іменем України
10 квітня 2020 року м. Чернігів
Унікальний номер справи № 751/6940/18
Головуючий у першій інстанції - Філатова Л. Б.
Апеляційне провадження № 22-ц/4823/20/20
Суд у складі:
головуючого - судді Євстафіїва О.К.,
суддів: Бечка Є.М., Іванової Г.П.,
за участю секретаря Кривопиші Я.О.,
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
особа, яка подала апеляційну скаргу: ОСОБА_3 ,
на рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 20 червня 2019 року; час, місце ухвалення і дата складання повного його тексту: 21.06.2019, м. Чернігів,
05.10.2018 ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_3 і ОСОБА_3 , в якому, після уточнення позовних вимог, просив стягнути з останніх 30000 доларів 00 центів США, що за офіційним курсом долара США відносно гривні на дату пред'явлення позову становить 845250 грн 00 коп. Позовні вимоги обґрунтовувалися тим, що 14.03.2013 між ОСОБА_1 і ОСОБА_3 було укладено договір позики, згідно з яким 13.03.2013 ОСОБА_1 передав ОСОБА_3 у борг для купівлі житла 30000 доларів 00 центів США до 14.03.2018, про що останній власноручно склав та передав ОСОБА_1 розписку. Так як позику по цей час не повернуто, то з відповідачів солідарно належить стягти її гривневий еквівалент - 845250 грн 00 коп. та відшкодування судових витрат.
Оскаржуваним рішенням позов задоволено частково: стягнуто солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 28289 доларів 73 центи США, що за офіційним курсом НБУ на 20.06.2019 (дата ухвалення рішення) становить 744988 грн 99 коп., і по 3725 грн 02 коп. з кожного на відшкодування судових витрат. Ухвалюючи це рішення, суд І інстанції виходив із того, що відповідач не довела фіктивності виданої ОСОБА_3 ОСОБА_1 боргової розписки, що недійсність укладеного ОСОБА_3 та ОСОБА_1 договору позики не встановлено і що не встановлено факту повернення ОСОБА_1 коштів, позичених та витрачених відповідачами в період перебування у шлюбі на купівлю собі житла та господарського приміщення.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати вказане рішення в частині стягнення з неї боргу. Доводи апеляційної скарги зводяться до такого:
- ні ОСОБА_3 , ні ОСОБА_3 у період шлюбу не брали у борг ніяких коштів, в тому числі й у рідного батька ОСОБА_3 - ОСОБА_1 ;
- цей позов подано для створення штучного доказу, необхідного для розгляду справи про поділ спільного подружнього майна ОСОБА_3 і ОСОБА_3 , а саме для позбавлення ОСОБА_3 належної їй частки у цьому майні;
- розписку, що є предметом судового розгляду, сфальсифіковано;
- ОСОБА_3 ніяких договорів не підписувала і про існування таких їй нічого невідомо;
- суд І інстанції не дав ніякої оцінив банківським документам, згідно з якими у подружжя ОСОБА_3 й ОСОБА_3 на момент придбання житла було близько 100000,00 грн;
- суд формально підійшов до розгляду справи, не сприяв сторонам у вирішенні спірних питань.
У судовому засіданні ОСОБА_3 і її представник - адвокат Бабинець С.П. підтримали апеляційну скаргу, а ОСОБА_3 , ОСОБА_1 і його представник - адвокат Мажуга О.В. просили залишити її без задоволення.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників справи, дослідивши її матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що вона підлягає відхиленню.
Так, у справі встановлено наступне.
09.06.2012 ОСОБА_3 та ОСОБА_3 уклали шлюб, що підтверджено витягом з паспорта ОСОБА_3 (арк. 6-8 т. 1) і не заперечується жодним з учасників справи.
14.03.2013 ОСОБА_1 і ОСОБА_3 склали розписку, згідно з якою відповідач ОСОБА_3 отримав в борг у ОСОБА_1 30000 доларів 00 центів США для купівлі житла і зобов'язався їх повернути до 14.03.2018, що підтверджується оригіналом цієї розписки (арк. 3 т. 1).
15.03.2013 ОСОБА_3 сплатив фізичній особі-підприємцю ОСОБА_4 34740 грн 00 коп. за послуги, спрямовані на придбання ним кв. АДРЕСА_1 , що підтверджується копіями договору від 15.03.2013 № 1304 та актом приймання-здачі виконаних робіт за цим договором відповідного змісту (арк. 34, 35 т. 1).
15.03.2013 між ТОВ «РАСТ» (продавець) і ОСОБА_3 (покупець) укладено попередній договір № 1350-П про укладення договору купівлі-продажу квартири, за умовами якого:
- продавець зобов'язався передати до 31.12.2014 у власність покупця двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 , ціну продажу якої визначено в сумі 22874 долари 07 центів США, що дорівнює 185280 грн 00 коп.;
- покупець зобов'язався перерахувати на розрахунковий рахунок продавця 95260 грн 00 коп. до 19.03.2013, 30000 грн 00 коп. до 19.06.2013, 30000 грн 00 коп. до 19.09.2013, 30020 грн 00 коп. до 25.11.2013 (копія цього договору на арк. 36-37 т.1). На виконання цього договору ОСОБА_3 перерахував ТОВ «РАСТ»: 15.03.2013 - 95260 грн 00 коп., 01.07.2013 - 10000 грн 00 коп., 02.07.2013 - 20000 грн 00 коп., 01.10.2013 - 30000 грн 00 коп., 03.12.2013 - 30020 грн 00 коп., а всього - 185280 грн. 00 коп., що підтверджується копіями відповідних квитанцій (арк. 40-42 т. 1).
13.04.2014 між ТОВ «РАСТ» (продавець) і ОСОБА_3 (покупець) укладено попередній договір № 14127-ПП1 про укладення договору купівлі-продажу нежилого приміщення, за яким продавець зобов'язався передати до 31.12.2014 року у власність покупця нежиле приміщення господарче АДРЕСА_2 АДРЕСА_3 , ціну продажу якого визначено у сумі 8700 грн 00 коп. (арк. 94 т. 1). На виконання цього договору ОСОБА_3 03.05.2014 сплатив ТОВ «РАСТ» 8700 грн 00 коп., що підтверджується копією відповідної квитанції (арк. 96 т. 1).
14.05.2014 між ТОВ «РАСТ» (продавець) і ОСОБА_3 (покупець) з письмової згоди дружини ОСОБА_3 укладено нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 за ціною 185280 грн 00 коп. В пп. 4, 5 договору вказано, що продажну ціну квартири повністю внесено продавцем і що підписання цього договору буде свідчити про те, що розрахунки за квартиру здійснені повністю (його копія на арк. 45-46 т. 1).
14.05.2014 ТОВ «РАСТ» (продавець) і ОСОБА_3 з письмової згоди дружини ОСОБА_3 уклали нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу господарського приміщення 1-016 за адресою: АДРЕСА_3 за ціною 8700 грн 00 коп. (його копія на арк. 97-98 т. 1). В п. 4.4 договору сторони вказали, що продажну ціну приміщення повністю внесено продавцем до підписання цього договору (його копія на арк. 97-98 т. 1).
Згідно з заявою № 005-24507-130313 від 13.03.2013, ОСОБА_1 отримав платіжну картку в АТ «Дельта Банк» із лімітом кредитної лінії 15000 грн 00 коп. строком на 364 календарних дні, а відповідно до повідомлення цього товариства від 26.10.2013 № 05-1562676 договір № 005-24507-130313 припинив свою дію з 25.10.2013 у зв'язку з виконанням ОСОБА_1 зобов'язань перед банком (копії цих документів на арк. 84, 85 т. 1).
Відповідно до заяви № 004-24764-010713 від 01.07.2013, ОСОБА_1 отримав кредит в АТ «Дельта Банк» в розмірі 15000 грн 00 коп. на 36 місяців під 9,99 % річних, а згідно з довідкою цього товариства від 19.01.2016 № 05-3217797 договір № 004-24764-010713 припинив свою дію з 05.01.2016 у зв'язку з виконанням ОСОБА_1 зобов'язань перед банком (копії цих документів на арк. 86, 87 т. 1).
Згідно з заявою № 006-24507-250913 від 25.09.2013, ОСОБА_1 отримав платіжну картку в АТ «Дельта Банк» із лімітом кредитної лінії 35000 грн 00 коп. строком на 364 календарних дні, а відповідно до довідки цього товариства від 19.11.2015 договір № 006-24507-250913 припинив дію, а рахунок № НОМЕР_1 , який відкрито відповідно до вказаного договору, закрито (арк. 88, 89 т. 1).
За даними індивідуальних відомостей про застраховану особу ОСОБА_1 форми ОК-5 від 14.11.2018, наданих Чернігівським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України, сума його заробітку склала: за 1999 рік - 1358,85 грн., за 2000 рік - 1423,53 грн., за 2001 рік - 6206,59 грн., за 2002 рік - 5044,91 грн., за 2003 рік - 4106,32 грн., за 2004 рік - 3914,30 грн., за 2005 рік - 3403,71 грн., за 2006 рік - 3066,25 грн., за 2007 рік - 3140,00 грн., за 2008 рік - 15873,50 грн., за 2009 рік - 17638,68 грн., за 2010 рік - 18399,04 грн., за 2011 рік - 53140,00 грн., за 2012 рік - 78542,91 грн., за січень-лютий 2013 р. - 6000,00 грн. (арк. 272-274 т. 1).
ОСОБА_5 є дружиною позивача з 10.02.1990, що підтверджено витягом з паспорта останнього (арк. 4-5 т. 1) і жодним з учасників справи не заперечується.
Відповідно до копії нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу від 25.01.2008, ОСОБА_5 продала житловий будинок з надвірними будівлями за ціною 23592 грн 00 коп. (арк. 279 т. 1).
За даними індивідуальних відомостей про застраховану особу ОСОБА_5 форми ОК-5 від 14.11.2018, наданих Чернігівським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України, сума її заробітку склала: за 1999 рік - 769,12 грн., за 2000 рік - 829,44 грн., за 2001 рік - 1107,63 грн., за 2002 рік - 1326,22 грн., за 2003 рік - 1532,52 грн., за 2004 рік - 1620,36 грн., за 2005 рік - 3412,57 грн., за 2006 рік - 5009,80 грн., за 2007 рік - 6173,98 грн., за 2008 рік - 9101,39 грн., за 2009 рік - 8478,97 грн., за 2010 рік - 11656,71 грн., за 2011 рік - 12919,58 грн., за 2012 рік - 18900,18 грн., за січень-лютий 2013 р. - 2874,30 грн. (арк. 275-278 т. 1).
Згідно з наданою Куликівською селищною радою Куликівського району Чернігівської області інформацією від 17.10.2019 № 237, у записах в книзі погосподарського обліку № 5 за 2011-2015 рр. по АДРЕСА_4 , № погосподарського обліку 215-1, ст.113-116, голова домогосподарства - Рубан О.І.; станом на 01.01.2012 в цьому господарстві:
- утримувались: велика рогата худоба - 2 голови, свині - 20 голів, з них 2 свиноматки від 9 місяців і старші, 4 ремонті свинки від 4 місяців і старші, 12 поросят до 2 місяців;
- площа земельних ділянок - 2,08 га, із них: для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд - 0,25 га, для ведення особистого селянського господарства - 1,01 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва - 0,82 га (арк. 267 т. 1).
Відповідно до витягу із книги погосподарського обліку № 5 за 2011-2015 рр. по АДРЕСА_4 , № погосподарського обліку АДРЕСА_5 , у приватній власності господарства перебувало: у 2011 р. - птиця - 15 голів (у т.ч. кури-несучки - 12 голів), у 2012 р. птиця - 10 голів (у т.ч. кури-несучки - 8 голів), у 2013 р. птиця - 24 голови (у т.ч. кури-несучки - 20 голів) (арк. 269 т. 1).
З копії квитанції № CASH_4688 від 17.07.2012 вбачається, що ОСОБА_3 вніс на депозитний рахунок в АТ «Банк «Таврика» згідно з договором від 17.07.2012 готівкові кошти в розмірі 46000 грн 00 коп. (арк. 173 т. 1). Згідно з офіційним курсом долара США до гривні на вказану дату, еквівалентом 46000 грн 00 коп. є 5797 доларів 19 центів США.
Відповідно до копії квитанції № 4 від 15.10.2012, ОСОБА_3 здійснив продаж 1000 доларів 00 центів США, отримавши 8165 грн 00 коп. (арк. 174 т. 1).
Згідно з копією квитанції № CASH_5575 від 17.10.2012, ОСОБА_3 вніс на депозитний рахунок в АТ «Банк «Таврика» згідно з договором від 17.10.2012 готівкові кошти в розмірі 6000 доларів 00 центів США, що еквівалентно 47958 грн. 00 коп. (арк. 173 т. 1).
За даними індивідуальних відомостей про застраховану особу ОСОБА_3 форми ОК-5 від 17.10.2019, наданих Чернігівським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України, сума його заробітку склала: за 2010 рік - 11739,91 грн., за 2011 рік - 31933,67 грн., за 2012 рік - 38156,87 грн., за січень-лютий 2013 р. - 5082,20 грн. (арк. 287-288 т. 1).
Відповідно до відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків від 24.10.2019, ОСОБА_3 нараховано: за 2012 рік - 4972 грн 23 коп., з яких утримано податку 561 грн 58 коп., за І квартал 2013 р. - 1397 грн 00 коп., з яких утримано 115 грн 98 коп. (арк. 3 т. 2).
Апеляційний суд пропонував всім учасникам справи надати докази про їхні витрати, але таких суду не надано; позивач суду пояснив, що у порівнянні з доходами понесені ним і дружиною витрати є незначними, так як мешкаючи в селі й маючи велике підсобне господарство, вони практично не витрачають кошти на придбання продуктів харчування.
Аналізуючи надані докази і правові норми, що регулюють спірні правовідносин, суд доходить таких висновків.
На дату одруження ОСОБА_3 та ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ):
- позивач ОСОБА_1 отримав дохід у сумі 199517 грн 71 коп., що еквівалентно 27815 доларам 34 центам США виходячи з середньорічного курсу долара США до гривні за відповідний рік отримання ним цих доходів;
- дружина позивача ОСОБА_5 отримала дохід у сумі 85712 грн 77 коп., що еквівалентно 10516 доларам 47 центам США виходячи з середньорічного курсу долара США до гривні за відповідний рік отримання нею цих доходів;
- відповідач ОСОБА_3 отримав дохід у сумі 59134 грн 71 коп., що еквівалентно 7404 доларам 87 центам США виходячи з середньорічного курсу долара США до гривні за відповідний рік отримання ним цих доходів;
- відповідач ОСОБА_3 доходів не отримувала.
На дату, що зазначена у розписці ОСОБА_3 ОСОБА_1 про отримання у позику 30000 доларів 00 центів США (14.03.2013):
- позивач ОСОБА_1 отримав дохід у сумі 226517 грн 71 коп., що еквівалентно 30536 доларам 35 центам США виходячи з середньорічного курсу долара США до гривні за відповідний рік отримання ним цих доходів;
- дружина позивача ОСОБА_5 отримала дохід у сумі 88034 грн 74 коп., що еквівалентно 12295 доларам 47 центам США виходячи з середньорічного курсу долара США до гривні за відповідний рік отримання нею цих доходів;
- відповідач ОСОБА_3 отримав дохід у сумі 161257 грн 71 коп., що еквівалентно 23685 доларам 37 центам США виходячи з середньорічного курсу долара США до гривні за відповідний рік отримання ним цих доходів та курсу валют, вказаного у згаданих вище квитанціях № 4 від 15.10.2012 (арк. 174 т. 1), № CASH_5575 від 17.10.2012 (арк. 173 т. 1) і на дату внесення на депозитний рахунок готівкових коштів по квитанції № CASH_4688 від 17.07.2012 (арк. 173 т. 1);
- відповідач ОСОБА_3 отримала дохід у сумі 6369 грн 23 коп., що еквівалентно 622 доларам 30 центам США виходячи з середньорічного курсу долара США до гривні за відповідний рік отримання нею цих доходів.
Відомості про офіційний середньорічний курс долара США до гривні за відповідний рік взято з мережі Інтернет за посиланням: https://charts.finance.ua/ru/currency/official/-/1/usd.
ОСОБА_3 не довела, що ОСОБА_1 на 14.03.2013 був неспроможним позичити 30000 доларів 00 центів США, що він не позичав цих коштів ОСОБА_3 , що розписка, яка є предметом судового розгляду, складена пізніше, ніж датована, та що вона має які-небудь інші елементи фіктивності.
ОСОБА_3 на наступний день після отримання від ОСОБА_1 позики, про яку йдеться, розпочав вчинення дій, спрямованих на купівлю квартири АДРЕСА_1 , повністю сплативши 03.12.2013 купівельну ціну квартири та господарського приміщення до 14.05.2014.
Виходячи з доказів про матеріальний стан подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_5 і ОСОБА_3 та ОСОБА_3 , з наведених у попередніх трьох абзацах висновків апеляційний суд доходить висновку про те, що ОСОБА_1 належними, допустимими й достатніми доказами довів свої позовні вимоги.
Доводи апеляційної скарги судом відкидаються з наведених вище мотивів і виходячи з такого:
- у ході розгляду справи не встановлено, що позов ОСОБА_1 спрямований на створення штучного доказу, необхідного для розгляду справи про поділ спільного подружнього майна ОСОБА_3 і ОСОБА_3 ;
- посилання ОСОБА_3 на те, що про існування позики, яка є об'єктом судового розгляду, їй нічого невідомо, спростовується доказами, які підтверджують, що як на дату написання оспорюваної ОСОБА_3 розписки, так і протягом всього періоду вчинення ОСОБА_3 дій, спрямованих на придбання квартири АДРЕСА_1 , у неї та у ОСОБА_3 не було коштів, достатніх для оплати вартості всіх дій, необхідних для купівлі цих об'єктів. Крім того, у договорах про їх придбання прямо й конкретно зазначено, що їх вчинено з письмової згоди ОСОБА_3 ;
- ненадання судом І інстанції оцінки банківським документам, згідно з якими у подружжя ОСОБА_3 й ОСОБА_3 на момент придбання житла було близько 100000,00 грн, не спричинило невірне вирішення справи по суті. Так, у ході розгляду справи доведено, що в період шлюбу ОСОБА_3 та ОСОБА_3 ОСОБА_3 . 17.07.2012 і 17.10.2012 вніс на депозитний рахунок 93958 грн 00 коп. та що 15.10.2012 від продажу 1000 доларів 00 центів США він отримав 8165 грн 00 коп. Але цих коштів не було достатньо для придбання ОСОБА_3 і ОСОБА_3 вищезгаданої нерухомості. Отже самі по собі ці факти не є такими, що виключають або спростовують факт отримання 14.03.2013 ОСОБА_3 у позику від ОСОБА_1 коштів у сумі 30000 доларів 00 центів США і мети цієї позики. У рамках цієї справи не було потреби досліджувати, на які цілі ОСОБА_3 витрачено кошти у сумах 93958 грн 00 коп. і 8165 грн 00 коп., так як ця обставина на суть спору між сторонами не впливає: жоден з учасників справи не посилався на те, що згаданими коштами ОСОБА_3 погашалася отримана у ОСОБА_1 позика.
З викладеного випливає, що оскаржуване рішення є законним, а тому підстав для його скасування нема.
Апеляційний суд вирішує справу як на наданих суду І інстанції доказах, так і на наданих апеляційному суду доказах, так як всі вони мають виключне значення для справи, зокрема для перевірки всіх доводів та заперечень її учасників та недопущення неповноти з'ясування обставин, що мають значення для справи.
Керуючись ст.ст. 374, 375, 381, 382 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, а рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 20 червня 2019 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але вона може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повної постанови.
Повну постанову виготовлено 15.04.2020.
Головуючий: Судді: