принципу верховенства права є право на звернення до суду, що передбачено статтею 55 Конституції України та розвинуто статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року як право на справедливий суд. Статтею 64 Конституції передбачено, що права і свободи людини та громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. У Конституції наголошується, що право на справедливий суд не може бути обмежене в умовах воєнного та надзвичайного стану.
З огляду на викладене, право на справедливий суд не може бути обмежене, проте при встановленні справедливого балансу між правом особи на безпечне для життя і здоров'я довкілля та правом на справедливий суд переважає природне право осіб на життя та безпечне довкілля, обов'язок щодо забезпечення якого покладено на державу Україна.
Аналогічної позиції дотримується і Вища рада правосуддя в публічному зверненні до Президента України та Верховної Ради України щодо забезпечення доступу громадян до правосуддя в умовах карантину від 26 березня 2020 року.
Відповідно до п. 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України (зі змінами внесеними Законом України №540-ІХ от 30.03.2020), під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину.
Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)".
Таким чином, враховуючи введення в Україні з 12.03.2020р. по 24.04.2020р. карантину через спалах у світі коронавірусу та з метою забезпечення безпеки учасників справи, що у даному випадку має пріоритет у порівнянні із проведенням судового засідання у справі, суд вважає за необхідне призначити судове засідання на іншу дату, визначення якої буде здійснено додатково при усуненні обставин, які спричинили введення в Україні карантину.
При цьому дата судового засідання наразі судом не визначається, про дату та час наступного судового засідання учасники справи будуть повідомлені додатково після скасування обмежувальних протиепідемічних заходів.
Керуючись ст. 232, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Судове засідання для розгляду справи по суті відкласти на іншу дату без визначення дати судового засідання.
2. Запропонувати учасникам справи ініціювати розгляд справи без участі осіб, які беруть участь у справі, у судовому засіданні, на підставі наявних документів, у зв'язку зі встановленням на усій території України карантину відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.202р. “Про запобігання поширенню на території України коронавірусу “COVID-19” з наступними змінами, подавши до Господарського суду Миколаївської області відповідне клопотання (заяву).
3. Про дату та час судового засідання повідомити учасників справи додатково відповідною ухвалою.
4. Повідомити учасників справи про можливість подати процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо, вчинити інші процесуальні дії в електронній формі, з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України “Про електронний цифровий підпис”.
5. Звернути увагу учасників справи на те, що подання учасниками судового процесу документів до суду можливо здійснювати за допомогою електронних чи поштових засобів зв'язку.
6. Копію ухвали направити учасникам справи.
7. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню.
Суддя О.В.Ткаченко