вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"18" лютого 2020 р. м. Київ Справа № 911/2314/19
Суддя Конюх О.В., при секретарі судового засідання Кулаковій С.С., розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за позовом акціонерного товариства “Укртрансгаз” м. Київ,
до відповідача: комунального підприємства Бородянської селищної ради “Бородянкатепловодопостачання” смт. Бородянка,
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача, - 1) акціонерного товариства “Національна акціонерна
компанія “Нафтогаз України” м. Київ,
2) акціонерного товариства “Київоблгаз” м. Боярка,
про зобов'язання повернути майно та стягнення 4 175 137,39 грн.
за участі представників:
від позивача: Трегубова А.В., посадова інструкція, положення про департамент
судової роботи від 21.05.2019 (в порядку самопредставництва);
від відповідача: Литвиненко Л.А., адвокат, ордер КС №135279 від 01.12.2019;
від третьої особи 1: не з'явився;
від третьої особи 2: Дмитренко О.О., адвокат, довіреність від 26.12.2019 №Др-295-1219;
позивач - акціонерне товариство «Укртансгаз», м. Київ (далі по тексту - АТ «Укртрансгаз») звернувся до господарського суду Київської області з позовом до відповідача - комунального підприємства Київської обласної ради “Бородянкатепловодопостачання”, смт. Бородянка (далі по тексту КП «Бородянкатепловодопостачання»), в якому просить суд:
- зобов'язати КП “Бородянкатепловодопостачання” повернути АТ “Укртрансгаз” в натурі безпідставно набуте майно - природний газ в загальному обсязі 624,783 тис. куб. м.;
- стягнути з КП “Бородянкатепловодопостачання” на користь АТ “Укртрансгаз” 4 175 137,39 грн., що є вартістю безпідставно набутого майна - природного газу в загальному обсязі 624,783 тис. куб.м.;
- стягнути з комунального підприємства Київської обласної ради “Бородянкатепловодопостачання” на користь акціонерного товариства “Укртрансгаз” судовий збір у розмірі 125 254,12 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що, на думку позивача, відповідач набув природний газ загальним обсягом 624,783 тис. куб. метрів, за період січень 2017 - березень 2017 року, без будь-якої правової підстави, без договору із будь-яким постачальником, отже відбір відбувся за рахунок газу, який позивач як оператор газотранспортної системи придбав у НАК “Нафтогаз України” за результатами проведення публічних закупівель. Виходячи з наведеного відповідач зобов'язаний повернути позивачу безпідставно набуте майно, а саме природний газ в загальному обсязі 624,783 тис. куб. метрів. Позивач наголошує, що у випадку, якщо буде встановлено відсутність у відповідача безпідставно набутих обсягів природного газу, то відповідач на підставах, передбачених ч. 2 ст.1213 ЦК України, буде зобов'язаний відшкодувати вартість такого майна, що визначається на момент розгляду справи судом та на даний час складає 4 175 137,39 грн. (за вартістю природного газу на липень 2019).
Ухвалою від 19.09.2019 прийнято до розгляду позовну заяву відкрито провадження за правилами загального позовного провадження, підготовче судове засідання призначено на 15.10.2019. Відповідно до завдань підготовчого судового засідання (пункт 1 частини 1 ст. 177 ГПК України) позивача зобов'язано визначитись з предметом спору, щодо якого має вирішуватись спір у справі, оскільки позивач звернувся до суду з двома взаємовиключними вимогами, а відповідно до частини 5 ст. 238 ГПК України висновок суду про задоволення позову чи відмову у позові повністю чи частково щодо кожної із заявлених вимог не може залежати від настання або ненастання певних обставин.
15.10.2019 від КП «Бородянкатепловодопостачання» до господарського суду надійшов відзив від 10.10.2019 №297, у якому відповідач проти позову заперечує та просить суд відмовити у позові повністю.
Відповідач твердить, що в 2016 році між відповідачем, позивачем та Боярським ЛВУМГ філії УМГ «Київтрансгаз» був укладений договір на транспортування природного газу магістральними трубопроводами, а 17.11.2016 додаткову угоду до договору, у якій було уточнено річний плановий обсяг транспортування природного газу на 2017 рік.
18.10.2016, 27.10.2016 та 09.11.2016 між відповідачем та ПАТ НАК «Нафтогаз України» були укладені договори на постачання природного газу (для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню, для виробництва теплової енергії яка споживається бюджетними установами та для виробництва теплової енергії, яка споживається підприємствами, організаціями та іншими споживачами). На підставі зазначених договорів, у яких було визначено об'єми постачання природного газу в тому числі і на спірний період, постачальником відповідача є ПАТ «НАК «Нафтогаз «України». Умовами договорів було передбачено зобов'язання ПАТ «НАК «Нафтогаз України» подавати номінацію оператору ГТС та повідомляти відповідача, а також вказано, що у випадку неподання заявки на планові обсяги використання, НАК «Нафтогаз України» може користуватися плановими обсягами, визначеними у договорі.
Розпорядженням КМУ від 05.10.2016 №742-р НАК «Нафтогаз України» було зобов'язано видати номінації теплогенеруючим і теплопостачальним організаціям до початку опалювального сезону 2016-2017 років.
Відтак, відповідач твердить, що жодного несанкціонованого відбору газу, в тому числі за січень-березень 2017 року не відбулося, оскільки відповідач отримав газ від постачальника в обсязі та на умовах, передбачених укладеними договорами.
Ухвалою від 15.10.2019 підготовче судове засідання відкладено на 28.10.2019.
28.10.2019 від відповідача надійшов лист від 25.10.2019 № 317, у якому відповідач повідомляє суд про те, що у КП КОР “Бородянкатепловодопостачання” змінився засновник підприємства на Бородянську селищну раду, а також змінилася назва підприємства на Комунальне підприємство Бородянської селищної ради “Бородянкатепловодопостачання”.
Суд зазначає, що зміна найменування юридичної особи без зміни організаційно-правової форми не є реорганізацією, не потребує вирішення судом питання про заміну сторони правонаступником, але тягне за собою необхідність у державній реєстрації змін до установчих документів, порядок проведення якої викладено у статті 29 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", яка була належним чином здійснена, що вбачається з доданої до листа копії Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 21.10.2019. Відтак, суд взяв до уваги вказаний лист та надалі зазначав у процесуальних документах нову назву відповідача.
Ухвалою від 28.10.2019 підготовче судове засідання відкладено на 11.11.2019.
04.11.2019 від АТ «Укртрансгаз» до господарського суду надійшла відповідь №1001вих-19-5008 від 28.10.2019 на відзив.
У вказаній відповіді позивач твердить, що постановами Кабінету Міністрів України від 01.10.2015 №758 та від 22.03.2017 №187 затверджені положення про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу. При цьому відповідно до пункту 17 Положення №758 та пункту 12 Положення №187 надання номінацій виробнику теплової енергії здійснюється у разі виконання ним як мінімум двох умов: укладення з АТ «НАК «Нафтогаз України» договору постачання природного газу відповідно до законодавства, а також забезпечення однієї з умов щодо розрахунків на газ. Відтак, невидача номінацій відповідачу у спірний період не свідчить про порушення АТ «НАК «Нафтогаз України» господарських зобов'язань і не є підставою для звільнення від відповідальності відповідача.
Позивач твердить, посилаючись зокрема на ст. 334 ЦК України та абзац 2 пункту 13 Примірного договору про постачання природного газу, затвердженого постановою КМУ від 29.04.2016 №357, що наявність укладеного договору не може свідчити про здійснення поставки природного газу споживачу, оскільки доказом є підписаний між сторонами акт приймання-передачі природного газу, які між відповідачем та АТ «НАК «Нафтогаз Ураїни» за спірний період не складені.
Ухвалою від 11.11.2019 закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду по суті на 02.12.2019.
В судове засідання 02.12.2019 з'явились представники позивача та відповідача.
Під час з'ясування обставин справи суд встановив, що у справі не виконані всі завдання підготовчого провадження. Відтак, ухвалою від 02.12.2019 суд повернувся до розгляду справи у підготовчому провадженні та залучив до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету сапору на стороні позивача Акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Нафтогаз України», м. Київ (далі по тексту НАК «Нафтогаз») та Акціонерне товариство «Київоблгаз», м. Боярка Києво-Святошинського району (далі по тексту АТ «Київоблгаз»).
16.12.2019 від відповідача КП «Бородянкатепловодопостачання» до господарського суду надійшли додаткові пояснення, у яких відповідач твердить, що постачає теплову енергію в 15 житлових багатоповерхових будинків, до бюджетних установ, зокрема до навчальних та лікувальних закладів, дитячих садків, а також до дев'яти госпрозрахункових підприємств. В період опалювального сезону 2016-2017 років відповідач отримував природний газ виключно від одного постачальника НАК «Нафтогаз України».
Постачальник не підтвердив відповідачу номінації згідно планових обсягів газу на січень-березень 2017, посилаючись на наявність заборгованості за попередні періоди. Разом із тим, відповідач надав постачальнику погоджений виконавчим органом ради графік погашення заборгованості рівними частинами до 01.01.2021 року із розбивкою за всіма договорами.
Відтак, відповідач направляв постачальнику акти приймання-передачі природного газу за спірний період, які були постачальником повернуті без підписання із посиланням на невиконання умов Постанови КМУ від 01.10.2015 №758 та непогодження постачальником номінації.
Разом із тим, НАК «Нафтогаз» підтвердив відповідачу відсутність заборгованості за договорами на постачання природного газу, станом на час звернення позивача з позовом до суду, що підтверджується довідкою від 01.12.2019 №377, відтак прийняв виконання з оплати за отриманий природний газ за січень-березень 2017.
Посилаючись на висновок Верховного Суду у постановах від 21.03.2018 у справі №911/656/17 та від 14.05.2018 у справі №926/680/17, з огляду на зміст розпорядження КМУ №742-р від 05.10.2016, яким НАК «Нафтогаз» було зобов'язано видати номінації теплогенеруючим і теплопостачальним організаціям до початку опалювального сезону 2016-2017 років, відповідач вважає, що на підставі укладених між КП «Бородянкатепловодопостачання» та НАК «Нафтогаз України» договорів на постачання природного газу, саме третя особа НАК «Нафтогаз України» зобов'язаний був постачати природний газ відповідачу як виробнику теплової енергії в тому числі шляхом своєчасної видачі номінацій в січні-березні 2017, оскільки це є обов'язком НАК «Нафтогаз», а не правом.
Враховуючи викладене, відповідач зробив висновок про отримання газу у спірний період від постачальника НАК «Нафтогаз України» правомірно на підставі укладених договорів, а не за рахунок власних об'ємів газу АТ «Укртрансгаз», у зв'язку з чим вважає позовні вимоги безпідставними.
27.12.2019 від представника третьої особи 2 АТ «Київоблгаз» до господарського суду надійшли письмові пояснення від 26.12.2019 №1651, у яких третя особа вважає, що позов не підлягає задоволенню.
Третя особа 2 заперечує посилання позивача на те, що у відповідача у період січень-березень 2017 не було постачальника і природний газ було відібрано з ресурсу АТ «Укртрансгаз».
Відповідно до пункту 6 розділу ІV Правил постачання природного газу, затверджених постановою КМУ від 30.09.2015 №2496, споживач природного газу на розрахунковий період має право отримувати природний газ виключно від одного постачальника, тому маючи укладені із НАК «Нафтогаз» договори, відповідач не має права укласти договір з іншим постачальником. Відповідно до постанови КМУ від 01.10.2015 №758 та від 20.03.2016 №234 на підставі розпорядження КМУ від 05.10.2016 №742-р НАК «Нафтогаз» було зобов'язане постачати природний газ виробникам теплової енергії та видати належні номінації теплогенеруючим і теплопостачальним організаціям згідно до договорів.
Відповідно до пункту 15 Положення «Про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу (відносини у перехідний період), затвердженого постановою КМУ від 01.10.2015 №758, виробник теплової енергії до 01.04.2017 має право придбати природний газ у НАК «Нафтогаз України» для виробництва теплової енергії за умови, що такий виробник виконав обов'язок щодо відкриття рахунків із спеціальним режимом використання. У підпункті 4 пункту 3 вказаного Положення передбачено обов'язок НАК «Нафтогаз України» постачати природний газ виробникам теплової енергії для виробництва теплової енергії за цінами, на умовах і у порядку, що визначені пунктами 15-17 цього положення.
Постачання природного газу здійснюється на підставі договору, що враховує положення примірного договору про постачання природного газу виробникам теплової енергії, який затверджується КМУ та із дотриманням принципу недискримінації (пункт 17 Положення).
Можливість відбору підприємствами ТКЕ із газотранспортної системи планових обсягів поставки природного газу згідно договорів з НАК «Нафтогаз України» перебуває у безпосередній залежності від належного виконання НАК «Нафтогаз України» своїх зобов'язань підтвердження обсягів природного газу шляхом своєчасного подання номінацій Оператору газотранспортної системи відповідно до вимог Кодексу ГТС.
Подання НАК «Нафтогаз України» номінацій є однією із гарантій безперебійного безперешкодного постачання природного газу в опалювальний період. Відповідно, неподання або несвоєчасне подання номінацій НАК «Нафтогаз» є порушенням вимог законодавства та унеможливлює безперешкодне отримання споживачами необхідних обсягів природного газу, та може мати наслідком обмеження або взагалі припинення надання оператором ГРМ послуг з розподілу природного газу у зв'язку з неотриманням від НАК «Нафтогаз» як постачальника підтверджених обсягів природного газу.
При цьому формальна відсутність номінацій, які згідно приписів наведених постанов та розпорядження КМУ повинні бути видані, не є свідченням того, що природний газ спожитий підприємствми ТКЕ не є поставленим з ресурсу НАК «Нафтогаз України».
Третя особа 2 робить висновок про те, що відповідач прийняв з ресурсу НАК «Нафтогаз України» природний газ для виробництва теплової енергії, фактична господарська операція була здійснена та відображена у бухобліку, при цьому протранспортував такі обсяги сам оператор ГТС - ПАТ «Укртрансгаз».
Третя особа 2 заперечує твердження позивача про те, що природний газ в обсязі 624,783 тис.куб.м. є безпідставно набутим майном.
Відповідно до сталої позиції Верховного Суду, набуття однією із сторін зобов'язання майна і порядку виконання договірного зобов'язання не вважається безпідставним і до відносин сторін у цьому випадку не може бути застосовані положення ст. 1212 ЦК України.
Додатково третя особа 2 твердить про недоведеність вимог позивача з огляду на те, що позивачем не подано жодного розрахунку, який би підтверджував формування ціни на природний газ у січні-березні 2017, при цьому вказує, що ціна закупівлі сформувалася протягом місяця.
Згідно положень частини 5 ст. 1 глави 1 розділу І Кодексу ГТС в редакції, на момент спірних відносин, базова ціна газу формується протягом розрахункового періоду оператором газотранспортної системи на основі витрат на закупівлю, транспортування та зберігання, та розміщується оператором ГТС на власному веб-сайті щомісяця у строк до 10 числа поточного місяця.
Також на момент спірних відносин алокацію та звіт про поділ фактичного обсягу природного газу відповідно до положень Кодексу ГРМ здійснював оператор ГРМ - АТ «Київоблгаз», а не АТ «Укртрансгаз», при цьому, складання документу «Інформація про надходження на точках входу…» не передбачено положеннями Кодексу ГТС. Водночас, складаючи дану інформацію позивач продублював алокацію оператора ГРМ, однак із викривленими даними по споживачах що є свідченням неналежності та недопустимості доказів та намаганням ввести суд в оману.
До пояснень третьої особи АТ «Київоблгаз» додано копію Висновку науково-правової експертизи, виконаного доктором юридичних наук, професором кафедри господарського права Київського національного університету ім. Т.Г. Шевченка Кологойда О.В.
10.01.2020 від третьої особи 1 АТ «НАК «Нафтогаз України» до господарського суду надійшли пояснення від 09.01.2020 №14/4-1181-20, відповідно до яких третя особа вважає позовні вимоги обґрунтованими та законними.
Третя особа 1 твердить, що між відповідачем та НАК «Нафтогаз» були укладені договори на постачання природного газу від 27.10.2016 №1833/1617-БО-17, від 27.10.2016 №185/1617-КП-17, від 18.10.2016 №1770/1617-ТЕ-17, відповідно до яких було погоджено планові обсяги постачання природного газу в тому числі у січні-березні 2017. Умовами всіх договорів було передбачено, що право власності на газ переходить від постачальника до споживача після підписання акту приймання-передачі.
Також умовами договорів було передбачено, що у разі невиконання споживачем вимог пункту 17 Положення про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу, затвердженого постановою КМУ від 01.10.2015 №758, постачальник не підтверджує планові обсяги (номінацію) для споживача, передача природного газу не здійснюється.
НАК «Нафтогаз України» твердить, що у січні-березні 2017 не здійснювало поставку газу відповідачу у зв'язку із порушенням відповідачем умов пункту 17 Положення про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу, затвердженого постановою КМУ від 01.10.2015 №758. Акти приймання-передачі газу, направлені відповідачем для підписання, були повернуті без підписання за усіма укладеними договорами.
Третя особа твердить, що для здійснення постачання НАК «Нафтогаз» як власник майна, повинна була передати права розпорядження таким майном. Будь-яких правочинів, господарських операцій чи інших фактичних даних, які б свідчили про реальне постачання газу відповідачу у січні-березні 2017, не існує.
Третя особа твердить, що відповідно до ст. 32 Закону України «Про ринок природного газу» транспортування природного газу здійснюється на підставі та на умовах договору транспортування природного газу в порядку, передбаченому Кодексом ГТС та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до пункту 1 глави 1 Розділу VІІІ Кодексу ГТС замовник послуг транспортування на підставі договору транспортування може здійснити в оператора ГТС замовлення фізичного транспортування природного газу газотранспортною системою на підставі підтвердженої номінації (заявка замовника послуг транспортування, надана оператору) ГТС стосовно обсягів природного газу). Для отримання послуг з транспортування газу магістральними трубопроводами, АТ «НАК «Нафтогаз України» надає АТ «Укртансгаз» завдання (плановий обсяг постачання природного газу на місяць, у якому зазначені лише обсяги газу, які передбачені договорами на постачання газу між НАТ «Нафтогаз» та її споживачами) і після підтвердження наявності у НАК «Нафтогаз» місячного обсягу газу, зазначеного у цьому завданні, АТ «Укртрансгаз» надає послугу з транспортування газу магістральними трубопроводами.
Таким чином споживач отримує природний газ лише в обсязі, передбаченому заявкою на транспортування. У газотранспортній системі відсутні обсяги природного газу, що не мають власника та цільового призначення.
НАК «Нафтогаз» не замовляло послуг транспортування у січні-березні 2017. Тобто у газотранспортній системі у спірний період фізично був відсутній газ НАК «Нафтогаз України», який би міг спожити відповідач.
За таких обставин третя особа 1 твердить, що мало місце набуття майна за рахунок іншої особи за відсутності правової підстави.
У судовому засіданні 13.01.2020 закрито підготовче судове засідання, призначено справу до судового розгляду по суті на 03.02.2020.
В судовому засіданні 03.02.2020 розпочато розгляд справи по суті та в порядку ст. 216 ГПК України судом було оголошено перерву до 18.02.2020, про що присутні представники всіх учасників справи були повідомлені особисто під розпис.
В судове засідання 18.02.2020 з'явились представники позивача, відповідача та третьої особи 2.
18.02.2020 відповідач звернувся до суду із заявою в порядку ст. 126, п. 8 ст. 129 ГПК України про віднесення до судових витрат по справі витрат відповідача на професійну правничу допомогу, до якої було додано оригінал Додатку №2 до договору про надання правової допомоги №77/19 (розрахунок), згідно якого розмір оплати за послуги адвоката сторонами було визначено в сумі 12 000,00 грн., та оригінал Акту прийняття-передачі наданих послуг за договором про надання правової допомоги на суму 12 000,00 грн.
Вказана заява не містила прохальної частини. Під час розгляду вказаної заяви в судовому засіданні 18.02.2020 представник відповідача зазначила, що вказана заява подана в порядку частини 8 ст. 129 ГПК України до судових дебатів, у зв'язку із наміром відповідача протягом п'яти днів після ухвалення рішення подати суду докази оплати витрат на правову допомогу.
Розглянувши позов АТ «Укртрансгаз» до КП Бородянської селищної ради «Бородянкатепловодопостачання», за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача АТ «НАК «Нафтогаз України» та АТ «Київоблгаз», всебічно та повно вивчивши наявні у матеріалах справи докази, господарський суд
відповідно до частини 1 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цивільними актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Майново-господарські зобов'язання між суб'єктами господарювання виникають на підставі господарських договорів (частина 1 ст. 179 ГК України) і сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору (ст. 627 ЦК України).
Транспортування газу магістральними трубопроводами.
Між АТ «Укртрансгаз» (газотранспортне підприємство) та КП «Бородянкатепловодопостачання» (замовник) укладено договір 1604000375/ВОУ/2016/150121 на транспортування природного газу магістральними трубопроводами, відповідно до якого газотранспортне підприємство зобов'язується надати замовнику послуги з транспортування магістральними трубопроводами природного газу замовника від пунктів приймання-передачі газу в магістральні трубопроводи до пунктів призначення - газорозподільних станцій (ГРС), а замовник зобов'язується внести плату за надані послуги з транспортування природного газу магістральними трубопроводами в розмірі, у троки та порядку, передбаченими договором.
Відповідно до п. 2.1 даного договору підставою для транспортування газу магістральними трубопроводами є підтвердження в установленому порядку Оператором Єдиної газотранспортної системи України відповідно до щомісячного планового (розрахункового) балансу надходження та розподілу газу, наявності у замовника місячного обсягу газу, виділеного для забезпечення його споживачів або на власні потреби.
Відповідно до розділу 3 договору, послуги з транспортування газу оформлюються газотранспортним підприємством і замовником актами наданих послуг з транспортування газу магістральними трубопроводами.
У випадку, якщо замовник та/або його споживачі безпосередньо підключені до магістрального трубопроводу, кількість протранспортованого газу замовнику визначається за даними комерційних вузлів та приладів обліку газу, установлених на ГРС.
Якщо замовник отримують газ з мережі газорозподільного підприємства, даними для складання актів наданих послуг є дані газорозподільного підприємства про обсяги про транспортованого ним газу замовнику.
Газотранспортне підприємство до п'ятнадцятого числа місяця, наступного за звітним, направляє замовнику для примірники акта наданих послуг за звітний місяць, підписані уповноваженим представником та скріплені печаткою газотранспортного підприємства. Замовник протягом двох днів з дати одержання акта зобов'язується повернути один примірник оригіналу акту, підписаний уповноваженою особою та скріплений печаткою замовника, або надати мотивовану відмову від підписання акта. Акт є підставою для проведення остаточних розрахунків.
Згідно з п.8.1 договору, Газотранспортне підприємство має право обмежити або припинити транспортування газу Замовнику або його споживачам згідно з договором та визначеним законодавством порядком пооб'єктного припинення газопостачання споживачам, крім населення у випадках зокрема не виділення замовнику планових обсягів постачання природного газу (лімітів).
17.11.2016 між позивачем та відповідаче було укладено Додаткову угоду №1 про уточнення річних планових обсягів транспортування природного газу магістральними трубопроводами на 2017 рік, відповідно до якої сторони домовились про транспортування по місяцях: у січні 2017 - 305,0 тис.куб.м., у лютому 2017 - 270,0 тис.куб.м., у березні 2017 - 215,0 тис.куб.м.
Доказів складення та підписання актів наданих послуг за вказаний період між позивачем та відповідачем у відповідності до розділу 3 договору суду не подано.
Разом із тим, АТ «Укртрансгаз» не припиняв і не обмежував надання послуг з транспортування природного газу для замовника КП «Бородянкатепловодопостачання» у січні-березні 2017 року.
Розподіл природного газу.
Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 №2498, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 за №1384/27829 "Про затвердження Типового договору розподілу природного газу" затверджено типовий договір розподілу природного газу, відповідно до умов якого:
- цей Типовий договір розподілу природного газу (далі - Договір) є публічним, регламентує порядок та умови переміщення природного газу з метою фізичної доставки Оператором ГРМ обсягів природного газу, які належать споживачам (їх постачальникам), до об'єктів споживачів, а також правові засади санкціонованого відбору природного газу з газорозподільної системи (пункт 1.1 договору);
- цей Договір є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог статей 633, 634,641 та 642 Цивільного кодексу України на невизначений строк. Фактом приєднання Споживача до умов цього Договору (акцептування договору) є вчинення Споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти Договір, зокрема надання підписаної Споживачем заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку 1 (для побутових споживачів) або у додатку 2 (для споживачів, що не є побутовими) до цього Договору, яку в установленому порядку Оператор ГРМ направляє Споживачу Інформаційним листом за формою, наведеною у додатку 3 до цього Договору, та/або сплата рахунка Оператора ГРМ, та/або документально підтверджене споживання природного газу. (пункт 1.3 договору);
- за цим Договором Оператор ГРМ зобов'язується надати Споживачу послугу з розподілу природного газу, а Споживач зобов'язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені цим Договором. (пункт 2.1 договору);
- надання Оператором ГРМ послуги з розподілу природного газу Споживачу, що не є побутовим, має підтверджуватися підписаним між Сторонами актом наданих послуг, що оформлюється відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем (пункт 6.6 договору).
01.01.2016 відповідач як споживач шляхом підписання заяви-приєднання №09420ХQECDT016 приєднався до умов договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим) з оператором ГРМ - ПАТ «Київоблгаз».
Постачання природного газу.
Постановою Кабінету Міністрів України №357 від 19.04.2016 затверджено примірний договір про постачання природного газу виробникам теплової енергії для виробництва теплової енергії.
18.10.2016 між ПАТ «НАК «Нафтогаз України» (постачальник) та КП «Бородянкатепловодопостачання» (споживач), укладено договір №1770/1617-ТЕ-17 постачання природного газу для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню (пункт 1.2).
Відповідно до вказаного договору постачальник передає споживачу з 01.10.2016 по 31.03.2017 природний газ, у тому числі у січні - 200,0 тис.куб.м.; лютому - 180,0 тис.куб.м., березні 145,0 тис.куб.м., всього за І квартал 2017 - 525,0 тис.кв.м. (пункт 2.1).
27.10.2016 між ПАТ «НАК «Нафтогаз України» (постачальник) та КП «Бородянкатепловодопостачання» (споживач), укладено договір №1833/1617-БО-17 постачання природного газу для виробництва теплової енергії яка споживається бюджетними установами/організаціями (пункт 1.2).
Відповідно до вказаного договору постачальник передає споживачу з 01.10.2016 по 31.03.2017 природний газ, у тому числі у січні - 85,0 тис.куб.м.; лютому - 75,0 тис.куб.м., березні 60,0 тис.куб.м., всього за І квартал 2017 - 220,0 тис.кв.м. (пункт 2.1).
09.11.2016 між ПАТ «НАК «Нафтогаз України» (постачальник) та КП «Бородянкатепловодопостачання» (споживач), укладено договір №1895/1617-КП-17 постачання природного газу для виробництва теплової енергії, яка споживається підприємствами, організаціями та іншими споживачами (крім бюджетних установ/організацій) (пункт 1.2).
Відповідно до вказаного договору постачальник передає споживачу з 01.10.2016 по 31.03.2017 природний газ, у тому числі у січні - 20,0 тис.куб.м.; лютому - 15,0 тис.куб.м., березні 10,0 тис.куб.м., всього за І квартал 2017 - 45,0 тис.кв.м. (пункт 2.1).
Право власності на природний газ переходить від постачальника до споживача після підписання актів приймання передачі (пункт 3.1 договорів).
Споживач подає постачальнику до 15 числа місяця, що передує місяцю постачання природного газу, належним чином оформлену заявку на планові обсяги використання природного газу на наступний місяць. У разі неподання або несвоєчасного подання заявки споживачем постачальник може користуватися планованими обсягами, зазначеними у пункті 2.1 цього договору, на відповідний місяць.
Обсяги постачання підтверджуються постачальником шляхом подання оператору газотранспортної системи номінації на відповідний місяць постачання. Постачальник протягом трьох днів з моменту підтвердження оператором газотранспортної системи номінації повідомляє споживачу про розмір поданої номінації шляхом надсилання відповідного повідомлення на електронну адресу (пункт 3.2 договорів).
Споживач зобов'язується подати не пізніше 7 числа місяця, наступного за місяцем постачання газу постачальнику - завірену копію акта про надання послуг з розподілу (транспортування) природного газу, складеного між споживачем та оператором газорозподільних мереж (газотранспортної системи); підписані та скріплені печаткою споживача два примірники акта приймання-передачі природного газу, де зазначаються фактичні обсяги використаного природного газу у розрахунковому періоді (пункт 3.5 договорів).
Постачальник зобов'язаний виконувати умови цього договору; забезпечувати постачання природного газу відповідно до вимог законодавства та умов договору (пункт 7.4 договорів).
23.01.2017 сторонами укладено Додаткову угоду №1 до договору постачання природного газу №1770/1617-ТЕ-17.
28.10.2016, 22.11.2016, 30.12.2016, 23.01.2017 сторонами було укладено Додаткові угоди №1, №2, №3, №4 до договору постачання природного газу №1833/1617-БО-17.
22.11.2016, 21.12.2016, 23.01.2017, 24.01.2017, 24.02.2017 сторонами було укладено Додаткові угоди №1, №2, №3, №4, №5 до договору постачання природного газу №1895/1617-КП-17.
До матеріалів справи додано копії складених АТ «Київоблгаз» реєстрів обсягів газу, що були використані споживачами по договорах з НАК «Нафтогаз України», відповідно до яких відповідач використав обсяг згідно алокації (при обсягу згідно підтвердженої номінації 0,000): у січні 2017 - 269,593 тис.куб.м., у лютому 2017 - 217,382 тис.куб.м., у березні 2-17 - 137,808 тис.куб.м.
Між ПАТ «Київоблгаз» та КП «Бородянкатепловодопостачання» 31.01.2017 було підписано Акт №1501500011 наданих послуг з розподілу природного газу за січень 2017 в обсязі 269 593 куб.м.
Відповідач як споживач склав та підписав Акти приймання-передачі природного газу від 31.01.2017 за січень 2017 по договорам про постачання природного газу із НАК «Нафтогаз України»: по договору №1895/1617-КП-17 на обсяг 11,696 тис.куб.м.; по договору №1770/1617-ТЕ-17 на обсяг 190,471 тис.куб.м., по договору №1833/1617-БО-17 на обсяг 67,426 куб.м. (всього за січень 2017 - 269 593 куб.м.).
Вказані акти відповідно до умов пунктів 3.5 договорів на постачання природного газу були направлені до постачальника - НАК «Нафтогаз України».
Із листом від 15.02.2017 №26-1606/1.2-17 НАК «Нафтогаз України» повернув відповідачу Акти приймання-передачі природного газу за січень 2017 за трьома договорами без підписання з боку постачальника, мотивуючи невиконанням КП «Бородянкатепловодопостачання» умов пункту 17 постанови КМУ від 01.01.2015 №758 та не підтвердження номінацій на грудень 2016 та січень 2017, а отже на відсутність поставок газу у вказаному періоді.
Між ПАТ «Київоблгаз» та КП «Бородянкатепловодопостачання» 28.02.2017 було підписано Акт №1501500011 наданих послуг з розподілу природного газу за лютий 2017 в обсязі 217 382 куб.м.
Відповідач як споживач склав та підписав Акти приймання-передачі природного газу від 28.02.2017 за лютий 2017 по договорам про постачання природного газу із НАК «Нафтогаз України»: по договору №1895/1617-КП-17 на обсяг 8,481 тис.куб.м.; по договору №1770/1617-ТЕ-17 на обсяг 155,111 тис.куб.м., по договору №1833/1617-БО-17 на обсяг 53,790 куб.м. (всього за лютий 2017 - 217 382 куб.м.).
Вказані акти відповідно до умов пунктів 3.5 договорів на постачання природного газу були направлені до постачальника - НАК «Нафтогаз України».
Із листом від 16.03.2017 №26-2690/1.2-17 НАК «Нафтогаз України» повернув відповідачу Акти приймання-передачі природного газу за лютий 2017 за трьома договорами, мотивуючи невиконанням КП «Бородянкатепловодопостачання» умов пункту 17 постанови КМУ від 01.01.2015 №758 та не підтвердження номінацій на лютий 2017, а отже на відсутність поставок газу у вказаному періоді.
Між ПАТ «Київоблгаз» та КП «Бородянкатепловодопостачання» 31.03.2017 було підписано Акт №1501500011 наданих послуг з розподілу природного газу за березень 2017 в обсязі 137 808 куб.м.
Відповідач як споживач склав та підписав Акти приймання-передачі природного газу від 31.03.2017 за березень 2017 по договорам про постачання природного газу із НАК «Нафтогаз України»: по договору №1895/1617-КП-17 на обсяг 4,157 тис.куб.м.; по договору №1770/1617-ТЕ-17 на обсяг 101,155 тис.куб.м., по договору №1833/1617-БО-17 на обсяг 32,496 куб.м. (всього за березень 2017 - 137 808 куб.м.).
Вказані акти відповідно до умов пунктів 3.5 договорів на постачання природного газу були направлені до постачальника - НАК «Нафтогаз України».
Із листом від 14.04.2017 №26-3485/1.2-17 НАК «Нафтогаз України» повернув відповідачу Акти приймання-передачі природного газу за березень 2017 за трьома договорами без підписання з боку постачальника, мотивуючи невиконанням КП «Бородянкатепловодопостачання» умов пункту 17 постанови КМУ від 01.01.2015 №758 та не підтвердження номінацій на березень 2017, а отже на відсутність поставок газу у вказаному періоді.
Таким чином, позивач АТ «Укртрансгаз» твердить, що у січні-березні 2017 відповідачем був здійснений несанкціонований відбір природного газу за рахунок власного газу АТ «Укртансгаз», придбаного у НАК «Нафтогаз України» за договором №1701001564 від 31.01.2017 для цілей забезпечення балансування, адже за даними газотранспортного підприємства у відповідача був відсутній підтверджений обсяг природного газу (ліміт) на січень-березень 2017, постачальник НАК «Нафтогаз України» як власник майна не здійснив поставки газу відповідачу та не підписав акти приймання-передачі газу; у газотранспортній системі був відсутній належний відповідачу природний газ, при цьому фактичний об'єм споживання природного газу відповідачем у вказаний період склав 624,783 тис.куб.м.
Суд наводить норми закону у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин. Відповідно до ч.3 ст. 12 Закону України "Про ринок природного газу" права та обов'язки постачальників і споживачів визначаються цим Законом, Цивільним і Господарським кодексами України, правилами постачання природного газу, іншими нормативно-правовими актами, а також договором постачання природного газу.
Відповідно до ч.1 ст.12 Закону України "Про ринок природного газу" постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов'язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов'язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором.
Відповідно до п.4 ч.1 ст. 13 Закону України "Про ринок природного газу" споживач має право зокрема на отримання природного газу належної якості та кількості, фізико-хімічні показники якого відповідають встановленим нормам, відповідно до умов укладених договорів, крім випадків припинення (обмеження) постачання природного газу відповідно до вимог законодавства та умов договорів.
Згідно п.1 розділу 2 "Правил постачання природного газу, затверджених Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 №2496, зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 06.11.2-15 №1382/27827 "Про затвердження Правил постачання природного газу" (далі - Правила постачання природного газу) підставою для постачання природного газу споживачу є: наявність у споживача укладеного з постачальником договору постачання природного газу та дотримання його умов;
Відповідно до п.п.3 п.1 розділу ІІ Правил постачання природного газу підставою для постачання природного газу споживачу є: наявність у споживача укладеного з постачальником договору постачання природного газу та дотримання його умов;
Відповідно до п.2 розділу 2 Правил постачання природного газу постачання природного газу споживачу здійснюється за договором постачання природного газу, який укладається відповідно до вимог цього розділу, за яким постачальник зобов'язаний поставити споживачу природний газ у необхідних для споживача об'ємах (обсягах), а споживач зобов'язаний своєчасно оплачувати постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені договором.
Відповідно до п.19 розділу ІІ. Правил постачання природного газу постачальник зобов'язаний: забезпечувати постачання природного газу на умовах та в обсягах, визначених договором на постачання природного газу, за умови дотримання споживачем дисципліни відбору природного газу та розрахунків за нього.
Відповідно до п.21 розділу 2 Правил постачання природного газу, споживач має право: на отримання природного газу в обсягах, визначених договором постачання природного газу, за умови дотримання його умов.
За таких обставин, постачання природного газу відповідачу є обов'язком постачальника НАК «Нафтогаз України», а не його правом.
Суд відхиляє твердження НАК "Нафтогаз України" про те, що умовами договорів було передбачено, що у разі невиконання споживачем вимог пункту 17 Положення про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу, затвердженого постановою КМУ від 01.10.2015 №758, постачальник не підтверджує планові обсяги (номінацію) для споживача, передача природного газу не здійснюється.
Такі умови у представлених суду трьох договорах на постачання природного газу відсутні.
Згідно пункту 5 глави 1 розділу І Кодексу газотранспортної системи, під несанкціонованим відбором природного газу розуміється - відбір природного газу: за відсутності по суб'єкту ринку природного газу підтвердженої номінації (підтвердженого обсягу природного газу) на відповідний розрахунковий період; без укладення відповідного договору з постачальником; шляхом самовільного під'єднання та/або з навмисно пошкодженими приладами обліку природного газу або поза охопленням приладами обліку; шляхом самовільного відновлення споживання природного газу.
Номінація - заявка замовника послуг транспортування, надана оператору газотранспортної системи стосовно обсягів природного газу, які будуть подані замовником послуг транспортування протягом доби до газотранспортної системи в точках входу та відібрані з газотранспортної системи в точках виходу, у тому числі у розрізі контрагентів (споживачів) замовника та їх точок комерційного обліку (за необхідності) (пункт 5 глави 1 розділу І Кодексу газотранспортної системи).
Таким чином, виходячи з наведених вище вимог чинного законодавства, за відсутності по суб'єкту ринку природного газу підтвердженого обсягу газу - номінації, фактичний відбір останнім обсягу газу, може вважатися несанкціонованим відбором природного газу.
Водночас, згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 05.10.2016 № 742-р "Про деякі питання опалювального сезону 2016/17 року", для забезпечення безперебійного постачання природного газу виробникам теплової енергії для виробництва теплової енергії для бюджетних установ, релігійних та інших організацій, надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню, на Публічне акціонерне товариство “Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" та постачальників природного газу до початку опалювального сезону 2016/17 року (далі - опалювальний сезон) покладено обов'язок видати номінації теплогенеруючим і теплопостачальним організаціям відповідно до договорів, які укладені з ними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2016 № 357 "Про затвердження Примірного договору про постачання природного газу виробникам теплової енергії для виробництва теплової енергії" (Офіційний вісник України, 2016 р., № 46, ст. 1666), та з дотриманням принципу недискримінації (пункт 1); операторам газорозподільних систем до початку опалювального сезону забезпечити постачання природного газу на джерела теплової енергії теплогенеруючих і теплопостачальних організацій (пункт 2).
Отже, АТ "НАК "Нафтогаз України" на підставі спеціальних підзаконних нормативних актів, якими є Положення та розпорядження Кабінету Міністрів України від 05.10.2016 №742-р "Про деякі питання опалювального сезону 2016/17 року", було зобов'язане видати номінації теплогенеруючим і теплопостачальним організаціям відповідно до договорів, які укладені між ними, та постачати природний газ виробникам теплової енергії та теплопостачальним підприємствам.
Таким чином, за наявністю в спірний період укладених між відповідачем (споживачем) та ПАТ "НАК "Нафтогаз України" (постачальником) договорів про постачання природного газу, а також, існування спеціально покладеного на постачальника обов'язку видати номінації відповідно до вказаного договору, споживання відповідачем в січні-березні 2017 року природного газу не можна вважати несанкціонованим відбором за рахунок власного газу АТ «Укртрансгаз».
Суд зазначає, що частиною 1 статті 11 Цивільного кодексу України визначено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
У відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно із частиною першою статті 177 ЦК України об'єктами цивільних прав є, зокрема, речі, у тому числі гроші.
Об'єктивними умовами виникнення зобов'язань iз набуття, збереження майна без достатньої правової підстави виступають: 1) набуття або збереження майна однiєю особою (набувачем) за рахунок iншої (потерпілого); 2) шкода у вигляді зменшення або незбiльшення майна у iншої особи (потерпілого); 3) обумовленість збільшення або збереження майна на стороні набувача шляхом зменшення або вiдсутностi збільшення на стороні потерпілого; 4) вiдсутнiсть правової підстави для вказаної зміни майнового стану цих осіб.
Відповідно до ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
Аналіз цієї норми права дає підстави для висновку, що цей вид позадоговірних зобов'язань породжують такі юридичні факти: 1) набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; 2) відсутність для цього правових підстав або якщо такі відпали.
Загальна умова частини першої статті 1212 ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов'язальних (договірних) відносинах, або отримане однією зі сторін у зобов'язанні підлягає поверненню іншій стороні на підставі статті 1212 ЦК України тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання.
Під вiдсутнiстю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказiвцi закону, або суперечить меті правовiдношення i його юридичному змісту. Тобто набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.
Предметом регулювання інституту безпідставного отримання чи збереження майна є відносини, які виникають у зв'язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна i які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.
За змістом частини першої статті 1212 ЦК України безпідставно набутим майном є майно, набуте особою або збережене нею у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави, зокрема, внаслідок тих чи інших юридичних фактів, правомірних дій, які прямо передбачені частиною другою статті 11 ЦК України. Тобто, відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.
Отже, для виникнення зобов'язання, передбаченого статтею 1212 ЦК України, важливим є сам факт безпідставного набуття або збереження, а не конкретна підстава, за якою це відбулося.
Відповідно до статті 1213 Цивільного кодексу України набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.
Для застосування зазначеної норми необхідно, по-перше, щоб одна особа набула (зберегла) майно за рахунок іншої. Збільшення або збереження в попередньому розмірі майна однієї сторони є результатом відповідного зменшення майна у іншої сторони. По-друге, необхідно, щоб набуття майна однією особою за рахунок іншої відбулося без достатньої правової підстави, передбаченої законом або угодою. Безпідставно набуте майно повертається тому, за рахунок кого було набуте.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 11 квітня 2018 року по справі №906/1279/16, Верховного Суду України від 2 жовтня 2013 року по справі № 6-88цс13.
Як вище встановлено судом, відбір відповідачем спірного обсягу природного газу, відбувся на підставі, в обсязі та на умовах договорів, укладених відповідачем на транспортування природного газу із АТ «Укртрансгаз», на розподіл природного газу із АТ «Київоблгаз» та на постачання природного газу з АТ «НАК «Нафтогаз України», тобто, за наявності відповідної правової підстави.
Суд звертає увагу позивача, що порядок врегулювання небалансу, притягнення винних до відповідальності у даних спірних правовідносинах здійснюється у порядку, передбаченому спеціальним законодавством, а отже, положення ст.ст. 1212, 1213 ЦК України, на які посилається позивач в обґрунтування своїх вимог, не підлягають застосуванню до спірних правовідносин.
Окремою підставою для відмови позивачу у позові є звернення позивача до суду з двома взаємовиключними вимогами, тоді як відповідно до частини 5 ст. 238 ГПК України висновок суду про задоволення позову чи відмову у позові повністю чи частково щодо кожної із заявлених вимог не може залежати від настання або ненастання певних обставин. В ухвалі про відкриття провадження у справі суд, відповідно до завдань підготовчого провадження (пункт 1 частини 1 ст. 177 ГПК України - остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу) зобов'язував позивача визначитись із предметом позову, щодо якого має вирішуватись спір у справі.
Разом із тим, позивач наполягав на позовних вимогах саме у первинній редакції, а відповідно до частини 2 ст. 14 ГПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Враховуючи вище наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги АТ «Укртрансгаз» є безпідставними та не підлягають задоволенню. З огляду на відмову в задоволенні позовних вимог, судові витрати відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст. 4, 12, 73-92, 129, 233, 236-238, 240, 241 ГПК України, суд
В позові акціонерному товариству «Укртрансгаз» відмовити повністю.
Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст. ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення підписано 14.04.2020.
Суддя О.В. Конюх