Справа № 203/2669/17
Провадження № 1-кп/0203/66/2020
13.04.2020 року Кіровський районний суд м. Дніпропетровська
в складі: головуючого - судді ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2
за участю:прокурора - ОСОБА_3
захисника - ОСОБА_4
обвинуваченого - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дніпро обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесений до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017040030000623 від 14.03.2017, відносно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, раніше судимого: 02.09.2016 року Кіровським районним судом м. Дніпропетровська за ч.1 ст. 309 КК України до 1 року позбавлення волі, з іспитовим строком на 1 рік, 08.09.2017 року Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська за ч.1 ст. 289 КК України до 3 років та 1 місяця позбавлення волі, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 289 КК України,
14.03.2017 року, в нічний час доби (в ходi досудового розслiдування встановити точний час не виявилось можливим), ОСОБА_5 , з раніше знайомими йому особами, ОСОБА_6 , який засуджений вироком Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 17.02.2020 року за ч.2 ст.289 КК України, та ОСОБА_7 , який засуджений вироком Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 31.07.2019 року, на автомобілі «Деу ланос», р/н НОМЕР_1 , яким керував раніше знайомий йому ОСОБА_8 , проїжджали у дворі будинку АДРЕСА_2 . В цей час навпроти 5-го під'їзду вищевказаного будинку ОСОБА_6 побачив автомобіль «ВАЗ 21063», р/н НОМЕР_2 , та запропонував ОСОБА_5 та ОСОБА_7 , заволодіти вказаним транспортним засобом, на що вони надали згоду.
Надалі, визначивши вказаний транспортний засіб - автомобіль «ВАЗ 21063», р/н НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_9 , як предмет свого злочинного посягання, ОСОБА_5 та ОСОБА_7 підійшли до вказаного автомобіля, де, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на незаконне заволодіння транспортним засобом, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осiб, ОСОБА_7 , використовуючи заздалегідь приготовлені інструменти для зламу замка транспортного засобу (в ході досудового розслідування встановити місцезнаходження останніх не виявилось можливим) відчинив двері вказаного автомобіля, де вийняв контактну групу замку запалювання. Надалі виявивши у вказаному автомобіля відсутність акумулятора, ОСОБА_7 здійснив дзвінок на мобільний телефон ОСОБА_6 , після чого останній приніс акумулятор, який встановив під капот вказаного автомобіля.
Пiсля цього, ОСОБА_5 , діючи спільно з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , знаходячись за кермом вищевказаного автомобіля, замкнувши дроти замка запалювання, завів двигун автомобіля та разом з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 здійснили рух з першочергового місцеперебування транспортного засобу, тим самим незаконно заволоділи транспортним засобом - автомобілем марки «ВАЗ 21063», р/н НОМЕР_2 , вартістю 26039 гривень. Тим самим заподiяли потерпiлому ОСОБА_9 матеріальний збиток на вищевказану суму.
Обвинувачений ОСОБА_5 в судовому засіданні свою вину у інкримінованому кримінальному правопорушенні визнав повністю та пояснив, що він на автомобілі таксі разом із ОСОБА_10 та ОСОБА_11 прибули на пр. Кірова, заїхали у двір, де ОСОБА_10 побачив автомобіль ВАЗ 2106 та запропонував здійснити його угон. Після чого, він разом із ОСОБА_11 направилися у двір, де перебував автомобіль. ОСОБА_10 разом із водієм таксі залишався очікувати на місці. ОСОБА_12 вскрив зазначений автомобіль та зломив замок запалювання. Після чого виявили, що в автомобілі відсутній акумулятор. Після чого зателефонували ОСОБА_10 по телефону, який приніс акумулятор та повернувся до таксі. Після того, як встановили акумулятор під капот, ОСОБА_5 та ОСОБА_12 сіли в автомоболь, ОСОБА_13 за кермо, та виїхали з двору будинку, забравши по дорозі ОСОБА_10 , після чого автомобіль відігнали на стоянку. Через деякий час товариш ОСОБА_10 сказав, що є клієнт на машину. Вони знов зустрілися, та на жм Ігрень перегнали автомобіль, де його залишили, а саме ОСОБА_14 вказав куди автомобіль необхідно поставити. В скоєному розкаються, має намір на відшкодування завданою шкоди.
Окрім повного визнання своєї провини у скоєні інкримінованого кримінального правопорушення, вина ОСОБА_5 підтверджується:
?Показаннями потерпілого ОСОБА_9 , який суду пояснив, що автомобіль ВАЗ 2106 р/н НОМЕР_2 білого кольору він придбав за генеральною довіреністю у ОСОБА_15 у 2014 року. Даним автомобіль весь час користувався. Власник - ОСОБА_16 .. Даний автомобіль мав особливості- салон вишневого кольору, вм'ятини на правому крилі та на задній арці, автомобіль без тонування, не обладнаний сигналізацією. Двері транспортного засобу зачинялися, і напередодні як автомобіль залишав, двері зачинив та витягував акумулятор. 13.03.2017 близько 18-19 год. він залишив автомобіль навпроти 5-го під'їзду. А десь о 07 год. наступного дня виявив його відсутність. В автомобілі залишав особисті речі: банковські картки, перепустку в «Епіцентр», довіреність на автомобіль виписана ОСОБА_17 , які були викрадені. Наразі вказані речі повернуті. Автомобіль не повернули. Обвинувачені не намагалися відшкодувати шкоду. Позов підтримує в повному обсязі. Покарання обвинуваченим призначати на розсуд суду.
?Показаннями свідка ОСОБА_18 , який в судовому засіданні пояснив, що із обвинуваченими знайомий. Йому зателефонував ОСОБА_19 та запропонував на продаж автомобіль. Після чого він телефонував знайомим та повідомив, що у нього на продаж є автомобіль за 10 тис. грн... На даному автомобілі до нього додому приїжджали ОСОБА_10 та ОСОБА_20 . При цьому ОСОБА_20 був за кермом, він спілкувався із ОСОБА_10 щодо автомобіля. Після чого, він почав шукати можливого покупця на цей автомобіль. Його набирав чоловік на ім'я ОСОБА_21 , запитував з приводу автомобіля, в якому стані він знаходиться та скільки коштує. Про те, в якому стані знаходився автомобіль йому не було відомо, про що він сказав ОСОБА_21 , останній обіцяв зателефонувати пізніше, однак ніхто не подзвонив. Після чого, даний автомобіль він запропонував ОСОБА_22 , який погодився його подивитися. Далі, він на своєму автомобілі «Жигулі», а ОСОБА_10 на автомобілі ВАЗ 2106 поїхали на Ігрень, де домовилися про зустріч із ОСОБА_23 , який під'їхав пізніше. Автомобіль, який був на продаж ВАЗ 2106 білого кольору, салон вказаного автомобіля був червоний. Даний автомобіль ОСОБА_23 не купив, оскільки на автомобіль не було документів. Сліпак не подивився даний автомобіль, оскільки сів акумулятор та купувати без документів відмовся. ОСОБА_10 пояснив, що документи на автомобіль не можуть знайти. ОСОБА_24 йому нічого не розповідав про цей автомобіль. В слідчих діях приймав участь. Із ОСОБА_10 спілкувався по телефону, номер телефона, який належить ОСОБА_10 він передавав співробітникам поліції. Відомо, що ОСОБА_10 орендував гараж в районі Нагорного ринку. В даному гаражі він був, бачив, що в гаражі знаходився особистий автомобіль Мартинця- «Фольксваген». Після подій на ж/м Ігрені він зустрічався із ОСОБА_25 та ОСОБА_20 , по особистих питаннях. З ОСОБА_11 раніше не зустрічався.
?Показаннями свідка ОСОБА_26 , який в судовому засіданні пояснив, що в 2017 році, навесні, йому зателефонував ОСОБА_27 та повідомив, що його знайомі (анкетні дані не повідомляв) продають автомобіль та пропонував купити автомобіль «Шестерка Жигуль» за 10 тис. грн., яку він погодився подивитися. Домовилися про зустріч увечері на жм Ігрень. В той же день зустрілися, на жм Ігрень кожен приїхав на своєму автомобілі. На ОСОБА_28 зустрілися із ОСОБА_29 , при цьому останній зателефонував чоловікові та той повинен був повідомити куди необхідно під'їхати. В телефонному режимі чоловік ОСОБА_29 сказав, щоб той брав гроші, після чого місце розташування автомобіля, де його необхідно забрати вони скажуть, технічний паспорт на автомобіль знайти не могли. З цього приводу у нього виникли сумніви, та він відмовився від покупки даного автомобіля. Цей автомобіль він не оглядав та не бачив. Через декілька тижнів до нього приїхали з поліції та повідомили, що автомобіль викрадений.
?показаннями свідка ОСОБА_30 , який в судовому засіданні пояснив, що працює в гаражному кооперативі «Біологічний» електриком та охоронцем близько 18 років. Даний кооператив розташований за адресою: в Соборному районі, пров. Біологічний, 2Б. В зазначеному гаражному кооперативі гараж № НОМЕР_3 орендував обвинувачений (в судовому засіданні вказав на особу ОСОБА_6 ). Чи були ключі від гаражу у інших осіб, окрім ОСОБА_31 , йому невідомо. Крім ОСОБА_10 в даному гаражі під час чергування бачив інших осіб- дівчину та хлопців. Автомобіль ВАЗ 2106 білого кольору в даному гаражі ніколи не бачив.
?Показаннями свідка ОСОБА_32 , який в судовому засіданні пояснив, що є головою правління гаражного кооперативу «Біологічний», який розташований за адресою: провулок Біологічний, 2 Б., працює з 1991 року по сьогоднішній день. В залі суду впізнає особу, яка орендувала гараж № НОМЕР_3 в гаражному кооперативі через володільця гаража- це є особа обвинуваченого ОСОБА_6 .. Власником даного гаража є ОСОБА_33 на підставі рішення Жовтневого виконкому. Він зателефонував ОСОБА_34 ( на той час він працював в м. Луцьку), щодо питання членських внесків, на що останній надав телефон ОСОБА_35 , з яким він потім спілкувався. Дані особи орендували гараж з 2015 року. Станом на 2017 року відбулося непорозуміння, приїхали особи із силових структур, запросили ОСОБА_35 та «вскрыли» гараж, він при цьому був присутній, всередині гаражу техніки не було. За розпорядженням правників поліції ОСОБА_36 обрізав вінтівний замок, відчинили гараж, всередині знаходилося крісло, автомобіля та мотоцикла не було, наявність запчастин чи інструментів не перевіряв. Співробітники поліції склали протокол. З гаражу нічого не вилучали. До «вскрытия» в данному гаражі він бачив осіб 3-4 рази, молоді чоловіки працювали із технікою, не цікавився маркою техніки та приналежністю. Йому невідомо на якому автомобілі ОСОБА_10 приїжджав до гаражу. В цьому гаражі не бачив автомобіль ВАЗ 21063 білого кольору, бачив іномарки.
?Показаннями свідка ОСОБА_37 , який суду пояснив, що залучався в якості понятого при проведенні слідчих дій в районі Нагорного ринку, куди його привезли на машині в якийсь гаражний кооператив. Крім нього при проведенні слідчої дії був присутній ще один понятий (раніше незнайома дівчина), слідчий, та співробітники поліції, та коли прибули на місце був хазяїн ще гаражу. Дана слідча дія проводилася без ухвали. В його присутності чоловік повідомив, що він є власником, співробітники кооперативу також підтвердили, що він є володільцем. Володілець під час огляду був присутній. Слідчий надав протокол, який він підписував. Двері в даному гаражі відчиняли або робітники кооперативу, або особисто володілець гаражу, оскільки були проблеми із замком, його зрізали болгаркою. Коли відчинили двері гаражу,до середини зайшли співробітники поліції, а за ними зайшли вони (поняті) та володілець, та почався огляд. Всі дії відбувалися в їх присутності ( двох понятих) та володільця. З моменту початку та до закінчення огляду, він та інша понята не відлучалися. Слідчим в ході огляду вилучалося документи(карточки, посвідчення, сім-картки, пропуск, банковська картка, довіреність на аркуші А4), які перебували у файлі та знаходилися ліворуч на полиці зверху. Документи опечатали в спецконверт та вони (поняті) та володілець гаражу розписалися. Не пам'ятає, чи фіксувалися дані події, оскільки всі учасники діставали та користувалися телефонами, зауважень не було, протокол він та інша понята підписували. З приводу зазначеного в протоколі записуючого пристрою «Айфон4», не пам'ятає. Копія протоколу вручалася власнику під розпис.
?Показаннями свідка ОСОБА_35 , який суду пояснив, що не є власником, в користування та в оренду гараж в гаражному кооперативі «Біологічний» не здавав нікому, але була домовленість усна з громадянином ОСОБА_38 ( ОСОБА_39 )в 2012 -2013 року, прізвище не знає, бачив один раз, за якою він за користування гаражем повинен сплачувати кожного місяця внески в кооперативі за світло та за охорону. Номер гаражу не пам'ятає, знаходиться на вулиці Погребняка. ОСОБА_40 користувався даним гаражем 1 чи 2 роки, точно не пам'ятає. За 2-3 року потому йому передзвонили з поліції та повідомили, що потрібно провести обшук у гаражу. Під час огляду даного гаражу співробітниками поліції він був присутній, слідчий в даному гаражу вилучали техпаспорт на автомобіль чи на причеп, свідоцтво на реєстрацію, доручення, сім-карти. Обшук проводився в присутності двох свідків, були 3-4 представника поліції, проводили опис майна, однак хто саме чи слідчий чи прокурор не може відповісти, чи були присутні представники гаражного кооперативу не пам'ятає, однак охоронець підходив. Двері гаражу відчиняли представники, збили навісний замок, як висів на гаражі, потім він поїхав та придбав новий замок. Слідчий в середині гаражу проводив слідчі-оперативні дії та зайшовши в гараж, слідчий при вході побачив пакунок із документами, він особисто не бачив звідки слідчий дістав документи в файлі. Слідчий вийшов із гаражу та повідомив про знайдені документи (свідоцтво про реєстрацію) на запитання слідчого чи йому належить дане свідоцтво, він відповів, що йому не належить дане свідоцтво. Під час досудового слідства він впізнав чоловіка на ім'я ОСОБА_39 , якому надавав у користування гараж, в залі також впізнав особу ОСОБА_5 .
?показаннями свідка ОСОБА_8 , який суду пояснив, що обвинуваченого ОСОБА_41 знає давно, ОСОБА_42 з того часу півроку. Єлфімова знав, оскільки він спілкувався із ОСОБА_43 . ОСОБА_44 зателефонував та попрохав про підвезти його додому, оскільки в ігрових автоматах програв гроші. Він був в районі ОСОБА_45 , під'їхав та забрав ОСОБА_46 , ОСОБА_47 та ще одного чоловіка. У них був акумулятор, але у кого саме, не пам'ятає. В районі ОСОБА_48 на вул. Воронцова вони сіли до машини та він поїхав на ОСОБА_49 , за місцем мешкання ОСОБА_46 . В салоні ОСОБА_24 сидів попереду, а ОСОБА_40 із ОСОБА_50 позаду. Спочатку поїхали на ОСОБА_49 , щоб відвести ОСОБА_46 додому. Приїхали на ОСОБА_49 , хтось із ззаду ( ОСОБА_51 або ОСОБА_52 ) попросив проїхати на пр. Кірова. Після чого вони поїхали на пр. Кірова, де звернули в сторону вул. Г. Сталінграду, де звернули на вул. Войцеховича у двір, проїхали по двору та встали на парапеті вул. Г. Сталінграду. З машини вийшов ОСОБА_51 та ОСОБА_52 , які направилися у двір, але з якою метою невідомо. ОСОБА_53 він повідомив, що йому необхідно їхати додому, на прохання ОСОБА_46 зачекати він не погодився та збирався їхати, однак ОСОБА_24 попрохав зачекати доки він викличе таксі. В цей момент хтось йому зателефонував, після чого він виставив акумулятор, вийшов з машини та залишався чекати на таксі, він поїхав. ОСОБА_24 викликав таксі, щоб їхати додому. В салоні автомобіля, ОСОБА_54 та ОСОБА_40 , ОСОБА_24 в ні про що не домовлялися та не розмовляли. ОСОБА_24 не виказував про наміри робити щось протиправне. Про походження акумулятора нічого не відомо.
?показаннями свідків ОСОБА_55 та ОСОБА_56 , які в судовому засіданні пояснили, що приймали участь під час проведення обшуку гаражу в гаражному кооперативі «Біологічний», за адресою: вул. Погребняка. Вони були залучені під час проведення слідчої дії в якості охорони громадського порядку та для допомоги. В гаражі під час слідчої дії перебували слідча, володілець гаражу, 2 понятих. З ОСОБА_57 працюю одному відділенні. Які речі були ним переставлені в гаражі, він не пам'ятає. В гаражі пам'ятає полки, мотоцикл, різні запчастини, автомобіля в гаражі не було. Не пам'ятає, чи діставала слідча щось з полиць, Слідча оглядала та складала протокол огляду в ході проведення слідчої дії. Що робив інший понятий, він не бачив. Під час слідчої дії проводили відеозапис, фотографували на телефон, Володілець дозволив оглядати гараж, при цьому у нього документи не перевіряли, особу його становили під час того, як збирали інформацію про гараж, адміністрація кооперативу надала контактні данні власника. ОСОБА_58 спробував спочатку відчини власник, однак у нього не вийшло, тому гараж відчиняли за допомогою болгарки, якою зрізали замки. Під час обшуку слідча вилучила з полки документи у файлі.
?Протоколом прийняття заяви про вчинення кримінальне правопорушення від 14.03.2017(т.3 а.к.п. 6)
?Протоколом огляду місця події від 14.03.2017(т.3 а.к.п.7-9), відповідно до якого оглянута ділянка місцевості за адресою: АДРЕСА_2 , зі слів ОСОБА_9 він залишав свій автомобіль ВАЗ 21063, днз НОМЕР_2
?протоколом огляду від 14.04.2017 року, відповідно до якого предметом огляду є мобільний телефон Sony Ericsson K750і з сим-картою мобільного оператора «Київстар» № НОМЕР_4 , який належить ОСОБА_5 (т.3 а.к.п.17-18) та серед номерів є № НОМЕР_5 підписаний як «Сеня», та № НОМЕР_6 , підписаний, як «Рыжий» та № НОМЕР_7 , підписаний як « ОСОБА_59 »
?протоколом огляду від 23.03.2017 року за участю потерпілого ОСОБА_9 , який надав для огляду свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_8 білого кольору, р/н НОМЕР_2 , власником якого є ОСОБА_60 (том 3 а.к.п 28)
?протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 21.04.2017 року (т.3 а.к.п.33-34), за яким свідок ОСОБА_18 впізнав особу за № 3, яка відповідно до доданої довідки є ОСОБА_5 , який в 10-х числах березня 2017 разом з ОСОБА_44 пропонував придбати автомобіль ВАЗ 2106 білого кольору
?протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 26.04.2017 року за участю свідка ОСОБА_35 , який за загальними рисами обличчя впізнає особу під №2 чоловіка на ім'я ОСОБА_40 , який у 2015 році на протязі 1 року орендував приміщення гаражу № НОМЕР_3 у ГК «Біологічний» (том 3 а.к.п. 40)
?протоколом пред'явлення для впізнання за фотознімками від 26.04.2017 року за участю свідка ОСОБА_35 впізнає на фото №3 особу чоловіка на ім'я ОСОБА_39 , який з літа 2015 року орендував гараж № НОМЕР_3 у ГК «Біологічний» ( том 3 а.к.п 41-42)
?заявою від ОСОБА_35 , з якої вбачається, що останній не заперечує проти проведення огляду працівниками поліції приміщення гаражу № НОМЕР_3 у ГК «Біологічний» розташованому за адресою: м. Дніпро, пров. Біологічний, 2Б (том 3 а.к.п 44)
?протоколом огляду від 26.04.2017 року, відповідно до якого протоколом огляду є гараж № НОМЕР_3 який розташований у гаражному кооперативі «біологічний» за адресою: м. Дніпро, пров. Біологічний, 2 б, в ході огляду виявлено документи:довіреність на право керувати автомобілем ВАЗ 21063 д.н.з. НОМЕР_2 , на ім'я ОСОБА_61 та ОСОБА_9 від ОСОБА_62 , постанова про адміністративне правопорушення АР 257767; перепустка гіпермаркету «Епіцентр» на ім'я ОСОБА_9 ; пластикові картки банку «Юнікредит банк» 2 шт., банку «Приватбанк» 2 шт., картка від сім-картки мобільного оператора Life 2 шт; державні номерні знаки НОМЕР_9 (том 3 а.к.45-46)
?протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками(т.3 а.к.п.65-66), за яким свідок ОСОБА_8 впізнав особу за № 2, яка відповідно до доданої довідки є ОСОБА_7 , якого він підвозив разом з ОСОБА_6 та ОСОБА_5 до будинку по вул. Вакуленчука на початку березня 2017
?протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками(т.3 а.к.п.67-68), за яким свідок ОСОБА_8 впізнав особу за № 1, яка відповідно до доданої довідки є ОСОБА_5 , якого він підвозив разом з ОСОБА_44 та чоловіком на ім'я ОСОБА_51 , до будинку по вул. Вакуленчука на початку березня 2017
?протоколом проведення слідчого експерименту від 17.06.2017, за яким свідок ОСОБА_8 на місці показав, куди саме підвозив ОСОБА_44 та чоловіків на ім'я ОСОБА_40 та ОСОБА_51 , а саме до буд. АДРЕСА_2 (т.3 .а.к.п.69-70)
?протоколами пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 18.05.2017 (т.3 а.к.п.76-77,78-79), за якими свідки ОСОБА_63 та ОСОБА_32 впізнали ОСОБА_6 , як особу, яка орендувала гараж № НОМЕР_3 в ГК «Біологічний»
?протоколом проведення слідчого експерименту від 18.05.2017 року, за яким свідок ОСОБА_18 на місці показав де саме він останній раз бачив автомобіль ВАЗ-2106 білого кольору, а саме на території ЛВО Дніпропетровський міжобласний псіхоневрологічний центр , а також показав на гараж № НОМЕР_3 ГК «Біологічний», який орендував ОСОБА_44 (т.3 а.к.п.80-81)
?протоколом слідчого експерименту від 24.05.2017 року, відповідно до якого ОСОБА_5 відтворив події вчиненого разом із ОСОБА_64 та ОСОБА_12 угону автомобіля у дворі будинку по вул. Вакуленчука в м. Дніпро (том 3 а.к.п 102-106)
?протоколом проведення слідчого експерименту від 18 липня 2017 року, відповідно до якого ОСОБА_6 відтворив події вчиненого ним злочину разом із ОСОБА_20 (том 3 а.к.п. 179)
Суд вважає, що докази на підтвердження винуватості ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення є достовірними, належними, допустимими та отриманими в порядку, визначеному КПК України.
Всебічно, повно і неупереджено дослідивши всі обставини кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, суд вважає доведеною винуватість обвинуваченого ОСОБА_5 в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що вина ОСОБА_5 , в скоєні інкримінованого кримінального правопорушення доведена повністю та його дії правильно кваліфіковані за ч.2 ст.289 КК України, як незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене повторно, за попередньої змовою групою осіб.
Призначаючи покарання обвинуваченому, суд виходить з положень ст. 65 КК України, а саме - принципів законності, справедливості, індивідуалізації, а також достатності покарання для подальшого виправлення та попередження скоєння нових злочинів як самим обвинуваченим, так і іншими особами, враховує характер та ступінь тяжкості скоєного злочину, обставини, що пом'якшують покарання, особу обвинуваченого, його відношення до скоєного злочину.
ОСОБА_5 раніше притягувалися до кримінальної відповідальності за аналогічний злочин, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, вину визнав повністю, щиро покаявся у скоєному.
Обставинами, що пом'якшують покарання є щире каяття, наявність на утриманні малолітньої дитини.
Обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено.
При призначенні покарання обвинуваченому, суд також приймає до уваги практику Європейського суду з прав людини. В справі «Скополла проти Італії» від 17.09.2009 року зазначено, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним. В справі «Бакланов проти Росії» від 09.06.2005 року так і в справі «Фрізен проти Росії» від 24.03.2005 року суд зазначив, що досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значним, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним. Також у справі «Ізмайлов проти Росії» від 16.10.2008 року суд встановив, що для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не ставити особистий і надмірний тягар для особи.
Враховуючи, що ОСОБА_5 був засуджений вироком Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 08.09.2017 року за ч.1 ст.289 КК України, при остаточному призначенні покарання слід застосувати ч.4 ст.70 КК України.
В матеріалах кримінального провадження наявний цивільний позов ОСОБА_9 до ОСОБА_5 та інших двох осіб про солідарне стягнення завданої матеріальної шкоди в розмірі 26039 гривень, моральної шкоди в розмірі 15000 гривень та судового збору - 150 гривень.
Приймаючи до уваги, що цивільний позов знайшов підтвердження в судовому засіданні,суд приходить до висновку, що доцільне задовольнити позовні вимоги ОСОБА_9 частково та стягнути з ОСОБА_5 1/3 частині заявлених позовних вимог, а саме 8680 гривень матеріальної шкоди та 5000 гривень моральної шкоди, а всього в розмірі 13680 гривень.
Під час досудового розгляду проведено судово-товарознавчу експертизу, витрати на яку склали 790,96 гривень. За вимогами ч.2 ст.124 КПК України, з ОСОБА_5 підлягає стягненню 1/3 частини судових витрат, а саме: 264,00 гривні.
Керуючись ст.ст. 369-371, 373, 374 КПК України, суд, -
ухвалив:
ОСОБА_5 визнати винуватим в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.289 КК України та призначити йому покарання у вигляді п'яти років позбавлення волі, без конфіскації майна.
На підставі ч.4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного вироком Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 08.09.2017 року, більш суворим покаранням, призначеним даним вироком, остаточно визначити покарання у вигляді п'яти років позбавлення волі, без конфіскацією майна.
Запобіжний захід ОСОБА_5 до набрання вироком законної сили залишити у вигляді тримання під вартою.
Строк відбуття покарання рахувати з 18.06.2018 року .
Цивільний позов ОСОБА_9 до ОСОБА_5 про стягнення матеріальної та моральної шкоди задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_9 13680 (тринадцять тисяч шістсот вісімдесят) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави в рахунок відшкодування процесуальних витрат на залучення експерта - 264(двісті шістдесят чотири) гривні 00 копійок.
Доля речових доказів по справі вирішена вироком Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 31.07.2019 року відносно ОСОБА_7 ..
На вирок можуть подані апеляційні скарги до Дніпровського апеляційного суду через Кіровський районний суд м. Дніпропетровська протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.
Вирок набирає законної сили після спливу 30 днів з дня його проголошення, у разі якщо учасниками судового провадження не буде подано апеляційних скарг. У разі подання апеляційних скарг, вирок суду набирає законної сили після ухвалення апеляційним судом рішення.
Копія вироку підлягає негайному врученню обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку звернувшись до суду із відповідною заявою.
Головуючий суддя ОСОБА_1