Справа № 560/910/20
іменем України
14 квітня 2020 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Майстера П.М. розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Львівського державного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 про стягнення коштів,
Позивач звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Львівського державного університету внутрішніх справ кошти в сумі 38605,23 грн та суму судового збору.
Позов обґрунтовував тим, що 09.08.2016 між Львівським державним університетом внутрішніх справ, ГУНП в Хмельницькій області та ОСОБА_1 було укладено договір №167/16 про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі МВС України. Відповідно до п. п. 2.3.6 та 3.1 цього Договору відповідач був зобов'язаний у разі відрахування з навчального закладу, відшкодувати витрати, пов'язані з його утриманням у навчальному закладі.
Наказом Львівського державного університету внутрішніх справ від 31.08.2018 №964 о/с ОСОБА_1 було відраховано з числа курсантів згідно пп. 2 п. 2.1 Положення про порядок відрахування, переривання навчання, поновлення і переведення курсантів (слухачів) вищих навчальних закладів МВС, затвердженого наказом МВС України від 07.09.2009 № 381 та звільнено відповідно до п. 5 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» зі служби в поліції (через службову невідповідність).
Згідно з проведеним розрахунком сума фактичних витрат, пов'язаних з утриманням у Львівському державному університеті внутрішніх справ ОСОБА_1 становить 38605, 23 грн.
Відповідач витрати, пов'язані із його утриманням у зазначеному закладі вищої освіти в сумі 38605,23 грн у добровільному порядку не відшкодував, що стало підставою для звернення позивача до суду із цим позовом.
Ухвалою від 14 лютого 2020 року Хмельницький окружний адміністративний суд відкрив провадження у справі та призначив до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
У встановлений судом строк, відповідач відзив на позовну заяву не надав.
Керуючись положеннями частини 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе вирішити справу за наявними у ній матеріалами.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх взаємному зв'язку та сукупності, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити з наступних підстав.
Судом встановлено, що між Львівським державним університетом внутрішніх справ (як вищим навчальним закладом - виконавцем), ГУНП в Хмельницькій області (як замовником) та ОСОБА_1 укладено договір від 09 серпня 2016 №167/16 про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі Міністерства внутрішніх справ України, предметом якого є підготовка фахівця за державним замовленням.
Відповідно до пп. 2.3.6 вказаного договору відповідач зобов'язався у разі відрахування з навчального закладу чи звільнення зі служби в Національній поліції України по закінченні навчання до встановленого трирічного терміну перебування на службі за підставами, передбаченими пунктом 3 цього договору (зокрема дострокове розірвання договору), відшкодувати фактичні витрати, пов'язані з утриманням у навчальному закладі згідно із затвердженим розрахунком.
Між тим, наказом ректора Львівського державного університету внутрішніх справ від 31.08.2018 №964 о/с ОСОБА_1 було відраховано з числа курсантів згідно пп. 2 п. 2.1 Положення про порядок відрахування, переривання навчання, поновлення і переведення курсантів (слухачів) вищих навчальних закладів МВС, затвердженого наказом МВС України від 07.09.2009 № 381 (за невиконання навчального плану, незадовільне складання іспитів і заліків протягом семестру) та звільнено відповідно до п. 5 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» зі служби в поліції (через службову невідповідність).
Відповідно до довідки-розрахунку від 31 серпня 2018 року №415 фактичні витрати, пов'язані з утриманням відповідача у вищому навчальному закладі за період з 09 серпня 2016 року по 31 серпня 2018 року склали 38605,23 грн (грошове забезпечення - 6770,13 грн, медичне забезпечення - 257,00 грн, продовольче забезпечення - 19059,53 грн, речове забезпечення - 3615,98 грн, оплата комунальних послуг та спожитих енергоносіїв - 8902,59 грн).
У зв'язку з наведеним Львівським державним університетом внутрішніх справ на адресу відповідача надіслано претензії від 14.09.2018 №8/283, від 26.02.2019 №10/437, в яких містилася пропозиція в місячний термін з часу отримання претензії сплатити вказану суму витрат, а у разі відсутності коштів для її одноразової оплати та наявності поважних причин - підписати проект договору про відшкодування витрат з розстроченням платежу на строк до одного року, примірник якого надіслати на адресу навчального закладу.
Між тим, вказані претензії залишились поза увагою відповідача.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наведене нижче.
Так, відповідно до ч. 2 ст. 74 Закону України «Про Національну поліцію» підготовка фахівців за державним замовленням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, проводиться на підставі контракту про здобуття освіти, який укладається між навчальним закладом, відповідним органом поліції та особою, яка навчається.
Відповідно до ч.ч. 4, 5 ст. 74 вказаного Закону особи, які навчаються за державним замовленням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, у разі дострокового розірвання контракту про здобуття освіти з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2, 4 частини першої статті 77 цього Закону, а також поліцейські, звільнені зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення вищезазначених навчальних закладів з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2, 4 частини першої статті 77 цього Закону, відшкодовують Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов'язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
У разі відмови від добровільного відшкодування витрат, зазначених у частині четвертій цієї статті, таке відшкодування здійснюється в судовому порядку.
Порядок відшкодування особами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12 квітня 2017 року №261.
Вказаний Порядок затверджений на виконання ч. 4 ст. 74 Закону України «Про Національну поліцію».
Відповідно до п. 1 Порядку цей Порядок визначає механізм відшкодування особами, які навчалися за денною формою навчання за державним замовленням (далі - особи) у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських (далі - вищі навчальні заклади), витрат, пов'язаних з їх утриманням у таких закладах (далі - витрати), у разі:
- дострокового розірвання контракту про здобуття освіти (далі - контракт) з будь-яких підстав, крім звільнення із служби в Національній поліції (далі - поліція) через хворобу (за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції) чи у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів;
- звільнення із служби в поліції протягом трьох років після закінчення вищого навчального закладу з будь-яких підстав, крім звільнення із служби в поліції через хворобу (за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції) чи у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів.
Пунктом 2 Порядку визначено, що витрати відшкодовуються згідно з контрактом, укладеним між вищим навчальним закладом, відповідним органом поліції та особою, яка навчалася. У разі коли особа є неповнолітньою, установлення правових відносин здійснюється відповідно до вимог Цивільного кодексу України.
Відповідно до п. 3 Порядку відшкодування особами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських відшкодування здійснюється в розмірі витрат, пов'язаних з:
- грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням;
- оплатою комунальних послуг та спожитих енергоносіїв (тепло-, водопостачання, водовідведення, електроенергія).
На підставі розрахунків вищого навчального закладу складається довідка про фактичні витрати на кожну особу за весь строк навчання, яка долучається до її особової справи.
Згідно з п. 4 вказаного Порядку витрати відшкодовуються особою в повному розмірі за весь період її фактичного навчання.
Відповідно до п. 8 Порядку у разі відмови від добровільного відшкодування витрат, а також у разі порушення особою умов договору, укладеного відповідно до пункту 6 цього Порядку, таке відшкодування здійснюється в судовому порядку.
Претензійно-позовну діяльність провадить вищий навчальний заклад, у якому навчалася особа.
При цьому п. 9 Порядку визначено, що стягнення суми витрат припиняється в разі:
- поновлення на навчанні особи, що була відрахована з вищого навчального закладу;
- повторного прийняття особи на службу в поліцію.
Встановлено, що наказом ректора Львівського державного університету внутрішніх справ від 31.08.2018 №964 о/с ОСОБА_1 було відраховано з числа курсантів згідно пп. 2 п. 2.1 Положення про порядок відрахування, переривання навчання, поновлення і переведення курсантів (слухачів) вищих навчальних закладів МВС, затвердженого наказом МВС України від 07.09.2009 № 381 (за невиконання навчального плану, незадовільне складання іспитів і заліків протягом семестру) та звільнено відповідно до п. 5 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» зі служби в поліції (через службову невідповідність), при цьому витрати, пов'язані з його утриманням у вищому навчальному закладі, не відшкодував.
Станом на час розгляду справи наявність правових підстав для припинення стягнення суми витрат судом не встановлено.
З огляду на наведене такі витрати підлягають стягненню з відповідача в судовому порядку.
Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст.77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст.90 КАС України).
Враховуючи зазначене вище, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Оскільки витрати пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз - відсутні, з врахуванням положень ч. 2 ст. 139 КАС України, судові витрати з відповідача не стягуються.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Львівського державного університету внутрішніх справ витрати, пов'язані з його утриманням у вищому навчальному закладі, в сумі 38605,23 (тридцять вісім тисяч шістсот п'ять гривень 23 коп.) грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене 14 квітня 2020 року
Позивач:Львівський державний університет внутрішніх справ (вул. Городоцька, 26, м. Львів, 79007 , код ЄДРПОУ - 08571995)
Відповідач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 )
Головуючий суддя П.М. Майстер