ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
13 квітня 2020 року м. Київ № 640/3734/19
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого Бояринцевої М.А., розглянувши в порядку спрощеного провадження справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Горизонти»
до Державної служби геології та надр України
про визнання протиправним та скасування рішення,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Горизонти" звернулося до суду з позовом до Державної служби геології та надр України, в якому просить:
визнати протиправним та скасувати рішення Аукціонного комітету з продажу спеціальних дозволів на користування надрами про відхилення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Горизонти" про участь у ІІ аукціоні 2018 року з продажу спеціальних дозволів на користування надрами, а саме аукціону з продажу спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки природного газу і конденсату Липовецької площі, яка розташована на території Яворівського району Львівської області, оформлене п. 2.2 протоколу № 8 засідання аукціонного комітету Державної служби геології та надр України від 2 жовтня 2018 року, затвердженого Державною службою геології та надр України;
визнати протиправним та скасувати рішення Аукціонного комітету з продажу спеціальних дозволів на користування надрами про відхилення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Горизонти" про участь у ІІ аукціоні 2018 року з продажу спеціальних дозволів на користування надрами, а саме аукціону з продажу спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки природного газу і конденсату Черницької площі, яка розташована на території Стрийського району Львівської області, оформлене п. 2.2 протоколу № 8 засідання аукціонного комітету Державної служби геології та надр України від 2 жовтня 2018 року, затвердженого Державною службою геології та надр України.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на Кримінальний кодекс України, закони України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення», «Про боротьбу з тероризмом», Порядок проведення аукціонів з продажу спеціальних дозволів на користування надрами, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 № 594, Інструкцію про порядок превентивного затримання у районі проведення антитерористичної операції осіб, причетних до терористичної діяльності, та особливого режиму досудового розслідування в умовах воєнного, надзвичайного стану або у районі проведення антитерористичної операції, затверджену наказом Міністерства внутрішніх справ України, Генеральної прокуратури та Служби безпеки України від 26.08.2014 № 872/88/537, та зазначає про протиправність рішень аукціонного комітету з продажу спеціальних дозволів на користування надрами про відхилення заяв Товариства з обмеженою відповідальністю "Горизонти" про участь у ІІ аукціоні 2018 року з продажу спеціальних дозволів на користування надрами, оскільки Державна служба фінансового моніторингу України та Служба безпеки України не надавали Державній службі геології та надр України інформацію про те, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Горизонти» здійснює або здійснювало фінансування тероризму в Україні.
Від відповідача надійшов відзив на позов, в якому відповідач посилається на Кодекс України про надра, закони України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення», «Про боротьбу з тероризмом», Положення про Державну службу геології та надр України, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2015 № 1174, Положення про аукціонний комітет, затверджене наказом Державної служби геології та надр України № 214 від 15.07.2016, Порядок проведення аукціонів з продажу спеціальних дозволів на користування надрами, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 № 594, та зазначає, що Державною службою геології та надр України при вирішенні питання щодо відхилення заяв позивача на участь в ІІ аукціон діяло в межах наданих повноважень. Одночасно відповідач зазначає, що звернення Товариства з обмеженою відповідальністю «Горизонти» з позовом про визнання протиправними та скасування рішень суперечить статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки протокол № 8 засідання аукціонного комітету від 02.10.2018 не є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Товариством з обмеженою відповідальністю "Горизонти" з метою прийняття участі в ІІ аукціоні з продажу спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки природного газу і конденсату Липовецької площі, яка розташована на території Яворівського району Львівської області подано до Державної служби геології та надр України заяву від 22.08.2018 № ГОР-1/62-3.
З метою прийняття участі в ІІ аукціоні з продажу спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки природного газу і конденсату Черницької площі, яка розташована на території Стрийського району Львівської області Товариством з обмеженою відповідальністю "Горизонти" подано до Державної служби геології та надр України заяву від 22.08.2018 № ГОР-1/66-3.
На засіданні аукціонного комітету 02.10.2018 прийнято рішення (протокол № 8) про відхилення заяв Товариства з обмеженою відповідальністю "Горизонти" з додатковими документами на участь в ІІ аукціоні з продажу спеціальних дозволів на користування надрами, який відбудеться 25.10.2018, а саме: з метою геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки газу природного та конденсату Липовецької площі, яка находиться у Яворівського району Львівської області та Черницької площі, яка розташована на території Стрийського району Львівської області
Про прийняте рішення позивача повідомлено листом Державної служби геології та надр України від 05.10.2018 за № 20044/03-12-18. Як вбачається з протоколу № 8 засідання аукціонного комітету та листа Державної служби геології та надр України заяви позивача відхилено з огляду на інформацію отриману Держгеонадрами від Державної служби фінансового моніторингу України від 07.09.2018 № 2354/462-04/ДСК та Служби безпеки України від 27.09.2018 № 14/1/8950 (ДСК).
Не погоджуючись з рішенням аукціонного комітету щодо відхилення заяв Товариства з обмеженою відповідальністю "Горизонти" про намір взяти участь в аукціоні, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.
Правовідносини між сторонами регулюються Кодексом України про надра, Порядок проведення аукціонів з продажу спеціальних дозволів на користування надрами, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 № 594, а також іншими законами України (тут і далі в редакціях, чинних на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до частини першої статті 13 Кодексу України про надра користувачами надр можуть бути підприємства, установи, організації, громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи.
Згідно зі статтею 15 Кодексу України про надра надра надаються у постійне або тимчасове користування.
Згідно з частиною другою статті 16 Кодексу України про надра спеціальні дозволи на користування надрами надаються переможцям аукціонів, крім випадків, визначених Кабінетом Міністрів України, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, або Радою міністрів Автономної Республіки Крим щодо розробки родовищ корисних копалин місцевого значення на території Автономної Республіки Крим. Порядок проведення аукціонів з продажу спеціальних дозволів на користування надрами та порядок їх надання встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Процедуру продажу на аукціоні спеціального дозволу на користування надрами у межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони визначає Порядок проведення аукціонів з продажу спеціальних дозволів на користування надрами, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 2011 р. № 594.
Згідно з пунктом 3 Порядку № 594 організатором аукціону є Держгеонадра, а щодо видобування корисних копалин місцевого значення на території Автономної Республіки Крим - Рада міністрів Автономної Республіки Крим.
Загальне керівництво та контроль за дотриманням умов проведення аукціонів здійснює аукціонний комітет (пункт 4 Порядку № 594).
Згідно з пунктом 5 Порядку № 594 аукціонний комітет:
розглядає заяви про участь в аукціоні, визначає їх відповідність вимогам цього Порядку;
складає перелік покупців;
припиняє проведення аукціону та/або знімає з продажу окремі дозволи;
визнає аукціон таким, що не відбувся;
вчиняє інші дії, пов'язані з проведенням аукціону.
Рішення аукціонного комітету приймається шляхом голосування простою більшістю від затвердженого складу та оформляється протоколом.
Відповідно до пункту 7 Порядку № 594 організатор аукціону не пізніше ніж за 90 календарних днів до дня проведення аукціону розміщує в газеті "Урядовий кур'єр" та на своєму офіційному веб-сайті оголошення про його проведення, в якому зазначаються:
назва та місцезнаходження ділянки надр (із зазначенням на офіційному веб-сайті організатора аукціону координат), дозвіл на користування якою виставляється на аукціон;
вид корисних копалин (у разі видобування - категорія та розмір запасів корисних копалин, а також дата проведення їх державної експертизи);
вид користування надрами та строк, на який надається дозвіл;
початкова ціна дозволу;
вартість геологічної інформації;
дата, час і місце проведення аукціону;
строк подання заявок, який становить 75 днів після опублікування оголошення про проведення аукціону;
адреса, за якою приймаються заяви і надається інформація про умови проведення аукціону;
розмір гарантійного внеску та реквізити, за якими він сплачується;
номер телефону для довідок.
Для участі в аукціоні претендент повинен придбати пакет аукціонної документації.
Вартість пакета аукціонної документації становить 3,12 відсотка початкової ціни дозволу, але не менш як 4500 гривень і не більш як 72550 гривень.
Згідно з пунктом 8 Порядку № 594 для участі в аукціоні претендент подає у строк та за адресою, наведеними в оголошенні, належним чином засвідчені підписом уповноваженої особи претендента такі документи:
заяву про намір взяти участь в аукціоні із зазначенням назви і місцезнаходження ділянки надр, виду корисних копалин, відомостей про претендента (найменування та код згідно з ЄДРПОУ юридичної особи, прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, реєстраційний номер облікової картки платника податків), адреси, номера телефону, телефаксу, прізвища та посади керівника (для юридичної особи), електронної адреси. Заява про намір взяти участь в аукціоні подається у двох примірниках із зазначенням дати та вихідного номера. У заяві робиться відмітка "Заява про участь в аукціоні з продажу спеціального дозволу на користування надрами";
опис документів, що додаються до заяви;
документ, що підтверджує реєстрацію юридичної особи в державі її місцезнаходження, зокрема витяг з торговельного, банківського або судового реєстру (для іноземних юридичних осіб);
документ, що підтверджує повноваження уповноважених осіб, які представлятимуть інтереси покупця на аукціоні;
інформацію про пов'язаних із заявником осіб. Термін "пов'язана особа" вживається у значенні, наведеному в Податковому кодексі України;
структуру власності претендента до кінцевого бенефіціарного власника (контролера) для юридичної особи. Термін "кінцевий бенефіціарний власник (контролер)" вживається у значенні, наведеному в Законі України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення";
лист-довідку, яким підтверджується наявність у заявника достатньої кількості кваліфікованих фахівців та технічних ресурсів для забезпечення організації виконання програми робіт;
документи, що підтверджують сплату вартості пакета аукціонної документації, гарантійного внеску.
Подання претендентом заяви про участь в аукціоні свідчить про його згоду з умовами проведення аукціону.
Організатором аукціону надсилається запит правоохоронним органам та суб'єктам фінансового моніторингу, в якому зазначається код згідно з ЄДРПОУ суб'єктів господарювання - резидентів України, для виявлення суб'єктів господарювання, що здійснюють фінансування тероризму в Україні.
У разі ненадання правоохоронними органами та суб'єктами фінансового моніторингу відповіді на запит протягом 30-денного строку вважається, що за результатами його розгляду не виявлено суб'єктів господарювання, що здійснюють фінансування тероризму в Україні.
Відповідно до пункту 10 Порядку № 594 засідання аукціонного комітету проводяться відкрито. Час та місце їх проведення публікується на офіційному веб-сайті організатора не пізніше ніж за п'ять робочих днів до проведення.
Рішення про допуск претендента до участі в аукціоні або відхилення його заяви приймається аукціонним комітетом не пізніше ніж через 40 днів з дати подання такої заяви, але не пізніше ніж за 10 днів до оголошеної дати проведення аукціону.
За рішенням аукціонного комітету заява про участь в аукціоні підлягає відхиленню у разі:
подання неповного пакета документів, визначеного у пункті 8 цього Порядку, або їх невідповідності вимогам пункту 8 цього Порядку;
невідповідності поданих документів вимогам цього Порядку;
виявлення в документах, поданих претендентом, недостовірних відомостей;
наявності підстави, передбаченої пунктом 29 цього Порядку;
застосування до претендента ліквідаційної процедури або визнання його в установленому порядку банкрутом;
наявності інформації від правоохоронних органів та суб'єктів фінансового моніторингу, що претендент здійснює фінансування тероризму в Україні;
виявлення інформації, що претенденти є пов'язаними між собою особами;
невиконання претендентом програм робіт на ділянках надр, на користування якими йому вже надано дозвіл, або виявлення порушень правил користування надрами на таких ділянках, що зафіксовані в актах перевірок, приписах або розпорядженнях відповідних органів у сфері надрокористування і не усунуті станом на дату прийняття рішення аукціонного комітету.
Інформація про відхилення заяви протягом трьох робочих днів надсилається претендентам рекомендованим листом та розміщується на офіційному веб-сайті організатора аукціону.
Претендентам, заяви яких відхилено, організатор аукціону повертає протягом 10 робочих днів після прийняття відповідного рішення сплачену ними суму гарантійного внеску. Вартість пакета аукціонної документації не повертається.
Як встановлено судом, позивачем з метою прийняття участі в ІІ аукціоні з продажу спеціальних дозволів на користування надрами, який відбудеться 25.10.2018, а саме: з метою геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки газу природного та конденсату Липовецької площі, яка находиться у Яворівського району Львівської області та Черницької площі, яка розташована на території Стрийського району Львівської області подано відповідні заяви до Державної служби геології та надр України та визначені Порядком документи.
При цьому, підставою для відхилення заяв позивача стала отримана Держгеонадрами інформація від Державної служби фінансового моніторингу України від 07.09.2018 №2354/462-04/ДСК та Служби безпеки України від 27.09.2018 № 14/1/8950 (ДСК).
Судом під час розгляду справи досліджено листи Державної служби фінансового моніторингу України від 07.09.2018 № 2354/462-04/ДСК та Служби безпеки України від 27.09.2018 № 14/1/8950 (ДСК), та встановлено наступне.
Листом від 07.09.2018 № 2354/462-04/ДСК Державна служба фінансового моніторингу України повідомила відповідача, що станом на 07.09.2018 Перелік осіб, пов'язаний із здійсненням терористичної діяльності або стосовно яких застосовано міжнародні санкції не містить інформації щодо юридичних осіб, зареєстрованих на території України, до Переліку включено 55 фізичних осіб громадян України. Водночас, у листі Державної служби геології та надр України відсутня інформація щодо фізичних осіб, які здійснюють контроль над ТОВ «Горионти», що подало заяву для участі в аукціоні з продажу спеціальних дозволів на користування надрами, що унеможливлює виявлення суб'єкта господарювання, що здійснює фінансування тероризму в Україні.
Листом від 27.09.2018 № 14/1/8950 (ДСК) Служба безпеки України повідомила відповідача, що Головним управлінням по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю Служби безпеки України отримано дані щодо наявності можливих ознак протиправної діяльності на шкоду державній безпеці України з боку ТОВ «Горизонти».
В листі вказано, що єдиним засновником ТОВ «Горизонти» є підприємство нерезидент NND Ukraine BV (Нідерланди).
Кінцевим бенефіціарним власником ТОВ «Горионти» є ОСОБА_2 (Чеська Республіка) - 80% та ОСОБА_1 (Україна)- 20%.
ОСОБА_2 є власником ряду підприємств нерезидентів, які входять до групи компаній MND Group NV та KKCG SE займаються розвідкою та видобування нафти і газу, а також будівництвом нафтопереробних заводів та комплексів для зберігання газу та нафти у Чеській Республіці, Федеративній республіці Німеччина, Україні та Російській Федерації.
Одним з основних у останні роки ринків діяльності MND Group NV та KKCG SE є саме Російська Федерація. MND Росія є власником ряду комплексів призначених для приймання, зберігання, розливу нафтопродуктів та власником ряду великих підприємств, які здійснюють діяльність у сфері добування газу та нафти, зокрема ООО «Белисар», ООО «Итера Холдинг», АО «Саратовнефтедобыча», ООО «МНД Самара» та інші. MND Росія також є власником ряду комплексів призначених для приймання, зберігання, розливу нафтопродуктів та власником ряду нафтопереробних заводів, а також інших об'єктів призначених для сталого функціонування нафтогазової системи на території Російської Федерації, у тому числі поруч із частиною державного кордону України, яка тимчасово не підконтрольна українській владі, та на якій діють так звані ДНР та ЛНР.
Разом з тим, суд зазначає наступне.
Згідно з пунктом 50 частини першої статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» фінансування тероризму - надання чи збір будь-яких активів з усвідомленням того, що їх буде використано повністю або частково:
для будь-яких цілей окремим терористом, терористичною групою або терористичною організацією;
для організації, підготовки і вчинення окремим терористом, терористичною групою або терористичною організацією визначеного Кримінальним кодексом України терористичного акту, втягнення у вчинення терористичного акту, публічних закликів до вчинення терористичного акту, створення терористичної групи чи терористичної організації, сприяння вчиненню терористичного акту, провадження будь-якої іншої терористичної діяльності, а також спроби вчинення таких дій.
Аналогічні положення містяться в статті 1 Закону України «Про боротьбу з тероризмом».
Відповідно до частини першої статті 18 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» завданнями спеціально уповноваженого органу є:
1) збирання, оброблення та проведення аналізу (операційного і стратегічного) інформації про фінансові операції, що підлягають фінансовому моніторингу, інші фінансові операції або інформації, що може бути пов'язана з підозрою у легалізації (відмиванні) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванні тероризму чи фінансуванні розповсюдження зброї масового знищення.
Принципи опрацювання одержаної від суб'єктів первинного фінансового моніторингу інформації про фінансові операції, що підлягають фінансовому моніторингу, та критерії проведення аналізу таких операцій встановлюються центральним органом виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сфері запобігання і протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму;
2) забезпечення реалізації державної політики у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення;
3) забезпечення функціонування та розвитку єдиної інформаційної системи у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення;
4) налагодження співпраці, взаємодії та інформаційного обміну з державними органами, Національним банком України, компетентними органами іноземних держав та міжнародними організаціями у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення;
5) проведення національної оцінки ризиків;
6) забезпечення представництва України в установленому порядку в міжнародних організаціях з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.
Частиною другою статті 18 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» визначено перелік завдань спеціально уповноваженого органу.
Так, спеціально уповноважений орган відповідно до покладених на нього завдань:
подає запити посадовим особам, до державних органів (крім Національного банку України), в тому числі до правоохоронних органів, органів прокуратури та судів, органів місцевого самоврядування, органів державної виконавчої служби, приватних виконавців, підприємств, установ, організацій щодо одержання відповідно до закону інформації (у тому числі копій документів), необхідної для виконання покладених на нього завдань (пункт 2);
співпрацює з органами виконавчої влади, Національним банком України, іншими державними органами, включеними до системи запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму чи фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення (пункт 3);
у разі наявності достатніх підстав вважати, що фінансова операція або сукупність пов'язаних між собою фінансових операцій можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму чи фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення, подає до правоохоронних органів, уповноважених приймати рішення згідно з Кримінальним процесуальним кодексом України, а також розвідувальних органів України для проведення оперативно-розшукової діяльності відповідні узагальнені матеріали (додаткові узагальнені матеріали) та одержує від них інформацію про хід їх розгляду (пункт 4);
у разі наявності достатніх підстав підозрювати, що фінансова операція або клієнт пов'язані із вчиненням суспільно-небезпечного діяння, визначеного Кримінальним кодексом України як злочин, що не стосується легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму, подає інформацію до відповідного правоохоронного або розвідувального органу України як узагальнені матеріали або додаткові узагальнені матеріали (пункт 5);
бере участь у міжнародному співробітництві з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення(пункт 6);
забезпечує реалізацію державної політики у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення і забезпечує координацію діяльності державних органів у цій сфері (пункт 13);
виконує інші функції, що випливають з покладених на нього завдань, та здійснює повноваження відповідно до закону (пункт 18).
Відповідно до статті 1 Закону України «Про Службу безпеки України» Служба безпеки України - державний орган спеціального призначення з правоохоронними функціями, який забезпечує державну безпеку України.
Згідно із статтею 2 Закону України «Про Службу безпеки України» на Службу безпеки України покладається у межах визначеної законодавством компетенції захист державного суверенітету, конституційного ладу, територіальної цілісності, економічного, науково-технічного і оборонного потенціалу України, законних інтересів держави та прав громадян від розвідувально-підривної діяльності іноземних спеціальних служб, посягань з боку окремих організацій, груп та осіб, а також забезпечення охорони державної таємниці.
До завдань Служби безпеки України також входить попередження, виявлення, припинення та розкриття злочинів проти миру і безпеки людства, тероризму, корупції та організованої злочинної діяльності у сфері управління і економіки та інших протиправних дій, які безпосередньо створюють загрозу життєво важливим інтересам України.
Виходячи з системного аналізу наведених норм права, суд приходить до висновку, що Державна служба фінансового моніторингу та Служба безпеки України є розпорядниками інформації щодо суб'єктів, які здійснюють фінансування тероризму в Україні.
Разом з тим, з аналізу листів Державної служби фінансового моніторингу України від 07.09.2018 № 2354/462-04/ДСК та Служби безпеки України від 27.09.2018 № 14/1/8950 (ДСК) вбачається, що в них відсутня інформація щодо здійснення Товариством з обмеженою відповідальністю «Горизонти» фінансування тероризму в Україні.
В листі Служби безпеки України від 27.09.2018 № 14/1/8950 (ДСК) вказано про наявність можливих ознак протиправної діяльності та шкоду державній безпеці України з боку ТОВ «Горизонти».
Одночасно суд звертає увагу, що слово «можливо» уживається для вираження припущення чого-небудь.
Таким чином, наведені дані не є інформацією підтверджуючою здійснення позивачем фінансування тероризму в Україні та як наслідок підстав для відхилення заяв Товариства з обмеженою відповідальністю "Горизонти" з додатковими документами (вхідні Держгеонадр від 23.08.2018 № 02/07-18 та 02/08-18) на участь в ІІ аукціоні з продажу спеціальних дозволів на користування надрами, який відбудеться 25.10.2018, а саме: з метою геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки газу природного та конденсату Липовецької площі, яка находиться у Яворівського району Львівської області та Черницької площі, яка розташована на території Стрийського району Львівської області.
При цьому, суд бере до уваги правову позицію Європейського суду з прав людини щодо відповідальності держави щодо виконання власних повноважень.
Зокрема, згідно з пунктами 70, 71 рішення Європейського суду з прав людини у справі RYSOVSKYY v. UKRAINE (Рисовський проти України) заява № 29979/04, у якому проаналізовано поняття "належне урядування".
Аналізуючи відповідність цього мотивування Конвенції, Суд підкреслює особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах "Беєлер проти Італії" [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000-I, "Онер'їлдіз проти Туреччини" [ВП] (Oneryildiz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, "Megadat.com S.r.l. проти Молдови" (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і "Москаль проти Польщі" (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року). Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах "Лелас проти Хорватії" (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, і "Тошкуце та інші проти Румунії" (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах "Онер'їлдіз проти Туреччини" (Oneryildiz v. Turkey), п. 128, та "Беєлер проти Італії" (Beyeler v. Italy), п. 119).
Принцип "належного урядування", як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (див. зазначене вище рішення у справі "Москаль проти Польщі" (Moskal v. Poland), n. 73). Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам (див. там само). З іншого боку, потреба виправити минулу "помилку" не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу (див., mutatis mutandis, рішення у справі "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки" (Pincova and Pine v. the Czech Republic), заява № 36548/97, п. 58, ECHR 2002-VIII). Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків (див. зазначене вище рішення у справі "Лелас проти Хорватії" (Lelas v. Croatia), п. 74). Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (див., серед інших джерел, mutatis mutandis, зазначене вище рішення у справі "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки" (Pincova and Pine v. the Czech Republic), n. 58, а також рішення у справі "Ґаші проти Хорватії" (Gashi v. Croatia), заява № 32457/05, п. 40, від 13 грудня 2007 року, та у справі "Трґо проти Хорватії" (Trgo v. Croatia), заява № 35298/04, п. 67, від 11 червня 2009 року). У контексті скасування помилково наданого права на майно принцип "належного урядування" може не лише покладати на державні органи обов'язок діяти невідкладно, виправляючи свою помилку (див., наприклад, рішення у справі "Москаль проти Польщі" (Moskal v. Poland), п. 69), а й потребувати виплати відповідної компенсації чи іншого виду належного відшкодування колишньому добросовісному власникові (див. зазначені вище рішення у справах "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки" (Pincova and Pine v. the Czech Republic), n. 53, та "Тошкуце та інші проти Румунії" (Toscuta and Others v. Romania), п. 38).
Також суд зазначає про необхідність дотримання таких принципів права як "законні очікування" та "юридична визначеність", які знайшли своє відображення в практиці Суду Європейського Союзу (European Court of Justice, ECJ), який виступає останньою інстанцією у справах про застосування acquis communautaire - права Європейського Союзу (ЄС) - та забезпечує єдність застосування права ЄС в державах-членах.
Виходячи з системного аналізу адміністративно-правових принципів суд приходить до висновку, що у випадку, коли законодавством передбачена певна процедура (порядок) прийняття рішень, розгляду питань і вчинення дій суб'єктом владних повноважень, то така процедура повинна будь що бути дотримана цим суб'єктом.
У практиці ЄСПЛ принцип "законних очікувань" характерно застосовується у зв'язку з певним правом, що гарантується Європейською конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод. Найширша практика стосується захисту законних очікувань щодо ефективного здійснення права власності (ст. 1 Протоколу № 1 до ЄКПЛ).
Уперше у цьому контексті, як зазначає сам Європейський суд, принцип "законних очікувань" було застосовано в справі Pine Valley Developments Ltd. and others v. Ireland [15, п. 45], в якій компанія-заявник, що купила земельну ділянку, отримавши дозвіл на будівництво, була визнана Європейським судом такою, що мала законні очікування розвивати спірну територію, а відповідний дозвіл, який не міг бути відкликаний адміністративний органом, що його видав, був визнаний "складовою частиною власності заявника" [16, п. 51(2)] в розумінні ст. 1 Протоколу № 1, а отже, охоронюваним за правом Конвенції об'єктом. У подальшому принцип захисту законних очікувань у контексті ст. 1 Протоколу № 1 зазнав детальнішої розробки в межах вироблених ЄСПЛ підходів до тлумачення поняття "майно", яке ЄСПЛ розповсюдив як на "існуюче майно", так і на активи (фонди), включаючи право вимоги тощо.
З огляду на встановлене суд приходить до висновку про скасування рішень аукціонного комітету з продажу спеціальних дозволів на користування надрами про відхилення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Горизонти" про участь у ІІ аукціоні 2018 року з продажу спеціальних дозволів на користування надрами, як таких, що прийнято без дотримання принципу "належного урядування", "юридичної визначеності" та "законних очікувань".
При цьому, суд критично ставиться до доводів відповідача, що звернення Товариства з обмеженою відповідальністю «Горизонти» з позовом про визнання протиправними та скасування рішень суперечить статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки протокол № 8 засідання аукціонного комітету від 02.10.2018 не є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з наступного.
Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень
За приписами пункту 8 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України позивач - це особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подана позовна заява до адміністративного суду.
Згідно з частиною першою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Отже, до адміністративного суду вправі звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється, водночас, відповідно до зазначених норм, право особи на звернення до адміністративного суду обумовлено суб'єктивним уявленням особи про те, що її право чи законний інтерес потребує захисту.
При цьому, суд звертає увагу відповідача, що позивач не оскаржує протокол № 8 засідання аукціонного комітету від 02.10.2018, предметом звернення до суду стали рішення прийняті під час засідання аукціонного комітету, протиправність яких встановлено під час розгляду справи.
Разом з тим, суд вбачає за необхідне зазначити практику Європейського суду з прав людини з приводу надання оцінки всім доказам у даній справі.
Так, у справі "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04), рішення від 10 лютого 2010 року (набуло статусу остаточного 10 травня 2011 року), п. 58 Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), № 49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).
З урахуванням наведеного та з огляду на відсутність належних доказів на підтвердження наявності у відповідача для відхилення заяв Товариства з обмеженою відповідальністю "Горизонти" про участь у ІІ аукціоні 2018 року з продажу спеціальних дозволів на користування надрами, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог, тому позов визнається таким, що підлягає задоволенню.
Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 139, 241-243, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Горизонти» (вул. Академіка Павлова, 6ц, кв. 7, м. Львів, Львівська область, 79005, код ЄДРПОУ 36828617) до Державної служби геології та надр України (вул. Антона Цедіка, 16, м. Київ, 03680, код ЄДРПОУ 37536031) про визнання протиправним та скасування рішення задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Аукціонного комітету з продажу спеціальних дозволів на користування надрами про відхилення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Горизонти" про участь у ІІ аукціоні 2018 року з продажу спеціальних дозволів на користування надрами, а саме аукціону з продажу спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки природного газу і конденсату Липовецької площі, яка розташована на території Яворівського району Львівської області, оформлене п. 2.2 протоколу № 8 засідання аукціонного комітету Державної служби геології та надр України від 2 жовтня 2018 року, затвердженого Державною службою геології та надр України;
3. Визнати протиправним та скасувати рішення Аукціонного комітету з продажу спеціальних дозволів на користування надрами про відхилення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Горизонти" про участь у ІІ аукціоні 2018 року з продажу спеціальних дозволів на користування надрами, а саме аукціону з продажу спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки природного газу і конденсату Черницької площі, яка розташована на території Стрийського району Львівської області, оформлене п. 2.2 протоколу № 8 засідання аукціонного комітету Державної служби геології та надр України від 2 жовтня 2018 року, затвердженого Державною службою геології та надр України.
4. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Горизонти» (вул. Академіка Павлова, 6ц, кв. 7, м. Львів, Львівська область, 79005, код ЄДРПОУ 36828617) судовий збір у розмірі 3 842 (три тисячі вісімсот сорок дві) грн. за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби геології та надр України (вул. Антона Цедіка, 16, м. Київ, 03680, код ЄДРПОУ 37536031).
Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України.
Суддя М.А. Бояринцева