Україна
Донецький окружний адміністративний суд
13 квітня 2020 р. Справа№200/1676/20-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Олішевської В.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1
до відповідача: Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області
про: визнання протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області щодо не розгляду заяви ОСОБА_1 про призначення пенсії відповідно до вимог Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, зобов'язання Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії та прийняти рішення відповідно до вимог Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1.
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області про визнання протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області щодо не розгляду заяви ОСОБА_1 про призначення пенсії відповідно до вимог Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, зобов'язання Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії та прийняти рішення відповідно до вимог Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що вона у вересні 2019 року звернулась до відповідача з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах на підставі статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Позивач вказує, що до заяви про призначення пенсії була надана ксерокопія паспорту та РНОКПП, довідка переселенця, трудова книжка. Довідка ОК-5, довідка на підтвердження пільгового стажу, свідоцтво про загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Позивач зазначає, що за результатами розгляду заяви позивача відповідачем відповідно до Закону України «Про звернення громадян» було надано письмову відповідь від 23.09.2019 року № 499/Б-019-01-01/6408/02/34, відповідно до якої у призначенні пенсії їй було відмовлено з посиланням на те, що провести перевірку достовірності наданих нею документів та врахувати надані для призначення пенсії довідки, які видані з порушенням чинного законодавства не має законних підстав. Позивач вважає таке рішення відповідача протиправним та таким, що порушує її права та законні інтереси, зокрема право на пенсійне забезпечення. Позивач посилається на те, що нею були надані документи відповідно до Порядку подання та оформлення документів для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Крім того позивач вказує на те, що на момент звернення з заявою про призначення пенсії мала необхідний страховий стаж для призначення пенсії. Також, позивач зазначає, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка, відповідно нею була надана трудова книжка яка підтверджує стаж її роботи. Стосовно не врахування при призначення уточнюючих довідок, які видані на непідконтрольній українській владі території, позивач вказує на необхідність застосування практики Європейського суду, який зазначав про можливість врахування довідок, які видані нелегітимною владою для захисту прав, свобод та інтересів осіб. Крім того позивач посилається на те, що відповідач після отримання заяви про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, відповідач повинен був розглянути її та прийняти вмотивоване рішення або про призначення пенсії за віком або про відмову у її призначенні.
Позивач та представник відповідача у судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Представник позивача через канцелярію суду надала заяву про розгляд справи без її участі та участі позивача, а також зазначила, що на позовних вимогах наполягає.
Відповідачем через канцелярію суду надано відзив на позовну заяву, відповідно до якого просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування відзиву на позовну заяву відповідач посилається на те, що 20.09.2019 року позивач звернувся до управління з письмовим зверненням щодо роз'яснення порядку надання документів для призначення пенсії за віком на пільгових умовах, яка обчислюється відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Разом із зверненням позивачем були надані незавірені копії документів: копія паспорту, копія трудової книжки, копія довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи. Відповідач вказує на те, що відповідно до п. 4.1 Порядку № 22-1 затверджено порядок приймання, оформлення і розгляду документів. Відповідно орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою. Відповідач вказує на те, що форма заяви затверджена Постановою № 22-1. Також позивач зазначає, що заяви осіб про призначення, перерахунок, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструється в журналі реєстрації рішень органу, що призначає пенсію. Особі або посадовій особі органом, що призначає пенсію, видається розписка із зазначенням дати прийняття заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно надати у тримісячний строк з дня прийняття заяви, зазначена розписка зберігається в матеріалах пенсійної справи. Відповідач зазначає, що з заявою про призначення пенсії за віком позивач до управління не звертався. Крім того відповідач посилається на те, що на особистому прийомі позивачу було роз'яснено про порядок надання документів для призначення пенсії. Відповідь на звернення від 20.09.2019 року № 499/Б-19-01-01/16408/0234 позивач отримав особисто 25.10.2019 року. Відповідач вказує на те, що жодного рішення про відмову у призначенні пенсії управлінням не приймалось. Враховуючи те, що станом на час звернення до суду позивач з заявою про призначення пенсії не звертався, управління надаючи відповідь на звернення позивача діяло у межах та у спосіб визначений чинним законодавством.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 24 лютого 2020 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін на 16 березня 2020 року.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 16 березня 2020 року відкладено розгляд справи на 13 квітня 2020 року, у зв'язку з необхідністю отримання додаткових доказів у справі.
Відповідно до ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Згідно ч. 4 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Приписами частини 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
З огляду на те, що позивач та представник позивача просили суд розглядати справу без її участі, представник відповідача у судове засідання не з'явився, суд дійшов висновку про розгляду справи без участі сторін в порядку письмового провадження.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується копією паспорту серії НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 (а.с. 6-7).
ОСОБА_1 була взята на облік як особа, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції, а саме: з м. Макіївки Донецької області до АДРЕСА_2 , що підтверджується відповідною довідкою управління соціального захисту населення від 19.09.2019 року № 1426-5000197784 (а.с. 8).
Місто Макіївка Донецької області включено до Переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 року № 1085-р.
З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 20.09.2019 року звернулась до Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області з заявою, відповідно до якої просила роз'яснити чому вона не має право піти по пільговій категорії на пенсію, а також зазначала, що довідку надати по пільговому стажу не має змоги, оскільки підприємство ДП «Шахтоуправління «Макіїввугілля» шахта «Ясинуватська - Глибока» знаходиться на непідконтрольній території (а.с. 50).
До заяви додано: копію паспорта, довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, трудову книжку.
Вказана заява зареєстрована в Управлінні Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області 20.09.2019 року за вхідним № 499/Б-19-01-01, що підтверджується вхідним штампом управління.
Листом від 23.09.2014 року № 499/Б-19-01-01/16408/02/34 Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області повідомило позивача про те, що у відповідності до п. 20 Постанови КМУ від 12.08.1993 року № 637 «Про затвердження порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном.
Відповідно до ч. 2, 3 ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» будь - які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльності вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку не передбаченому законом.
Будь - який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсними в не створює правових наслідків.
Таким чином, врахувати для призначення пенсії довідки, які видані з порушенням чинного законодавства України, немає законних підстав (а.с. 61).
Позивач не погодившись з бездіяльністю відповідача щодо не розгляду заяви про призначення пенсії, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Суд враховує, що конституційне право на соціальний захист включає і право громадян на забезпечення їх у старості, пенсія за віком, за вислугу років та інші її види, що призначаються у зв'язку з трудовою діяльністю, виконанням трудових обов'язків і є однією з форм соціального захисту, цим визначається зміст і характер обов'язку держави стосовно тих громадян, які набули право на одержання пенсії.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян на соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також регулярного перегляду їх розмірів у зв'язку із збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету і підвищенням ефективності економіки республіки, визначені у Законі України "Про пенсійне забезпечення".
Закон України "Про пенсійне забезпечення" № 1788 від 05.11.1991 року, відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій.
Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначаються періоди, з яких складається страховий стаж. Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше (ч. 4 ст. 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування").
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення".
Відповідно до ч. 1 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 44 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Заява про призначення пенсії за віком може бути подана застрахованою особою не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку (ч. 2 ст. 44 Закону № 1058).
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку), поновлення пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846 (далі - Порядок № 22-1).
Відповідно до п. 1.1 Порядку № 22-1 заява про призначення пенсії непрацюючим особам, а також членам сім'ї у зв'язку з втратою годувальника подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, безпосередньо до управління Пенсійного фонду України у районі, місті, районі у місті, об'єднаного управління (далі - орган, що призначає пенсію) за місцем проживання (реєстрації).
Згідно п. 1.6, 1.7 Порядку № 22-1 звернення за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію або не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку.
Днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви.
Якщо заява пересилається поштою (крім випадків призначення (поновлення) пенсій), днем звернення за пенсією вважається дата, що зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви.
У разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис. Якщо вони будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата, зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви.
Якщо поданих документів достатньо для визначення права особи на призначення пенсії, пенсія призначається на підставі таких документів. При надходженні додаткових документів у визначений строк розмір пенсії переглядається з дати призначення. У разі надходження додаткових документів пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність їх подання пенсія перераховується зі строків, передбачених частиною четвертою статті 45 Закону.
Днем звернення за перерахунком пенсії, переведенням з одного виду пенсії на інший, поновленням виплати пенсії, виплатою недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, заяви з усіма необхідними документами.
Пунктом 2.1 Порядку № 22-1 передбачено, що до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи: 1) документ про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган і мають відмітку у паспорті) або свідоцтво про загальнообов'язкове державне соціальне страхування; 2) документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок підтвердження наявного трудового стажу). За період роботи, починаючи з 01 січня 2004 року, структурний підрозділ, відповідальний за ведення персоніфікованого обліку (далі - відділ персоніфікованого обліку), надає структурному підрозділу, відповідальному за призначення пенсії, довідку з бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - реєстр застрахованих осіб) за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за № 785/25562 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27 березня 2018 року № 8-1) (далі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення; 3) для підтвердження заробітної плати відділом персоніфікованого обліку надаються індивідуальні відомості про застраховану особу за період з 01 липня 2000 року (додатки 3, 4 до Положення); 4) документи про місце проживання (реєстрації) особи; 5) документи, які засвідчують особливий статус особи; 6) документ уповноваженого органу Російської Федерації про те, що особі не призначалась пенсія за місцем реєстрації на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, та особисту декларацію про відсутність громадянства держави-окупанта (для призначення пенсій особам, зазначеним у пункті 1.3 розділу І цього Порядку).
Пунктом 4.1 Порядку № 22-1 визначено, що орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 3).
Заяви осіб про призначення, перерахунок, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються в журналі реєстрації рішень органу, що призначає пенсію. Особі або посадовій особі органом, що призначає пенсію, видається розписка із зазначенням дати прийняття заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати у тримісячний строк з дня прийняття заяви. Копія розписки зберігається в пенсійній справі.
При прийманні документів орган, що призначає пенсію: 1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; 2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; 3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності). Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі; 4) видає пам'ятку пенсіонеру (додаток 4), копія якої зберігається у пенсійній справі (п. 4.2 Порядку № 22-1).
Відповідно до п. 4.3 Порядку № 22-1 не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.
Таким чином, аналізуючи вищенаведені норми чинного законодавства, які регулюють пенсійні правовідносини, суд дійшов висновку, що передбачено два альтернативні варіанти рішень, які можуть бути прийняті органами Пенсійного фонду за результатами розгляду заяви про призначення (переведення, перерахунку) пенсії: про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії, в не залежності від того, яким способом подана заява заявником. Тобто, у разі звернення особи до пенсійного органу із заявою про призначення (перерахунок, переведення) пенсії, останній зобов'язаний розглянути подану заяву та прийняти відповідне рішення.
З матеріалів справи встановлено, що позивач звернувся до управління з заявою від 20.09.2019 року, відповідно до якої просила їй роз'яснити чому вона не має право піти по пільговій категорії на пенсію, а також зазначала, що довідку надати по пільговому стажу не має змоги, оскільки підприємство ДП «Шахтоуправління «Макіїввугілля» шахта «Ясинуватська - Глибока» знаходиться на непідконтрольній території.
Тобто, з зазначеної заяви видно, що позивач не просила призначити їй пенсію, але лише зазначав про необхідність роз'яснити чому вона не має право піти по пільговій категорії на пенсію.
Суд ухвалами від 10 лютого 2020 року та від 16 березня 2020 року зобов'язував позивача та відповідача надати суду заяву ОСОБА_1 про призначення їй пенсії, проте, такої заяви сторони суду не надали, а відповідач зазначив, що ОСОБА_1 була надана лише заява про роз'яснення чому вона не має право піти по пільговій категорії на пенсію.
Враховуючи викладене, суд приходить висновку про відсутність в діях відповідача протиправної бездіяльності щодо не розгляду заяви позивача про призначення пенсії у відповідності до вимог Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, оскільки остання з відповідною заявою до управління не зверталась, а отже позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.
Стосовно позовних вимог ОСОБА_1 в частині зобов'язання Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії та прийняти рішення відповідно до вимог Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, суд зазначає наступне.
Аналіз вищенаведених норм Закону № 1058 та Порядку № 22-1 дозволяє дійти висновку, що підставою для вчинення дій, спрямованих на призначення пенсії, є оформлена відповідна заява особи за формою, наведеною у додатку 3 до Порядку № 22-1, та додані до неї необхідні документи, подані до уповноваженого органу Пенсійного фонду України в установленому порядку.
Порядок № 22-1 є нормативно-правовим актом, який офіційно оприлюднений, тому у межах спірних правовідносин позивач має можливість самостійно оформити заяву про призначення пенсії за вислугу років за формою, наведеною у додатку 3 до Порядку № 22-1, з наданими необхідними документами до уповноваженого органу Пенсійного фонду України.
Як вже встановлено судом позивач з заявою про призначення пенсії не зверталась, отже, позовні вимоги в частині зобов'язання Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії та прийняти рішення відповідно до вимог Закону № 1058 та Порядку № 22-1 не підлягають задоволенню.
Суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі по тексту - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Приписами частини 2 статті 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно п. 9 ч. 1 ст. 4 КАС України відповідачем є суб'єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.
Згідно ч. 1, 2, 3 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
До суду можуть звертатися в інтересах інших осіб органи та особи, яким законом надано таке право.
Отже, судовому захисту в адміністративних судах України підлягає лише порушене право, а отже предмет оскарження за правилами адміністративного судочинства повинен мати юридичне значення, тобто впливати на коло прав, свобод, законних інтересів чи обов'язків, а також встановлені законом умови їх реалізації.
Також, суд зазначає, що адміністративний суд під час прийняття рішень у справі перевіряє правомірність рішень, дій чи наявність допущеної бездіяльності суб'єктами владних повноважень.
Виходячи із системного аналізу наведених норм КАС України, особа, яка звертається до адміністративного суду з позовом має довести наявність порушення оскаржуваним рішенням, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень саме її прав та інтересів у сфері публічно-правових відносин, які потребують судового захисту.
Відповідно до статті 19 Конституції України суд, як орган державної влади, зобов'язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами.
Згідно статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на вищевикладене, суд приходить висновку про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області про визнання протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області щодо не розгляду заяви ОСОБА_1 про призначення пенсії відповідно до вимог Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, зобов'язання Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії та прийняти рішення відповідно до вимог Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1.
Відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України підстави для розподілу судовий витрат відсутні.
Керуючись Конституцією України та Кодексом адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області про визнання протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області щодо не розгляду заяви ОСОБА_1 про призначення пенсії відповідно до вимог Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, зобов'язання Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії та прийняти рішення відповідно до вимог Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 - відмовити.
Повний текст рішення складено та підписано 13 квітня 2020 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Строк на оскарження рішення застосовуються з урахуванням положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» № 540 від 30.03.2020 року (який набрав чинності 02.04.2020 року).
Відповідно до п.п. 15-5 п. 15 розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Суддя В.В. Олішевська