Справа № 201/2018/20
Провадження №1-кс/201/882/2020
Іменем України
07 квітня 2020 року м. Дніпро
Слідчий суддя Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська у м. Дніпрі скаргу ОСОБА_3 на постанову слідчого СВ Київського ВП ГУНП в Харківській області від 13.02.2020р. про відмову в задоволенні клопотання потерпілого від 11.02.2020р., поданого в рамках кримінального провадження № 42019220000000476 від 25.07.2019р., -
28.02.2020р. ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді із даною скаргою, в якій просить скасувати постанову слідчого СВ Київського ВП ГУНП в Харківській області від 13.02.2020р. про відмову в задоволенні клопотання потерпілого від 11.02.2020р., поданого в рамках кримінального провадження № 42019220000000476 від 25.07.2019р., також просивпоновити строк для подачі скарги.
В обґрунтування скарги посилався на те, що постановою прокурора Харківської місцевої прокуратури № 2 змінено підслідність в кримінальному провадженні № 42019220000000476 від 25.07.2019 з Київського ВП ГУНП в Харківській області на Соборний ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровські області, про що він дізнався з листа з Харківської місцевої прокуратури №2 від 20.02.2020р. № 04-22-4358-19.
21.02.2020р. на своїй сторінці в системі «Електронний суд» з ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 18.02.2020р. по справі 953/20376/19 (1-кс/953/1547/20) йому стало відомо, що постановою слідчого від 13.02.2020р. йому відмовлено у задоволенні клопотання від 11.02.2020р. про здійснення слідчих (розшукових дій), проте про її зміст він не обізнаний, але вважає її тапкою, що не відповідає вимогам КПК України.
Зазначив, що раніше постановою від 28.01.2020р. слідчий відмовився залучати експерта для проведення заявникові відповідної судово-психіатричної для встановлення розміру заподіяної посадовими особами АТ КБ «Приватбанк» моральної шкоди. Тому для проведення експертизи з метою отримання відомостей про стан здоров'я і придатність до подій, які є предметом досудового розслідування та зумовили передчасну смерть його матері, що могло нанести заявникові моральної шкоди до 23.05.2018р., він звернувся з клопотанням до слідчого від 11.02.2020р., в якому просив:
1)вичинити належні дії для допиту слідчого судді Київського районного суду м. Харкова ОСОБА_4 , яка розглядала скаргу заявника на невнесення Київським ВП ГУНП у Харківській області відомостей до ЄРДР (справа № 640/7933/18);
2)вичинити належні дії для отримання відеозапису та/або аудіозапису судового засідання від 07.05.2018р. по справі 640/7933/18, де розглядалась його скарга на невнесення Київським ВП ГУНП у Харківській області відомостей до ЄРДР;
3)вичинити належні дії для допиту службових осіб Київського ВП ГУНП у Харківській області - ОСОБА_5 , ОСОБА_6 (тел. НОМЕР_1 ), до який він 19.04.2018р. прийшов на особистий прийом, щоб дізнатися про прийняті рішення за подіями досудового розслідування. Спілкувався особисто з ОСОБА_5 і ОСОБА_7 , тому вони можуть надати відомості про стан його здоров'я до смерті матері;
4)вичинити належні дії для отримання запису з камер відеоспостереження від 19.04.2018р. та 23.04.2018р. з Київського ВП ГУНП у Харківській області (де він був у відділку) щодо його приходу для надання за записами ходи, міміки обличчя, поведінки оцінки про стан здоров'я та придатність до подій, які є предметом досудового розслідування;
5)вичинити належні дії з отримання відомостей з його особової справи військовослужбовця запасу у Московському військкоматі м. Харкова за місцем реєстрації про стан здоров'я та придатність до військової служби в особливий період або за мобілізації.
Вважав, що ці відомості може отримати лише слідчий і їх отримання дозволить слідчому встановити стан психічного здоров'я заявника - як він хоче в динаміці. А відмова у такому позбавляє його можливості довести суду спричинення моральної шкоди. Вважав, що слідчий відмовляється учиняти ці дії задля приховування злочину, приховування нанесення банком моральної шкоди, відмовляється визнавати вказані дії знущанням над людиною і особистістю.
Пояснив, що за на підставі його заяв до Прокуратури Харківської області, ухвали слідчого судді до ЄРДР були внесені відомості про діяння службових осіб AT КБ «Приватбанк» і розпочато шість кримінальних проваджень, які в подальшому об'єднані в одне під № 42019220000000476 від 25.07.2019р. з попередньою кваліфікацією за ч. 1 ст. 364-1, ч. 1 ст. 358, ч. 1 ст. 384, ч. 1 ст. 190, ч. 1 ст. 192, 356 КК України. У своїх заявах до прокуратури він повідомляв про обставини учинення кримінального правопорушення службовими особами AT КБ «Приватбанк», проте слідчим при прийняття оскаржуваної постанови вони не враховані.
На підставі викладеного, просив скаргу задовольнити.
Заявник ОСОБА_3 надав до суду заяву, в якій просив розглянути скаргу за його відсутності, скаргу просив задовольнити в повному обсязі, у зв'язку із чим, враховуючи положення ч. 6 ст. 9 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне застосувати загальні засади кримінального провадження, передбачені ст. 28 КПК України та розглянути дану скаргу без участі заявника, з метою прийняття процесуального рішення по ній в розумні строки.
Представник Київського ВП ГУНП в Харківській областів судове засідання не з'явився, про дату, місце та час судового засідання був повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив.
Представник Соборного ВП ДВП ГУНП України в Дніпропетровській області в судове засідання не з'явився, про дату, місце та час судового засідання був повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив. Разом із тим, 07.04.2020р. через канцелярію суду слідчим були надані матеріали кримінального провадження № 42019220000000476 від 25.07.2019р. (у 2-х томах).
Відповідно до ч. 3 ст. 306 КПК України відсутність слідчого чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
Відповідно до ст. 107 КПК України у зв'язку з відсутністю учасників кримінального провадження, фіксування судового засідання за допомогою технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя приходить до такого висновку.
Як видно з матеріалів справи, в провадженні слідчого СВ Київського відділу поліції ГУНП в Харківській області перебувало кримінальне провадження № 42019220000000476 від 25.07.2019р., що здійснюється за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 364-1, ч. 1 ст. 358, ч. 1 ст. 384, ч. 1 ст. 190, ч. 1 ст. 192, 356 КК України.
Постановою прокурора Харківської місцевої прокуратури № 2 Харківської області ОСОБА_8 від 19.02.2020р. визначена підслідність у кримінальному провадженні № 42019220000000476 від 25.07.2019р. за Соборним ВП ДВП ГУНП України в Дніпропетровській області.
11.02.2020р. заявник як потерпілий в кримінальному провадженні № 42019220000000476 від 25.07.2019р. подав до слідчого СВ Київського відділу поліції ГУНП в Харківській області клопотання про здійснення слідчих (розшукових) дій.
13.02.2020р. постановою слідчого СВ Київського відділу поліції ГУНП в Харківській області ОСОБА_9 у задоволенні клопотання ОСОБА_3 від 11.02.2020р. відмовлено.
Слідчий суддя, на якого КПК України покладено обов'язок здійснювати судовий контроль за дотриманням прав, свобод і інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, зобов'язаний перевірити законність прийнятої слідчим постанови.
Відповідно до ч. 3 ст. 93 КПК України ініціювання стороною захисту, потерпілим проведення слідчих (розшукових) дій здійснюється шляхом подання слідчому, прокурору відповідних клопотань, розглядаються в порядку, передбаченому ст. 220 КПК України.
Згідно ст. 220 КПК України клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника про виконання будь-яких процесуальних дій слідчий, прокурор зобов'язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав.
Слідчими органами про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об'єктивних причин надсилається їй (ч. 2 ст. 220 КПК України).
Постанова слідчого СВ Київського відділу поліції ГУНП в Харківській області ОСОБА_9 від 13.02.2020р. мотивована тим, що ОСОБА_3 просить про здійснення слідчих (розшукових) дій з метою доведення або спростування стану його психологічного здоров'я до 23.05.2018, посилаючись на відмову слідчого ОСОБА_10 у задоволенні його клопотання про проведення йому, як потерпілому, психіатричної експертизи для підтвердження нанесення йому моральної шкоди та встановлення розміру відшкодування збитків, оскільки ОСОБА_3 не долучає до клопотання жодних медичних документів, що вказували б на стан його здоров'я до подій 23.05.2018р., тобто до моменту смерті його матері, для аналізу його психічного стаю у динаміці.
Однак, способи, у який ОСОБА_3 пропонує з'ясовувати стан його психологічного здоров'я не представляються можливими. Оскільки за відеозаписами та аудіозаписами, отриманими з камер відеоспостереження та аудіо фіксації установ та організацій, де бував ОСОБА_3 , а саме - за голосом, мімікою, ходою тощо, як вказує ОСОБА_3 у даному клопотанні, чи за його почерком у поясненнях, які він надавав у відділках поліції неможливо оцінити стан здоров'я потерпілого. А також неможливо за такими даними встановити взаємозв'язок між станом психологічного здоров'я ОСОБА_3 та подіями, що є предметом досудового розслідування.
Тому слідчий дійшов висновку, що немає достатньо об'єктивних підстав для проведення слідчих дій, які не мають об'єктивного зв'язку з предметом досудового розслідування.
Як видно з матеріалів кримінального провадження №42019220000000476 від 25.07.2019р. досудове розслідування у ньому здійснюється за ознаками ч. 1 ст. 364-1, ч. 1 ст. 190, ч. 1 ст. 192, ч. 1 ст. 358, ч. 1 ст. 384, ст. 356 КК України, об'єктивна сторона складу злочинів у який не передбачає наявність моральної (немайнової) шкоди у потерпілого, тому проведення психіатричної експертизи на предмет визначення її розміру взагалі не є доцільним.
Наявність моральної шкоди передбачено лише складом кримінального правопорушення, передбаченого ст. 127 КК України - катування (тобто умисне заподіяння сильного фізичного болю або фізичного чи морального страждання шляхом нанесення побоїв, мучення або інших насильницьких дій з метою примусити потерпілого чи іншу особу вчинити дії, що суперечать їх волі, у тому числі отримати від нього або іншої особи відомості чи визнання, або з метою покарати його чи іншу особу за дії, скоєні ним або іншою особою чи у скоєнні яких він або інша особа підозрюється, а також з метою залякування чи дискримінації його або інших осіб).
Як видно із оскаржуваної постанови, заявникові відмовлено у проведенні розшукових слідчих дій, оскільки вони не мають об'єктивного зв'язку з предметом досудового розслідування, що цілком відповідає об'єктивній стороніскладів кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 364-1, ч. 1 ст. 190, ч. 1 ст. 192, ч. 1 ст. 358, ч. 1 ст. 384, ст. 356 КК України, за якими здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42019220000000476 від 25.07.2019р.
З оскаржуваної постанови вбачається, що слідчим при її прийнятті враховані положення КК і КПК України щодо підстав здійснення необхідних слідчих (розшукових) дій, з урахуванням складів кримінальних правопорушень, за якими здійснюється досудове розслідування.
Стаття 307 КПК України визначає, що за результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора постановляється ухвала згідно з правилами цього Кодексу. Ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: 1) скасування рішення слідчого чи прокурора; 1-1) скасування повідомлення про підозру; 2) зобов'язання припинити дію; 3) зобов'язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги.
З урахуванням викладеного, суддя слідчий приходить до висновку, що скарга не підлягає задоволенню.
Заявником порушено 10-тиденний строк звернення до суду зі скаргою, але заявник подав клопотання про його поновлення, оскільки про оскаржувану постанову він дізнався лише під час розгляду іншої справи за його скаргою. Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії. За вказаних обставин строк оскарження підлягає поновленню.
Керуючись ст.ст. 110, 242, 303 - 307, 309, 376 КПК України, слідчий суддя -
Поновити ОСОБА_3 строк для подання скарги до слідчого судді.
У задоволенні скарги ОСОБА_3 напостанову слідчого СВ Київського ВП ГУНП в Харківській області від 13.02.2020р. про відмову в задоволенні клопотання потерпілого від 11.02.2020р., поданого в рамках кримінального провадження № 42019220000000476 від 25.07.2019р. - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1