Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"13" квітня 2020 р. м.ХарківСправа № 922/1108/20
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Чистякової І.О.
розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Придніпровська інжинірингова компанія" про забезпечення позову по справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Придніпровська інжинірингова компанія" (49055, м. Дніпро, пр. Поля, буд.94-Б, кв.24, ідентифікаційний код 40605430)
до Державного підприємства "Український науково-технічний центр металургійної промисловості "Енергосталь" (61166, м. Харків, пр. Науки, буд.9, ідентифікаційний код 31632138)
про стягнення 726323,40 грн
Товариство з обмеженою відповідальністю "Придніпровська інжинірингова компанія" (позивач) звернулося до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з відповідача - Державного підприємства "Український науково-технічний центр металургійної промисловості "Енергосталь" суми заборгованості за договором на виконання проектних робіт №219-37 від 30.09.2019 відповідно до Акту здачі-приймання № 1 від 02.03.2020 у розмірі 726323,40 грн.
Позовні вимоги вмотивовано не виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором на виконання проектних робіт №219-37 від 30.09.2019 відповідно до Акту здачі-приймання № 1 від 02.03.2020.
Разом з позовною заявою позивачем подано до суду заяву про забезпечення позову (вх. №1108), в якій останній просить суд забезпечити позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Придніпровська інжинірингова компанія" до Державного підприємства "Український науково-технічний центр металургійної промисловості "Енергосталь" шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача, що знаходяться на розрахунковому рахунку № НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ), відкритому 17.05.2012 в АТ КБ "Приватбанк" (ЄДРПОУ банку 14360570, код банку 351533), у розмірі суми позову 726323,40 грн та судових витрат - судового збору за подачу позову у сумі 10943,93 грн та судового збору за подачу заяви про забезпечення позову у сумі 1057,31 грн, про що винести відповідну ухвалу.
В обґрунтування поданої заяви, позивач зазначає, що необхідність вжиття вищевказаного заходу забезпечення позову викликана тим, що згідно з даними Автоматизованої системи виконавчого провадження Міністерства юстиції України відносно відповідача органами Державної виконавчої служби України у місті Харків відкрито низку виконавчих проваджень про примусове стягнення заборгованості (виконавче провадження №61667330 від 30.03.2020 стягувач ОСОБА_8, №61627561 від 24.03.2020 стягувач ОСОБА_9, №61570709 від 17.03.2020 стягувач ОСОБА_10, №61570511 від 17.03.2020 стягувач ОСОБА_11, №61570416 від 17.03.2020 стягувач ОСОБА_12, №61724786 від 06.04.2020 стягувач ОСОБА_2 ., №61731681 від 06.04.2020 стягувач ОСОБА_13, №61445223 від 06.03.2020 стягувач держава та інші.
Також, за даними веб-ресурсу Судова влада України у Дзержинському районному суді міста Харкова тривають судові розгляди по справах про стягнення заборгованості по заробітній платі та відшкодування моральної шкоди, де відповідачем є Державне підприємство "Український науково-технічний центр металургійної промисловості "Енергосталь" (№638/3230/20 за позовом ОСОБА_3 , №638/3798/20 за позовом ОСОБА_4 , №638/3563/20 за позовом ОСОБА_5 , №638/3566/20 за позовом ОСОБА_6 , №638/3885/20 за позовом ОСОБА_7 та інші) судові засідання по яких заплановано на квітень 2020 року.
Дослідивши матеріали справи та заяви про забезпечення позову, суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно з п.1 ч.1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як гарантія реального виконання рішення суду. Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:
- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;
- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;
- наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;
- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;
- запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії. Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.
Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Основною метою ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод є попередження свавільного захоплення власності, конфіскації, експропріації та інших порушень безперешкодного користування своїм майном.
На рівні національної правової системи відповідне положення кореспондується з приписами ч. ч. 1, 4 ст. 41 Конституції України, відповідно до яких кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю; ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності; право приватної власності є непорушним.
За змістом статті 140 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено.
Наведені позивачем обставини, стосовно того, що відносно відповідача відкрито низку виконавчих проваджень та тривають судові розгляди по справах про стягнення заборгованості по заробітній платі та відшкодування моральної шкоди, не свідчать, що невжиття заходів забезпечення позову, в майбутньому утруднить або зробить неможливим реальне виконання судового рішення у разі задоволення позовних вимог, а доводи наведені заявником в обґрунтування заяви про забезпечення позову ґрунтуються на припущеннях, які не підтверджені належними та допустимими доказами, а надані додатки до позовної заяви однозначно не свідчать, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.
Керуючись ст.ст. 136, 137, 140, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд -
В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Придніпровська інжинірингова компанія" про забезпечення позову - відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили 13.04.2020.
Ухвалу може бути оскаржено. Апеляційна скарга може бути подана до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Харківської області (п.п.17.5 п.17 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України) протягом десяти днів з дня складання повного судового рішення.
Ухвалу складено 13.04.2020.
Суддя І.О. Чистякова