Справа № 464/9720/13-к
пр.№ 1-в/464/79/20
15.04.2020 року м.Львів
Сихівський районний суд міста Львова
у складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові клопотання ОСОБА_3 про погашення судимості,
ОСОБА_3 звернувся до суду із клопотанням в якому просить погасити його судимість за вироком Сихівського районного суду м.Львова від 25.12.2013 по справі №464/9720/13-к; видалити з реєстрів «судова влада» https://court.gov.ua та ЄДРСР https://www.reyestr.court.gov.ua записи по справах №464/9720/13-к провадження №1-кп/464/229/13 та №464/11385/14-к провадження №1-в/464/1079/14, де містяться згадки про його прізвище, ім'я та по-батькові, персональні дані та про його судимість.
В обґрунтування клопотання покликається на те, що вироком Сихівського районного суду м.Львова від 25.12.2013 його засуджено за ч.1 ст.190 КК України та призначено покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Штраф ним оплачений повністю, а тому просить клопотання задоволити.
Прокурор в судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про час та місце розгляду клопотання.
Заявник в судове засідання не за'явився, його захисник подав клопотання в якому просить розгляд клопотання проводити без участі заявника та захисника.
Відповідно до положень ч.4 ст.107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів не здійснюється.
Оглянувши матеріали клопотання, матеріали кримінального провадження, суд приходить до наступного висновку.
Вироком Сихівського районного суду м.Львова від 25 грудня 2013 року ОСОБА_3 визнано винним у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.190 КК України та призначено йому покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень. Вирок не оскаржувався та набрав законної сили 24 січня 2014 року.
Як вбачається з квитанції №ПН219К від 12 грудня 2014 року ОСОБА_3 сплатив штраф у розмірі 850 гривень.
Згідно ст.89 КК України такими, що не мають судимості визнаються зокрема особи, засуджені до основного покарання у виді штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю, громадських робіт, виправних робіт або арешту, якщо вони протягом року з дня відбуття покарання (основного та додаткового) не вчинять нового злочину.
Разом з тим, ОСОБА_3 не подано суду жодних доказів того, що ним не вчинено нового злочину протягом року з дня відбуття покарання призначеного вироком Сихівського районного суду м.Львова від 25 грудня 2013 року.
Крім цього, суд звертає увагу на те, що відповідно до п.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.12.2003 № 16 «Про практику застосування судами України законодавства про погашення і зняття судимості» погашення судимості не потребує посвідчення спеціальним рішенням суду чи іншим документом.
Факт погашення судимості, як форма припинення стану судимості, не є підставою для видалення з «Єдиного державного реєстру судових рішень» судового рішення про притягнення даної особи до кримінальної відповідальності.
Враховуючи вище наведене, суд приходить до висновку, що в задоволенні клопотання слід відмовити.
На підставі ст.89 КК України, керуючись ст.ст.537, 539 КПК України, суд,-
в задоволенні клопотання ОСОБА_3 про погашення судимості - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення.
Головуючий ОСОБА_1