13 квітня 2020 року справа № 580/521/20
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Білоноженко М.А. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити дії,
10.02.2020р. до Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі-позивач) з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (далі-відповідач), в якій просить:
- визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, які полягають у виплаті лише 50% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року, з 01.01.2018- протиправними;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області перерахувати та виплатити позивачу пенсію з урахуванням 100% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018, з 01.01.2018.
В обґрунтування позовних вимог, викладених у позовній заяві, зазначено, що позивач, починаючи з січня 2018 року, набув право на перерахунок пенсії у зв'язку із збільшенням розміру грошового забезпечення військовослужбовців відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», однак відповідач, на думку позивача, протиправно виплачував лише 50 відсотків підвищення до пенсії, керуючись, при цьому, положеннями постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб».
Позивач звернув увагу, що порядок перерахунку пенсій врегульовано безпосередньо постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 №45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393», тоді як постанова КМУ №103 врегульовує питання, пов'язані із строками виплати пенсій, і фактично зменшує її розмір, звужує право позивача на соціальне забезпечення, тим самим зумовлюючи втручання у його право на мирне володіння майном.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 17.02.2020р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
04.03.2020р., в межах строку встановленого судом, від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого позовні вимоги не визнаються та зазначено про доцільність відмови в їх задоволенні. В обгрунтування заперечень проти задоволення позовних вимог представником відповідача зазначено, що з прийняттям Кабінетом міністрів України Постанови №103 не відбулось звуження існуючих прав позивача, оскільки останньою визначено лише порядок виплати пенсій, а позивач з 01.01.2018р. отримує пенсію у збільшеному розмірі. Крім того, зауважено, що відповідач не відмовляє у виплаті пенсії, а виплата підвищення в повному обсязі буде здійснена в Порядку визначеному Постановою №103. При цьому, зазначено, що скасування з 05.03.2019р. в судовому порядку п.п. 1-2 Постанови №103 не свідчить про протиправність дій відповідача, оскільки ним, при здійсненні перерахунку та виплати пенсії позивачу з 01.01.2018 та з 01.01.2019, було дотримано вимоги Постанови №103, чинної на той час, в зв'язку з чим дії відповідача є правомірними а позовні вимоги не обгрунтованими.
06.03.2020р. позивачем подано до суду відповідь на відзив, в якому, серед іншого, позивачем зазначено, що право позивача на отримання перерахованого розміру пенсії за період з 01.01.2018, з урахуванням вже сплачених сум, має визначатися та визначається безпосередньо Законом №2262, отже підпадає під дію ст. 1 Першого протоколу до Конвенції "Захист прав власності" і що відповідні суми доплати до пенсії за результатом проведення перерахунку слід вважати "майном" у значенні цього положення, оскільки позивач отримав право на вказані суми виплат, яке до прийняття постанови КМУ № 103 від 21 лютого 2018 р. було передбачено Законом № 2262, отже, невиплата вказаних сум є втручанням у право позивача на мирне володіння майном.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Черкаській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких осіб" №2262-ХІІ від 09.04.1992р.
Згідно протоколу перерахунку пенсії позивача, відповідачем, відповідно до постанови КМУ №103, 03.04.2018р. проведено перерахунок пенсії позивача з 01.01.2018. Розмір підвищення склав 1296,38 грн. (до виплати з 01.01.2018р. по 31.12.2018р. 50% - 648,19 грн.).
Розмір виплати підвищення пенсії позивача з 01.01.2019р. по 31.12.2019р. склав 75% - 972,29 грн.).
10.01.2020р. позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Черкаській області із заявою щодо перерахунку та виплати пенсії з урахуванням 100% суми підвищення пенсії, визначеної станом на 01.03.2018, з 01.01.2018.
На вищевказане звернення позивача, відповідач листом від 30.01.2020р. №107/В-10 вказав, що виплата перерахованих пенсій здійснювалась з 01.01.2018р. відповідно до пункту 2 постанови № 103. Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.12.2018 у справі № 826/3858/18, що набрало законної сили 05.03.2019, пункти 1,2 постанови №103 визнано протиправними і нечинними.
У період з 05.03.2019р. до 14.08.2019р. нормативно - правових актів щодо проведення перерахунку та виплати перерахованих пенсій, призначених згідно із Законом № 2262, Кабінет Міністрів України не приймав. Але, згідно із статтею 63 Закону № 2262 перераховані згідно з постановою № 103 пенсії після 05.03.2019 виплачувались у розмірах, визначених на зазначену дату.
Постановою Кабінету Міністрів України від 14.08.2019 №804 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» встановлено, що виплата пенсій, призначених згідно із Законом № 2262 до 1 березня 2018 року (крім пенсій, призначених згідно із зазначеним Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським) та перерахованих з 1 січня 2018 року з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, заклади вищої освіти), що визначені станом на 1 березня 2018 року відповідно до постанови № 704, здійснюється у 2019 році в розмірі 75 відсотків суми підвищення пенсії, визначеної станом на 1 березня 2018 року. Зазначена постанова набрала чинності 04.09.2019.
Крім того повідомлено, що для перерахунку та виплати позивачу пенсії, перерахованої з 01.03.2018р. з урахуванням 100% суми підвищеної пенсії з 01.01.2018р. законодавчих підстав немає.
Вважаючи вказану відмову протиправною, позивач звернулась з даним позовом до суду, за захистом порушених прав та інтересів зі сторони суб'єкта владних повноважень.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.
Відповідно до частини третьої статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-ХІІ)(в редакції на момент призначення пенсії, до 01.01.2017р.) усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у строки, встановлені частиною другою статті 51 цього Закону.
Як вбачається з наведеної норми права, остання не вказує на рішення суб'єкта владних повноважень про зміну видів грошового забезпечення військовослужбовців як на підставу для перерахунку пенсії, а пов'язує її перерахунок з фактичною зміною видів грошового забезпечення.
Разом із тим, Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06.12.2016р. № 1774-VIII частину 4 статті 63 Закону № 2262-ХІІ викладено у такій редакції: "усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій". Вказана норма набрала чинності з 01.01.2017р.
Таким чином, починаючи з 01.01.2017р. законодавцем змінено правові підстави перерахунку пенсії військовослужбовцям та віднесено до повноважень Кабінету Міністрів України визначати умови, порядок проведення перерахунку пенсії та встановлювати розміри проведених виплат.
Згідно з п. 7 Постанови Кабінету Міністрів України 17.07.1992р. №393(в редакції Постанови Кабінету Міністрів № 103 від 21.02.2018р.) перерахунок пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", проводиться на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (далі - Постанова №704) затверджено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно та схеми тарифних розрядів за основними типовими посадами.
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" від 21.02.2018р. №103, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин (далі - Постанова №103), ухвалено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" до 1 березня 2018 р. (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 1 березня 2018 р. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб".
Відповідно до пункту 2 Постанови №103, в редакції на час здійснення позивачу перерахунку пенсії, виплату перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) проводити з 1 січня 2018 р. у таких розмірах: з 1 січня 2018 р. - 50 відсотків; з 1 січня 2019 р. по 31 грудня 2019 р. - 75 відсотків; з 1 січня 2020 р. - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року.
Таким чином, нормативний підхід до розуміння норм права, що регулюють відносини перерахунку і виплати пенсій на умовах норм Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", дає можливість зробити висновок, що зі зміною правового регулювання підстав проведення перерахунку пенсії Кабінету Міністрів України делеговано право шляхом прийняття відповідної постанови встановлювати умови, порядок та розміри пенсійних виплат при перерахунку пенсії військовослужбовців, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, що узгоджується з функціями Уряду України, визначеними в пунктах 2, 3 статті 116 Конституції України.
Відповідно до ст. 117 Конституції України, Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов'язковими до виконання.
Суд зазначає, що постанова КМУ № 103 на час вчинення спірних дій була чинною, не була визнана неконституційною та підлягала застосуванню до спірних правовідносин.
Визнання нечинними в подальшому пунктів 1, 2 постанови КМУ №103 рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.12.2018р. по справі № 826/3858/18, яке набрало законної сили 05.03.2019р., не може мати наслідком визнання протиправними дій ГУ ПФУ в Черкаській області щодо перерахунку пенсії, які були вчинені відповідачем до визнання нечинною постанови КМУ №103.
Вказаний висновок підтверджується правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 16.10.2019р. у справі №2040/6740/18.
Відповідно до частини п'ятої статті 242 КАС, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Оскільки відповідач є територіальним органом виконавчої влади, який в своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, указами Президента, постановами Верховної Ради України, актами Кабінету міністрів, які прийняті відповідно до Конституції та законів України, іншими нормативно-правовими актами, він не мав підстав здійснювати перерахунок пенсії позивачу на умовах та в порядку, закріплених нормою, що втратила чинність (ст. 63 Закону № 2262-ХІІ в попередній редакції), а також не враховувати Постанову № 103.
У зв'язку з викладеним, суд доходить висновку, що відповідач, виплачуючи 50% підвищення до пенсії позивача, перерахованої з 01.01.2018р. згідно з постановами КМУ №103 та №704 від 30.08.2017р., діяв у відповідності до п.2 постанови КМУ № 103 та не порушив вимог ч.4 ст.63 Закону № 2262-ХІІ.
Щодо посилань позивача про протиправність оскаржуваних дій відповідача як таких, що порушують право позивача на мирне володіння своїм майном, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
У справі «Суханов та Ільченко проти України» (рішення від 26.06.2014, п.35) Європейський Суд з прав людини зазначив, що за певних обставин «законне сподівання» на отримання «активу» також може захищатися ст.1 Першого протоколу. Якщо суть вимоги особи пов'язана з майновим правом, особа, якій воно надане, може вважатися такою, що має «законне сподівання» якщо для такого права у національному законодавстві існує достатнє підґрунтя - наприклад, коли є усталена практика національних судів, якою підтверджується його існування. Проте не можна стверджувати про наявність законного сподівання, якщо існує спір щодо правильного тлумачення та застосування національного законодавства і вимоги заявника згодом відхиляються національними судами.
Суд звертає увагу, що у спірних правовідносинах вимоги позивача не мають достатнього підґрунтя у національному законодавстві, адже постановою КМУ № 103, яка була чинною до 05.03.2019р., прямо передбачено порядок виплати перерахованих пенсій колишнім військовослужбовцям у такий спосіб, як це здійснено відповідачем по справі (виплата 50% підвищення), а також відсутня усталена практика національних судів на підтримку аналогічних скарг заявників. З огляду на це, у позивача не було «законних сподівань» на збільшення пенсії, які могли б підпадати під дію ст. 1 Першого протоколу.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначений Законом.
Згідно частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України доходить висновку, що в задоволенні адміністративного позову належить відмовити.
Відповідно до ст. 139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат у суду відсутні.
Керуючись ст. 2, 5, 6, 14, 77,139, 241-246, 255, 263, 295, 370 КАС України суд, -
В задоволенні адміністративного позову відмовити.
Копію рішення направити учасникам справи.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України через суд першої інстанції до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя М.А. Білоноженко