16.04.2020 року Провадження №2-а/425/90/20
Справа№425/1035/20
Рубіжанський міський суд Луганської області у складі:
головуючого судді Овчаренко О.Л.
за участі секретаря Гайворонської І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора батальйону №1 роти № 1 Управління патрульної поліції в Луганській області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Федорова Дмитра Володимировича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення та закриття провадження у справі,-
ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ) звернувся до Рубіжанського міського суду Луганської області з позовною заявою до інспектора батальйону №1 роти № 1 Управління патрульної поліції в Луганській області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Федорова Д.В. (місцезнаходження юридичної особи: 93100, Луганська область, м. Лисичанськ, вул. Штейгерська, буд. 8), в якій просив скасувати постанову серії ЕАк №2302232 від 27 березня 2020 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП та закрити провадження по страві.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 27 березня 2020 року він рухався на транспортному засобі ВАЗ 21099 днз НОМЕР_1 по вул. Мєндєлєєва м. Рубіжне, де був зупинений працівниками поліції. Підставою його зупинки стало те, що він нібито порушив вимоги п. 2.9 «д» ПДР, а саме, керуючі транспортним засобом користувався засобом зв'язку, тримаючи його в руці. Він повідомив поліцейського, що зазначене не відповідає дійсності, оскільки коли він не користувався телефоном під час руху. Проте, поліцейський проігнорував його пояснення та пішов до свого автомобілю складати постанову. Вважає, що відповідач у порушення ст. 279 КУпАП розглянув адміністративну справу за його відсутності, за відсутності доказів правопорушення, не опитавши свідків та відмовивши йому у клопотанні. Також зазначив, що інспектор поліції незаконно розглянув справу на місці зупинки транспортного засобу, чим суттєво порушив його права.
06 квітня 2020 року судом постановлено ухвалу про прийняття позову до розгляду, відкриття провадження у справі та призначення справи до розгляду.
Позивач до судового засідання не з'явився, надав до канцелярії суду заяву про розгляд справи без його участі. Також зазначив, що позовні вимоги підтримує, просить їх задовольнити.
Відповідач у судове засідання не з'явився, надав до канцелярії суду клопотання про розгляд справи без його участі та долучення до матеріалів справи DVD-R диску з відеофайлами, зазначивши, що проти задоволення позовних вимог заперечує, просить відмовити в їх задоволенні.
Дослідивши письмові матеріали справи та електронні докази, суд встановив наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
27 березня 2020 року інспектором батальйону №1 роти № 1 Управління патрульної поліції в Луганській області Департаменту патрульної поліції лейтенантом поліції Федоровим Д.В. в м. Рубіжному по вул. Мєндєлєєва, 161 було винесено постанову серії ЕАк № 2302232 у справі про адміністративне правопорушення, зі змісту якої вбачається, що ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, та накладено штраф у розмірі 425 грн. 00 коп. Згідно спірної постанови, правопорушення полягає в тому, що 27 березня 2020 року о 09 год. 06 хв. в м. Рубіжне по вул. Мєндєлєєва, 161, водій під час руху транспортного засобу ВАЗ 21099 днз НОМЕР_1 користувався засобами зв'язку тримаючи його в руці, чим порушив п. 2.9 «д» Правил дорожнього руху України.
Відповідно до ч. 2 ст. 122 КУпАП, зокрема, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.
Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Положеннями пункту 2.9 «д» Правил дорожнього руху України передбачено, що водієві забороняється під час руху транспортного засобу користуватися засобами зв'язку, тримаючи їх у руці (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання).
Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Заперечуючи проти позовних вимог, на підтвердження своєї позиції відповідач надав суду DVD-R диск із відеозаписом, який починається з того моменту, коли автомобіль ВАЗ 21099 днз НОМЕР_1 , в якому знаходиться позивач, вже не рухається, а стоїть, зупинившись на вимогу патрульного поліцейського. В цей момент поліцейський повідомляє ОСОБА_1 про те, що він під час руху транспортного засобу користувався засобами зв'язку тримаючи його в руці. На що позивач зазначив, що спочатку зупинився, а вже потім взяв у руки телефон. Вислухавши пояснення позивача, відповідач почав розглядати справу та роз'яснювати права. На наступному відеозаписі інспектор поліції пропонує ОСОБА_1 отримати постанову, але він відмовляється.
Суд зауважує, що факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 122 КУпАП, відповідачем не доведено належними доказами.
Так, з наданого відповідачем відеозапису неможливо встановити, що 27 березня 2020 року о 09 год. 06 хв. по вул. Мєндєлєєва, 161, м. Рубіжне позивач під час руху транспортного засобу ВАЗ 21099 днз НОМЕР_1 користувався засобом зв'язку, тримаючи його в руці, оскільки транспортний засіб під час його руху взагалі не зафіксований. Відповідно не зафіксований і факт порушення позивачем п. 2.9 «д» Правил дорожнього руху України.
За таких обставин відповідачем не доведено належними і беззаперечними доказами, що у діях позивача 27 березня 2020 року був наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП.
Посилання позивача на те, що справу неправомірно було розглянуто на місці зупинки автомобіля, суд вважає такими, що не ґрунтуються на положеннях чинного законодавства. Так, справа про адміністративне правопорушення, в якій винесена оскаржувана постанова, згідно тексту вищевказаної постанови, була розглянута безпосередньо на місці вчинення правопорушення без складення протоколу про адміністративне правопорушення, що відповідає ст. 222, ч. 2, 4, 5 ст. 258 КУпАП, а також відповідає змісту Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 року № 1395 (зокрема, змісту п. 4 вказаної Інструкції).
Суд не надає оцінку посиланням позивача щодо відмови у клопотаннях під час розгляду справи, оскільки на даному відеозаписі зафіксовано лише початок розгляду справи, де інспектор поліції починає оголошувати позивачу його права. Також з наданого відеозапису не можливо встановити, чи були присутні свідки скоєного позивачем правопорушення та чи надавались позивачу будь-які докази його правопорушення.
Згідно із ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:
1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;
2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);
3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;
4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, враховуючи відсутність доказів наявності в діях позивача складу адміністративного правопорушення, суд вважає за необхідне позовні вимогиОСОБА_1 задовольнити та скасувати оскаржуване рішення суб'єкта владних повноважень, а відповідну справу про адміністративне правопорушення закрити.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у відповідності до ст. 139 КАС України суд враховує, що позивач був звільнений від сплати судового збору на підставі ст. 288 КУпАП, в той час як інших судових витрат, які підлягають розподілу, у справі не виявлено.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 90, 139, 241-246, 255, 286, 294, 295,297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора батальйону №1 роти № 1 Управління патрульної поліції в Луганській області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Федорова Дмитра Володимировича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення та закриття провадження у справі - задовольнити.
Скасувати постанову інспектора батальйону №1 роти № 1 Управління патрульної поліції в Луганській області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Федорова Дмитра Володимировича у справі про адміністративне правопорушення серії ЕАк № 2302232 від 27 березня 2020 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, і накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 425,00 грн., а відповідну справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 122 КУпАП - закрити.
Із урахуванням п. 15.5 Перехідних положень КАС України (в редакції, яка набула чинності з 15.12.2017 року) рішення суду може бути оскаржено протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Першого апеляційного адміністративного суду через Рубіжанський міський суд Луганської області разом із одночасним надісланням копії апеляційної скарги до Першого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.Л. Овчаренко