печерський районний суд міста києва
Справа № 757/25820/18-к
05 лютого 2020 року Печерський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
при секретарях ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю прокурора ОСОБА_4 ,
та обвинуваченої ОСОБА_5 ,
провівши в приміщенні суду підготовче судове засідання у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018100060001870 за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 358, ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 205 КК України,-
04.05.2018 року, на підставі положень ст.468 КПК України, між прокурором Київської місцевої прокуратури №6 ОСОБА_6 , який на підставі ст.ст. 36,37 КПК України наділений повноваженнями у даному кримінальному провадженні та обвинуваченою ОСОБА_5 , за участю захисника ОСОБА_7 , було укладено угоду про визнання винуватості, у рамках даного кримінального провадження, у зв'язку з чим суд, на виконання вимог ч.1 ст.474 КПК України, невідкладно перейшов до її розгляду.
Ухвалою суду, згідно ч.1 ст.314 КПК України, призначено підготовче судове засідання, на розгляд у якому, винесено питання регламентовані ст.ст.314-316 КПК України.
Також в ході підготовчого судового засідання на розгляд поставлено питання щодо безпосередньо можливості затвердження укладеної угоди.
Прокурор в підготовчому судовому засіданні просив суд відмовити в затвердженні угоди про визнання винуватості, оскільки на даний час вона не відповідає вимогам кримінального законодавства та повернути обвинувальний акт на доопрацювання.
Обвинувачена думку прокурора підтримала.
Суд, заслухавши думку сторін, дослідивши матеріали провадження, перевіривши угоду на відповідність вимогам Кримінального процесуального кодексу України та закону приходить до висновку, що підстав для затвердження угоди про визнання винуватості немає, а тому необхідно відмовити її затвердженні та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування, виходячи з наступного.
Пункт 1 ч.3 ст.314 КПК України передбачає, що у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти таке рішення: затвердити угоду або відмовити у її затвердженні та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468-475 КПК України.
У статті 472 КПК України передбачено вимоги до угоди про визнання винуватості, а саме: формулювання підозри чи обвинувачення та його правова кваліфікація з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, істотні для відповідного кримінального провадження обставини, беззастережне визнання підозрюваним чи обвинуваченим своєї винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, обов'язки підозрюваного чи обвинуваченого щодо співпраці у викритті кримінального правопорушення, вчиненого іншою особою (якщо відповідні домовленості мали місце), умови часткового звільнення підозрюваного, обвинуваченого від цивільної відповідальності у вигляді відшкодування державі збитків внаслідок вчинення ним кримінального правопорушення, узгоджене покарання та згода підозрюваного, обвинуваченого на його призначення або на призначення покарання та звільнення від його відбування з випробуванням, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені статтею 473 цього Кодексу, наслідки невиконання угоди.
Частина 7 ст. 474 КПК України передбачає, що суд перевіряє угоду на відповідність вимогам цього Кодексу та/або закону.
Як вбачається з обвинувального акту та угоди про визнання ОСОБА_8 обвинувачується, зокрема у пособництві фіктивному підприємництву, тобто наданні засобів для придбання суб'єкта підприємницької діяльності (юридичної особи) з метою прикриття незаконної діяльності і її дії кваліфіковано органом досудового розслідування за ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 205 КК України.
Диспозиція ч. 1 ст. 205 КК України передбачає відповідальність за фіктивне підприємництво, тобто створення або придбання суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності або здійснення видів діяльності, щодо яких є заборона.
Так, 25 вересня 2019 року набрали чинності положення Закону України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України щодо зменшення тиску на бізнес» від 18 вересня 2019 року № 101-IX. Вказаним законом із Кримінального кодексу України виключена ст. 205 «Фіктивне підприємництво».
Вказане свідчить, що відбулася декриміналізація діяння, шляхом внесення змін до Закону.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 5 КК України, закон про кримінальну відповідальність, що скасовує злочинність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання, але мають судимість.
Також однією з таких умов затвердження угоди є домовленість сторін.
Відповідно до п.16 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 13 від 11.12.2015, що за наслідками розгляду угоди в судовому засіданні (під час підготовчого судового провадження або під час судового розгляду) суд, перевіривши відповідність угоди вимогам кримінального процесуального закону і закону про кримінальну відповідальність, врахувавши доводи сторін кримінального провадження та інших учасників судового провадження, має прийняти одне із таких рішень:
а) затвердити угоду про визнання винуватості чи про примирення, або
б) відмовити у затвердженні угоди в разі встановлення підстав, передбачених ч. 7 ст. 474 КПК, та: повернути кримінальне провадження прокурору, якщо угоди досягнуто під час досудового розслідування, для його продовження у порядку, передбаченому розділом III КПК; або продовжити судовий розгляд у загальному порядку, якщо угоду було укладено під час його здійснення; або призначити судовий розгляд для проведення судового провадження в загальному порядку, якщо до суду надійшов обвинувальний акт, а угоду було укладено під час підготовчого провадження, а також у випадку подання прокурором відповідного клопотання, пов'язаного з відсутністю необхідності продовження досудового розслідування внаслідок його фактичного закінчення. При цьому, зокрема в останньому випадку, слід неухильно дотримуватися вимог закону щодо відкриття сторонами кримінального провадження одне одній додаткових матеріалів, отриманих до або під час судового розгляду.
Суд відмовляє в затвердженні угоди, якщо: 1) умови угоди суперечать вимогам цього Кодексу та/або закону, в тому числі допущена неправильна правова кваліфікація кримінального правопорушення, яке є більш тяжким ніж те, щодо якого передбачена можливість укладення угоди; 2) умови угоди не відповідають інтересам суспільства; 3) умови угоди порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб; 4) існують обґрунтовані підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним, або сторони не примирилися; 5) очевидна неможливість виконання обвинуваченим взятих на себе за угодою зобов'язань; 6) відсутні фактичні підстави для визнання винуватості.
Враховуючи те, що під час підготовчого судового засідання сторони угоди відмовилися від її укладення, беручи до уваги, що умови угоди суперечать положенням Закону України про кримінальну відповідальність та інтересам сторін, суд вважає, що в її затвердженні слід відмовити.
Оскільки угоду про визнання винуватості було укладено під час досудового розслідування та те, що обвинувачена ОСОБА_5 серед іншого обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 205 КК України, обвинувальний акт підлягає поверненню прокурору для продовження досудового розслідування.
Керуючись 314, 472, 474, 183, 371, 372, 376 КПК України, суддя,-
У затвердженні угоди від 04.05.2018 року про визнання винуватості, укладеної між прокурором Київської місцевої прокуратури №6 ОСОБА_6 та обвинуваченою ОСОБА_5 - відмовити.
Обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 358, ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 205 КК України - повернути прокурору Київської місцевої прокуратури № 6.
Ухвала про повернення обвинувального акта може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Суддя ОСОБА_1