14 квітня 2020 р. Справа № 480/810/20
Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Воловика С.В.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в місті Суми адміністративну справу №480/810/20 за позовом ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_2 ) до Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України (далі - відповідач, Східне регіональне управління ДПС України) про:
- визнання бездіяльності протиправною в частині не нарахування та невиплати індексації грошового забезпечення;
- зобов'язання відповідача нарахувати та виплати індексацію грошового забезпечення за період проходження військової служби з 01 липня 2015 по 06 червня 2017, -
І. Позиція позивача.
Підставою для звернення до суду з позовом ОСОБА_1 визначив порушення своїх прав на виплату індексації грошового забезпечення за період проходження військової служби внаслідок неправомірної, на його думку, відмови відповідача нарахувати та виплатити вищевказану індексацію.
На переконання позивача, з огляду на приписи ст. 2 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", Східне регіональне управління Державної прикордонної служби України зобов'язане було вчинити дії з метою виплати індексації грошового забезпечення за період проходження військової служби, однак виплата індексації грошового забезпечення з 01 липня 2015 року по 06 червня 2017 року не здійснювалась.
Позивач вважає, що індексація грошового забезпечення є складовою частиною грошового забезпечення та підлягає обов'язковому нарахуванню та виплаті. При цьому відсутність бюджетного фінансування на її виплату не є підставою для її ненарахування. Зазначає, що ненарахування та невиплата суми індексації грошового забезпечення з 01 липня 2015 по 06 червня 2017 року порушує його конституційні права та гарантії на належний соціальний захист.
ІІ. Заперечення відповідача.
Станом на 14.04.2020 відзиву на позов відповідачем не надано, що не перешкоджає розгляду справи за наявними матеріалами.
ІІІ. Процесуальні дії у справі.
Ухвалою суду від 14.02.2020 позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження по справі №480/810/20, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін з 07 квітня 2020, встановлені строки для подання відзиву, відповіді на відзив та заперечень.
ІV. Обставини справи.
ОСОБА_1 до 06 червня 2017 проходив службу за контрактом у Східному регіональному управлінні Державної прикордонної служби України.
Наказом начальника Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України від 06.06.2017 №279-ОС позивач звільнений з військової служби за підпунктом "і" (які уклали контракт на строк до закінчення особливого періоду або до оголошення рішення про демобілізацію та вислужили не менше 24 місяців військової служби за контрактом, якщо вони не висловили бажання продовжувати військову службу під час особливого періоду) пункту 1 частини 8 ст. 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" (а.с.15).
За час проходження служби індексація заробітної плати позивача за період з 01 липня 2015 по 06 червня 2017 не здійснювалася.
V. Норми права, які регулюють спірні правовідносини та їх застосування.
На виконання частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частина 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей відповідно до Конституції України визначає Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон), який також встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
Засади грошового забезпечення військовослужбовців визначені у статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", відповідно до якої до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (ч.ч. 2, 3 ст. 9 Закону).
Правове регулювання інституту оплати праці наведено у розділі VI Кодексу законів про працю України.
Відповідно до ч. 6 ст. 95 КЗпП України заробітна плата підлягає індексації у встановленому законодавством порядку.
Такий порядок регулює Закон України "Про індексацію грошових доходів населення", який визначає правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України, та Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. N 1078, який визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення і поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників (далі - Порядок).
Відповідно до ст. 2 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).
Вказаній нормі кореспондують положення пункту 2 Порядку, відповідно до якого індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.
Відповідно до ст. 5 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", п. 6 Порядку проведення індексації грошових доходів населення виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких проводяться відповідні грошові виплати населенню, а саме підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету. У разі коли грошовий дохід формується з різних джерел і цим Порядком не встановлено черговості його індексації, сума додаткового доходу від індексації виплачується за рахунок кожного джерела пропорційно його частині у загальному доході. Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на відповідний рік.
Отже, індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці. Відповідно до вимог чинного законодавства проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язковою для всіх юридичних осіб-роботодавців незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
Відповідно до п. 1-1 Порядку підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.
Відповідно до ч. 6 ст. 5 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на відповідний рік.
VI. Висновки суду щодо доводів сторін та вирішення спору.
З матеріалів справи вбачається, що позивач проходив службу в Східному регіональному управлінні Державної прикордонної служби України. На підставі ч. 3 ст. 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" грошове забезпечення позивача підлягає індексації відповідно до закону.
Відповідач вказує на відсутність коштів для нарахування та виплати індексації грошового забезпечення позивача за спірний період, що, на його думку, узгоджується з нормами ст. 23 Бюджетного кодексу України, за якою будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення.
Між тим, на переконання суду, вказані доводи не ґрунтуються на нормах законодавства, яке регулює спірні правовідносини, оскільки даною нормою визначено джерело коштів на проведення індексації. Дана норма не скасовує виплату індексації заробітної плати та не пов'язує індексацію з надходженням коштів до власника підприємства, установи, організації. Тобто сума індексації грошового забезпечення є складовою частиною грошового забезпечення та підлягає обов'язковому нарахуванню та виплаті. У свою чергу, відсутність бюджетного фінансування не є підставою для її ненарахування.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України в частині не нарахування та невиплати індексації грошового забезпечення з 01.07.2015 по 06.06.2017.
Зобов'язати Східне регіональне управління Державної прикордонної служби України (61166, м. Харків, пров. Інженерний, 7, код ЄДРПОУ 14321937) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідент. номер НОМЕР_1 ) індексацію грошового забезпечення за період проходження військової служби з 01 липня 2015 по 06 червня 2017.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні скарги подаються через Сумський окружний адміністративний суд.
Відповідно до п. 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки визначені, зокрема, статтею 295 цього кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.В. Воловик