ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/14702/19
провадження № 2/753/1008/20
(заочне)
"24" березня 2020 р. Дарницький районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді - Заставенко М.О.,
за участю секретаря судового засідання - Долі М.А.,
без участі сторін,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
До Дарницького районного суду м. Києва звернулась ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Позов обґрунтовано тим, що 03.10.2015 року вона з відповідачем зареєстрували шлюб. У шлюбі у них народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає разом з нею. Ще до народження дитини між ними стали постійно виникати непорозуміння, внаслідок чого вони поступово втратили взаємну повагу та любов один до одного. Спільне господарство вони з відповідачем не ведуть, проживають окремо, шлюбні стосунки між ними припинені в липні 2017 року. Відновлювати з відповідачем шлюбні стосунки вона наміру не має, шлюб носить формальний характер, подальше збереження шлюбу з відповідачем вважає неможливим.
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 16.08.2019 року відкрито провадження у справі, постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 29.01.2019 закрито підготовче провадження та справа призначена до розгляду по суті.
У судове засідання для розгляду справи по суті позивач не прибула, проте подала до суду заяву в якій зазначила, що позов підтримує в повному обсязі, просить його задовольнити, та розглядати справу у її відсутність, не заперечує проти винесення заочного рішення.
Відповідач в судове засідання не прибув, хоча про день час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, заяви, клопотання, відзив на позовну заяву до суду від нього не надходили.
З урахуванням положень ст.ст. 223, 280, 281 ЦПК України та з врахуванням позиції позивача, яка не заперечував проти заочного розгляду справи, суд розглянув справу в заочному порядку за відсутністю відповідача та позивача.
Судом на підставі частини другої статті 247 Цивільно-процесуального кодексу України, у зв'язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов до висновку, що позовна заява обґрунтована та така, що підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 03.10.2015 року сторони зареєстрували шлюб у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану Дарницького районного управління юстиції у м. Києві, про що складено актовий запис № 2653 (а.с. 9). У шлюбі у них народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 8).
З позовної заяви вбачається, що спільне життя сторін не складалася внаслідок відсутності порозуміння та розбіжностей у поглядах на життєві і сімейні цінності, внаслідок чого спільне господарство сторони не ведуть, проживають окремо, шлюбні стосунки між ними припинені в липні 2017 року.
Згідно ст. 56 СК України, кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушення до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на особисту свободу і може мати наслідки, встановлені законом.
Відповідно до ст. 112 СК України, суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність дитини та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотні значення.
Згідно ч. 2 ст. 114 СК України, у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Згідно з ч. 3 ст. 115 Сімейного кодексу України, документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
З'ясувавши фактичні взаємовідносини подружжя, обставини, викладені у позові, те, що сторони не підтримують шлюбні стосунки, не ведуть спільне господарство та проживають окремо, їх взаємовідносини, суд вважає, що немає підстав для вжиття заходів для примирення подружжя, спільне життя подружжя та подальше збереження шлюбу буде суперечити інтересам позивача, що має істотне значення, тому шлюб необхідно розірвати.
Судові витрати підлягають розподілу відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України.
Керуючись ст. 56, 110, 112, 114 СК України, ст. ст. 10,11, 141, 263, 265, 280 - 284, 289, ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 - задовольнити.
Шлюб, зареєстрований 03 жовтня 2015 року у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану Дарницького районного управління юстиції у м. Києві, про що складено актовий запис № 2653, між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 - розірвати.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 768 грн. 40 коп.
Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянка України, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1
Відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянин України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
На рішення суду позивачем може бути подана апеляційна скарга до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, який його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя: Заставенко М.О.