ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
13 квітня 2020 року м. Київ № 640/314/19
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого Бояринцевої М.А., розглянувши в порядку спрощеного провадження справу
за позовом ОСОБА_1
до Київської обласної державної адміністрації в особі Комісії по вирішенню спірних питань щодо визначення статусу осіб, які брали участь у проведенні робіт з експлуатації людей і майна із зони відчуження, а також евакуйованих із зони відчуження в 1986 році
про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про визнання протиправними дій Київської обласної державної адміністрації в особі Комісії по вирішенню спірних питань щодо визначення статусу осіб, які брали участь у проведенні робіт з експлуатації людей і майна із зони відчуження, а також евакуйованих із зони відчуження в 1986 році щодо відмови у розгляді питання визначення статусу потерпілого від Чорнобильської катастрофи та про зобов'язання Київську обласну державну адміністрацію в особі Комісії по вирішенню спірних питань щодо визначення статусу осіб, які брали участь у проведенні робіт з експлуатації людей і майна із зони відчуження, а також евакуйованих із зони відчуження в 1986 році розглянути питання щодо визначення ОСОБА_1 статусу потерпілого від Чорнобильської катастрофи.
В обгрунтування заявлених вимог позивач посилається на Закон України «Про статус та соціальний захист населення, яке постраждало від Чорнобильської катастрофи», Порядок видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20.01.1997 № 51, та зазначає про протиправність відмови Комісії по вирішенню спірних питань щодо визначення статусу осіб, які брали участь у проведенні робіт з експлуатації людей і майна із зони відчуження, а також евакуйованих із зони відчуження в 1986 році щодо відновлення ОСОБА_1 статусу потерпілого від Чорнобильської катастрофи 2-ї категорії, оскільки він постійно проживав зоні безумовного (обов'язкового) відселення на день аварії.
Від відповідача надійшов відзив на позов, в якому відповідач посилається на Конституцію України, Закон України «Про статус та соціальний захист населення, яке постраждало від Чорнобильської катастрофи», Положення про Департамент соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації, затверджене розпорядженням голови Київської обласної державної адміністрації від 30.08.2018 № 481, Порядок видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20.01.1997 № 51, Порядок видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2018 № 551, та зазначає, що розгляд питання щодо відновлення ОСОБА_1 статусу потерпілого від Чорнобильської катастрофи 2-ї категорії не відноситься до компетенції Комісії по вирішенню спірних питань щодо визначення статусу осіб, які брали участь у проведенні робіт з експлуатації людей і майна із зони відчуження, а також евакуйованих із зони відчуження в 1986 році.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
ОСОБА_1 звернувся до Київської обласної державної адміністрації в особі Комісії по вирішенню спірних питань щодо визначення статусу осіб, які брали участь у проведенні робіт з експлуатації людей і майна із зони відчуження, а також евакуйованих із зони відчуження в 1986 році із заявою від 20.08.2018, в якій просив переглянути його справу та встановити статус потерпілого від Чорнобильської катастрофи 2 категорії.
Листом від 20.09.2018 за № 2371/02-59 Департамент соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації повідомив позивача, що питання визначення статусу постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 2 з числа осіб, які постійно проживали у зоні безумовного (обов'язкового) відселення з моменту аварії до прийняття постанови про відселення, до повноважень спірної комісії Київської обласної державної адміністрації не належить.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд виходить з наступного.
Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визначає основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення.
Статтею 11 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-XII (далі - Закон № 796-XII) визначено осіб, які належать до потерпілих від Чорнобильської катастрофи
Так, до потерпілих від Чорнобильської катастрофи належать:
1) евакуйовані із зони відчуження (в тому числі особи, які на момент евакуації перебували у стані внутріутробного розвитку, після досягнення ними повноліття), а також відселені із зон безумовного (обов'язкового) і гарантованого добровільного відселення;
2) особи, які постійно проживали на територіях зон безумовного (обов'язкового) та гарантованого добровільного відселення на день аварії або прожили за станом на 1 січня 1993 року на території зони безумовного (обов'язкового) відселення не менше двох років, а на території зони гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років, та відселені або самостійно переселилися з цих територій;
3) особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються у зонах безумовного (обов'язкового) та гарантованого добровільного відселення, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у зоні безумовного (обов'язкового) відселення не менше двох років, а у зоні гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років;
4) особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років;
5) особи, які працювали з моменту аварії до 1 липня 1986 року не менше 14 календарних днів або не менше трьох місяців протягом 1986-1987 років за межами зони відчуження на роботах з особливо шкідливими умовами праці (за радіаційним фактором), пов'язаними з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, що виконувалися за урядовими завданнями. Перелік видів робіт і місць, де виконувалися зазначені роботи, встановлюється Кабінетом Міністрів України;
6) особи, які досягли повноліття, з числа зазначених у статті 27 цього Закону, та яким у дитячому віці встановлено причинний зв'язок інвалідності з наслідками Чорнобильської катастрофи, за умови проходження переогляду у спеціалізованій медико-соціальній експертній комісії відповідно до частини п'ятої статті 17 цього Закону.
Крім осіб, зазначених у частині першій цієї статті, до потерпілих від Чорнобильської катастрофи належать неповнолітні діти, зазначені у статті 27 цього Закону. Після досягнення повноліття (в разі одруження або влаштування на роботу в передбачених чинним законодавством випадках до досягнення повноліття - за їх бажанням відповідно з часу одруження або влаштування на роботу) визначення статусу потерпілих від Чорнобильської катастрофи провадиться на умовах, визначених частиною першою цієї статті, а щодо потерпілих, зазначених у пункті 6 частини першої цієї статті, визначення категорії провадиться відповідно до пункту 1 частини першої статті 14 цього Закону.
Згідно з частинами третьою, четвертою статті 15 Закону № 796-XII встановлено, що підставою для визначення статусу потерпілих від Чорнобильської катастрофи, які проживають або працюють на забруднених територіях, є довідка про період проживання, роботи на цих територіях.
Видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами та організаціями (військкоматами), а про період проживання на територіях радіоактивного забруднення, евакуацію, відселення, самостійне переселення - органами місцевого самоврядування.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2018 № 551 затверджено Порядок видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян.
Пунктом 13 Порядку № 551 встановлено, що спірні питання щодо визначення статусу осіб, які брали участь у проведенні робіт з евакуації людей і майна із зони відчуження, та осіб, евакуйованих із зони відчуження в 1986 році, розглядаються утвореними Київською та Житомирською облдержадміністраціями комісіями з вирішення спірних питань щодо визначення статусу осіб, які брали участь у проведенні робіт з евакуації людей і майна із зони відчуження, а також осіб, евакуйованих із зони відчуження в 1986 році, на підставі підтвердних документів про участь у проведенні робіт з евакуації людей і майна із зони відчуження, евакуацію із зони відчуження в 1986 році, документів, що підтверджують факт проживання в населеному пункті, віднесеному до зони відчуження.
Спірні питання визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, вирішуються комісією при Мінсоцполітики, до складу якої, крім його фахівців, входять представники МОЗ, ДАЗВ, МВС, Міноборони, Київської облдержадміністрації та громадських об'єднань, статутна діяльність яких пов'язана із соціальним захистом осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (за згодою), за поданням уповноважених органів.
Особові справи громадян надсилаються на розгляд комісій, зазначених в абзацах першому і другому цього пункту, за рішенням регіональних комісій.
Розпорядженням Київської обласної державної адміністрації від 06 червня 2018 року № 349 затверджено Положення про комісію при Київській обласній державній адміністрації по вирішенню спірних питань щодо визначення статусу осіб, які брали участь у проведенні робіт з евакуації людей і майна із зони відчуження, а також евакуйованих із зони відчуження в 1986 році, та щодо встановлення факту участі громадян у ліквідації ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї.
Згідно з пунктом 1.1 Положення № 349 (яке було чинним на час виникнення спірних правовідносин) Комісія при Київській обласній державній адміністрації по вирішенню спірних питань щодо визначення статусу осіб, які брали участь у проведенні робіт з евакуації людей і майна із зони відчуження, а також евакуйованих із зони відчуження в 1986 році, та щодо встановлення факту участі громадян у ліквідації ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї (далі - Комісія) - це постійно діючий колегіальний орган, що утворюється розпорядженням голови Київської обласної державної адміністрації.
Розділом ІІІ Положення № 349 визначено основні завдання Комісії:
Всебічне і об'єктивне вивчення документів з метою вирішення спірних питань щодо визначення статусу осіб, які брали участь у проведенні робіт з евакуації людей і майна із зони відчуження, евакуйованих із зони відчуження в 1986 році, а також вирішення спірних питань щодо встановлення факту участі громадян у ліквідації ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї (пункт 3.1).
Перевірка правильності видачі посвідчень постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідних категорій (пункт 3.2).
Розгляд спірних питань щодо обґрунтованості видачі посвідчень постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідних категорій (пункт 3.3).
Відповідно до пункту 3.4 Положення № 349 Комісія відповідно до покладених на неї завдань приймає рішення:
про визначення/відмову у визначенні статусу осіб, які брали участь у проведенні робіт з евакуації людей і майна із зони відчуження;
про визначення/відмову у визначенні статусу осіб, евакуйованих із зони відчуження в 1986 році;
про підтвердження/відмову у підтвердженні статусу осіб, які брали участь у проведенні робіт з евакуації людей і майна із зони відчуження;
про підтвердження/відмову у підтвердженні статусу осіб, евакуйованих із зони відчуження в 1986 році;
про віднесення/відмову у віднесенні громадян із числа тих, які брали участь у ліквідації інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та проведенні на них регламентних робіт або постраждали за інших обставин від радіаційного опромінення не з власної вини, до відповідних категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи;
про вилучення посвідчення відповідної категорії у разі встановлення факту необґрунтованої його видачі;
про направлення до комісії зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС при Міністерстві соціальної політики України тих справ, розгляд яких відноситься до її компетенції;
про необхідність доопрацювання документів та надання додаткової інформації;
про необґрунтовану видачу довідки про евакуацію у 1986 році із зони відчуження (довідка встановленого зразка - додаток 3 до Порядку видачі посвідчень) та її відкликання, у зв'язку із нововиявленими обставинами.
З урахуванням наведеного суд приймає до уваги доводи відповідача, що до повноважень Комісії по вирішенню спірних питань щодо визначення статусу осіб, які брали участь у проведенні робіт з експлуатації людей і майна із зони відчуження, а також евакуйованих із зони відчуження в 1986 році не належить визначення статусу постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 2 з числа осіб, які постійно проживали у зоні безумовного (обов'язкового) відселення з моменту аварії до прийняття постанови про відселення.
При цьому, відповідно до пунктом 6 Положення про комісію з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, облдержадміністрації, затвердженого розпорядження голови облдержадміністрації від 13.02.2008 № Р-38/0/3-08, визначені основні завдання комісії з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, облдержадміністрації:
Комісія приймає рекомендаційні рішення щодо визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій і катастроф, випробувань і військових навчань із застосуванням ядерної зброї.
Комісія розглядає спірні питання встановлення факту участі громадян у ліквідації ядерних аварій, ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї на підставі письмових підтверджень осіб, які брали участь у ліквідації тих же ядерних аварій, у тих же випробуваннях, або у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї.
У разі прийняття комісією рішення, що питання щодо визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, є спірними, готуються матеріали для подання до відповідних комісій при Мінпраці України (для учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС), Київській та Житомирській облдержадміністраціях (для евакуйованих осіб та осіб, що брали участь у проведенні робіт з евакуації у встановленому порядку).
За результатами прийнятих на засіданнях комісії рішень з визначення відповідного статусу фахівцем головного управління праці та соціального захисту населення облдержадміністрації готуються посвідчення осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та вкладки до них які подаються на підпис заступнику голови облдержадміністрації, який є головою комісії.
Комісія перевіряє правильність раніше виданих посвідчень постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Комісія розглядає питання щодо необхідності вилучення посвідчення відповідної категорії, у разі встановлення факту його необґрунтованої видачі.
Таким чином, розгляд питання щодо визначення статусу потерпілого від Чорнобильської катастрофи належить до повноважень регіональних комісій.
Разом тим, як вбачається матеріалів справи, позивач з метою зміни категорії потерпілого від Чорнобильської катастрофи звертався до голови Комісії з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи при Дніпропетровській обласній державній адміністрації.
Листом від 05.07.2018 № О-26 Департамент соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації повідомив позивача про відсутність підстав для розгляду питання стосовно зміни категорії потерпілого від Чорнобильської катастрофи з 3Б на 2Б на засіданні комісії з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи облдержадміністрації, оскільки Департаментом соціального захисту населення Київської облдержадміністрації зазначено, що термін проживання на території зони безумовного (обов'язкового) відселення менший, ніж це визначено законодавством. Одночасно в листі зазначено, що у разі незгоди з результатами розгляду звернення позивач має право звернутися до Міністерства соціальної політики України.
Проте, доказів оскарження прийнятого Департаментом соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації до Міністерства соціальної політики України або до суду матеріали справи не містять.
Одночасно, як встановлено судом, Комісія по вирішенню спірних питань щодо визначення статусу осіб, які брали участь у проведенні робіт з експлуатації людей і майна із зони відчуження, а також евакуйованих із зони відчуження в 1986 році не є органом, який здійснює перевірку правильності рішень регіонального рівня з питань зміни категорії потерпілого від Чорнобильської катастрофи з 3Б на 2Б.
Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень
За приписами пункту 8 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України позивач - це особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подана позовна заява до адміністративного суду.
Згідно з частиною першою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Отже, до адміністративного суду вправі звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється, водночас, відповідно до зазначених норм, право особи на звернення до адміністративного суду обумовлено суб'єктивним уявленням особи про те, що її право чи законний інтерес потребує захисту, однак, обов'язковою умовою здійснення такого захисту судом є наявність відповідного порушення права або законного інтересу на момент звернення до суду.
Проте, в межах даної справи судом не встановлено порушення прав позивача Комісією по вирішенню спірних питань щодо визначення статусу осіб, які брали участь у проведенні робіт з експлуатації людей і майна із зони відчуження, а також евакуйованих із зони відчуження в 1986 році.
За таких обставин, суд приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог, тому позов визнається таким, що задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 241-246, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Київської обласної державної адміністрації в особі Комісії по вирішенню спірних питань щодо визначення статусу осіб, які брали участь у проведенні робіт з експлуатації людей і майна із зони відчуження, а також евакуйованих із зони відчуження в 1986 році (площа Лесі Українки, 1, м. Київ, 01196, ідентифікаційний код 03193459) про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, передбачені статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення суду може бути оскаржена за правилами, встановленими статтями 292-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя М.А. Бояринцева