Україна
Донецький окружний адміністративний суд
10 квітня 2020 р. Справа№200/244/20-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лазарєва В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Центральна збагачувальна фабрика «Дзержинська» до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 03 квітня 2019 року № 0026984507, -
У січні 2020 року публічне акціонерне товариство «Центральна збагачувальна фабрика «Дзержинська» звернулося до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління ДФС у Донецькій області про скасування податкового повідомлення-рішення від 03 квітня 2019 року № 0026984507.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки штрафні санкції за податковим повідомленням-рішенням застосовані із порушенням строків притягнення платника до відповідальності, що встановлені статтею 102 Податкового кодексу України. Згідно з актом перевірки № 29/05-99-45-07/00176495 від 28.01.2019 року, строки давності минули, а саме: за декларацією № 91656341128 від 06.08.2015 року - в серпні 2018 року, за декларацією № 9219989370 від 27.10.2015 року - в жовтні 2018 року. За 2 квартал 2015 року ПАТ ЦЗФ «Дзержинська задекларувала та подала декларацію під № 9085831213 від 05.05.2015 року на суму 123404, 49 грн. з граничним терміном від 13.05.2015 року, за якою також минув строк давнини в травні 2018 року.
Крім того, підприємство зазначає, що з 01 січня 2017 року набрав чинності Закон України № 1797-УІІІ, яким доповнено підрозділ 10. «Інші перехідні положення» розділу XX. «Перехідні Положення» Податкового кодексу України статтею 38, за приписами пункту 38.2 якої на період проведення антитерористичної операції для платників податків, місцезнаходженням (місцем проживання) яких станом на 14 квітня 2014 року була тимчасово окупована територія та/або територія населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, і які станом на 1 січня 2017 року не змінили своє місцезнаходження (місце проживання) із зазначених територій на іншу територію України: зупиняється нарахування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені за несвоєчасне погашення визначених станом на 14 квітня 2014 року грошових зобов'язань, за якими зупинено стягнення.
У зв'язку з наведеним, позивач звернувся до суду з даним позовом в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0026984507 від 03.04.2019 про застосування до публічного акціонерного товариства «Центральна збагачувальна фабрика «Дзержинська» штрафних санкцій.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 03.02.20 відкрито провадження у даній справі із визначенням порядку розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. В ухвалі було запропоновано відповідачам надати суду відзив на позовну заяву зі всіма доказами на його підтвердження.
18 лютого 2020 року судом постановлена ухвала про заміну первинного відповідача - Головне управління ДФС у Донецькій області на його правонаступника - Головне управління ДПС у Донецькій області
21 лютого 2020 року представником відповідача подано відзив на позовну заяву, в якому останній зазначив, що відповідач, під час прийняття оскаржуваного, податкового повідомлення-рішення, діяв у межах наданих повноважень, штрафні санкції застосовані у відповідності до вимог Податкового кодексу України. Як зазначив відповідач, підстави для притягнення позивача до відповідальності за несвоєчасну сплату податкових зобов'язань передбачені ст. 126 Податкового кодексу України, за змістом якої передумовою притягнення платника до відповідальності є здійснення платником податку сплати податкових зобов'язань. З огляду на викладене та враховуючи те, що Позивач узгоджену суму податкового зобов'язання з екологічного податку за розміщення вiдходiв у спецiально вiдведених для цього місцях чи на об'єктах по коду платежу 19010300 - екологічний податок з юридичних осіб по Розівській (Олександропільській) сільській раді за ІІ та ІІІ квартали 2015 року сплатив лише у 2018 році платіжним дорученням № 716 від 17.08.2018, № 13 від 23.08.2018 та № 847 від 19.11.2018 зараховані в рахунок погашення податкового боргу в сумі 167 009,90 грн. який обліковувався в інтегрованій картці платника по екологічному податку з юридичних осіб та виник згідно наданої податкової звітності і не сплачений по терміну відповідно до норм ПК України, термін визначений п. 102.1. ст. 102 ПК України не минув, оскільки повинен обчислюватись саме з дати фактичної сплати (погашення) узгодженої суму податкових зобов'язань - дати припинення здійснення платником неправомірної бездіяльності.
Відповідач також зауважив на тому, що приписи Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» не передбачають безумовного звільнення платника податків від відповідальності за порушення строків сплати податкових зобов'язань.
Враховуючи викладене, відповідач вважає позовні вимоги необґрунтованими і таким, що не підлягають задоволенню.
Дослідивши письмові пояснення, викладені в заявах по суті справи, докази, надані сторонами, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення проти нього, суд встановив наступне.
Позивач - публічного акціонерного товариства «Центральна збагачувальна фабрика «Дзержинська» є юридичною особою, зареєстровано та обліковується в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за кодом 00176495. Відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходженням підприємства є: 85205, Донецька обл., місто Дзержинськ, вул. Леніна, буд. 11.
28.01.2020 заступником начальника Покровського відділу міських податків і зборів, екологічного податку та рентної плати Покровсько-Добропільського управління, на підставі п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 розділу І, у порядку п.п. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75, ст. 76 розділу II Податкового кодексу України, проведено камеральну перевірку своєчасності сплати ПАТ "ЦЗФ "Дзержинська" узгодженого податкового (грошового) зобов'язання з екологічного податку за IІ та ІІІ квартали 2015 року. За результатами перевірки складено акт від 28.01.2019 №29/05-99-45-07/00176495 (а.с. 5-7).
За змістом викладеного в акті перевіркою встановлено, що позивач в порушення п. 57.1. ст. 57 та п. 250.2. ст. 250 ПК України несвоєчасно сплатив суми самостійно визначених грошових зобов'язань з екологічного податку із затримкою більше ніж на 30 календарних днів наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання визначених ПК України., а саме:
- згідно податкової декларації екологічного податку № 9169979249 від 13.08.2015 в сумі 123404,49 грн. Граничний термін сплати 13.08.2015 року. Відповідно до акту перевірки зазначені податкові зобов'язання сплачені 17.08.2018, кількість днів затримки сплати становить 1100 днів;
- згідно податкової декларації екологічного податку № 9165634128 від 06.08.2015 в сумі 74174,94 грн. Граничний термін сплати 19.08.2015 року. Відповідно до акту перевірки зазначені податкові зобов'язання сплачені 17.08.2018, кількість днів затримки сплати становить 1094 днів;
- згідно податкової декларації екологічного податку № 9165634128 від 06.08.2015 в сумі 74174,94 грн. Граничний термін сплати 19.08.2015 року. Відповідно до акту перевірки зазначені податкові зобов'язання сплачені 23.08.2018, кількість днів затримки сплати становить 1108 днів;
- згідно податкової декларації екологічного податку № 9165634128 від 06.08.2015 в сумі 74174,94 грн. Граничний термін сплати 19.08.2015 року. Відповідно до акту перевірки зазначені податкові зобов'язання сплачені 19.11.2018, кількість днів затримки сплати становить 1188 днів;
- згідно податкової декларації екологічного податку № 9219989370 від 27.10.2015 в сумі 105947,46 грн. Граничний термін сплати 19.11.2015 року. Відповідно до акту перевірки зазначені податкові зобов'язання сплачені 19.11.2018, кількість днів затримки сплати становить 1096 днів.
03 квітня 2019 року на підставі вищевказаного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0026984507, яким до позивача у відповідності до ст. 126 Податкового кодексу України за затримку на 1100, 1094, 1108, 1188, 1096 днів сплати грошового зобов'язання в сумі 167 009, 90 грн. нараховано штрафні санкції у розмірі 20% в сумі 30 401,99 грн. (а.с. 12). У відповідності з додатком до розрахунку, що є додатком до вказаного податкового повідомлення-рішення, розмір штрафної санкції з екологічного податку становить 33 401,99 грн. (а.с. 13).
Наведене податкове повідомлення-рішення позивач оскаржував в адміністративному порядку, проте, рішенням Державної фіскальної служби України № 27470/6/99-99-11-06-01-25 від 14.06.2019 скаргу залишено без задоволення, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення без змін.
Позивач оскаржує вищевказане рішення відповідача, як таке, що прийняті в супереч вимогам чинного законодавства без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття відповідних рішень.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає наступне.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначені Податковим кодексом України. Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Порядок проведення перевірок визначений розділом Податкового кодексу України.
Підпунктами 19-1.1.1, 19-1.1.2 пункту 19-1.1 статті 19-1 Податкового кодексу України до функцій контролюючих органів віднесено, зокрема, здійснення адміністрування податків, зборів, платежів, у тому числі проведення відповідно до законодавства перевірок та звірок платників податків; контролювання своєчасності подання платниками податків та платниками єдиного внеску передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати податків, зборів, платежів.
Відповідно до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Згідно з підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового. Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.
Відповідно до положень статті 76 Податкового кодексу України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.
Отже, наведеними нормами податкового законодавства відповідачу надано право, в рамках камеральної перевірки, здійснювати контроль своєчасності сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.
Порядок узгодження податкового зобов'язання визначений статтею 54 Податкового кодексу України. Так, відповідно до пунктів 54.1 та 54.5 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою. Якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.
Згідно пункту 56.17.5 статті 56 Податкового кодексу України день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов'язання платника податків.
Відповідно до пункту 56.1.8 Податкового кодексу України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
Згідно з пунктом 113.3 статті 113 Податкового кодексу України штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за порушення норм законів з питань оподаткування або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються у порядку та у розмірах, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.
Відповідно до пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:
- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;
- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Статтею 114 Податкового кодексу передбачено, що граничні строки застосування штрафних санкцій до платників податків відповідають строкам давності для нарахування податкових зобов'язань, визначеним статтею 102 цього кодексу.
Згідно пункту 102.1 статті 102 Податкового кодексу України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
Як встановлено судом, позивачем самостійно визначені грошові зобов'язання у поданих підприємством податкових деклараціях з екологічного податку, в тому числі: податкова декларація екологічного податку № 9169979249 від 13.08.2015, № 9165634128 від 06.08.2015, № 9165634128 від 06.08.2015, № 9165634128 від 06.08.2015, № 9219989370 від 27.10.2015. Враховуючи дату прийняття відповідачем спірного податкового повідомлення-рішення (03 квітня 2019 року), якими до позивача застосовані штрафні санкції (які законодавець відносить до визначення поняття «грошове зобов'язання»), а також дати граничних строків сплати грошових зобов'язань (13.08.2015, 19.08.2015, 19.11.2015), суд дійшов висновку про те, що податкове повідомлення-рішення № 0026984507 про застосування до позивача штрафних санкцій прийнято податковим органом поза межами 1095 днів, а відтак є протиправними та підлягають скасування в цій частині.
Під час застосування статті 102 ПК України Верховний Суд неодноразово висловлював правову позицію, що приписи пункту 102.1 статті 102 Податкового кодексу України пов'язують початок перебігу строку давності застосування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату грошового зобов'язання із останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань. Наведену правову позицію викладено в постановах Верховного суду від 05 липня 2019 року у справі № 820/11541/13-а, від 29 січня 2019 року у справі № 820/495/18, від 02 жовтня 2018 року у справі № 820/3543/17, від 05 червня 2018 року у справі № 824/760/17-а, від 10 травня 2018 року у справі № 820/3544/17.
За приписами частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд має враховувати висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Суд критично ставиться до посилань позивача на приписи ст. 38 розділі ХХ «Перехідні положення» підрозділ 10 Податкового кодексу України з огляду на наступне.
Так, підпунктом 5 пункту 135 Закону України від 21.12.2016 № 1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» (далі - Закон № 1797-VIII) у розділі ХХ «Перехідні положення» підрозділ 10 Податкового кодексу України доповнено пунктом 38, яким установлено, що тимчасово, на період проведення антитерористичної операції, для платників податків, які станом на 14 квітня 2014 року мали місцезнаходження (місце проживання) на тимчасово окупованій території, що визнана такою відповідно до Постанови Верховної Ради України «Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями», або в населених пунктах на лінії зіткнення, та/або платників податків, які мають об'єкти оподаткування місцевими податками, зборами на цих територіях, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті. Дія цього пункту не поширюється на територію України, визнану тимчасово окупованою відповідно до Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України».
Населені пункти на лінії зіткнення - населені пункти, що розташовані на лінії зіткнення, перелік яких визначений Кабінетом Міністрів України (п.38.1 п. 38 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України).
Відповідно до підпункту 38.2 пункту 38 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України на період проведення антитерористичної операції для платників податків, місцезнаходженням (місцем проживання) яких станом на 14 квітня 2014 року була тимчасово окупована територія та/або територія населених пунктів на лінії зіткнення і які станом на 1 січня 2017 року не змінили своє місцезнаходження (місце проживання) із зазначених територій на іншу територію України:
1) зупиняється нарахування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені за несвоєчасне погашення визначених станом на 14 квітня 2014 року грошових зобов'язань;
2) зупиняється застосування норм статей 59, 60 (в частині податкових вимог), 87-101 цього Кодексу.
Відлік строку давності, визначений статтею 102 цього Кодексу, зупиняється на період, протягом якого до платників податків, зазначених у цьому підпункті, не застосовувалися заходи стягнення, передбачені статтями 59, 60, 87-101 цього Кодексу.
Норми цього підпункту не застосовуються:
з дати реєстрації зміни місця проживання фізичною особою - платником податків і переселення на іншу територію України на постійне місце проживання, місце проживання внутрішньо переміщеної особи та проведення реєстраційної дії щодо зміни місця проживання фізичної особи - підприємця;
з дати реєстрації зміни місцезнаходження юридичної особи на іншу територію України.
Таким чином, передумовами для застосування абзацу 2 п.п. 38.2 п. 38 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України є: 1) місцезнаходження платника податків станом на 14.04.2014 і до 01.01.2017 включно на тимчасово окупованій території та/або території населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення; 2) грошові зобов'язання мають бути визначені станом на 14.04.2014.
Відповідно до постанови Верховної Ради України від 17.03.2015 № 254-VIII визнано тимчасово окупованими територіями окремі райони, міста, селища і села Донецької та Луганської областей, в яких відповідно до Закону України "Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей" запроваджується особливий порядок місцевого самоврядування, до моменту виведення усіх незаконних збройних формувань, російських окупаційних військ, їх військової техніки, а також бойовиків та найманців з території України та відновлення повного контролю України за державним кордоном України.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 № 1085-р (зі змінами, внесеними розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 276-р) затверджено Перелік населених пунктів, розташованих на лінії зіткнення та Перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.
Згідно «Переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення», включено, зокрема, м. Торецьк (Дзержинськ).
Дійсно, станом на час виникнення спірних правовідносин місцезнаходженням позивача є м. Торецьк Донецької області, яке включено до населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення.
Водночас, відповідно до пп. 14.1.39 п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України грошове зобов'язання платника податків - це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Отже, для платників податків, місцезнаходженням (місцем проживання) яких станом на 14 квітня 2014 року була тимчасово окупована територія та/або територія населених пунктів на лінії зіткнення і які станом на 01 січня 2017 року не змінили своє місцезнаходження (місце проживання) із зазначених територій на іншу територію України, зупиняється нарахування лише тих штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені за несвоєчасне погашення грошових зобов'язань, які були визначені станом на 14 квітня 2014 року.
При цьому, як підтверджено матеріалами справи та не заперечувалось сторонами, грошові зобов'язання за позивачем обліковується за 2015 рік, тобто після 14.04.2014 року.
Таким чином, хоча і місто реєстрації позивача включено до Переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, друга обов'язкова умова, а саме визначення грошових зобов'язань станом на 14.04.2014 року не дотримана, а тому підпункт 38.2 пункту 38 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України застосуванню до спірних правовідносин не підлягає.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Приймаючи до уваги наведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, з урахуванням принципів адміністративного судочинства, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ПАТ «ЦЗФ «Дзержинська» до Головного управління ДФС у Донецькій області про скасування податкового повідомлення-рішення від 03 квітня 2019 року № 0026984507 про накладення штрафу, підлягають задоволенню.
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем при пред'явленні адміністративного позову сплачено судовий збір у розмірі 1921,00 гривень, що підтверджується наявним в матеріалах адміністративної справи платіжним дорученням. Отже, понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1921,00 грн. підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області на користь позивача.
На підставі викладеного, керуючись нормами Конституції України та Кодексу адміністративного судочинства, суд, -
Позов публічного акціонерного товариства «Центральна збагачувальна фабрика «Дзержинська» до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 03 квітня 2019 року № 0026984507 - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Донецькій області від 03 квітня 2019 року № 0026984507.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Донецькій області (місцезнаходження: 87500, Донецька обл., місто Маріуполь, вул. Італійська, буд. 59, код ЄДРПОУ 43142826) на користь публічного акціонерного товариства «Центральна збагачувальна фабрика «Дзержинська» (місцезнаходження: 85205, Донецька область, м. Дзержинськ, вул. Леніна, буд. 11, код ЄДРПОУ 00176495) понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмір 1921 (одна тисяча дев'ятсот двадцять одна) грн. 00 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецькій окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя В.В. Лазарєв