ЗАПОРІЗЬКИЙ Апеляційний суд
Провадження №33/807/269/20Головуючий у 1-й інстанції Ярошенко А.Г.
Єдиний унікальний № 333/7245/19Доповідач в 2-й інстанції Білоконев В.М.
Категорія - ст. 130 ч.1 КУпАП
13 квітня 2020 року м. Запоріжжя
Суддя Запорізького апеляційного суду Білоконев В.М., розглянувши клопотання особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , яке викладено в апеляційній скарзі, про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 04 березня 2020 року,
постановою судді Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 04 березня 2020 року визнано винним ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, який мешкає в АДРЕСА_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч.1 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 10200 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 420 грн. 40 коп.
Як зазначено в постанові, 12.12.2019 року, о 01 годині 32 хвилин, у м. Запоріжжя по вул. Стешенко, 25 водій ОСОБА_1 , керував автомобілем «Фольцваген гольф варіант», державний реєстраційний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння проводився у встановленому законі порядку алкотестом «Драгер» 6820 результат тесту 1, 39% проміле.
07.04.2020 року ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу та клопотання, в якому просить поновити строк на апеляційне оскарження наведеної вище постанови посилаючись на те, що 04.03.2020 року в судовому засіданні він був присутнім, але йому не було роз'яснено мотивів суду при ухваленні такого рішення, копію постанови він до цього часу не отримав, не мав змоги ознайомитися зі змістом та обґрунтуванням висновків суду для написання апеляційної скарги. 13.03.2020 року йому було надано можливість відзняти фотокопію постанови, а 17.03.2020 року його захисником було подано апеляційну скаргу, проте постановою Запорізького апеляційного суду від 23.03.2020 року захиснику було відмовлено в поновленні строку на апеляційне оскарження. Вважає причини пропуску поважними. По суті скарги просить постанову судді суду першої інстанції скасувати та закрити провадження по справі у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Перевіривши матеріали справи та доводи наведені у скарзі, суд апеляційної інстанції доходить висновку про відсутність підстав для поновлення ОСОБА_1 строку на апеляційне оскарження постанови судді від 04.03.2020 року з огляду на наступне.
Відповідно до ст.294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови.
ОСОБА_1 апеляційну скаргу на постанову судді від 04.03.2020 року подав лише 07.04.2020 року (згідно вхідного відбитку штампу суду), тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження.
Своє клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ОСОБА_1 мотивує тим, що 04.03.2020 року в судовому засіданні він був присутнім, але йому не було роз'яснено мотивів суду при ухваленні такого рішення, копію постанови він до цього часу не отримав, не мав змоги ознайомитися зі змістом та обґрунтуванням висновків суду для написання апеляційної скарги. 13.03.2020 року йому було надано можливість відзняти фотокопію постанови, а 17.03.2020 року його захисником було подано апеляційну скаргу, проте постановою Запорізького апеляційного суду від 23.03.2020 року захиснику було відмовлено в поновленні строку на апеляційне оскарження. Вважає причини пропуску поважними.
Доводи ОСОБА_1 щодо поновлення строку на оскарження постанови суду від 04.03.2020 року є необґрунтованими та не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Так, з матеріалів провадження вбачається, що справа про адміністративне правопорушення була розглянута 04.03.2020 року за участю ОСОБА_1 , де він надав свої пояснення щодо вчиненого адміністративного правопорушення, винним у скоєному правопорушенні себе не визнав, крім того, в матеріалах справи міститься супровідний лист щодо направлення ОСОБА_1 05.03.2020 року копії вищевказаної постанови суду для відома.
Право на суд, одним із аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним. Право на суд, особливо щодо умов прийнятності скарги, може бути обмеженим настільки, щоб не було порушено саму сутність цього права, тобто, обмеження повинні мати законну мету і зберігати пропорційність між використаними засобами та досягнутими цілями.
Таким чином, посилання ОСОБА_1 на той факт, що він досі не отримав копію постанови, не мав змоги ознайомитися зі змістом та обґрунтуванням висновків суду для написання апеляційної скарги, тільки 13.03.2020 року йому було надано можливість відзняти фотокопію постанови через, через що був пропущений строк, є необґрунтованими та такими, що не заслуговують на увагу, оскільки в даному випадку, на строки апеляційного оскарження не впливають і саме по собі не свідчать про поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження, тому що, як вбачається з матеріалів справи постанову суду винесено 04 березня 2020 року, ОСОБА_1 був присутнім в судовому засіданні, вину свою не визнав, надав пояснення по суті справи, копію постанови йому було направлено на наступний день, 05.03.2020 року, останній день на оскарження постанови суду припадав на 16 березня 2020 року (робочий день понеділок), з вищевказаного вбачається, що він був обізнаний щодо події та стану счправи щодо нього, мав всі можливості, починаючи з наступного дня, з 05 березня 2020 року оскаржити постанову суду у встановлений законом строк, але не скористався своїм правом.
Строк апеляційного оскарження може бути поновлений лише за умови його пропуску з поважних причин.
Під поважними підставами пропущення процесуального строку слід розуміти неможливість особи подати скаргу у визначений законом строк у зв'язку з обставинами, які були об'єктивно непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, пов'язаними з дійсно істотними перешкодами чи труднощами, що унеможливили або ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк. Такі обставини мають бути підтверджені належними та допустимими доказами.
Поняття поважних причин пропуску строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд суду.
В клопотанні щодо поновлення строків на апеляційне оскарження інших доводів, які заслуговують на увагу, щодо того, з яких підстав ОСОБА_1 не міг оскаржити постанову суду у визначений законом строк, апелянт не наводить.
З огляду на зазначені обставини підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження відсутні, а тому апеляційна скарга, відповідно до вимог ст.294 КУпАП, підлягає поверненню апелянту.
Керуючись ст.294 КУпАП, суд
відмовити ОСОБА_1 в поновленні строку на апеляційне оскарження постанови судді Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 04 березня 2020 року, якою визнано винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч.1 КУпАП, у зв'язку з чим повернути йому апеляційну скаргу із доданими до неї матеріалами.
Постанова Запорізького апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Запорізького
апеляційного суду В.М. Білоконев
Дата документу Справа № 333/7245/19