15 квітня 2020 року ЛуцькСправа № 140/4116/20
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Лозовського О.А.,
розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Камінь-Каширської районної державної адміністрації про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернулась з позовом до Управління соціального захисту населення Камінь-Каширської районної державної адміністрації про визнання дій неправомірними щодо порушення права на отримання щомісячної грошової допомоги, зобов'язання відповідача провести нарахування та виплату щомісячної грошової допомоги відповідно до статті 37 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” у розмірі 40% від мінімальної заробітної плати за період в межах строку позовної давності.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи та постійно проживає на території Камінь-Каширського району Волинської області. Вказаний населений пункт входить до переліку таких, які віднесені до зони гарантованого добровільного відселення внаслідок радіоактивного забруднення, а тому має право на щомісячне отримання грошової допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, встановленої статтею 37 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” у розмірі, що дорівнює 40 процентів від мінімальної заробітної плати, встановленого на 01 січня календарного року. Однак усупереч статті 37 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, відповідач не здійснює нарахування та виплату щомісячної грошової допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства. Просить задовольнити позов в межах строку позовної давності.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 23.03.2020 відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд якої постановлено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Копію ухвали про відкриття провадження в адміністративній справі від 23.03.2020 Управлінню направлено рекомендованою кореспонденцією та вручено 27.03.2020. У встановлений судом строк відповідач відзиву на позовну заяву не подав, про причини такого неподання суду не повідомив.
У зв'язку із ненаданням відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд, керуючись вимогами частини шостої статті 162 КАС України, дійшов висновку про можливість розгляду даного спору за наявними у справі матеріалами.
Суд, перевіривши доводи позивача та відповідача у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази на предмет належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємозв'язку доказів у їхній сукупності, встановив такі обставини.
ОСОБА_1 має статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 1), що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 . Окрім того, позивач проживає в населеному пункті, який відповідно до Переліку населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.1991 №106, віднесено до зони гарантованого добровільного відселення.
Згідно довідки Управління соціального захисту населення Камінь-Каширської районної державної адміністрації №2177 від 30.03.2020 установлено, що ОСОБА_1 отримувала щомісячну грошову допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства до 31 грудня 2014 року (включно). З 01 січня 2015 року на обліку в управлінні не перебуває.
У лютому 2020 року позивач звернулася до відповідача із заявою про здійснення їй нарахувань та виплат вищевказаної щомісячної грошової допомоги, однак листом від 21.02.2020 №Я-3080/04/2-20 відповідач повідомив про відсутність передбаченої законодавством України можливості для здійснення нарахування ти виплати відповідної допомоги, оскільки постанови, які б урегульовували розміри, порядок нарахування та виплати компенсації особам, які є постраждалими внаслідок Чорнобильської катастрофи, є скасованими.
Непогоджуючись із діями відповідача щодо ненарахування і невиплати щомісячної грошової допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, ОСОБА_1 звернулась із даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд керується таким.
Частиною другою статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Закон України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 28.02.1991 №796-XII (далі - Закон №796-XII) визначає основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення.
Відповідно до положень статті 37 цього Закону (у редакції, чинній із 09.07.2007) громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, виплачується щомісячна грошова допомога у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства в таких розмірах:
- у зоні посиленого радіоекологічного контролю - 30 процентів від мінімальної заробітної плати;
- у зоні гарантованого добровільного відселення - 40 процентів від мінімальної заробітної плати;
- у зоні безумовного (обов'язкового) відселення - 50 процентів від мінімальної заробітної плати.
Перелік населених пунктів, жителям яких виплачується щомісячна грошова допомога, затверджується Кабінетом Міністрів України.
Ця допомога виплачується щомісячно за місцем роботи, пенсіонерам - органами, які виплачують пенсію, непрацюючим громадянам - місцевими державними адміністраціями або виконавчими органами рад за місцем проживання. Виплата за два і більше місяців забороняється.
У свою чергу, підпунктом 8 пункту 28 розділу ІІ Закону України від 28.12.2007 №07-VI “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” (далі - Закон №107-VI) текст статті 37 Закону №796-XII викладено в новій редакції. Так, громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, виплачується щомісячна грошова допомога у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.
Ця допомога виплачується щомісячно органами праці та соціального захисту населення за місцем реєстрації. Виплата за два і більше місяців забороняється.
Разом з тим, рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 №10-рп/2008 положення пункту 28 розділу ІІ Закону № 107-VI визнані неконституційними.
У 2012-2014 роках на підставі законів України про Державний бюджет України на відповідні роки норми і положення статті 37 Закону №796-XII застосовувалися у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Підпунктом 7 пункту 4 розділу І Закону України “Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України” від 28.12.2014 №76-VІІІ, який набрав чинності з 01.01.2015, статтю 31, 37, 39 та 45 Закону № 796-XII виключено.
Однак згідно із рішенням Конституційного Суду України № 6-р/2018 від 17.07.2018 підпункт 7 пункту 4 розділу І Закону України “Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України” визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним).
Отже, рішенням Конституційного Суду України із 17.07.2018 відновлено дію статті 37 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, тобто остання з 17.07.2018 є чинною.
Враховуючи те, що позивач має статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи та проживає в населеному пункті, який відповідно до Переліку населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 липня 1991 року №106, віднесено до зони гарантованого добровільного відселення, а тому з дня прийняття рішення Конституційним Судом України, тобто із 17 липня 2018 року, він мав право на відновлення та виплату щомісячної грошової допомоги, передбаченої статтею 37 Закону №796-XII (із урахуванням строків звернення до адміністративного суду за захистом своїх порушених прав, свобод та інтересів).
Проте відповідач протиправно не відновив позивачу зазначену виплату.
Суд звертає увагу, що дана справа є типовою, а відповідно до частини третьої статті 291 КАС України при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.
Відповідно до висновків Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладених у рішенні від 21.01.2019 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.12.2019 по справі №240/4946/18, яка є зразковою, позивач, відповідно до рішення Конституційного Суду України від 17 .07.2018 № 6-р/2018 та статті 37 Закону України №796-XII “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” має право на нарахування та виплату з 17.07.2018 щомісячної грошової допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, встановленої статтею 37 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” (в редакції від 09.07.2007), при цьому у зв'язку з набранням чинності Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 06.12.2016 №1774-VІІІ, яким на даний час установлено розрахункову величину в розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 01 січня календарного року, для визначення посадових окладів, заробітної плати працівників та інших виплат і заборонено застосовувати мінімальну заробітну плату після набрання чинності цим Законом, положення статті 37 Закону № 796-XII щодо обчислення щомісячної грошової допомоги у процентному співвідношенні до мінімальної заробітної плати застосуванню не підлягають, а застосовується прожитковий мінімум для працездатних осіб, установлений на 01 січня календарного року.
Як установлено судом, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом 10.03.2020 (дата поштового штемпеля на поштовому конверті), вимоги якого стосуються і пов'язані із ухваленням Конституційним Судом України рішення №6-р/2018 від 17.07.2018. При цьому позивач просить задовольнити позовні вимоги за період в межах строку позовної давності, тобто з 10.09.2019.
Таким чином, з урахуванням правових висновків Верховного Суду у зразковій справі, виходячи із наданих частиною другою статті 245 КАС України повноважень, суд дійшов переконання про часткове задоволення позову шляхом визнання протиправною бездіяльності Управління щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 із 10.09.2019 щомісячної грошової допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, встановленої статтею 37 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” в розмірі, що дорівнює 40 процентів від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня календарного року та зобов'язання відповідача провести із 10.09.2019 нарахування та виплату ОСОБА_1 щомісячної грошової допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, встановленої статтею 37 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” в розмірі, що дорівнює 40 процентів від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня календарного року.
Керуючись статтями 243, 245, 246, 255, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, суд
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Управління соціального захисту населення Камінь-Каширської районної державної адміністрації Волинської області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 із 10 вересня 2019 року щомісячної грошової допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, встановленої статтею 37 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” в розмірі, що дорівнює 40 процентів від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня календарного року.
Зобов'язати Управління соціального захисту населення Управління соціального захисту населення Камінь-Каширської районної державної адміністрації Волинської області (44501, Волинська область, місто Камінь-Каширський, вулиця Волі, 2, ідентифікаційний код юридичної особи 03192023) провести із 10 вересня 2019 року нарахування та виплату ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) щомісячної грошової допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, встановленої статтею 37 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” в розмірі, що дорівнює 40 процентів від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня календарного року.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя О.А. Лозовський