Справа № 201/2031/20
Провадження №1-кс/201/891/2020
Іменем України
25 березня 2020 року м. Дніпро
Слідчий суддя Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська у м. Дніпрі скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність Соборного ВП ДВП ГУНП України в Дніпропетровській області щодо невнесення відомостей про вчинення кримінальних правопорушень до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою від 24.02.2020р.,
28.02.2020р. ОСОБА_3 звернувся до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська з даною скаргою, в якій просить зобов'язати уповноважену особу СВ Соборного ВП ДВП ГУНП України в Дніпропетровській області внести відомості за його заявою про вчинення кримінального злочину від 24.02.2020р. (реєстраційний № ЖЄО 6382 від 24.02.2020р.) до ЄРДР за попередньою кваліфікацією за ч. 1 ст. 367 КК України, розпочати досудове розслідування, у формі попереднього слідства та видати йому витяг з ЄРДР.
В обґрунтування скарги заявник посилається на те, що 24.02.2020р. він надав до Соборного ВП ДВП ГУНП України в Дніпропетровській області письмову заяву про кримінальний злочин, який підпадає під кваліфікацію ч. 1 ст. 367 КК України. Всі обставини по факту скоєного кримінального злочину, ним детально було викладено в вищезазначеній заяві. Дану заяву було зареєстровано в черговій частині Соборного ВП ДВП ГУНП України в Дніпропетровській області в ЄО/ЖЄО, за № 6382 від 24.02.2020р. Про те, станом на момент подання скарги до суду, відомості за заявою про вчинення кримінального злочину до ЄРДР не внесена.
Ухвалою судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_4 від 17.03.2020р. відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_3 про відвід слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 .
Заявник ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, про дату розгляду заяви був повідомлений належним чином, про що у справі є відповідні підтвердження, у зв'язку із чим, враховуючи положення ч. 6 ст. 9 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне застосувати загальні засади кримінального провадження, передбачені ст. 28 КПК України та розглянути дану скаргу без участі заявника, з метою прийняття процесуального рішення по ній в розумні строки.
Представник Соборного ВП ДВП ГУНП України в Дніпропетровській області в судове засідання не з'явився, про дату, місце та час судового засідання був повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив.
Відповідно до ч. 3 ст. 306 КПК України відсутність слідчого чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
Відповідно до ст. 107 КПК України у зв'язку з відсутністю учасників кримінального провадження, фіксування судового засідання за допомогою технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя приходить до наступного правового висновку з таких підстав.
З матеріалів скарги встановлено, що 24.02.2020р. ОСОБА_3 надав до Соборного ВП ДВП ГУНП України в Дніпропетровській області письмову заяву про кримінальний злочин, який підпадає під кваліфікацію ч. 1 ст. 367 КК України, яка була зареєстрована в ЖЄО за № 6382 від 24.02.2020р.
Як видно зі змісту скарги, в поданій заяві про кримінальне правопорушення заявник просив внести відомості до ЄРДР по факту вчинення посадовою особою - слідчим СВ Соборного ВП ДВП ГУНП України в Дніпропетровській області ОСОБА_5 через невнесення відомостей до ЄРДР за заявою ОСОБА_3 від 21.02.2020р. про кримінальний злочин вчинений слідчим СВ Соборного ВП ДВП ГУНП України в Дніпропетровській області ОСОБА_6 через невнесення відомостей до ЄРДР за заявою ОСОБА_3 від 17.02.2020р. про кримінальний злочин вчинений слідчим СВ Соборного ВП ДВП ГУНП України в Дніпропетровській області ОСОБА_7 через невнесення відомостей до ЄРДР за заявою ОСОБА_3 від 12.02.2020р. про кримінальний злочин вчинений колегією суддів Третього апеляційного адміністративного суду, суд у складі: головуючого судді - ОСОБА_8 , суддів - ОСОБА_9 і ОСОБА_10 у змові з представником Дніпровської міської ради ОСОБА_11 .
На час розгляду даної справи доказів внесення відомостей до ЄРДР за заявою ОСОБА_3 від 24.02.2020 року суду надані не були.
Згідно ст. 9 та ст. 214 КПК України слідчий, прокурор після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до ЄРДР та розпочати розслідування під час якого прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити всі обставини кримінального провадження та надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень. Слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.
У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 91 КПК України підлягають доказуванню, зокрема і подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення). При цьому, положеннями ст. 92 КПК України регламентовано, що обов'язок доказування обставин, передбачених ст. 91 цього Кодексу покладається не на заявника, а на слідчого і прокурора.
За змістом ч. 3 ст. 214 КПК України заборонено здійснення досудового розслідування до внесення відомостей до реєстру або без такого внесення не допускається і тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Тобто, слід враховувати, що на цьому етапі розвитку правових відносин стосовно ймовірного вчинення діяння, відповідальність за яке встановлена КК, не достатньо об'єктивних відомостей навіть для попередньої констатації наявності або відсутності ознак складу злочину. З огляду на такі обставини необхідно звернути увагу, що вимога про внесення відомостей до ЄРДР на підставі заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не передбачає здійснення оцінки обґрунтованості таких заяв на наявність ознак складу кримінального правопорушення, а передбачає лише обов'язок уповноважених органів здійснити фіксацію наданих особою відомостей про кримінальне правопорушення, які вона надає усвідомлено для реалізації відповідними органами завдань кримінального провадження.
Підставами вважати заяву чи повідомлення саме про злочин є наявність в таких заявах або повідомленнях об'єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджують реальність конкретної події. Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов'язково внесені до ЄРДР.
Викладені в такому повідомленні обставини підлягають перевірці, але така перевірка повинна проводитись вже в рамках відкритого кримінального провадження, внесеного до ЄРДР. Потім, у разі, якщо посадова особа дійде висновку, що у викладеній ситуації немає ознак складу кримінального правопорушення, вона може винести постанову про закриття кримінального провадження відповідно до ст. 284 КПК.
Таким чином, слідчий суддя констатує пряму заборону процесуального Закону, а відтак неможливість здійснення перевірочних дій про можливий злочин без попереднього внесення відповідних відомостей до ЄРДР. Наслідком такого порушення буде визнання всіх зібраних доказів недопустимими.
Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Зі змісту вимог ч. 2 ст. 214 КПК України вбачається, що з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань розпочинається досудове розслідування.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора: бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк.
Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Як випливає з положень принципу публічності, закріпленого у ст. 25 КПК України, прокурор, слідчий зобов'язані в межах своєї компетенції розпочати досудове розслідування в кожному випадку безпосереднього виявлення ознак кримінального правопорушення (за виключенням випадків, коли кримінальне провадження може бути розпочате лише на підставі заяви потерпілого) або в разі надходження заяви (повідомлення) про вчинення кримінального правопорушення, а також вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила.
Частиною 1 ст. 28 КПК України встановлено, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об'єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень.
Відповідно до ст. 214 КПК України слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинення кримінального правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до ЄРДР та розпочати розслідування. Слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.
Таким чином, приймаючи до уваги, що невнесення відомостей до ЄРДР за заявою ОСОБА_3 порушує його права, а також зважаючи на те, що за вказаних обставин уповноваженою особою Соборного ВП ДВП ГУНП України в Дніпропетровській області не виконано зазначені положення КПК України, а відомості, які містяться в заяві ОСОБА_3 від 24.02.2020р. безпідставно не внесені до ЄРДР, слід дійти висновку, що вимога про зобов'язання уповноваженої особи Соборного ВП ДВП ГУНП України в Дніпропетровській області внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати досудове розслідування підлягає задоволенню.
Доходячи до такого висновку, слідчий суддя враховує й усталену практику Європейського суду з прав людини, висновки якого з цього приводу відображені, зокрема, в рішенні по справі «Іванов проти України» (Ivanov v. Ukraine), № 15007/02, пп. 74-75, рішення від 7 грудня 2006 року), відповідно до якого сумлінність за ініціювання слідчих дій або відмову у кримінально-правовому переслідуванні особи повністю покладається на державу.
Так, відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ашинґдейн проти Сполученого Королівства» (Ashingdane v. the United Kingdom) від 28 травня 1985 року, п. 57, Series A, № 93 право на суд не є абсолютним і може підлягати легітимним обмеженням. Одним із таких обмежень є переслідування особи в кримінально-правовому порядку шляхом внесення повідомлення до ЄРДР щодо конкретної особи за бажаною кримінально-правовою кваліфікацією.
Наказом Генеральної прокуратури України від 06.04.2016р. № 139, затверджене Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, яке визначає порядок формування та ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, а також надання відомостей з нього (далі - Положення № 139).
Відомості про попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність вносяться виключно реєстратором заяви про кримінальне правопорушення, що чітко передбачено вимогами п. 5 ч. 5 ст. 214 КПК України і Положення № 139, а тому не підлягають задоволенню вимоги заявника про зобов'язання ввести відомості до ЄРДР з попередньою правовою кваліфікацією, визначеною ним - ч. 1 ст. 367 КК України.
Враховуючи вищезазначене, приходжу до висновку, що скарга підлягає задоволенню шляхом зобов'язання уповноваженої особи Соборного ВП ДВП ГУНП України в Дніпропетровській області внести відомості про кримінальне правопорушення до ЄРДР за заявою ОСОБА_3 від 24.02.2020р.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 2, 25, 28, 214, 303 - 307 КПК України, суддя слідчий, -
Скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність Соборного ВП ДВП ГУНП України в Дніпропетровській області щодо невнесення відомостей про вчинення кримінальних правопорушень до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою від 24.02.2020р. - задовольнити частково.
Зобов'язати уповноважену особу Соборного ВП ДВП ГУНП України в Дніпропетровській області внести відомості про кримінальні правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою ОСОБА_3 від 24.02.2020р. (реєстраційний № ЖЄО 6382 від 24.02.2020р.) та надати відповідний витяг з ЄРДР.
В задоволенні іншої частини вимог скарги - відмовити.
Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1