про залишення позовної заяви без руху
13 квітня 2020 р. м. ХерсонСправа № 540/928/20
Суддя Херсонського окружного адміністративного суду Дубровна В.А., перевіривши виконання вимог статей 160-161 КАС України за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
встановила:
09 квітня 2020 року до суду через систему "Електронний суд" надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивачка, ОСОБА_1 ), від імені якої діє адвокат Авер'янова Світлана Броніславівна (далі - представник позивачки) до Головного управління Пенсійного фонду України у Херсонській області (надалі - відповідач, ГУ ПФУ в Херсонській області), у якій просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення № 784 від 05.09.2019 р. "Про утримання надміру виплачених сум пенсій" відділу з питань перерахунків пенсій № 9 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області повернути позивачу утримані пенсійні кошти з 01.10.2019 року на підставі рішення № 784 від 05.09.2019 року "Про утримання надміру виплачених сум пенсій".
Вирішуючи питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі, суддя виходить з наступного.
Відповідно до п.п. 3 та 5 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу та чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Ознайомившись з позовом та доданими до нього документами, суддею встановлено наступне.
Частиною 3 статі 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Як вбачається з прохальної частини позову представник позивачки просить суд звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору, обґрунтовуючи тим, що розмір її річного доходу складає 26 476,52 грн., а тому перевищує 5 % розміру річного доходу за попередній календарний рік.
Вирішуючи вказане клопотання представника позивачки, суддя зазначає наступне.
Відповідно до частини 2 ст. 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір" від 08.07.2011 року № 3674-VI ( далі - Закон № 3674-VI).
Частиною ч. 1 ст. 8 цього Закону передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов, зокрема, коли розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.
Таким чином, законодавством чітко регламентовано право суду на звільнення сторони від сплати судового збору, зменшення його розміру, розстрочення або відстрочення його сплати, проте за умови надання стороною доказів того, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.
Як вбачається зі змісту позову, представником позивачки заявлено дві вимоги, а саме, про визнання протиправним та скасування рішення ГУ ПФУ в Херсонській області про утримання з ОСОБА_1 надміру виплачених пенсійних виплат в загальній сумі 43 001,18 грн. та зобов'язання відповідача повернути позивачу утримані пенсійні кошти з 01.10.2019 р.
Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону № 3674-VI за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
При цьому, суддя зазначає, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумова для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов'язати прийняти рішення, вчинити дії або утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дії чи бездіяльності є однією вимогою.
З огляду на вищевказані позовні вимоги, суддя зазначає, що скасування оскаржуваного рішення відповідача є способом захисту позивачкою лише одного права - права на повернення утриманих пенсійних коштів з 01.10.2019 р. за оскаржуваним рішенням, що вказує на те, що це є однією позовною вимогою.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону № 3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" встановлено з 1 січня 2020 року прожитковий мінімум на одну працездатну особу у розмірі 2102,00 гривень.
Ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою, становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Як встановлено суддею, представником позивачки заявлено одну вимогу майнового характеру за ціною позову 43 001,18 грн., а тому сума судового збору, яка підлягає сплаті за даним позовом, становить 840,80 грн. (2 102,00 грн.*0,4).
З огляду на вказані обставини суддя дійшла висновку, що розмір судового збору, який підлягає сплаті у даній справі (840,80 грн.), не перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивачки, а тому в межах даної справи у судді відсутні законні підстави для звільнення позивачки від сплати судового збору.
Таким чином, клопотання представника позивачки про звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору не підлягає задоволенню.
При цьому, суддя вказує, що представником позивачки до позовної заяви додано копію квитанцій від 20.03.2020 р. № 0.0.1655811934.1 та № 0.0.1655811934.1, відповідно до яких судовий збір на загальну суму 1 681,60 грн. сплачено ОСОБА_3 , який не є учасником у даній справі, а тому даний платіжний документ не є належним доказом сплати судового збору за даним позовом.
Враховуючи, що при зверненні до суду з даним позовом представником позивачки не не доведено законність підстав для звільнення позивачки від сплати судового збору за даним позовом, а наданий до позову платіжний документ про сплату судового збору не може вважатися належним доказом такої сплати, суддя приходить до висновку, що позовна заява подана без додержання вимог, встановлених ст. 160, 161 КАС України.
Крім того, у прохальній частині позову, представником позивачки заявлено клопотання про поновлення строку звернення до суду, яке вмотивовано тим, що оскаржуване рішення ГУ ПФУ в Херсонській області позивачка не отримувала та було отримано представником позивачки 04.04.2020 року на адвокатський запит. При цьому позивач зазначає, що утримання з її пенсії розпочалося з жовтня 2019 року, після чого вона звернулася за правовою допомогою до Херсонського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги. З огляду на викладене позивач вважає, що нею пропущено строк звернення до суду з поважних причин та просить його поновити.
Надаючи правову оцінку вказаному клопотанню представника позивачки, суд зазначає наступне.
Відповідно до частин 1-2 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, для вирішення питання про наявність або відсутність пропуску строку звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів особи необхідно з'ясувати, коли розпочався перебіг цього строку.
Як вбачається зі змісту оскаржуваного рішення ГУ ПФУ в Херсонській області "Про утримання надміру виплачених сум пенсій" № 784 від 05.09.2019 р., сума переплати 43 001,19 грн. підлягає поверненню та згідно заяви ОСОБА_1 від 05.09.2019 року утворена переплата погашати по 200,00 грн. щомісяця до повного її погашення.
З огляду на вказане, датою початку перебігу шестимісячного строку звернення до адміністративного суду з даним позовом є 05.09.2019 року, тобто дата заяви ОСОБА_1 про порядок погашення спірної переплати, а тому позивачка мала право звернутись до суду у строк до 05.03.2020 р.
Натомість, представник позивачки звернувся до суду 09.04.2020 р., тобто поза межами шестимісячного строку звернення до суду, передбаченого ст. 122 КАС України.
Як встановлено суддею, в обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду представник позивачки вказує на не отримання ОСОБА_1 оскаржуваного рішення відповідача.
Проте, суддя вказує, що дана обставина не може свідчити про поважність причин пропуску строку звернення до суду, оскільки будучи обізнаною про утримання пенсійних виплат з 05.09.2019 р. позивачка не позбавлена була можливості звернутися до суду з позовом про визнання спірного рішення відповідача протиправним з наданням суду клопотання про його витребування у відповідача, як це передбачено ч. 7 ст. 161 КАС України.
При цьому суддя вказує, що частиною 6 статті 161 КАС України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин у її наданні, тощо.
Поважними за змістом вказаної норми визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.
Причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Натомість, представником позивачки не надано доказів на підтвердження об'єктивно непереборних обставин, які б перешкоджали ОСОБА_1 звернутися до суду з даним позовом у визначений законом строк, тобто з 05.09.2019 р. по 05.03.2020 р.
Таким чином, суддя дійшла висновку про відмову у задоволенні клопотання представника позивачки про поновлення строку звернення до суду з даним позов у зв'язку з тим, що підстави, вказані у даному клопотанні, визнані судом неповажними.
Частиною 1 ст. 123 КАС України передбачено, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.
Відтак, представнику позивачки пропонується вказати інші підстави для поновлення строку звернення до суду із наданням доказів поважності причин пропуску такого строку.
Крім того, відповідно до частини 1 статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Частиною 2 статті 169 КАС України встановлено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин, позовна заява відповідно до ч.1 ст. 169 КАС України підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення її недоліків, а саме, шляхом надання :
- документу про сплату судового збору в сумі 840,80 грн. або докази звільнення від його сплати;
- зазначення інших підстави для поновлення строку звернення до суду із наданням доказів поважності причин пропуску такого строку.
При цьому, встановлюючи строки для усунення недоліків позовної заяви суддя приймає до уваги положення постанови КМ України від 11.03.2020 року № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19", зі змінами, внесеними постановою КМ України від 25.03.2020 р. № 239, якими запроваджено до 24 квітня 2020 року на усій території України карантин.
Крім того, Законом України " Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) від 30.03.2020 № 540-IX, який набрав чинності 02.04.2020 р., розділ VI " Прикінцеві положення" КАС України доповнено пунктом 3 яким визначено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред'явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).
Отже, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) процесуальні строки, встановлені КАС України продовжуються на строк дії такого карантину. При цьому, процесуальні строки для усунення недоліків позовної заяви встановлюються судом з урахуванням пункту 3 розділу VI " Прикінцеві положення" КАС України, в редакції Закону України від 30.03.2020 № 540-IX.
Керуючись ч. 1 ст. 169 КАС України, -
ухвалила:
У задоволенні клопотання представника позивачки про звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору - відмовити.
Залишити позовну заяву без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали, але не пізніше 10 днів з дня закінчення строку дії карантину.
Після усунення недоліків позовної заяви документи до суду направляти із вказівкою на номер справи 540/928/20 та зазначенням прізвища судді, який прийняв ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
У разі невиконання цієї ухвали, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.
Ухвала окремо не оскаржується.
Суддя В.А. Дубровна