1Справа № 335/2944/20 2/335/1394/2020
09 квітня 2020 року м. Запоріжжя
Суддя Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя Гашук К.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго», Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжжяелектропостачання» про визнання грошових коштів стягнених за рішенням суду таким, що не підлягають стягненню та відновлення становища, яке існувало до порушення, -
07.04.2020 позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просить визнати виконавчі листи, видані Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя на підставі рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 26.04.2012 №2-3580/2011, про стягнення вартості не облікованої електроенергії у розмірі 8031,00 грн., держмита у розмірі 80,31 грн. та витрати із розгляду справи у розмірі 120 грн., такими, що не підлягають стягненню з ОСОБА_1 , з підстав спливу строку на виконання рішення суду за подання виконавчого документу до примусового стягнення; зобов'язати відповідача відновити подачу електричної енергії за адресою: АДРЕСА_1 , особовий рахунок НОМЕР_1 , відкритий на ім'я ОСОБА_1 , та стягнути з відповідача судовий збір.
При вирішенні питання про відкриття провадження в цивільній справі суддею встановлено, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 ЦПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 175 ЦПК України, у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
У п.п. 4, 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України вказано, що позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Разом із тим, перша позовна вимога ОСОБА_1 фактично є вимогою про визнання виконавчих листів такими, що не підлягають виконанню. Такі заяви підлягають розгляду в порядку, передбаченому ст. 432 ЦПК України і розглядаються судами, як процесуальне питання, пов'язане з виконанням судового рішення у цивільній справі в порядку, передбаченому розділом VI ЦПК України, а не як окрема позовна вимога.
У зв'язку із викладеним, позивачу необхідно визначити спосіб захисту порушеного права відповідно до ст. 16 ЦПК України.
Крім того, позивачем у позовній заяві зазначено двох відповідачів - ПАТ «Запоріжжяобленерго» та ТОВ «Запоріжжяелектропостачання».
Разом із тим, із прохальної частини позову не зрозуміло до кого саме пред'явлено позовну вимогу про відновлення подачіелектричної енергії, а також не зазначено з якого відповідача підлягає стягненню судовий збір.
Також, відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України передбачено, що до заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
На підтвердження сплати судового збору, позивачем до позовної заяви додано квитанцію №011394.01.003.126 від 17.02.2020.
Згідно п. 26 Постанови пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №10 від 17.10.2014 р. «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» суд повинен перевірити, щоб платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою, що додаються до позовної заяви (заяви, скарги), містили відомості про те, за яку саме позовну заяву (заяву, скаргу, дію) сплачується судовий збір.
Разом із тим, суддею встановлено, що квитанція про сплату судового збору № 011394.01.003.126 від 17.02.2020 стосувалася іншої справи, яка перебувала на розгляді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя. Доказів на підтвердження того, шо сплачена сума судового збору по іншій справі була повернута позивачу у встановленому чинним законодавством порядку, суду не надано.
Статтею 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що за подання фізичною особою позовної заяви немайнового характеру, вона має сплати суму судового збору, що дорівнює 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що на день подання позову становить 840, 80 грн.
Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивачем заявлено 2 окремі вимоги немайнового характеру, а тому судовий збір підлягає сплаті у розмірі 1681 грн. 60 коп. (840 грн. 80 коп. х 2 = 1681 грн. 60 коп.).
Згідно з ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Зважаючи на зазначені недоліки позовної заяви її необхідно залишити без руху, а позивачу - надати строк для їх усунення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.175, 177, 185, 259-261 ЦПК України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго», Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжжяелектропостачання», про визнання грошових коштів стягнених за рішенням суду таким, що не підлягають стягненню та відновлення становища, яке існувало до порушення, залишити без руху, надавши позивачу строк десять днів з дня отримання копії даної ухвали, для усунення недоліків позовної заяви, який з урахуванням підпункту 3 п.12 розділу І Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби ( СОVID-19) » № 540-ІХ від 30.03.2020, розділу ХІІ "Прикінцеві положення" ЦПК України, не може перевищувати 10 (десяти) днів з дня закінчення карантину.
Роз'яснити позивачу, що в разі не усунення недоліків у зазначений вище строк заява буде вважатися неподаною та повернута, що не позбавляє права повторного звернення до суду.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя К.В. Гашук