ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
14 квітня 2020 року м. Київ № 640/19181/18
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Огурцов О.П., розглянувши у порядку спрощеного провадження адміністративну справу
за позовом Громадянина Російської Федерації ОСОБА_1
до Головного управління Державної міграційної служби України в місті Києві
про визнання протиправним та скасування рішення від 05.07.2018 № 1/1285-18,
зобов'язання вчинити дії щодо повторного розгляду питання щодо видачі посвідки
на тимчасове проживання,
Громадянин Російської Федерації ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління Державної міграційної служби України в місті Києві про визнання протиправним та скасування рішення від 05.07.2018 № 1/1285-18, зобов'язання вчинити дії щодо повторного розгляду питання щодо видачі посвідки на тимчасове проживання.
Ухвалою від 05.02.2019 замінено відповідача в адміністративній справі №826/19181/18 його правонаступником, а саме: Головне управління Державної міграційної служби України в місті Києві на Центральне міжрегіональне управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області.
Ухвалою від 27.05.2019 зупинено провадження у справі до набрання законної сили рішенням суду у справі № 826/9971/18. Ухвалою від 09.07.2019 поновлено провадження у справі №640/19181/18.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що рішення про відмову в оформленні (видачі) посвідки на тимчасове проживання в Україні від 05.07.2018 прийняте за відсутності на те правових підстав, в ньому відсутня належна аргументація та докази які б свідчили про об'єктивні обставини, що можуть підтвердити вчинення позивачем дій, які зазначено в підпункті 7 пункту 61 Порядку оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на тимчасове проживання затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2018 № 322, а також відсутня мотивувальна частина, з обґрунтуванням позиції відповідача.
Відповідачем надано суду письмовий відзив на позовну заяву в якому зазначено про те, що 14.06.2018 позивач звернувся до ГУДМС з заявою про обмін посвідки на тимчасове проживання у зв'язку з закінченням строку дії посвідки за результатами розгляду якої у зв'язку з надходженням 17.05.2018 подання Департаменту карного розшуку Національної поліції України за №14/03/3-3641 від 11.05.2018 про скасування посвідки на тимчасове проживання в Україні позивача у зв'язку з тим, що його дії загрожують громадському порядку, здоров'ю, захисту прав і законних інтересів громадян та інших осіб, які проживають на території України на підставі підпункті 7 пункту 61 Порядку оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на тимчасове проживання затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2018 № 322 прийнято рішення від 05.07.2018 №1/1285-18, яким позивачу відмовлено в оформленні (видачі) посвідки на тимчасове проживання в Україні.
Позивачем надано суду відповідь на відзив в якій зазначено про те, що на підставі подання Департаменту карного розшуку Національної поліції України за №14/03/3-3641 від 11.05.2018 про скасування посвідки на тимчасове проживання в Україні щодо позивача було також прийнято рішення від 21.05.2018 № 7-65/2016 про скасування посвідки на тимчасове проживання, яке визнано протиправним та скасовано рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.12.2018 № 826/9971/18.
Під час судового розгляду справи судом встановлено наступне.
01.07.2016 громадянин Російської Федерації ОСОБА_1 вступив у шлюб із громадянкою України ОСОБА_2 , що підтверджується наявним у справі свідоцтвом про шлюб НОМЕР_1 .
12.07.2016 ОСОБА_1 звернувся до Головного управління державної міграційної служби України в м. Києві із заявою на отримання посвідки на тимчасове проживання в Україні.
15.07.2016 Головним управління державної міграційної служби України в м. Києві ОСОБА_1 видано посвідку на тимчасове проживання серії НОМЕР_2 терміном дії до 14.07.2017.
22.06.2017 ОСОБА_1 звернувся до Головного управління державної міграційної служби України в м. Києві із заявою про продовження строку дії посвідки на тимчасове проживання в Україні.
13.09.2017 Головним управління державної міграційної служби України в м. Києві продовжено строк дії посвідки до 05.07.2018.
11.05.2018 до Головного управління державної міграційної служби України в м. Києві надійшло подання Національної поліції України № 14/03/03-3641 про скасування посвідки на тимчасове проживання в Україні громадянину Російської Федерації ОСОБА_1 в якому зазначено про доцільність прийняття Державною міграційною службою України рішення про скасування посвідки позивачу, посилаючись на притягнення до адміністративної відповідальності та наявність кримінального провадження, а саме:
- 23.12.2012 працівниками ВДАІ Шевченківського РУ ГУМВС України в м. Києві встановлено порушення частини першої статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення (перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху та порушення інших правил дорожнього руху);
- 26.01.2013 працівниками ВДАІ Шевченківського РУ ГУМВС Україні в м. Києві встановлено порушення частини першої статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення (порушення водіями транспортних засобів правил проїзду перехресть);
- 01.07.2013 працівниками ВДАІ Дарницького РУ ГУМВС України в м. Києві встановлено порушення частини першої статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення (перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху та порушення інших правил дорожнього руху);
- 17.11.2016 працівниками УПП ГУНП в м. Києві встановлено порушення статті 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення (порушення Правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів);
- 05.02.2018 працівниками УПП ГУНП в м. Києві встановлено порушення частини першої статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення (перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху та порушення інших правил дорожнього руху).
- кримінальне правопорушення передбачене ч.2 ст. 296 Кримінального кодексу України (хуліганство) зареєстроване в ЄРДР за № 12018100100004974 від 30.04.2018.
21.05.2018 Головним управління державної міграційної служби України в м. Києві видано висновок про скасування посвідки на тимчасове проживання громадянина Російської Федерації ОСОБА_1 , яким вирішено скасувати посвідку на тимчасове проживання.
21.05.2018 рішенням Головного управління державної міграційної служби України в м. Києві №7-65/2016 скасовано посвідку позивача на тимчасове проживання в Україні серії НОМЕР_2 на підставі підпункту 4 пункту 19 Порядку оформлення, виготовлення і видачі посвідки на постійне проживання та посвідки на тимчасове проживання і технічного опису їх бланків, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.03.2012 №251.
14.06.2018 позивач звернувся до ГУДМС з заявою про обмін посвідки на тимчасове проживання у зв'язку з закінченням строку дії посвідки.
05.07.2018 Головним управління державної міграційної служби України в м. Києві видано ОСОБА_1 рішення № 1/1285-18 про відмову в оформленні (видачі) посвідки на тимчасове проживанням в Україні про те, що на підставі підпункту 7 пункту 61 Порядку оформлення, виготовлення і видачі посвідки на постійне проживання та посвідки на тимчасове проживання і технічного опису їх бланків, затвердженого, постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2018 №322, йому відмовлено в оформленні посвідки тимчасове проживання в Україні.
Позивач не погоджуючись з рішенням про відмову в оформленні (видачі) посвідки на тимчасове проживанням в Україні від 05.07.2018 № 1/1285-18 звернувся з відповідним позовом до суду.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Частиною першою статті 3 Закон України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» встановлено, що іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов'язки, як і громадяни України, за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України.
Відповідно до частини чотирнадцятої статті 4 вказаного Закону іноземці та особи без громадянства, які прибули в Україну з метою возз'єднання сім'ї з особами, які є громадянами України, або під час перебування на законних підставах на території України у випадках, зазначених у частинах третій - тринадцятій цієї статті, уклали шлюб з громадянами України та отримали посвідку на тимчасове проживання, вважаються такими, які на законних підставах перебувають на території України на період до отримання дозволу на імміграцію.
Згідно з частиною третьою статті 5 Закон України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» іноземці та особи без громадянства, зазначені у частинах четвертій - п'ятнадцятій та вісімнадцятій статті 4 цього Закону, отримують посвідку на тимчасове проживання.
Частинами п'ятнадцятою та сімнадцятою статті 5 вказаного Закону встановлено, що підставою для видачі посвідки на тимчасове проживання у випадку, передбаченому частиною п'ятнадцятою статті 4 цього Закону, є заява іноземця або особи без громадянства, дійсний поліс медичного страхування та документ, згідно з яким вони, відповідно до права країни походження іноземця або особи без громадянства, вважаються членами сім'ї особи, зазначеної в частинах другій - тринадцятій статті 4 цього Закону. Документ, що підтверджує належність до членів сім'ї, визнається дійсним в Україні у разі його легалізації, якщо інше не передбачено законом чи міжнародним договором України. Окрім документів для відповідної категорії осіб, визначених частинами першою - шістнадцятою цієї статті, іноземці та особи без громадянства подають для отримання посвідки на тимчасове проживання такі документи: чотири кольорові фотокартки розміром 3,5 х 4,5 сантиметра; паспортний документ іноземця або особи без громадянства з відповідною довгостроковою візою та копією сторінки паспортного документа з такою візою, крім випадків, якщо особа не зобов'язана отримувати таку візу відповідно до цього Закону, інших законів України або міжнародних договорів України; копії сторінок паспортного документа іноземця або особи без громадянства з особистими даними з перекладом на українську мову, засвідченим в установленому порядку; документ, що підтверджує сплату державного мита та адміністративного збору за видачу, оформлення або продовження строку дії посвідки. У разі продовження строку дії посвідки на тимчасове проживання іноземці та особи без громадянства додатково подають оригінал посвідки на тимчасове проживання. Уповноважений орган повертає паспортний документ особі одразу після прийняття заяви про видачу або продовження строку дії посвідки.
Відповідно до частини вісімнадцятої статті 5 Закон України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» технічний опис, зразки бланків посвідки на постійне проживання та посвідки на тимчасове проживання, порядок їх оформлення, виготовлення та видачі встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Статтею 55 зазначеного Закону визначено, що іноземець або особа без громадянства подає заяву про оформлення або продовження строку дії посвідки на тимчасове проживання та відповідні документи, визначені цим Законом та Кабінетом Міністрів України, особисто або через свого представника на підставі довіреності до територіального органу центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції. Територіальний орган центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, зобов'язаний надати іноземцю або особі без громадянства чи його представнику опис прийнятих документів з підписом уповноваженої особи, яка їх прийняла, зазначенням її посади, прізвища та імені і дати прийняття документів. Іноземець або особа без громадянства отримує посвідку на тимчасове проживання особисто.
Пунктом 1 Порядку оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на тимчасове проживання затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2018 № 322 посвідка на тимчасове проживання (далі - посвідка) є документом, що посвідчує особу іноземця або особу без громадянства та підтверджує законні підстави для тимчасового проживання в Україні.
Згідно з пунктами 3 та 5 вказаного Порядку посвідка оформляється іноземцям або особам без громадянства, які на законних підставах тимчасово перебувають на території України та які досягли 16-річного віку або не досягли 16-річного віку, але самостійно прибули в Україну з метою навчання, - на підставі заяв-анкет, поданих ними особисто. Посвідка видається протягом 15 робочих днів з дати прийняття документів від іноземця або особи без громадянства.
Відповідно до пункту 61 Порядку оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на тимчасове проживання затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2018 № 322 територіальний орган / територіальний підрозділ ДМС відмовляє іноземцю або особі без громадянства в оформленні або видачі посвідки, у разі, коли: 1) іноземець або особа без громадянства мають посвідку чи посвідку на постійне проживання (крім випадків обміну посвідки), посвідчення біженця чи посвідчення особи, якій надано додатковий захист, які є дійсними на день звернення; 2) іноземець або особа без громадянства перебувають на території України з порушенням встановленого строку перебування або щодо них діє невиконане рішення уповноваженого державного органу про примусове повернення, примусове видворення або заборону в'їзду; 3) дані, отримані з баз даних Реєстру, картотек, не підтверджують надану іноземцем або особою без громадянства інформацію; 4) встановлено належність особи до громадянства України; 5) за видачею посвідки звернувся законний представник, який не має документально підтверджених повноважень для її отримання; 6) іноземцем або особою без громадянства подано не в повному обсязі або з порушенням строків, визначених пунктами 17 і 18 цього Порядку, документи та інформацію, необхідні для оформлення і видачі посвідки; 7) отримано від Національної поліції, СБУ, іншого державного органу інформацію про те, що дії іноземця або особи без громадянства загрожують національній безпеці, громадському порядку, здоров'ю, захисту прав і законних інтересів громадян України та інших осіб, що проживають в Україні; 8) паспортний документ іноземця або документ, що посвідчує особу без громадянства, підроблений, зіпсований чи не відповідає встановленому зразку, чи належить іншій особі, чи строк його дії закінчився; 9) встановлено факт подання іноземцем або особою без громадянства завідомо неправдивих відомостей або підроблених документів; 10) виявлено факти невиконання іноземцем або особою без громадянства рішення суду чи державних органів, уповноважених накладати адміністративні стягнення, або вони мають інші майнові зобов'язання перед державою, фізичними або юридичними особами, включаючи ті, що пов'язані з попереднім видворенням за межі України, у тому числі після закінчення строку заборони подальшого в'їзду в Україну; 11) в інших випадках, передбачених законом.
Пунктом 62 вказаного Порядку встановлено, що копія рішення про відмову в оформленні чи видачі посвідки із зазначенням причин відмови не пізніше ніж через п'ять робочих днів з дня його прийняття видається іноземцеві або особі без громадянства під розписку чи надсилається рекомендованим листом такій особі і приймаючій стороні.
Таким чином, посвідка на тимчасове проживання є документом, який підтверджує законність перебування іноземця на території України. Відповідно до положень підпункту 7 пункту 61 Порядку оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на тимчасове проживання затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2018 № 322 в оформленні та видачі посвідки на тимчасове проживання може бути відмовлено у випадку, якщо отримано від Національної поліції, СБУ, іншого державного органу інформацію про те, що дії іноземця або особи без громадянства загрожують національній безпеці, громадському порядку, здоров'ю, захисту прав і законних інтересів громадян України та інших осіб, що проживають в Україні. При цьому органам Державної міграційної служби України не надано права щодо надання оцінки обгрунтованості напрвлення інформації отриманої від Національної поліції, СБУ, іншого державного органу та її перевірки.
Позивач оскаржує видане йому рішення від 05.07.2018 № 1/1285-18 про відмову в оформленні (видачі) посвідки на тимчасове проживанням в Україні, яким йому було відмовлено в оформленні посвідки на тимчасове проживання в Україні з метою возз'єднання з сім'єю на підставі підпункту 7 пункту 61 Порядку оформлення, виготовлення і видачі посвідки на постійне проживання та посвідки на тимчасове проживання і технічного опису їх бланків, затвердженого, постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2018 № 322.
Відповідач, як на обставину, яка зумовила наявність підстав для прийняття вказаного рішення посилається на факт отримання 17.05.2018 подання Департаменту карного розшуку Національної поліції України за №14/03/3-3641 від 11.05.2018 про скасування посвідки на тимчасове проживання в Україні гр. РФ ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у зв'язку з тим, що його дії загрожують громадському порядку, здоров'ю, захисту прав і законних інтересів громадян та інших осіб, які проживають на території України.
В зазначеному поданні вказано про встановлення щодо позивача наступних фактів:
- 23.12.2012 працівниками ВДАІ Шевченківського РУ ГУМВС України в м. Києві встановлено порушення частини першої статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення (перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху та порушення інших правил дорожнього руху);
- 26.01.2013 працівниками ВДАІ Шевченківського РУ ГУМВС Україні в м. Києві встановлено порушення частини першої статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення (порушення водіями транспортних засобів правил проїзду перехресть);
- 01.07.2013 працівниками ВДАІ Дарницького РУ ГУМВС України в м. Києві встановлено порушення частини першої статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення (перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху та порушення інших правил дорожнього руху);
- 17.11.2016 працівниками УПП ГУНП в м. Києві встановлено порушення статті 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення (порушення Правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів);
- 05.02.2018 працівниками УПП ГУНП в м. Києві встановлено порушення частини першої статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення (перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху та порушення інших правил дорожнього руху).
- кримінальне правопорушення передбачене ч.2 ст. 296 Кримінального кодексу України (хуліганство) зареєстроване в ЄРДР за № 12018100100004974 від 30.04.2018.
Отже оскаржуване рішення було прийнято у зв'язку отримання відповідачем від органів Національної поліції подання за №14/03/3-3641 від 11.05.2018 про скасування посвідки на тимчасове проживання в Україні позивача у зв'язку з тим, що його дії загрожують громадському порядку, здоров'ю, захисту прав і законних інтересів громадян та інших осіб, які проживають на території України в якій було перелічено встановлені факти порушення позивачем вимог Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України.
Крім того, станом на дату прийняття відповідачем рішення від 05.07.2018 № 1/1285-18 було чинним рішення від 21.05.2018 №7-65/2016, яким скасовано посвідку позивача на тимчасове проживання в Україні серії НОМЕР_2 .
Посилання позивача на те, що подання Департаменту карного розшуку Національної поліції України за №14/03/3-3641 від 11.05.2018 та рішення відповідача від 21.05.2018 №7-65/2016 були визнані протиправними та їх було скасовано рішеннями суду, які набрали законно сили, не приймаються судом до уваги з огляду на наступне.
Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.01.2019 у справі №640/18113/18, за позовом ОСОБА_1 до Національної поліції України про визнання протиправним подання та зобов'язання вчинити дії, яким визнано протиправним та скасовано подання Департаменту карного розшуку Національної поліції України від 11.05.2018 №14/03/3-3641 про скасування посвідки на проживання в Україні громадянину Російської Федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 відповідно до комп'ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду" набрало законної сили 11.03.2019.
Рішення Окружного адміністративного суду від 17.12.2018 у справі № 826/9971/18 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління державної міграційної служби України в м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, яким визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління державної міграційної служби України в м. Києві від 21.05.2018 №7-65/2016 про скасування посвідки на тимчасове проживання серії НОМЕР_3 , виданої 15.07.2016 громадянину Російської Федерації ОСОБА_1 , залишено в силі постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2019,
Відповідно до частини другої статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Таким чином, рішення судів якими подання Департаменту карного розшуку Національної поліції України за №14/03/3-3641 від 11.05.2018 та рішення відповідача від 21.05.2018 №7-65/2016 були визнані протиправними та скасовано були прийняті та набрали законної сили, вже після 05.07.2018, тобто дати прийняття відповідачем оскаржуваного рішення № 1/1285-18, а отже не могли бути враховані відповідачем під час прийняття вказаного рішення.
З огляду на зазначене, враховуючи те, що підставою для прийняття рішення від 05.07.2018 №1/1285-18 став факт отримання відповідачем подання Департаменту карного розшуку Національної поліції України за №14/03/3-3641 від 11.05.2018, у той час, як повноваження щодо надання оцінки обґрунтованості направлення відповідного подання у відповідача відсутні, а також враховуючи те, що станом на 05.07.2018 було чинним рішення від 21.05.2018 №7-65/2016, яким скасовано посвідку позивача на тимчасове проживання в Україні серії НОМЕР_2 суд дійшов висновку про те, що відповідачем було обґрунтовано відмовлено позивачу в оформленні посвідки тимчасове проживання в Україні на підставі підпункту 7 пункту 61 Порядку оформлення, виготовлення і видачі посвідки на постійне проживання та посвідки на тимчасове проживання і технічного опису їх бланків, затвердженого, постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2018 № 322.
Відповідно до частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
З огляду на зазначене, керуючись статтями 241, 243, 244, 245, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративіного позову громадянина Російської Федерації ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , паспорт громадянина Російської Федерації № НОМЕР_5, ідентифікаційний номер НОМЕР_6 ) до Головного управління Державної міграційної служби України в місті Києві (02152, м. Київ, вул. Березняківська, 4а, код ЄДРПОУ 37768863) про визнання протиправним та скасування рішення від 05.07.2018 № 1/1285-18, зобов'язання вчинити дії щодо повторного розгляду питання щодо видачі посвідки на тимчасове проживання - відмовити повністю.
Відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до частини шостої статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційні скарги на судові рішення у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця можуть бути подані протягом десяти днів з дня їх проголошення.
Суддя О.П. Огурцов