Справа № 473/559/20
іменем України
"14" квітня 2020 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі:
головуючого - судді Вуїва О.В.,
за участю секретаря судового засідання Заблоцької М.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вознесенську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Бузької сільської ради Вознесенського району Миколаївської області, ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Друга Вознесенська державна нотаріальна контора Миколаївської області, про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування,
У лютому 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Бузької сільської ради Вознесенського району Миколаївської області про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування в якому вказував, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати - ОСОБА_3 .
Після її смерті відкрилася спадщина до складу якої увійшли садовий будинок АДРЕСА_1 , а також земельна ділянка площею 0,0772 га., розташована за цією ж адресою, призначена для ведення садівництва, що була набута (проте не оформлена) спадкодавцем в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , який в свою чергу став власником цього майна (проте не оформив його) на підставі ст. 30 ЗК України 1990 року, а саме у зв'язку з придбанням будинку (під яким розташована ділянка) у попереднього власника ділянки - ОСОБА_2 .
Позивач є спадкоємцем першої черги за законом, який у встановленому законом порядку прийняв спадщину після смерті матері. ОСОБА_1 звернувся до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини та отримав свідоцтво про право на спадщину за законом на садовий будинок. Проте нотаріус відмовив позивачу в оформленні спадкових прав щодо земельної ділянки у зв'язку з відсутністю доказів належності спадкодавцю цього майна.
Враховуючи вказані обставини, ОСОБА_1 просив у судовому порядку визнати за ним право власності на спірну земельну ділянку в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 .
Ухвалою суду від 21 лютого 2020 року ОСОБА_2 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.
Ухвалою суду від 19 березня 2020 року ОСОБА_2 залучено до участі у справі в якості співвідповідача, внаслідок чого останній втратив статус третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.
В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явився, проте надав суду письмову заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.
Представник відповідача - Бузької сільської ради Вознесенського району в судове засідання не з'явився, судом належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, причину неявки суду не повідомив.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, судом відповідно до ч. 11 ст. 128 ЦПК України вважається належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи шляхом розміщення оголошення на офіційному веб сайті судової влади України, причину неявки суду не повідомив.
Представник третьої особи - Другої Вознесенської державної нотаріальної контори в судове засідання не з'явився, судом належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, причину неявки суду не повідомив.
Суд вважав можливим провести розгляд справи в заочному порядку з ухваленням заочного рішення, оскільки позивач в своїй заяві проти цього не заперечував.
Дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наявних у ній доказів, суд прийшов до наступного.
Зокрема встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача - ОСОБА_3 .
Після її смерті відкрилася спадщина до складу якої увійшли садовий будинок АДРЕСА_1 , а також земельна ділянка площею 0,0772 га., розташована за цією ж адресою, призначена для ведення садівництва, що була набута (проте не оформлена) спадкодавцем в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , який в свою чергу став власником цього майна (проте не оформив його) на підставі ст. 30 ЗК України 1990 року, а саме у зв'язку з придбанням будинку (під яким розташована ділянка) у попереднього власника ділянки - ОСОБА_2 .
Позивач є спадкоємцем першої черги за законом, який у встановленому законом порядку прийняв спадщину після смерті матері. ОСОБА_1 звернувся до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини та отримав свідоцтво про право на спадщину за законом на садовий будинок. Проте нотаріус відмовив позивачу в оформленні спадкових прав щодо земельної ділянки у зв'язку з відсутністю доказів належності спадкодавцю цього майна.
Згідно положень Цивільного кодексу України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою (ч. 1 ст. 1220 ЦК України).
До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст. 1218 ЦК України).
Спадкування здійснюється за заповітом, а в разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини - за законом (ст. 1223 ЦК України).
Спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово (ч. 1 ст. 1258 ЦК України).
У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки (ст.. 1261 ЦК України).
Відповідно до ст.ст. 1268-1270 ЦК України для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець прийняв її в шестимісячний строк в порядку, передбаченому законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах із збереженням її цільового призначення.
Факт належності спадкодавцю спірного майна повністю підтвердився:
-копією Державного акту на право приватної власності на землю від 28 жовтня 1993 року, зареєстрованого в Книзі реєстрації державних актів на право приватної власності на землю № 211 , згідно якого ОСОБА_2 є власником земельної ділянки площею 0,0772 га., розташованої на території Бузької сільської ради Вознесенського району в садовому товаристві «Український», призначеної для ведення садівництва (а.с. 16-17);
-копією договору купівлі-продажу садового будинку від 01 лютого 2000 року, №38 (а.с. 14-15), згідно якого ОСОБА_4 придбав у ОСОБА_2 садовий будинок, розташований на території Бузької сільської ради Вознесенського району в садовому товаристві «Український». В договорі зазначено, що сторонам правочину роз'яснено положення ст. 30 ЗК України 1990 року (чинного на час його укладення), згідно якої при переході права власності на будівлю і споруду разом з цими об'єктами переходить і право власності або право користування земельною ділянкою без зміни її цільового призначення і, якщо інше не передбачено у договорі відчуження - будівлі та споруди. Аналогічні роз'яснення надав й Пленуму Верховного Суду України в п.п. ґ п. 18 постанови №7 від 16 квітня 2004 року «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ»;
-копією свідоцтва про смерть ОСОБА_4 , копією свідоцтва про право на спадщину за законом від 20 лютого 2019 року, реєстр. №256, копією витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі від 20 лютого 2020 року, копією витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 20 лютого 2020 року, копією довідки-роз'яснення Другої Вознесенської державної нотаріальної контори від 20 лютого 2020 року (а.с. 11-14, 18-19), згідно яких ОСОБА_3 успадкувала все належне ОСОБА_4 майно.
Відповідно до роз'яснень, які надав Пленум Верховного Суду України в п. 10 постанови від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» та в п. 22-1 постанови від 16 квітня 2004 року №7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», згідно яких відповідно до статей 1225 ЦК і 131 ЗК право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення. До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, а також право власності або право користування земельною ділянкою, яка необхідна для їх обслуговування, незалежно від змісту заповіту.
За такими ж правилами здійснюється й перехід права на землю при спадкуванні права на частину нерухомого майна, а якщо був установлений порядок користування ним - то з урахуванням цього порядку.
Судом встановлено, що позивач, як спадкоємець першої черги за законом, належним чином прийняв спадщину.
Інших спадкоємців, які прийняли спадщину або мають право на її обов'язкову частку, судом не виявлено.
Враховуючи встановлені в судовому засіданні обставини, виходячи з того, що позивач, як спадкоємець, має право на спадщину у вигляді спірної земельної ділянки, проте не має іншої можливості оформити свої права на спадщину, зокрема через органи нотаріату, а тому суд вважає, що позов підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 258, 259, 263-265, 282, 284, 289 ЦПК України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Бузької сільської ради Вознесенського району Миколаївської області, ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Друга Вознесенська державна нотаріальна контора Миколаївської області, про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування - задовольнити повністю.
Визнати за ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 право власності на земельну ділянку площею 0,0772 га., розташовану на території Бузької сільської ради Вознесенського району Миколаївської області в садівничому товаристві «Українське», призначену для ведення садівництва (зареєстровану на праві власності за ОСОБА_2 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю від 28 жовтня 1993 року, зареєстрованого в Книзі реєстрації державних актів на право приватної власності на землю № 211 ) в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Бузьке Вознесенського району Миколаївської області.
Заочне рішення може бути переглянуте за письмовою заявою відповідачів, які можуть бути подані протягом тридцяти днів з дня його складення.
Рішення може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.
Суддя: О.В.Вуїв