Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
14 квітня 2020 р. Справа № 520/1826/2020
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Волошина Д.А., розглянувши у підготовчому засіданні в порядку письмового провадження клопотання Улянівської сільської ради Богодухівського району Харківської області про закриття провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Улянівської сільської ради Богодухівського району Харківської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Улянівської сільської ради Богодухівського району Харківської області у вирішенні заяви ОСОБА_1 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення орієнтовною площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства в межах населеного пункту на території с. Воскресенівка, Богодухівського району Харківської області;
- зобов'язати Улянівську сільську раду Богодухівського району Харківської області (62113, Харківська обл., Богодухівський район, селище Улянівка, площа Марії Буркун, будинок 1, код ЄДРПОУ 04397135) затвердити поданий ОСОБА_1 проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки (кадастровий номер 6320888303:00:001:0071) у власність загальною площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення в межах населеного пункту с. Воскресенівка, Богодухівського району Харківської області;
- зобов'язати Улянівську сільську раду Богодухівського району Харківської області (62113, Харківська обл., Богодухівський район, селище Улянівка, площа Марії Буркун, будинок 1, код ЄДРПОУ 04397135) подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 14.02.2020 року відкрито провадження у даній справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
В підготовче судове засідання сторони не прибули, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, представники позивача та відповідача просили провести підготовче судове засідання без їх участі.
06.03.2020 р. представник відповідача надав до суду відзив на позов, в якому заявив клопотання про закриття провадження у справі.
В обґрунтування клопотання вказав, що вказана справа не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства та спірні правовідносини містять цивільно-правовий характер, оскільки рішення відповідача про відмову у затвердженні проекту землеустрою і передачу у власність земельної ділянки позивачу ґрунтувалося на тому, що під час розгляду даного питання встановлено, що дана земельна ділянка) частина земельної ділянки, яка входить до площі спірної ділянки) перебуває у власності та користуванні інших осіб.
Відповідно до частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог частини 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України.
Дослідивши матеріали справи та клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі, суд вважає, що вказане клопотання не підлягає задоволенню з таких підстав.
Пунктом 1 частини 1 статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Пунктами 1, 2 частини першої статті 4 КАС України визначено, що адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.
Отже, відповідно до законодавства про адміністративне судочинство до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
Водночас, визначальними ознаками приватноправових відносин є юридична рівність та майнова самостійність їх учасників, наявність майнового чи немайнового особистого інтересу суб'єкта. Спір буде мати приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням приватного права певного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин.
Частиною першою статті 116 Земельного кодексу України визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
Положеннями статті 118 ЗК України встановлено порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами. Громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. Рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо приватизації земельних ділянок приймається у місячний строк на підставі технічних матеріалів та документів, що підтверджують розмір земельної ділянки. Громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу. Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність. Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду. У разі відмови органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення заяви без розгляду питання вирішується в судовому порядку.
Згідно з частиною шостою статті 186 ЗК України проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок погоджуються в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу, і затверджуються Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.
Тобто, рішення суб'єкта владних повноважень у сфері земельних відносин, яке має ознаки ненормативного акта та вичерпує свою дію після його реалізації, може оспорюватися з точки зору його законності, а вимоги про визнання рішення незаконним - розглядатися в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо за результатами реалізації рішення у фізичної чи юридичної особи виникло право цивільне й спірні правовідносини, на яких ґрунтується позов, мають приватноправовий характер. У такому випадку вимога про визнання рішення чи бездіяльності незаконними може розглядатися як спосіб захисту порушеного цивільного права за статтею 16 Цивільного кодексу України та пред'являтися до суду для розгляду в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо фактично підґрунтям і метою пред'явлення позовної вимоги про визнання рішення незаконним є оспорювання цивільного речового права особи (наприклад, права власності на землю), що виникло в результаті та після реалізації рішення суб'єкта владних повноважень.
Якщо ж особа звертається до відповідних органів із заявами для отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою чи затвердження проекту щодо відведення земельної ділянки, за результатами розгляду яких ці органи приймають відповідні рішення, то в цих правовідносинах відповідач реалізує свої контрольні функції у сфері управління діяльністю, що підпадає під юрисдикцію адміністративного суду.
Отже, розгляду адміністративними судами підлягають спори, що мають в основі публічно-правовий характер, тобто випливають із владно-розпорядчих функцій або виконавчо-розпорядчої діяльності публічних органів. Якщо в результаті прийняття рішення особа набуває речового права на земельну ділянку, то спір стосується приватноправових відносин і підлягає розгляду в порядку цивільного чи господарського судочинства залежно від суб'єктного складу сторін спору.
З наведених норм можна зробити висновок, що набуття особами права власності на земельну ділянку відбувається поетапно - починаючи з отримання дозволу на розробку проекту землеустрою, який оформлюється відповідним рішенням органу місцевого самоврядування або органу державної влади, погодження та затвердження такого проекту землеустрою та завершується рішенням про передачу земельної ділянки у власність.
Рішення про затвердження проекту землеустрою є стадією процесу отримання права власності на земельну ділянку. Однак, отримання такого затвердження не означає набуття права власності, оскільки саме по собі затвердження проекту землеустрою не є правовстановлюючим актом.
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом на захист свого інтересу в отриманні земельної ділянки у власність, який не було реалізовано внаслідок відмови сільської ради у задоволенні її заяви про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення. Правовідносини, пов'язані з прийняттям та реалізацією такого рішення не підпадають під визначення приватноправових, оскільки не породжують особистих майнових прав та зобов'язань осіб.
При прийнятті такого рішення орган державної влади виконує дозвільну функцію, що притаманна органу державної влади у публічно-правових відносинах.
Тому спір про оскарження дій суб'єкта владних повноважень щодо затвердження чи не затвердження проекту землеустрою є публічно-правовим.
При цьому, відповідачем до суду не подано будь-яких правовстановлюючих документів, які б свідчили про передачу у власність спірної земельної ділянки іншим особам.
Такі висновки щодо застосування вказаних норм права відповідають правовій позиції, викладеній у постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 жовтня 2018 року справа №753/380/624/16-ц (провадження №14-301цс18) та у постанові Верховного Суду від 14.11.2018 року по справі №599/178/14-ц.
Посилання позивача на правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постановах від 30.01.2020 по справі №587/2121/18, від 04.09.2019 по справі №599/567/17, від 21.03.2018 по справі №184/2470/13, від 14.03.2018 по справі №К/9901/5888/18 (363/2449/14-а), від 28.03.2018 по справі №522/18500/13-а суд не приймає до уваги, оскільки рішення у цих справах прийнято в інших правовідносинах щодо оскарження особою передачі у власність земельних ділянок іншим особам.
Керуючись статтями 9, 229, 238, 241, 243, 248, 255, 256, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Клопотання Улянівської сільської ради Богодухівського району Харківської області про закриття провадження у справі №520/1826/2020 за позовом ОСОБА_1 до Улянівської сільської ради Богодухівського району Харківської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Д.А. Волошин