Справа №752/24149/17
Провадження № 2/752/1047/19
Іменем України
14.08.2019 року Голосіївський районний суд м.Києва в складі:
головуючого судді - Колдіної О.О.
з участю секретаря - Петрова Є.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на утримання дитини та зміну розміру аліментів,
позивач звернулась до Голосіївського районного суду м.Києва з позовом до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на утримання дитини - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та збільшення розміру аліментів на утримання дитини.
Відповідно до заяви від 21.11.2017 р., позивач просить стягнути з відповідача на її користь додаткові витрати на утримання сина, що пов'язані з його лікуванням та навчанням, в розмірі 50% понесених раніше витрат, а саме: 6 671 гривня 90 копійок.
Крім того, позивач просить суд збільшити розмір аліментів, що встановлений за рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 18.08.2015 року в справі №752/10064/15-ц, які стягуються з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_3 , з 1 500 гривень щомісячно до 1/4 частки від всіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісяця до досягнення дитиною повноліття.
Свої позовні вимоги вона обґрунтовує тим, що до 10 жовтня 2014 року перебувала з відповідачем у шлюбі, від якого вони мають неповнолітнього сина - ОСОБА_3 , 2003 р.народження.
На час розгляду справи неповнолітня дитина проживає з матір'ю та повністю перебуває на її утриманні. Позивач зазначає, що відповідач не несе будь-яких додаткових витрат, пов'язаних з навчанням дитини, розвитком її здібностей.
Крім того, позивач зазначає, що з моменту ухвалення рішення про стягнення аліментів матеріальний стан відповідача значно покращився, в зв'язку з чим він має можливість сплачувати аліменти у більшому розмірі, оскільки розмір аліментів на утримання сина в сумі 1500 гривень є недостатнім для повноцінного життя.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, надавши клопотання про розгляд справи у його відсутність та підтримання позовних вимог ОСОБА_1 в повному обсязі.
Відповідачем в ході розгляду справи подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого останній просить у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі. ОСОБА_2 зазначає, що він був позбавлений можливості приймати рішення щодо надання синові додаткових освітніх знань, не брав участі у виборі якості послуги та її ціни, а тому понесені позивачем додаткові витрати відшкодуванню ним не підлягають. Крім того, при вирішенні питання про збільшення розміру аліментів відповідач просить суд врахувати, що він не має постійного заробітку, а у 2015 році ним було укладено Договір дарування, відповідно до якого він передав синові належну йому квартиру за адресою: АДРЕСА_1 .
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що сторони у даній перебували у шлюбі, який розірвано відповідно до рішення Голосіївського районного суду м.Києва від 10 жовтня 2014 року.
Від шлюбу сторони мають сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
На час розгляду судом справи син проживає з матір'ю та знаходиться на її утриманні.
В силу положень ст.141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.
Так, відповідно до ч.1, 2 ст.185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо). Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.
В силу положень глави 185 СК України стягнення додаткових витрат на дитину можливе у разі здійснення таких витрат на неповнолітню дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).
Відповідно до ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Як вбачається з матеріалів справи, 15.12.2015 р. та 05.10.2017 р. між позивачем та ПП «Перші Київські курси іноземних мов і К» було укладено договори про надання освітніх послуг, відповідно до яких ОСОБА_3 , 2003 р.н., надавались освітні послуги по вивченню іноземної мови (англійської).
Крім цього, ОСОБА_1 було витрачено кошти на медичні послуги, які були надані неповнолітньому ОСОБА_3 , а саме:
-Медичний центр «Доктор лор» (ТОВ «Слух») - 1 188,25 гривень;
-Медичний центр «Омега Київ» (ТОВ «»Торговий дім «Омега Київ») - 1 160,00 гривень,
Враховуючи надані суду докази понесених позивачем витрат, матеріальний стан позивача, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача 50% понесених і документально підтверджених додаткових витрат на утримання сина, пов'язаних з оплатою освітніх та медичних послуг - в розмірі 6 671,90 гривень.
Враховуючи викладене, оцінюючи всі досліджені судом докази в їх сукупності, суд вважає, що позов в цій частині підлягає задоволенню.
Однак, не підлягають задоволенню вимоги позивача про збільшення розміру аліментів, виходячи з наступного.
Частина 3 ст.181 СК визначає, що за рішенням суду кошти на утриманнядитини (аліменти) присуджуються в частцівід доходу їїматері, батька і (або) у твердійгрошовійсумі.
Відповідно до ст.182 СК при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
За положеннями ст.183 СК, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
В ході розгляду справи судом встановлено, що рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 18.08.2015 року в справі №752/10064/15-ц, присуджено до стягнення із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , в твердій грошовій сумі в розмірі 1 500 гривень щомісячно, починаючи з 10 червня 2015 року і до повноліття дитини.
Згідно з ч.1 ст.192 СК розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим кодексом.
В пункті 23 постанови Пленуму ВСУ «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15.05.2006 №3 роз'яснино, що розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них.
Як на підставу для збільшення розміру аліментів при зверненні до суду позивач посилається на покращення матеріального стану відповідача, зважаючи на подану ним декларацію про доходи.
Однак, на момент вирішення спору позивачем не надано доказів, на підтвердження того, що її витрати на утримання дитини значно збільшились, порівняно з витратами, які вона несла на час вирішення питання про стягнення аліментів.
Матеріали справи не містять письмових доказів, що витрати на забезпечення необхідного рівня життєдіяльності неповнолітньоїдитини щомісяця перевищують розмір аліментів, які позивач отримує на її утримання.
Обов'язок по утриманню дітей є обов'язком обох батьків, і не може бути покладений лише на батька.
Враховуючи викладені обставини в їх сукупності, суд не вбачає підстав для збільшення розміру аліментів, в зв'язку з чим позов підлігає частковому задоволенню.
Питання щодо судових витрат суд вирішує на підставі ст.141 ЦПК України.
Керуючись ст.ст.12, 13, 76, 77, 78, 81259,261,265, 273, 354 ЦПК України, суд-
позов позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на утримання дитини та зміну розміру аліментів задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 додаткові витрати, пов'язані з лікуванням та навчанням неповнолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 6 671 гривня 90 копійок.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 640 гривень 00 копійок.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя