Справа № 297/2485/19
Іменем України
02 квітня 2020 року м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд у складі:
головуючого - судді Куштана Б.П. (доповідача),
суддів: Бисаги Т.Ю. і Джуги С.Д.,
з участю секретаря Чучки Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката Бомбушкара Сергія Павловича в інтересах ОСОБА_1 на ухвалу судді Берегівського районного суду від 19 листопада 2019 року (у складі судді Гала Л.Л.) про відмову у відкритті провадження у справі за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення,-
ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення у листопаді 2019 р.
Просив:
-встановити факт неправильності запису в актовому записі про народження № 216 від 08 вересня 1997 р. по відділу реєстрації актів громадянського стану Берегівської райдержадміністрації про народження ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьками якого зазначені: ОСОБА_3 (мати) та ОСОБА_4 (батько), а саме - в частині зазначення його імені « ОСОБА_2 » замість дійсного (вірного): « ОСОБА_2 »;
-зобов'язати відділ реєстрації актів цивільного стану Берегівського районного управління юстиції внести зміни до актового запису про народження № 216 від 08 вересня 1997 р. відділу реєстрації актів громадянського стану Берегівської райдержадміністрації, а саме - в графі «ім'я дитини» замість « ОСОБА_2 » змінити на « ОСОБА_2 ».
На обґрунтування заяви вказав, що заявник народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 . Згідно з інформацією, унесеною до відповідних граф указаного свідоцтва, іменем заявника є « ОСОБА_2 ».
ІНФОРМАЦІЯ_3 . заявнику стало відомо, що в реєстрі актових записів про народження відомості про його ім'я записані неточно (неповно), а саме - замість « ОСОБА_1 » указано лише « ОСОБА_2 ».
Така помилка порушує право заявника на отримання витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народжень.
Ухвалою судді Берегівського районного суду від 19 листопада 2019 р. відмовлено у відкритті провадження у справі.
Адвокат Бомбушкар С.П. в інтересах ОСОБА_1 просить скасувати цю ухвалу, а матеріали справи направити до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі. Доводить про порушення норм процесуального права. Узагальнені та доречні доводи апеляційної скарги зводяться до такого:
-суд безпідставно відмовив у відкритті провадження у справі, оскільки ні із заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, ні із додатків до неї не вбачається спір про право;
-матеріальний закон надає особі право вільно розпоряджатися своїми правами та на власний розсуд обирати спосіб захисту прав (судовий або позасудовий);
-відсутність спору та осіб, які б заперечували факт, який просить встановити заявник, зумовили звернення останнього саме в порядку окремого провадження.
Письмового відзиву на апеляційну скаргу до суду не надходило.
02 квітня 2020 р. до Закарпатського апеляційного суду від апелянта надійшло пояснення до апеляційної скарги в якому, зокрема, він просить розглядати справу без участі сторони (у зв'язку із запровадженими карантинними заходами). Відтак, колегія суддів убачає можливим розглянути справу без участі сторін за наявними у матеріалах справи документами.
Апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін, із таких мотивів.
Суд констатував, зокрема те, що заявнику ОСОБА_1 належить звернутись до Берегівського ДРАЦС ГТУЮ в Закарпатській області, а в разі відмови у внесенні змін до актового запису про народження оскаржити його в судовому порядку.
Колегія суддів погоджується із таким висновком суду першої інстанції, оскільки він відповідає обставинам справи, письмовим доказам і вимогам процесуального закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Перелік справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення визначено ст. 315 ЦПК України.
Частиною 2 ст. 315 ЦПК України передбачено, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Частиною 1 ст. 315 ЦПК України не передбачено можливості розгляду у порядку окремого провадження заяв про встановлення факту неправильності даних, викладених у актовому запису про народження та зобов'язання відділу РАЦСу внести виправлення до даного актового запису. Дійсно зазначений у частині першій статті 315 ЦПК України перелік справ, не є вичерпним, проте за змістом частини другої статті 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 1 постанови «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» від 31.03.1995 року № 5, в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Згідно з частиною першою статті 22 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану за наявності достатніх підстав. За наслідками перевірки зібраних документів орган державної реєстрації актів цивільного стану складає обґрунтований висновок про внесення змін до актового запису цивільного стану або про відмову в цьому. У разі відмови у внесенні змін до актового запису цивільного стану у висновку вказуються причини відмови та зазначається про можливість її оскарження в судовому порядку.
Відповідно до пункту 1.15 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 12 січня 2011 року № 96/5, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 14 січня 2011 року за № 55/18793, відмова органів державної реєстрації актів цивільного стану у внесенні змін до актових записів цивільного стану, їх поновленні та анулюванні може бути оскаржена в судовому порядку.
Згідно з пунктом 2.13.2 Правил підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану є постанова адміністративного суду. Зміни до актового запису цивільного стану відповідно до пункту 1.7 Правил вносяться відділом державної реєстрації актів цивільного стану за місцем зберігання відповідного актового запису, за винятком випадків, встановлених у пункті 2.28 розділу II цих Правил.
Суд першої інстанції правильно відмовив у відкритті провадження у справі з наведених підстав, оскільки поставлені заявниками питання не можуть бути розглянуті у порядку окремого провадження за правилами цивільного судочинства, так як заявник просить встановити факт неправильності даних, викладених в актових записах (а саме правильності вказівки його імені), а крім того, заявник у порядку окремого провадження просить суд зобов'язати заінтересовану особу по справі внести зміни до відповідних актових записів.
Доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу оскільки не відображають суті спірних правовідносин і суперечать положенням як процесуального так і матеріальногоправа.
Унесення змін до актових записів цивільного стану, які складено органами державної реєстрації актів цивільного стану України, проводиться відділами державної реєстрації актів цивільного стану районних, районних у містах, міських (міст обласного значення), міськрайонних, міжрайонних управлінь юстиції (далі - відділи державної реєстрації актів цивільного стану) у випадках, передбачених чинним законодавством (Правила «Внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання», затверджених Наказом Міністерства юстиції України №96/5 від 12.01.2011р.).
У разі відмови у внесенні змін до актових записів цивільного стану у висновку відділу державної реєстрації актів цивільного стану вказуються причини відмови та зазначається про можливість оскарження його у судовому порядку.
02 квітня 2020 р. до Закарпатського апеляційного суду від представника заявника надійшло пояснення до апеляційної скарги, в якій останній указує про те, що обраний заявником спосіб захисту прав зумовлений неможливістю виправлення актового запису про народження в інший (позасудовий спосіб), що стверджується листом Берегівського районного відділу РАЦСу №1760/15.1-31 від 21.11.2019 р.
Належить відмітити, що представником заявника додано лише першу сторінку листа Берегівського районного відділу РАЦСу №1760/15.1-31 від 21.11.2019 р. відтак колегія суддів не має можливості надати належну правову оцінку такому. Окрім того, цей лист не був об'єктом правового аналізу судом першої інстанції, оскільки заявник звернувся до суду із заявою 13 листопада 2019 р. (а.с.6), а лист датований 21 листопада 2019 р.,
Однак, як стверджує сам представник заявника, зі змісту цього листа вбачається, що Берегівський районний відділ РАЦСу не вбачає підстав для внесення виправлень у актовий запис про народження заявника.
Посилання представника заявника на п.2.10 Правил у контексті спірних правовідносин є безпідставним, оскільки цим пунктом передбачено, що заяви батьків про виправлення (зміну) прізвища або власного імені дитини в актовому записі про її народження у зв'язку з тим, що при державній реєстрації народження дитині присвоєно прізвище або власне ім'я без урахування побажань обох або одного з батьків, приймаються відділами державної реєстрації актів цивільного стану не пізніше одного року з дня народження, а заяви про виправлення власного імені дитини у зв'язку з тим, що вона фактично має власне ім'я, відмінне від зазначеного в актовому записі про її народження, - до досягнення нею 14-річного віку.
Тобто, йде мова про звернення саме батьків дитини, а не самої дитини. Тим паче, в нашому випадку заявником є повнолітня особа, якій виповнилося 22 р., а відтак указаний пункт жодним чином не може поширюватися на заявника.
Колегія суддів вважає необхідним зауважити, що заявник не позбавлений права захистити своє право в порядку, визначеному положеннями Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» та Правил. Тобто, у випадку отримання відмови компетентного органу заявник має право оскаржити її в порядку адміністративного судочинства, а не шляхом пред'явлення цивільного позову чи заяви.
Отже, суд вірно вирішив питання по суті та обґрунтовано відмовив у відкритті провадження у справі.
Колегія суддів констатує, що ухвала суду першої інстанції відповідає вимогам матеріального та процесуального закону. Підстав для її скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, не має.
Доводи апеляційної скарги у своїй сукупності зводяться до переоцінки доказів та невірного розуміння заявником вимог чинного законодавства.
Отже, за наслідками розгляду апеляційної скарги та згідно з положеннями ст. 376 ЦПК суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, оскільки вважає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильного застосування норм матеріального права, не встановлено.
Керуючись п.2 ч.1 ст. 374, ст.ст. 133, 137, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, -
1.Апеляційну скаргу адвоката Бомбушкара Сергія Павловича в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення.
2.Ухвалу судді Берегівського районного суду від 19 листопада 2019 року залишити без змін.
3.Постанова набирає законної сили з моменту її підписання суддями і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів із дня складення повного судового рішення шляхом подачі скарги безпосередньо до Верховного Суду.
4.Повне судове рішення складено 10 квітня 2020 р.
Судді: