13 квітня 2020 року справа № 580/457/20
м. Черкаси
Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Гаращенко В.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до департаменту соціальної політики Черкаської міської ради про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до департаменту соціальної політики Черкаської міської ради, в якому просить:
- визнати протиправними дії відповідача щодо здійснення розрахунку щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеній особі для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг допомоги ОСОБА_1 як на непрацюючу працездатну особу;
- зобов'язати призначити та виплатити позивачу щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг як особі, яка досягла 18-річного віку та продовжує навчання за денною формою в закладах освіти, шо забезпечують здобуття повної загальної середньої, професійної професійно-технічної або вищої освіти, до закінчення таких закладів з 27.10.2019.
- встановити судовий контроль за виконанням рішення.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивачем зазначено, що його мати, ОСОБА_2 , як уповноважена особа від сім'ї, звернулась до відповідача із заявою для продовження виплати щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, в якій до складу сім'ї включено позивача та призначення допомоги ОСОБА_1 , як особі, яка досягла 18-річного віку та продовжує навчання за денною формою в закладах освіти.
Відповідачем ухвалено відновити щомісячну адресну допомогу переміщеним особам на проживання в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг з 27.10.2019, однак розрахунок допомоги на позивача, здійснено, як на непрацюючу працездатну особу.
Позивач стверджує, що відповідачем не взято до уваги той факт, що позивач є студентом денної форми навчання та допомога має бути призначена йому як особі, яка досягла 18-річного віку та продовжує навчання за денною формою в закладах освіти, що забезпечують здобуття повної загальної середньої, професійної (професійно-технічної) або вищої освіти, до закінчення таких закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років.
У відзиві на адміністративний позов відповідач просив відмовити в задоволенні позову, мотивуючи свою позицію тим, що ОСОБА_2 , під час звернення за призначенням допомоги, надала довідку від 09 жовтня 2019 року № 3-3/1247-19, в додатках до заяви, з якої вбачається, що її син навчається на очному відділенні першого курсу вищої школи менеджменту інформаційних систем, м. Рига, Латвія. Копія перекладу довідки від 09 жовтня 2019 року № 3-3/1247-19, який міститься в додатках до позовної заяви позивачем до департаменту не подавалася та у матеріалах справи відсутня.
В статті 9 Закону України «Про освіту» передбачено, що особа має право здобувати освіту в різних формах або поєднуючи їх. Основними формами здобуття освіти є, зокрема, інституційна (очна (денна, вечірня), заочна, дистанційна, мережева). При цьому, очна (денна, вечірня) форма здобуття освіти - це спосіб організації навчання здобувачів освіти, що передбачає їх безпосередню участь в освітньому процесі.
Відповідач стверджує, що очне навчання може здійснюватись як на денній так і на вечірній формі, тоді як допомога про яку просить позивач призначається особам, які досягли 18-річного віку та продовжують навчання за денною формою в закладах освіти.
Відповідач зазначив, що під час обстеження матеріально побутових умов сім'ї складено акт № 22344 від 31.10.2019 та позивачем повідомлено, що він продовжує навчання у вищій школі менеджменту інформаційних систем, м. Рига, Латвія, філія якої знаходиться на території Черкаського державного бізнес-коледжу.
Для уточнення отриманої інформації департамент листами від 05.11.2019 №8849/28-5/01-10 та від 13.11.2019 № 8849/28-5/01-10 звернувся із відповідним запитом. Листом від 14.11.2019 №241 Черкаський державний бізнес-коледж повідомив, що навчальна діяльність філією закладу з іноземною реєстрацією не проводиться.
Враховуючи дані обставини, рішенням про призначення допомоги переміщеним особам на проживання від 03.12.2019, ОСОБА_2 на підставі поданої заяви від 23.1.2019 та доданих до неї документів, призначено грошову допомогу, в тому числі на позивача як на працездатну працюючу особу з 27.10.2019 по 31.10.2019 у розмірі 221 грн. 00 коп. З 01.11.2019 грошова допомога позивачу припинена.
Також, відповідач звернув увагу, що вимога позивача зобов'язати призначити та виплатити йому щомісячну адресну допомогу, як особі, яка досягла 18-річного віку та продовжує навчання за денною формою в закладах освіти з 27.10.2019 є безпідставною, оскільки позивач з такою заявою до департаменту не звертався.
Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в департаменті соціальної політики Черкаської міської ради (далі - департамент) як внутрішньо переміщена особа відповідно до Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» (далі - Закон), що підтверджується довідкою № 7101002738 від 14.07.2016.
ОСОБА_2 , яка також є внутрішньо переміщеною особою та матір'ю позивача, 23.10.2019 звернулась до департаменту із заявою для призначення виплати щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово- комунальних послуг.
Рішенням комісії виконавчого комітету Черкаської міської ради для розгляду питань щодо призначення державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям про призначення державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям, надання населенню пільг та житлових субсидій, що оформлене протоколом №68/42 від 29.11.2019 призначено грошову допомогу, в тому числі на позивача, як на працездатну працюючу особу відповідно до абз. 2 п. 3 Порядку № 505 з 27.10.2019 по 31.10.2019 у розмірі 221 грн. 00 коп.
Не погоджуючись із діями відповідача в частині призначення допомоги як на працездатну працюючу особу, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Вирішуючи спір по суті, суд виходить з того, що згідно з положеннями статті 46 Конституції України, громадянам гарантовано право на соціальний захист.
Закон України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від 20.10.2014 № 1706-VII встановлює гарантії дотримання прав, свобод та законних інтересів внутрішньо переміщених осіб.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.
Механізм надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг визначає Порядок надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року за № 505 (далі - Порядок №505) зі змінами і доповненнями.
Відповідно до пункту 3 Порядку № 505, грошова допомога внутрішньо переміщеним особам призначається на сім'ю та виплачується одному з її членів за умови надання письмової згоди у довільній формі про виплату йому грошової допомоги від інших членів сім'ї (далі - уповноважений представник сім'ї) у таких розмірах:
для осіб, які отримують пенсію, та інших осіб, які досягли пенсійного віку (крім осіб з інвалідністю), дітей, осіб, які досягли 18-річного віку та продовжують навчання за денною формою в закладах освіти, що забезпечують здобуття повної загальної середньої, професійної (професійно-технічної) або вищої освіти, до закінчення таких закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років, - 1000 гривень на одну особу (члена сім'ї);
для осіб з інвалідністю I групи та дітей з інвалідністю - 130 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;
для осіб з інвалідністю II групи - 115 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;
для осіб з інвалідністю III групи - прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність;
для працездатних осіб - 442 гривні на одну особу (члена сім'ї).
Загальний розмір допомоги на сім'ю розраховується як сума розмірів допомоги на кожного члена сім'ї та не може перевищувати 3000 гривень, для сім'ї, до складу якої входить одна особа з інвалідністю або дитина з інвалідністю, - 3400 гривень, для багатодітної сім'ї - 5000 гривень. Загальний розмір допомоги на сім'ю, до складу яких входять двоє і більше осіб з інвалідністю (дітей з інвалідністю), максимальним розміром не обмежується.
Відповідно до пункту 5 Порядку №505 для отримання грошової допомоги уповноважений представник сім'ї звертається за фактичним місцем проживання (перебування) сім'ї до уповноваженого органу із письмовою заявою, складеною у довільній формі, про надання грошової допомоги і подає документи, визначені цим пунктом.
Відповідно до абзаців першого, другого пункту 7 Порядку № 505 якщо у складі сім'ї, якій призначено грошову допомогу, є особи працездатного віку (крім громадян, які доглядають за дітьми до досягнення ними трирічного віку; громадян, які доглядають за дітьми, що потребують догляду протягом часу, визначеного у медичному висновку лікарсько-консультативної комісії, але не більш як до досягнення ними шестирічного віку; громадян, які мають трьох і більше дітей віком до 16 років і доглядають за ними; громадян, які доглядають за особами з інвалідністю I групи або та дітьми з інвалідністю віком до 18 років, або особами з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу, або особами, які досягли 80-річного віку; а також фізичних осіб, які надають соціальні послуги, та студентів денної форми навчання), які не працевлаштувалися, в тому числі за сприянням державної служби зайнятості, або перебувають в трудових відносинах з роботодавцями на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, в населених пунктах, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населених пунктах, що розташовані на лінії зіткнення, але фактично не працюють, протягом двох місяців з дня призначення виплати грошової допомоги, її розмір для працездатних членів сім'ї на наступні два місяці зменшується на 50 відсотків, а на наступний період - припиняється.
Відповідно до абзацу другого пункту 8 Порядку № 505 уповноважені органи протягом 10 днів після подання уповноваженим представником сім'ї заяви та документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, призначають грошову допомогу або відмовляють у її призначенні, про що надають відповідне повідомлення уповноваженому представнику сім'ї.
З наведених норм порядку слідує висновок, що для отримання грошової допомоги на сім'ю уповноважений представник сім'ї звертається до уповноваженого органу за фактичним місцем проживання такої сім'ї, тому суд вважає безпідставним твердження відповідача про відсутність звернення позивача за призначенням наведеної допомоги, оскільки мати позивача ОСОБА_2 подала відповідачу відповідну заяву від 23.10.2019, вказавши серед членів сім'ї ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Щодо твердження відповідача про відсутність належних доказів навчання позивача за денною формою, суд вважає за необхідне зазначити, що до заяви від 23.10.2019 ОСОБА_2 додала довідку від 09 жовтня 2019 року № 3-3/1247-19, яка видана Вищою школою менеджменту інформаційних систем, м. Рига, Латвія. В цій довідці російською мовою вказано: «В настоящее время студент обучается на 1 курсе очного отделения профессиональной магистерской программы «Компьютерные системы». Период обучения на магистерской программе 2 года. Дата окончания обучения 30 июня 2021 года».
Суд критично оцінює доводи відповідача про відсутність належних доказів навчання ОСОБА_1 на денній формі навчання, з огляду на таке.
Відповідно до п. 10 Порядку № 505 уповноважені органи мають право перевіряти обґрунтованість видачі та достовірність документів, поданих для призначення грошової допомоги, а також здійснювати запити та безоплатно отримувати відомості від підприємств, установ та організацій усіх форм власності, необхідні для призначення грошової допомоги та контролю за правильністю її надання.
Використовуючи надане п. 10 Порядку №505 право, відповідач звернувся з листами до Черкаського державного бізнес-коледжу від 05.11.2019 №8849/28-5/01-10 та від 13.11.2019 №8849/28-5/01-10, в яких просив повідомити інформацію щодо ведення навчальної діяльності в приміщеннях коледжу філією (відділенням) закладу з іноземною реєстрацією, а саме: ISMA Вищою школою менеджменту інформаційних систем, м. Рига, Латвія.
Листом від 14.11.2019 №241 Черкаський державний бізнес-коледж повідомив, що навчальна діяльність філією закладу з іноземною реєстрацією не проводиться.
Суд звертає увагу, що наведене в листі від 14.11.2019 № 241 твердження вказує, що Черкаський державний бізнес-коледж не має навчальної філії з іноземною реєстрацією, тому така начальна діяльність не проводиться.
Натомість, відповідач не звертався безпосередньо до закладу, який видав довідку - ISMA Вищої школи менеджменту інформаційних систем, м. Рига, Латвія, для підтвердження її достовірності.
Отже, наведене в листі від 14.11.2019 №241 Черкаського державного бізнес-коледжу твердження не вказує про недостовірність виданої ОСОБА_1 довідки.
Суд також акцентує увагу, що відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» 25 квітня 2019 року № 2704-VIII, який набрав чинності 16.07.2019, єдиною державною (офіційною) мовою в Україні є українська мова.
Згідно ч. 6 ст. 13 наведеного Закону органи державної влади, органи влади Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації державної і комунальної форм власності беруть до розгляду документи, складені державною мовою, крім випадків, визначених законом.
З огляду на вказані вимоги Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» та враховуючи наявність у відповідача сумнівів щодо форми навчання ОСОБА_1 відповідач повинен був під час прийняття рішення щодо призначення допомоги керуватись документом, складеним на українській мові, однак не вжив жодних заходів, в тому числі шляхом роз'яснення заявнику, про необхідність надання перекладу документу, що складений російською мовою.
Позивачем додано до позовної заяви виконаний переклад довідки від 09 жовтня 2019 року № 3-3/1247-19, яка видана Вищою школою менеджменту інформаційних систем, м. Рига, Латвія. З даного документу вбачається, що ОСОБА_1 навчається на 1 курсі денного відділення професійної магістерської програми «Комп'ютерні системи».
Суд вважає непереконливими доводи відповідача щодо ненадання ОСОБА_2 до заяви від 23.10.2019 перекладу довідки від 09 жовтня 2019 року № 3-3/1247-19, оскільки з метою уникнення надмірного формалізму, відповідач мав роз'яснити заявнику про необхідність подання такого перекладу, тому що обов'язок щодо використання документів складених українською мовою покладено саме на відповідача.
Суд звертає увагу, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів осіб і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Зазначені положення Кодексу адміністративного судочинства України вимагають від суду перевірку рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень на відповідність вищенаведеним критеріям незалежно від доводів позивача, які викладені в адміністративному позові.
Перевіривши дії відповідача в частині призначення допомоги щодо ОСОБА_1 згідно з протоколом №68/42 від 29.11.2019, на предмет відповідності зазначеним критеріям, суд встановив, що вони вчинені необґрунтовано, тобто без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, тому є протиправними.
Щодо вимоги позивача зобов'язати відповідача вчинити певні дії суд зазначає, що в силу п. 2 ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Повноваження суду щодо зобов'язання відповідача прийняти рішення, прямо передбачені в ч. 3 ст. 245 КАС України.
В рішенні від 16.09.2015 у справі № 21-1465а15 Верховний Суд України вказав, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, що виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Таким чином, у випадку невиконання обов'язку відповідачем, за наявності визначених законом умов, у суду виникають підстави для ефективного захисту порушеного права позивача, в тому числі шляхом зобов'язання відповідача вчинити певні дії, спрямовані на відновлення порушеного права, зокрема, прийняти рішення.
З огляду на ту обставину, що відповідачем у даному випадку не надано належної оцінки поданим для призначення позивачу допомоги, суд вважає, що належним способом захисту порушеного права позивача є зобов'язання відповідача повторно розглянути питання про призначення та виплатити з 27.10.2019 позивачу щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеній особі для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг як особі, яка досягла 18-річного віку та продовжує навчання за денною формою в закладах освіти, що забезпечують здобуття повної загальної середньої, професійної професійно-технічної або вищої освіти, до закінчення таких закладів, з урахуванням висновків суду, викладених у мотивувальній частині судового рішення.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу; в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства та матеріалів справи, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати позивача слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст. 6, 9, 14, 72, 76, 90, 241-246, 255, 295 КАС України, суд -
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії департаменту соціальної політики Черкаської міської ради щодо здійснення розрахунку щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеній особі для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг ОСОБА_1 , як на непрацюючу працездатну особу.
Зобов'язати департамент соціальної політики Черкаської міської ради повторно розглянути питання про призначення та виплатити з 27.10.2019 ОСОБА_1 щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеній особі для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг як особі, яка досягла 18-річного віку та продовжує навчання за денною формою в закладах освіти, що забезпечують здобуття повної загальної середньої, професійної професійно-технічної або вищої освіти, до закінчення таких закладів, з урахуванням висновків суду, викладених у мотивувальній частині судового рішення.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань департаменту соціальної політики Черкаської міської ради (місцезнаходження: бул. Шевченка, 307, м. Черкаси, Черкаська обл., 18000, код ЄДРПОУ 37853109) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня підписання рішення, з урахуванням особливостей визначених п. 3 розділу VI «Прикінцеві положення» цього Кодексу.
Суддя В.В. Гаращенко