про залишення апеляційної скарги без руху
Справа № 713/260/20
10 квітня 2020 року
м. Вінниця
Суддя-доповідач Сьомого апеляційного адміністративного суду Біла Л.М., перевіривши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Вижницького районного суду Чернівецької області від 11 березня 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Поліцейського СРПП №3 Вижницького ВП Кіцманського ВП ГУНП в Чернівецькій області Прокоп'юка Василя Дмитровича про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення,
відповідно до ухвали Вижницького районного суду Чернівецької області від 11 березня 2020 року відмовлено в поновлені строку, встановленого для звернення до адміністративного суду, та повернуто позовну заяву позивачу.
Не погодившись із судовим рішенням, позивач оскаржив його в апеляційному порядку.
Перевіривши додержання особою, яка подала апеляційну скаргу, вимог статей 295, 296 КАС України, суд дійшов висновку про залишення поданої апеляційної скарги без руху з таких підстав.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 1 ст. 293 КАС України).
Відповідно до приписів п. 3 ч.1 ст.294 КАС України окремо від рішення суду в апеляційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції щодо повернення заяви позивачеві (заявникові).
Вимоги до форми та змісту апеляційної скарги закріпленні положеннями ст. 296 КАС України.
Відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 296 КАС України в апеляційній скарзі зазначаються обґрунтування вимог особи, яка подала апеляційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає неправильність чи неповнота дослідження доказів і встановлення обставин у справі та (або) застосування норм права.
Вказана норма чітко встановлює підстави, за якими суд апеляційної інстанції може прийняти апеляційну скаргу до розгляду, відтак суд не може зробити це на власний розсуд.
В даному випадку, апеляційна скарга ОСОБА_1 не відповідає вимогам п.6 ч.2 ст. 296 КАС України, оскільки в призмі наведених приписів скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судом першої інстанції було неправильно застосовано, які саме обставини наведеної норми права було неправильно встановлено, та які саме докази було неправильно чи неповно досліджено, а також обґрунтувати у чому полягає помилка суду при застосуванні відповідної норми права, встановленні обставин чи дослідженні доказів та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися, встановлюватися обставини чи досліджуватися докази у справі.
Вищенаведених вимог, у даній справі апелянт не дотримався. Зокрема, апеляційна скарга взагалі не містить будь-яких посилань на норми права, що регулюють дані правовідносини, та які, на переконання скаржника, були порушені судом першої інстанції. Апелянт, описуючи певні події та обставини, що були встановлені судом першої інстанції в ухвалі про відмову в поновленні пропущеного строку, висловлює лише власну думку стосовно висновків суду першої інстанції, які фактично грунтуються виключно на припущеннях.
Отже, для вирішення судом питання про вмотивованість апеляційної скарги слід навести відповідне обґрунтування порушення норм матеріального чи процесуального права судом першої інстанції, які є обов'язковою підставою для скасування цього рішення, а також привести апеляційну скаргу у відповідність до вимог ст.296 КАС України.
Окрім того, суд звертає увагу на приписи п. 5 ч. 2 ст. 296 КАС України, якими визначено, що в апеляційній скарзі зазначаються вимоги особи, яка подає апеляційну скаргу, до суду апеляційної інстанції.
Так, в апеляційній скарзі ОСОБА_1 міститься вимога про скасування ухвали Вижницького районного суду від 11.03.2020 року та поновлення йому строку звернення до суду.
Частиною третьою ст. 312 КАС України визначено, що у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.
Тобто, суд зауважує, що вказаною статтею визначено, вичерпні повноваження суду апеляційної інстанції у разі скасування ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі для направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
В даному випадку, апелянт оскаржує ухвалу суду першої інстанції про відмову в поновленні пропущеного строку звернення до адміністративного суду та повернення позовної заяви позивачу, а тому суд позбавлений можливості поновити йому строк звернення до суду, оскільки наділений повноваженнями прийняти інше рішення у відповідності до вимог КАС України.
Таким чином, вимога апеляційної скарги позивача є незрозумілою та такою, що не узгоджується з нормами КАС України.
Положеннями статті 5 КАС України, яка гарантує право на судовий захист, передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист. При цьому, право на доступ до правосуддя не є абсолютним та може бути обмежено.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу скаржника на приписи ч.2 ст.44 КАС України, якою передбачено, що учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Враховуючи зазначене вище, апелянту необхідно привести апеляційну скаргу у відповідність до положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно з ч.2 ст.298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Оскільки вказані судом обставини щодо невідповідності апеляційної скарги вимогам статті 296 КАС України створюють перешкоди для відкриття апеляційного провадження, апеляційну скаргу необхідно залишити без руху з наданням особі, яка подала апеляційну скаргу, строку для усунення виявлених недоліків.
Керуючись ст.ст. 169, 295, 296, 298, 325, 328, 329 КАС України, суд
1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Вижницького районного суду Чернівецької області від 11 березня 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Поліцейського СРПП №3 Вижницького ВП Кіцманського ВП ГУНП в Чернівецькій області Прокоп'юка Василя Дмитровича про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення залишити без руху.
2. Запропонувати особі, яка подала апеляційну скаргу, у строк не пізніше 5 днів з дня спливу строку дії карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), виконати вимоги цієї ухвали та усунути виявлені недоліки апеляційної скарги.
3. Роз'яснити особі, яка подала апеляційну скаргу, що у разі неусунення недоліків, зазначених в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху, апеляційна скарга буде повернута особі, яка подала апеляційну скаргу.
4. Копію цієї ухвали надіслати на адресу особі, яка подала апеляційну скаргу, рекомендованим листом.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Біла Л.М.