Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про залишення позовної заяви без руху
13 квітня 2020 р. Справа №200/3783/20-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Циганенко А.І., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Маріупольської міської ради (місцезнаходження: 87555, Донецька область, м. Маріуполь, пр.. Миру, 70, , код ЄДРПОУ 33852448) про визнання незаконним та скасування рішення,
06 квітня 2020 року шляхом здавання на пошту позивачі, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , звернулися до суду з адміністративним позовом до відповідача, Маріупольської міської ради, про визнання незаконним та скасування рішення. Позовні вимоги вмотивовані тим, що рішення відповідача про викуп у позивачів нерухомого майна є необґрунтованим, незаконним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки не містить підстав необхідності викупу для суспільних потреб, не враховує прав та законних інтересів позивачів, прийняте поза межами повноважень відповідача. З посиланням на статтю 19 Конституції України, статті 24, 59, 77 Закону України «Про місцеве самоврядування», статті 1, 4, 10, 15 Закону України «Про відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності», позивачі просили визнати незаконним та скасувати пункт 3.3 рішення Маріупольської міської ради №7/43-4240 від 30 липня 2019 року.
Згідно частини 2 статті 171 Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Ознайомившись з позовною заявою, суд дійшов висновку, що вона не відповідає вимогам статтям 160,161 КАС України з огляду на наступне.
Частиною 3 статті 161 КАС України встановлено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до статті 4 Закону України від 8 липня 2011 року №3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон №3674-VI) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Частиною 2 цієї статті визначено, що ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно абзацу 2 частини 7 статті 6 Закону №3674-VI у разі коли позов немайнового характеру подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір сплачується кожним позивачем окремим платіжним документом у розмірах, установлених статтею 4 цього Закону за подання позову немайнового характеру.
Позивачами одночасно поданий до суду позов немайнового характеру до одного відповідача, але судовий збір сплачений тільки позивачем ОСОБА_1 , що підтверджується квитанцією «Приватбанк» №0.0.1669199202.1 від 06.04.2020 на суму 840,80 гривень.
Отже, позивачем ОСОБА_2 судовий збір не сплачений.
Згідно частини 6 статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до частини 1, 2 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Позивачами заявлено клопотання про поновлення строку звернення до суду, яке обґрунтовано тим, що про порушення своїх прав останні дізналися тільки 04 лютого 2020 року, коли отримали лист Департаменту по роботі з активами Маріупольської міської ради №26.6.6-5254-26.1 від 27.01.2020, який містив усі умови викупу та викупну ціну.
Підстави пропуску строку звернення до суду з даним позовом, які вказані позивачами, суд визнає неповажними з наступних підстав.
Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Про прийняття спірного рішення позивачі були поінформовані «Повідомленням про прийняте рішення щодо викупу об'єктів нерухомого майна для суспільних потреб» №26.3-45719-26.1 від 07.08.2019 (далі - Повідомлення).
Повідомлення містило всю необхідну інформацію, передбачену частиною 5 статті 10 Закону України «Про відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності».
27 серпня 2019 року позивачі подали відповідачу письмове звернення в якому зазначили, що спірне рішення не містить підстав необхідності викупу нерухомого майна, підстав на яких була розрахована викупна ціна цього майна та вказали про необґрунтованість спірного рішення.
11 вересня 2019 року позивачі знову подали відповідачу письмове звернення в якому зазначили про свою незгоду із запропонованою викупною ціною та запропонували відповідачу здійснити викуп належного їм майна за 450000,00 гривень.
27 січня 2020 року відповідач остаточно визначився з викупною ціною та запропонував позивачам продати об'єкт за 452830,00 гривень.
Частиною 5 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування нормативно-правового характеру набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо органом чи посадовою особою не встановлено пізніший строк введення цих актів у дію.
Відповідно до частини 11 статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування підлягають обов'язковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації». Проекти актів органів місцевого самоврядування оприлюднюються в порядку, передбаченому Законом України "Про доступ до публічної інформації", крім випадків виникнення надзвичайних ситуацій та інших невідкладних випадків, передбачених законом, коли такі проекти актів оприлюднюються негайно після їх підготовки.
Згідно інформації, розміщеної на офіційному веб-сайті відповідача (https://mariupolrada.gov.ua/) спірне рішення було опубліковано 06 серпня 2020 року.
Відповідно до приписів частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Верховний Суд в постанові від 17 квітня 2018 року по справі №359/4119/17 висловив наступну правову позицію: «…коли йдеться про дію нормативно-правового акта, то строк, з якого особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, починається з дня опублікування акта, незважаючи на те, що особа, на яку поширює дію цей акт, фактично ознайомилася з ним значно пізніше. Це пояснюється тим, що особа мала реальну можливість (повинна була) дізнатися про цей акт у день його опублікування, якщо таке опублікування було зроблено у встановленому порядку».
Судом на підставі доказів, поданих позивачами, встановлено, що останні достеменно точно знали про існування спірного рішення ще 27 серпня 2019 року. Позов, як зазначалося раніше, був поданий 06 квітня 2020 року.
Позивачами не надано доказів на підтвердження обставин, які були об'єктивно непереборними, на підтвердження наявності поважних причин пропуску строку звернення до суду. Незгода позивачів із запропонованою відповідачем викупною ціною не свідчить про поважність причин пропуску строку звернення до суду, а тому не приймається судом до уваги.
Статтею 123 КАС України встановлено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.
За приписами частини 1, 2 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Позивачам необхідно усунути недоліки позовної заяви шляхом подання до суду заяви, в якій вказати інші підстави для поновлення строку та подати докази на їх підтвердження.
Крім того, позивачу ОСОБА_2 слід подати оригінал документа про сплату судового збору в сумі 840,80 гривень за наступними реквізитами: Р/р 34318206084034, отримувач коштів: Слов'янське УК/м.Слов'янськ/22030101, код отримувача за ЄДРПОУ 37803368, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, код класифікації доходів бюджету: 22030101, призначення платежу: *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Донецький окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).
Керуючись статтями 2, 5, 122, 123, 160, 161, 169, 171, 248, 251, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
позовну заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 залишити без руху.
Встановити ОСОБА_1 та ОСОБА_2 строк для усунення недоліків позовної заяви: п'ять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, але не пізніше дати закінчення (відміни) карантину, пов'язаного із запобіганням поширення коронавірусної хвороби (COVID-19), встановленого Кабінетом Міністрів України.
Роз'яснити ОСОБА_1. та ОСОБА_2, що у разі не усунення недоліків у встановлений судом строк, позовна заява буде вважатись неподаною, та її буде повернуто позивачам.
Ухвала постановлена, складена та підписана 13 квітня 2020 року.
Текст ухвали розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Ухвала оскарженню в апеляційному порядку не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя А.І. Циганенко