печерський районний суд міста києва
Справа № 757/5136/20-к
03 березня 2020 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1
при секретарі судових засідань ОСОБА_2
адвоката - ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Києві судове провадження за скаргою адвоката ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 на постанову слідчого в ОВС першого СВ управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури м. Києва ОСОБА_6 від 11.03.2019 про зупинення досудового розслідування у кримінальному провадженні №42016100000000598 та зобов'язання вчинити дії,
04.02.2020 у провадження Печерського районного суду міста Києва надійшла скарга адвоката ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 на постанову слідчого в ОВС першого СВ управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури м. Києва ОСОБА_6 від 11.03.2019 про зупинення досудового розслідування у кримінальному провадженні №42016100000000598 та зобов'язання вчинити дії.
Так, адвокат просить суд:
- визнати незаконними дії уповноважених осіб прокуратури м. Києва з прийняття рішення, оформленого постановою від 11.03.2019 про зупинення досудового розслідування на підставі п. 1 ч. 1 ст. 280 КПК України у кримінальному провадженні № 42016100000000598 від 16.06.2016 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України;
- скасувати рішення прокуратури м. Києва, оформлене постановою від 11.03.2019 про зупинення досудового розслідування на підставі п. 1 ч. 1 ст. 280 КПК України у кримінальному провадженні № 42016100000000598 від 16.06.2016 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, як незаконну та немотивовану та такою, що не відповідає вимогам ст. 110 КПК України;
- зобов'язати слідчого та/або слідчих слідчої групи, прокурора та/або групи прокурорів у кримінальному провадженні № 42016100000000598 від 16.06.2016 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України відновити досудове розслідування;
- зобов'язати слідчого та/або слідчих слідчої групи, прокурора та/або групи прокурорів у кримінальному провадженні № 42016100000000598 від 16.06.2016 внести відомості до ЄРДР про відновлення досудового розслідування у кримінальному провадженні;
- зобов'язати слідчого та/або слідчих слідчої групи, прокурора та/або групи прокурорів у кримінальному провадженні № 42016100000000598 від 16.06.2016 видалити відомості з ЄРДР щодо зупинення 11.03.2019 досудового розслідування у кримінальному провадженні.
В обґрунтування своїх доводів адвокат вказує, що слідчим, за погодженням з прокурором прокуратури м. Києва, під час досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні 28.11.2018 вручено повідомлення про підозру ОСОБА_5 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України.
Строк досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні заступником прокурора м. Києва було продовжено до 4 місяців, тобто до 28.03.2019.
Так, адвокат зазначає, що ним надсилалась скарги до прокуратури м. Києва на недотримання розумних строків досудового розслідування, а також клопотання про закриття кримінального провадження, у тому числі з тих підстав, що на цей час строки досудового розслідування, передбачені ст. 219 КПК України, у кримінальному провадженні у встановленому законом порядку не продовжено та таким чином вони закінчились.
Проте, прокурором у зазначеному кримінальному провадженні - прокурором відділу прокуратури м. Києва ОСОБА_7 у постанові про відмову в задоволенні клопотання, винесеної 06.12.2019 за результатами розгляду клопотань адвоката ОСОБА_4 від 12.11.2019 та від 02.12.2019 про закриття кримінального провадження, повідомлено про те, що у вказаному кримінальному провадженні слідчим прокуратури м. Києва двічі приймалось рішення про зупинення досудового розслідування на підставі п. 1 ч. 1 ст. 280 КПК України, а саме з 04.02.2019 по 04.03.2019 та з 11.03.2019.
Сторона захисту вважає, що прийняття уповноваженими особами м. Києва рішення від 11.03.2019 про зупинення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42016100000000598 від 16.06.2016 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, з підстав, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 280 КПК України, є незаконним та підлягає скасуванню.
Окрім цього, адвокат звертає увагу, що підозрюваний ОСОБА_5 у період 2019 року не хворів тяжкими хворобами, які б перешкоджали його участі в наведеному кримінальному провадженні. Жодного медичного висновку про таку хворобу ОСОБА_5 не існувала на час прийняття рішень про зупинення досудового розслідування та не існує і на цей час. Останній проходив і проходить дотепер службу в органах національної поліції у встановленому законом порядку.
Також, адвокатом ОСОБА_4 надіслано на адресу Управління патрульної поліції у м. Києві адвокатський запит вих. № 376-аз від 20.12.2019, на який отримано відповідь вих. № 1875аз/41/11/6/03-2019 від 26.12.2019, у якій йдеться про те, що відповідно до обліку відділу кадрового забезпечення УПП у місті Києві ДПП лейтенант поліції ОСОБА_5 використав частину основної відпустки за 2019 рік тривалістю 20 діб у період з 01 по 22 травня 2019 року (без урахування 2 святкових днів) та частину основної відпустки за 2019 рік тривалістю 10 діб у період з 11 по 20 листопада 2019 року. Згідно з обліками відділу кадрового забезпечення УПП у місті Києві ДПП відсутні відомості щодо перебування протягом 2019 року ОСОБА_5 на лікуванні та відсутні медичні документи, що підтверджують інформацію стосовно перебування на лікуванні ОСОБА_5 . За період 2019 року ОСОБА_5 не був відсторонений від виконання службових обов'язків (посади).
Таким чином, у сторони обвинувачення відсутні будь-які належні та допустимі докази, які б давали підстави до висновку про законність та вмотивованість рішень про зупинення досудового розслідування.
Адвокат зазначає, що прокуратурою м. Києва у порушення вимог ч. 4 ст. 280 КПК України не надсилались стороні захисту постанови про зупинення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42016100000000598 від 16.06.2016 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, які виносились 04.02.2019 і 11.03.2019 з підстав, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 280 КПК України, окрім ініціювання 20.12.2019 стороною захисту надсилання стороні обвинувачення клопотання щодо отримання відповідних процесуальних рішень.
Також у жодному випадку прокуратурою м. Києва не надсилались стороні захисту постанови про відновлення досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні.
У судовому засіданні адвокат ОСОБА_3 просив задовольнити вимоги скарги з зазначених в ній підстав.
Представник органу досудового розслідування в судове засідання не з'явився ,про час та місце розгляду скарги повідомлявся належним чином.
Частиною 3 ст. 244 КПК України передбачено, що неприбуття в судове засідання особи, яка подала клопотання, не перешкоджає його розгляду.
У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
Зважаючи на ці положення закону та враховуючи принцип диспозитивності, суд визнав можливим прийняти рішення по суті скарги у відсутність представника органу досудового розслідування, на підставі наданих доказів.
Вивчивши скаргу, заслухавши позицію учасників розгляду, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до наступного висновку.
Статтею 13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини визначено, що кожен, чиї права та свободи, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.
Відповідно до ст. 55 Конституції України, права і свободи громадянина України захищаються судом. Суть такого захисту полягає в тому, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади.
Інститут оскарження рішень, дій чи бездіяльності слідчого чи прокурора є одним з елементів судового контролю за стадією досудового розслідування кримінальних проваджень.
Частиною 2 ст. 22 КПК України встановлено, що сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до п. 2 ч.1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржено рішення слідчого, прокурора про зупинення досудового розслідування потерпілим, його представником, чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником.
Згідно ч.1 ст. 304 КПК України, скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, передбачені ч.1 ст. 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.
Встановлено, що кримінальне провадження № 42016100000000598 внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16.06.2016 прокуратурою м. Києва на підставі повідомлення про спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_8 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України.
У подальшому прокуратурою м. Києва до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19.09.2018 внесено відомості про скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України.
Також прокуратурою м. Києва 19.09.2018 до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості про скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України.
Зазначені кримінальні провадження об'єднано в одне провадження та слідчим 12.11.2018 прийнято рішення про закриття кримінального провадження в частині епізодів, розпочатих 16.06.2016 за ч. 2 ст. 365 КК України і 19.09.2018 за ч. 1 ст. 125 КК України, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Постановою слідчого в ОВС першого СВ управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури м. Києва ОСОБА_6 від 11.03.2019, про зупинення досудового розслідування у кримінальному провадженні №42016100000000598.
В обґрунтування постанови слідчий, зазначив, що підозрюваний ОСОБА_5 захворів, у зв'язку з даними обставинами, слідчий вважає, що стан підозрюваного перешкоджає його участі у кримінальному провадженні.
Стаття 280 КПК України, передбачає підстави та порядок зупинення досудового розслідування по кримінальному провадженню і вказує на те, що досудове розслідування може бути зупинено після повідомлення особі про підозру у разі, якщо: 1) підозрюваний захворів на тяжку хворобу, яка перешкоджає його участі у кримінальному провадженні, за умови підтвердження цього відповідним медичним висновком; 2) підозрюваний переховується від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності і його місцезнаходження невідоме; 2-1) слідчий суддя відмовив у задоволенні клопотання про здійснення спеціального досудового розслідування; 3) наявна необхідність виконання процесуальних дій у межах міжнародного співробітництва.
Досудове розслідування зупиняється вмотивованою постановою прокурора або слідчого за погодженням з прокурором, відомості про що вносяться до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Копія постанови надсилається стороні захисту, потерпілому, представнику юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які мають право її оскаржити слідчому судді.
Разом з цим, суд звертає увагу, що статтею 22 КПК України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Згідно ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Так, відповідно до вимог Кримінального процесуального кодексу України, особа має право на розгляд обвинувачення проти неї в суді в найкоротший строк або на його припинення шляхом закриття провадження. Прокурор зобов'язаний у найкоротший строк після повідомлення особі про підозру закрити кримінальне провадження або звернутися до суду з обвинувальним актом.
Відповідно до вимог ст. 28 КПК України під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об'єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень.
Кримінальним процесуальним кодексом не роз'яснено термін "найкоротший строк". Відповідно до системного тлумачення норм чинного законодавства, найкоротший строк полягає у наданні найменшого часу уповноваженій особі для розгляду та прийняття об'єктивного рішення по справі, і такий строк не повинен обраховуватися роками.
Варто зазначити, що строк притягнення особи до кримінальної відповідальності обраховується із дня повідомлення такій особі про підозру, так як саме з цього часу, Законом передбачені суттєві обмеження її прав та свобод, та саме з цього часу в неї виникають процесуальні обов'язки, регламентовані Кримінальним процесуальним Кодексом.
Згідно з ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і справедливим судом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, розумність тривалості провадження повинна оцінюватись у світлі обставин справи та з огляду на такі критерії: складність справи, поведінка заявника та відповідних державних органів, а також важливість справи для заявника. Суд також вимагає від державних органів, що розслідують справи, особливої сумлінності, щоб судочинство було здійснено невідкладно («Пелісьє і Сассі проти Франції», «Паскал проти України», «Вітрук проти України», «Іванов проти України», «Торопов проти України», «Нахманович проти Росії» та інші).
Таким чином, слідчий суддя вважає, що стороною захисту доведено, що необхідності у зупиненні досудового розслідування немає, оскільки підозрюваний не хворів тяжкими хворобами, які б перешкоджали його участі в даному кримінальному провадженні. Окрім цього, слідчий суддя бере до уваги, що станом на день звернення зі скаргою, адвокат зазначив, що підозрюваний є здоровим, тому підстави для зупинення досудового розслідування, які передували зупиненню, відпали.
З врахуванням наданих доказів та доведених обґрунтувань стороною захисту, слідчий суддя вважає, за необхідне зазначити, що в силу принципу змагальності сторін, стороною обвинувачення не надано належних та допустимих доказів та в судовому засіданні не встановлено таких, які б давали підстави слідчому судді прийти до висновку, що вимоги скарги не базуються на об'єктивних фактах і правових підставах.
Положення статті 280 КПК України, з урахуванням принципу законності кримінального провадження, встановленого ч.2. ст. 9 КПК України, передбачає повне та всебічне дослідження на дату зупинення провадження у справі всіх обставин кримінального провадження, виявлення обставин, які викривають, чи виправдовують підозрюваного, встановлення належними та допустимими доказами факту заподіяння збитків від вчинення дій службовою особою, їх розмір.
Згідно з положеннями ст. 282 КПК України зупинене досудове розслідування відновлюється постановою слідчого, прокурора, якщо підстави для його зупинення перестали існувати (підозрюваний видужав, його місцезнаходження встановлено, завершено проведення процесуальних дій у межах міжнародного співробітництва), а також у разі потреби проведення слідчих (розшукових) чи інших процесуальних дій. Зупинене досудове розслідування також відновлюється у разі скасування слідчим суддею постанови про зупинення досудового розслідування. Відомості про відновлення досудового розслідування вносяться слідчим, прокурором до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Разом з цим, щодо інших вимог слідчий суддя вважає їх передчасними та такими, що не можуть бути предметом розгляду в порядку ст. 303 КПК України, тому, скарга підлягає частковому задоволенню .
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 2, 22, 24, 40, 93, 220, 223, 280, 303, 306, 307, 309 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя,
Скаргу адвоката ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 на постанову слідчого в ОВС першого СВ управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури м. Києва ОСОБА_6 , про зупинення досудового розслідування у кримінальному провадженні №42016100000000598 та зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
Постанову слідчого в ОВС першого СВ управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури м. Києва ОСОБА_6 , від 11.03.2019 про зупинення досудового розслідування у кримінальному провадженні №42016100000000598 - скасувати.
В іншій частині вимог - відмовити.
Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1