Іменем України
30 березня 2020 рокуСєвєродонецькСправа № 360/5460/19
Луганський окружний адміністративний суд
у складі головуючого судді Ірметової О.В.,
за участю
секретаря судового засідання Попової Н.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву Приватного акціонерного товариства “Луганськ-Авто” про поновлення пропущеного строку звернення до суду у справі за позовом Приватного акціонерного товариства “Луганськ-Авто” до Головного управління ДПС у Луганській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання списати безнадійний борг, -
26 грудня 2019 року на адресу Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Приватного акціонерного товариства “Луганськ-авто” до Головного управління ДПС у Луганській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання списати безнадійний борг.
Позовну заяву обґрунтовано тим, що 30.10.2019, Приватне акціонерне товариство “Луганськ-авто” звернулось до Головного Управління Державної податкової служби у Луганській області із заявою про списання безнадійного податкового боргу в розмірі 111520,57 грн. як такого, що виник унаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин), тобто в період активної фази Антитерористичної операції на території м. Лисичанськ. За результатами розгляду вказаної заяви на адресу Позивача надійшов лист від 29.11.2019 №2266/10/12-32-50-08, в якому зазначено, що Відповідач не має законних підстав та повноважень для визнання податкового боргу ПрАТ “Луганськ-Авто” зі сплати орендної плати з юридичних осіб у розмірі 111520,57 грн. безнадійним та прийняття рішення про його списання.
Позивач не погоджується із висновками, викладеними Відповідачем у листі від 29.11.2019 №2266/10/12-32-50-08, вважає їх протизаконними та такими, що порушують права, свободи та інтереси Позивача із наступних підстав.
За період червень 2014 року - січень 2015 року у Позивача утворився податковий борг з орендної плати з юридичних осіб у розмірі 111 520,57 грн. З метою стягнення вказаної суми в судовому порядку. Відповідач (на той час ДПІ у м. Сєвєродонецьку ГУ ДФС у Луганській області) звернувся до суду із відповідним адміністративним позовом. Постановою від 25.05.2015 по справі № 812/281/15 Луганський окружний адміністративний суд задовільнив адміністративний позов податкового органу про стягнення з ПРАТ «ЛУГАНСЬК-АВТО» податкового боргу з орендної плати з юридичних осіб у розмірі 111520,57 грн. Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 08.07.2015 апеляційна скарга ПРАТ «ЛУГАНСЬК-АВТО» задоволена. Постанова Луганського окружного адміністративного суду від 25.05.2015 скасована, прийнята нова постанова, якою в задоволені позовних вимог про стягнення з ПРАТ «ЛУГАНСЬК-АВТО» податкового боргу з орендної плати з юридичних осіб у розмірі 111520,57 грн. відмовлено. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 03.08.2015 у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ДПІ відмовлено. Таким чином, 08.07.2015 рішення суду №812/281/15 про відмову Відповідачу у стягненні податкового боргу з орендної плати з юридичних осіб у розмірі 111520,57 грн. набрало законної сили. В мотивувальній частині Донецький апеляційний адміністративний суд зазначив, що на виконання абзацу третього пункту 5 ст.11 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення АТО», розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року №1053-р затверджено перелік населених пунктів на території яких здійснювалася антитерористична операція, згідно з додатком. Відповідно до додатку до розпорядження м.Лисичанськ значиться як місто, в якому проводиться антитерористична операція. Отже, стягнення або зарахування коштів за період з червня 2014 року по січень 2015 року протирічить чинному законодавству та Постанові Донецького апеляційного адміністративного суду від 08.07.2015 по справі №812/281/15. На думку позивача, постанова Донецького апеляційного адміністративного суду від 08.07.2015 по справі №812/281/15, що набула законної дії, має преюдиційне значення для вирішення справи. Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом (ч.4 ст.78 КАС України).
У період з 2018 року по 2019 рік ПРАТ «ЛУГАНСЬК-АВТО» задекларувало 277919,10 грн. орендної плати з юридичних осіб на території м. Лисичанська, що підтверджується податковими звітними деклараціями з плати за землю від 19.02.2018 на суму 138959,55 грн; від 28.01.2019 на суму 138959.55 грн. Станом на дату направляння цього позову ПРАТ «ЛУГАНСЬК-АВТО» самостійно сплачено 254799,32 грн, що підтверджується платіжними дорученнями: протягом 2018 року сплачено на суму 127419,76 грн., протягом 2019 року сплачено на суму 127 379,56 грн. Отже, ПРАТ «ЛУГАНСЬК-АВТО» станом на 21 грудня 2019 року відсутня заборгованість зі сплати по орендній платі.
Між тим, листом від 10.07.2019 №6524/10-12-32-52-07-07 Відповідач повідомив Позивача про наявність податкового боргу у сумі 1145902,53 грн., у зв'язку з чим просив надати перелік майна для оформлення податкової застави. Враховуючи, що у Позивача обліковується інша сума заборгованості, листом від 31.07.2019 №15 він запропонував Відповідачу надати детальну розшифровку вказаного податкового боргу. У відповідь, листом від 06.08.2019 №7348/10-12-32-52-07-07 Відповідач повідомив, що податковий борг Позивача з орендної плати з юридичних осіб на території м. Лисичанськ складає 182385,73 грн.
Листом від 28.08.2019 б/н Позивач звернув увагу Відповідача, що згідно даних бухгалтерського обліку товариства обліковується інша сума заборгованості, до якої не включена заборгованість по об'єктах, розташованих в населених пунктах, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснювали та не здійснюють свої повноваження та яка, не списана податковим органом. Цим же листом Позивач звернувся з пропозицією до Відповідача щодо проведення звірки існуючого податкового боргу, проте листом від 27.09.2019 №647/10/12-32-52-08 Відповідач повідомив, що для звірки по податках і зборах ПРАТ «ЛУГАНСЬК-АВТО» має можливість скористатися Електронним кабінетом. Скориставшись Електронним кабінетом, Позивач з'ясував, що усі платежі з орендної плати з юридичних осіб, які він сплачував у 2017-2019 роках у якості поточних платежів, були безпідставно спрямовані Відповідачем на погашення податкового боргу з орендної плати з юридичних осіб, що виникла за період з червня 2014 року по січень 2015 року у розмірі 111520,57 грн. та у забороні стягненні якої існує судове рішення по справі №812/281/15.
Маючи на меті вирішити питання в правовому полі, 30.10.2019 за №42 Позивач направив Відповідачу заяву про списання безнадійного податкового боргу в розмірі 111520,57 грн. з викладенням обставин виникнення цього боргу. Проте, листом від 29.11.2019 №2266/10-12-32-52-08 Відповідач безпідставно відмовив у задоволені цієї заяви, що й стало підставою для звернення до суду.
На підставі вищевикладеного позивач просить суд:
- визнати протиправними бездіяльність Головного Управління ДПС у Луганській області у відмові в списанні безнадійного податкового боргу по орендній платі за землю з юридичних осіб в розмірі 111520,57 грн. як такого, що виник унаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин), тобто в період активної фази Антитерористичної операції на території м. Лисичанськ в період з червня 2014 року по січень 2015 року, та дії Головного Управління ДПС у Луганській області з зарахування спрямованих ПрАТ “Луганськ-Авто” на виконання податкових зобов'язань з орендної плати за землю з юридичних осіб 2017-2019 років на погашення такого безнадійного податкового боргу;
- зобов'язати Головне Управління ДПС у Луганській області списати ПрАТ “Луганськ-Авто” безнадійний податковий борг по орендній платі з юридичних осіб по території м. Лисичанськ в розмірі 111520,57 грн, що виник в період з червня 2014 року по січень 2015 року унаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) станом на день виникнення такого боргу, скасувати пеню, нараховану на такий податковий борг та зарахувати кошти, спрямовані ПрАТ “Луганськ-Авто” на виконання зобов'язань з орендної плати за землю з юридичних осіб за 2017-2019 роки, згідно з черговістю виникнення таких зобов'язань.
Головне управління ДПС у Луганській області адміністративний позов не визнало, про що подало відзив на позовну заяву, в якому у задоволенні позовних вимог просить відмовити повністю (том 1 а.с. 137-138).
Заперечуючи проти позову, відповідач зазначив, що 19 лютого 2014 року ПАТ «Луганськ-Авто» до ДПІ у м. Лисичанську було подано податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) відповідно до якої нараховано до сплати орендну плату на 2014 рік у загальному розмірі 170498,46 грн. Згідно даних інтегрованої картки платника протягом 2014 року підприємством в рахунок сплати грошового зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб перераховано 73611,50 грн. Станом на 01.02.2015 року сальдо заборгованості склало 111520.57 грн„ у тому числі за граничними термінами сплати: 30.06.2014 - 222,95 грн.; 29.07.2014 - 7104,10 грн.; 29.07.2014 - 4736,06 грн.; 30.07.2014 - 14208,20 грн.; 30.08.2014 - 14208,20 грн.; 30.09.2014 - 14208,20 грн.; 30.10.2014 - 14208,20 грн.; 30.11.2014 - 14208,20 грн.; 30.12.2014 - 14208,20 грн.; 30.01.2015 - 14208,26 грн.
Також відповідач зазначив, що самостійно задеклароване та не сплачене ПАТ «Луганськ-Авто» грошове зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб у розмірі 111520,57 грн. набуло статусу податкового боргу.
Також відповідач звернув увагу та зазначив, що дійсно, у 2015 році ДПІ у м.Лисичанську зверталась до суду з позовом щодо стягнення з Позивача податкового боргу з орендної плати з юридичних осіб у розмірі 111 520,57 грн. Постановою ЛОАС від 25.05.2015 №812/281/15 було задоволено позовні вимоги, проте постановою ДААС від 08.07.2015 рішення суду першої інстанції було скасовано та в задоволенні позову відмовлено. В той час, зазначеним судовим рішенням встановлено лише неможливість стягнення з підприємства заборгованості з огляду на вимоги Закону№1669, а не обов'язок здійснити дії щодо списання податкового боргу або коригування самостійно задекларованих ПАТ «Луганськ-Авто» зобов'язань з орендної плати за землю.
01.01.2017 набрав чинності Закон України від 21.12.2016 № 1797 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні», згідно з яким підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК було доповнено пунктом 38.7, відповідно до змісту якого, «не нараховується та не сплачується у період з 14 квітня 2014 року по 31 грудня року, в якому завершено проведення антитерористичної операції та/або операції Об'єднаних сил (ООС), плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки, що розташовані на тимчасово окупованій території, та за земельні ділянки (крім земель сільськогосподарського призначення), що розташовані на території населених пунктів на лінії зіткнення та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб». Відповідно до п. 50.1 ст. 50 ПК у разі, якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 Кодексу) платник самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
У зазначений законом термін, ПАТ «Луганськ-Авто» цим правом не скористалось та не надало уточнюючи розрахунки з земельного податку за 2014 рік, з огляду на що, позиція Позивача відповідно до якої «ГУ ДПС у Луганській області штучно збільшує податковий борг підприємству» є необгрунтованою та не відповідає фактичним обставинам. Відповідач зазначив, що Позивачем в період з 30.05.2017 по 29.11.2019, в рахунок сплати орендної плати з юридичних осіб було перераховано 256249,38 грн. Відповідно до п. 87.9 ст. 87 ПК у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. Саме за цих обставин відбулося погашення податкового боргу за 2014 рік, з огляду на що, на дату звернення платника з заявою про списання безнадійного податкового боргу заборгованість за цей період була погашена. Отже, відсутні будь-які підстави для визнання протиправною бездіяльності ГУ ДПС у Луганській області. Станом на 29.11.2019 податковий борг підприємства складав 175626,72 гривень.
Користуючись правом на подання заяв по суті справи, позивачем подана відповідь на відзив (том 1 а.с. 166-170).
Ухвалою від 02 січня 2020 року провадження у справі за даним позовом відкрито та призначено розгляд за правилами загального позовного провадження (том 1 а.с. 1-2).
Ухвалою від 17 лютого 2020 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті у судове засідання на 05 березня 2020 року (том 1 а.с. 187).
У судовому засіданні 05 березня 2020 року представники позивача позов підтримали, просили позовні вимоги задовольнити повністю, надали пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві та відповіді на відзив.
У судовому засіданні 05 березня 2020 року під час з'ясування обставин справи, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, судом встановлено, що позивачем пропущений строк звернення до суду в частині позовних вимог про про визнання протиправними дій щодо зарахування спрямованих на виконання податкових зобов'язань з орендної плати за землю з юридичних осіб 2017-2019 років коштів на погашення безнадійного податкового боргу з орендної плати за землю з юридичних осіб, у зв'язку з чим ухвалою суду від 05.03.2020 позовні вимоги ПАТ «Луганськ-Авто» в цій частині залишені без руху та надано строк для надання клопотання про поновлення строку та докази на підтвердження поважності причин пропуску строку (том 1 а.с. 200-202)
19 березня 2020 року від Приватного акціонерного товариства “Луганськ-Авто” надійшла заява, в якій позивач просить визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду з позовними вимогами (том 1 а.с. 208-204)
У судове засідання 30 березня 2020 року учасники справи не прибули, про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином.
Від представника позивача надійшло клопотання, яким просив судове засідання перенести на будь-який інший зручний час. В обґрунтування клопотання представник позивача послався на неможливість взяти участь у розгляді справи у судовому засіданні , в силу об'єктивних причин не має можливості взяти участь у розгляду справи (т. 2 а.с. 11-12).
Представник Головного управління ДПС у Луганській області подав клопотанням, яким просила провести судове засідання за її відсутності (том 2 а.с. 19).
Оскільки відповідно до положень статей 205, 223 КАС України відкладення розгляду справи або оголошення перерви в судовому засіданні можливі в межах встановленого цим Кодексом строку розгляду справи, враховуючи надання у судовому засіданні 05 березня 2020 року представниками позивача пояснень в обґрунтування позовних вимог, суд ухвалою, суд вирішив розглянути справу за відсутності учасників справи.
Ухвалою від 30 березня 2020 року заяву Приватного акціонерного товариства “Луганськ-Авто” про поновлення пропущеного строку звернення до суду залишено без задоволення, позовну заяву Приватного акціонерного товариства “Луганськ-Авто” до Головного управління ДПС у Луганській області в частині позовних вимог про визнання протиправними дій щодо зарахування спрямованих на виконання податкових зобов'язань з орендної плати за землю з юридичних осіб 2017-2019 років коштів на погашення безнадійного податкового боргу з орендної плати за землю з юридичних осіб (т. 2 а.с. 25-28).
Отже, на розгляді залишились позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльності Головного управління ДПС у Луганській області щодо відмови у списанні безнадійного податкового боргу з орендної плати за землю з юридичних осіб в розмірі 111520,57 грн як такого, що виник внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин), тобто в період активної фази Антитерористичної операції на території м. Сєвєродонецька в період з червня 2014 року по січень 2015 року, та похідні позовні вимоги про зобов'язання Головного управління ДПС у Луганській області списати Приватному акціонерному товариству “Луганськ-Авто” безнадійний податковий борг з орендної плати за землю з юридичних осіб по території м. Лисичанськ в сумі 111520,57 грн, який виник в період з червня 2014 року по січень 2015 року внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) станом на день виникнення такого боргу, скасувати пеню та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-76, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд встановив таке.
Приватне акціонерне товариство “Луганськ-Авто” (ідентифікаційний код 03112828, місцезнаходження: 93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Маяковського, буд. 2-А) зареєстровано як юридична особа, як платник податків перебуває на обліку у Головному управлінні ДПС у Луганській області, Сєвєродонецьке управління, ДПІ у м. Сєвєродонецьку (м. Сєвєродонецьк), основним видом діяльності є 45.20 Технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів, про що свідчить витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, та здійснює свою діяльність на підставі статуту (том 1 а.с.13, 14, 15-34).
З інтегрованої картки платника за платежем “орендна плата з юридичних осіб” за 2014-2020 роки вбачається, що у зв'язку з несплатою згідно з податковою декларацією з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2014 рік від 19 лютого 2014 року № 9008157764 податкових зобов'язань з орендної плати за податкові періоди (календарні місяці) червень-грудень 2014 року, у Приватного акціонерного товариства “Луганськ-Авто” у період з 29 липня 2014 року по 30 січня 2015 року утворився податковий борг в загальній сумі 111520,57 грн, у тому числі недоїмка в сумі 111520,57 грн. Суд зазначає, що станом на 31.01.2015 пеню ПАТ «Луганськ-Авто» не нараховано (том 1 а.с.140-143, 144, 145, 146-147, 148-154, 155-159).
Також з інтегрованої картки платника податків за платежем “орендна плата з юридичних осіб” судом встановлено, що сплачені Приватним акціонерним товариством “Луганськ-Авто” в період з 30.05.2017 по 29.11.2019 року, в рахунок сплати орендної плати з юридичних осіб було перераховано 256 249,38 грн. За рахунок зазначених коштів відбулася погашення податкового боргу, що утворився за період з 15 липня 2014 року по 30 січня 2015 року. Під час зарахування коштів на погашення податкового боргу в загальній сумі 111520,57 грн, що утворився за період з 15 липня 2014 року по 30 січня 2015 року, Приватному акціонерному товариству “Луганськ-Авто” нараховано пеню на податковий борг з орендної плати з юридичних осіб, який позивач вважає безнадійним податковим боргом, що виник внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).
Постановою Луганського окружного адміністративного суду 25 травня 2015 року у справі № 812/281/15 задоволено позов податкового органу про стягнення з ПРАТ «Луганськ-Авто» податкового боргу з орендної плати з юридичних осіб у розмірі 111520,57 грн. (том. 1 а.с.51-56) Дана постанова була скасована постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 08 липня 2015 року, у задоволенні позову відмовлено (том 1 а.с.57-60). Відмовляючи у задоволенні позову ДПІ у м. Лисичанську про стягнення податкового боргу з ПАТ «Луганськ-Авто» з орендної плати з юридичних осіб у розмірі 111520,57 грн, суд апеляційної інстанції послався на неможливість стягнення з підприємства заборгованості з огляду на вимоги Закону№1669.
Суд зазначає, що наявність податкового боргу з орендної плати з юридичних осіб у розмірі 111520,57 грн. станом на 30.01.2015 підтверджено постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 08 липня 2015 року у справі № 812/281/15. Суд зазначає, що відмова суду у стягненні податкового боргу у розмірі 111520,57 грн не є тотожним з фактом відсутності такого податкового боргу.
Приватне акціонерне товариство “Луганськ-Авто” звернулось до Головного управління ДПС у Луганській області з заявою від 30 жовтня 2019 року за № 42 про списання безнадійного податкового боргу в розмірі 111520,57 грн, до якої додало сертифікат № 828 (висновок) про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), виданий Торгово-промисловою палатою України 08 жовтня 2014 року за № 3645/05-4, та сертифікат № 863 (висновок) про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), виданий Торгово-промисловою палатою України 09 жовтня 2014 року за № 3666/05-4 (том 1 а.с. 46, 47, 48).
Сертифікатом № 828 (висновком) про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), виданим Торгово-промисловою палатою України 08 жовтня 2014 року за № 3645/05-4, відповідно до пунктів 102.6-102.7 статті 102 Податкового кодексу України Торгово-промислова палата України засвідчила настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) з 02 червня 2014 року для Публічного акціонерного товариства “Луганськ-Авто” при здійсненні господарської діяльності на території Луганської області щодо виконання законодавчих актів України, які стосуються справляння та сплати податків та обов'язкових платежів (том 1 а.с.46).
Сертифікатом № 863 (висновком) про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), виданим Торгово-промисловою палатою України 09 жовтня 2014 року за № 3666/05-4, відповідно до пунктів 100.4 і 100.5 статті 100 Податкового кодексу України Торгово-промислова палата України засвідчила настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) з 02 червня 2014 року для Публічного акціонерного товариства “Луганськ-Авто” при здійсненні господарської діяльності на території Луганської області щодо виконання законодавчих актів України, які стосуються справляння та сплати податків та обов'язкових платежів (том 1 а.с. 47).
Листом від 29 листопада 2019 року за № 2266/10/12-32-50-08 Головне управління ДПС у Луганській області повідомило Приватному акціонерному товариству “Луганськ-Авто” про відсутність законних підстав та повноважень для визнання податкового боргу з орендної плати з юридичних осіб у розмірі 111520,57 грн безнадійним та прийняття рішення про його списання (том 1 а.с.49-50).
Вирішуючи адміністративний позов по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Підпунктами “а”, “ж” підпункту 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що безнадійна заборгованість - заборгованість за зобов'язаннями, щодо яких минув строк позовної давності, та заборгованість, стягнення якої стало неможливим у зв'язку з дією обставин непереборної сили, стихійного лиха (форс-мажорних обставин), підтверджених у порядку, передбаченому законодавством.
Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до пункту 101.1 статті 101 Податкового кодексу України списанню підлягає безнадійний податковий борг, у тому числі пеня та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг.
Підпунктами 101.2.3, 101.2.4 пункту 101.2 статті 101 Податкового кодексу України встановлено, що під терміном “безнадійний” розуміється, у тому числі, податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності, встановлений цим Кодексом; податковий борг платника податків, що виник внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).
Пунктом 102.1 статті 102 Податкового кодексу України визначено строк давності - 1095 календарних днів.
Пунктом 101.5 статті 101 Податкового кодексу України регламентовано, що контролюючі органи щокварталу здійснюють списання безнадійного податкового боргу. Порядок такого списання встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Механізм списання безнадійного податкового боргу визначає Порядок списання безнадійного податкового боргу платників податків, затверджений наказом Міністерства доходів і зборів України від 10 жовтня 2013 року № 577 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 31 жовтня 2013 року за № 1844/24376 (далі - Порядок № 577).
Відповідно до підпунктів 3, 4 пункту 2.1 розділу ІІ Порядку № 577 під терміном “безнадійний податковий борг” слід розуміти податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності, встановлений статтею 102 глави 9 розділу II Кодексу; податковий борг платника податків, що виник унаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).
Такий факт непереборної сили підтверджується, зокрема, Торгово-промисловою палатою України - про настання обставин непереборної сили чи стихійного лиха на території України.
Пунктом 3.1 розділу ІІІ Порядку № 577 передбачено, що визначення сум безнадійного податкового боргу, що підлягає списанню органами доходів і зборів, здійснюється на підставі даних інформаційних систем органів доходів і зборів (далі - ІС) станом на день виникнення безнадійного податкового боргу.
Згідно з пунктом 3.2 розділу ІІІ Порядку № 577 днем виникнення безнадійного податкового боргу вважається:
у випадку, визначеному в підпункті 3 пункту 2.1 розділу II цього Порядку, - дата прийняття рішення керівника органу доходів і зборів (абзац п'ятий пункту 3.2 розділу ІІІ Порядку № 577);
у випадку, визначеному в підпункті 4 пункту 2.1 розділу II цього Порядку, - день, що настає за граничним терміном погашення грошових зобов'язань за період, на який припадає дата, зазначена в документі, що засвідчує факт непереборної сили (абзац шостий пункту 3.2 розділу ІІІ Порядку № 577).
Пунктом 4.1 розділу IV Порядку № 577 закріплено, що у випадках, передбачених підпунктом 4 пункту 2.1 розділу II цього Порядку, платник податків звертається до органу доходів і зборів за місцем обліку безнадійного податкового боргу та/або за місцем обліку такого платника з письмовою заявою, в якій зазначаються суми податків та зборів, що підлягають списанню. До заяви обов'язково додаються документи, зазначені в підпункті 4 пункту 2.1 розділу II цього Порядку, які підтверджують, що податковий борг вважається безнадійним.
За результатами розгляду документів, наданих платником податків, керівник (його заступник) органу доходів і зборів за наявності підстав приймає рішення про списання безнадійного податкового боргу, яке оформляється на бланку за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку. Рішення про списання безнадійного податкового боргу складається у двох примірниках: перший - для платника податків, другий - для органу доходів і зборів (пункт 4.2 розділу IV Порядку № 577).
Згідно з пунктом 4.3 розділу IV Порядку № 577 в інших випадках, передбачених підпунктами 1, 2, 3, 5 пункту 2.1 розділу IІ цього Порядку, орган доходів і зборів здійснює процедури щодо проведення списання безнадійного податкового боргу відповідно до вимог пункту 4.2 цього розділу.
Відповідно до пунктів 4.4, 4.5 розділу IV Порядку № 577 структурний підрозділ органу доходів і зборів, до функцій якого належить списання безнадійного податкового боргу, здійснює таке списання щокварталу протягом двадцяти календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку, передбаченого для подання податкової декларації (розрахунку) за звітний (податковий) квартал. Рішення про списання безнадійного податкового боргу вноситься до ІС не пізніше наступного робочого дня після підписання такого рішення.
Системного аналіз вказаних норм вказує, що звернення та надання платником податків відповідних документів необхідні тільки у випадку списання податкового боргу, що виник внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин). Щодо податкового боргу, стосовно якого минув строк давності, то процедура проведення списання такої суми боргу здійснюється безпосередньо податковим органом незалежно від звернення платника податків з відповідною заявою.
Статтею 1 Закону України від 02 вересня 2014 року № 1669-VII “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції” (далі - Закон № 1669-VII) визначено, що:
період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України “Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року “Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України” від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України;
територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України “Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року “Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України” від 14 квітня 2014 року № 405/2014.
На час вирішення справи Президентом України Указ про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України не приймався, тобто, період проведення антитерористичної операції триває.
Згідно зі статтею 10 Закону № 1669-VII протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, який підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.
Відповідно до частин першої-третьої статті 11 “Прикінцеві та перехідні положення” Закону № 1669-VII цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, і втрачає чинність через шість місяців з дня завершення антитерористичної операції, крім пункту 4 статті 11 “Прикінцеві та перехідні положення” цього Закону. Дія цього Закону поширюється на період проведення антитерористичної операції та на шість місяців після дня її завершення. Закони та інші нормативно-правові акти України діють у частині, що не суперечить цьому Закону.
Статтею 11 Закону № 1669-VII Торгово-промисловій палаті України надано право засвідчувати форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видавати сертифікати про такі обставини.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, надані позивачем до заяви про списання безнадійного податкового боргу сертифікат № 828 (висновок) про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), виданий Торгово-промисловою палатою України 08 жовтня 2014 року за № 3645/05-4, та сертифікат № 863 (висновок) про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), виданий Торгово-промисловою палатою України 09 жовтня 2014 року за № 3666/05-4, засвідчують позивачу настання форс-мажорних обставин з 02 червня 2014 року відповідно до пунктів 100.4 та 100.5 статті 100 Податкового кодексу України, які регулюють розстрочення та відстрочення сплати грошових зобов'язань, та відповідно до пунктів 102.6-102.7 статті 102 Податкового кодексу України, які регулюють продовження граничних строків для подання податкової декларації, заяв про перегляд рішень контролюючих органів, заяв про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань, що не є тотожним списанню податкового боргу.
Сертифікат Торгово-промислової палати України, який звільняє від відповідальності за невиконання (неналежне виконання) зобов'язань (як передбачено статтею 10 Закону № 1669-VII), позивачем до заяви додатково поданий не був.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 27 грудня 2018 року у справі № 805/3055/16-а та від 24 січня 2020 року у справі № 805/1424/16-а.
Оскільки на час звернення з заявою від 30 жовтня 2019 року за № 42 про списання безнадійного податкового боргу з орендної плати з юридичних осіб в розмірі 111520,57 грн, що утворився за період з 15 липня 2014 року по 30 січня 2015 року, такий податковий борг був відсутній внаслідок повного погашення коштами, що сплачені Приватним акціонерним товариством “Луганськ-Авто” у період з 30.05.2017 по 29.11.2019 та зараховані контролюючим органом згідно з положеннями пункту 87.9 статті 87 Податкового кодексу України в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків, суд дійшов висновку про відсутність підстав для здійснення списання безнадійного податкового боргу позивачу відповідно до підпункту 101.2.4 пункту 101.2 статті 101 Податкового кодексу України, у тому числі з врахуванням доданих позивачем до заяви сертифікатів Торгово-промислової палати України, а тому відповідачем правомірно відмовлено позивачу у списанні податкового боргу з орендної плати з юридичних осіб в розмірі 111520,57 грн як такого, що виник унаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).
Отже, у задоволенні позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності щодо відмови у списанні безнадійного податкового боргу та зобов'язання списати безнадійний податковий борг належить відмовити повністю.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.
Відповідно до частини другої статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України від 08 липня 2011 року № 3674-VI “Про судовий збір” (далі - Закон № 3674).
Згідно з частиною першою статті 3 Закону № 3674 судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Частиною першою статті 4 Закону № 3674 встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до частини другої статті 4 Закону № 3674 за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру юридичною особою сплачується судовий збір у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Станом на 01 січня 2019 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 1921,00 грн. Тобто, за одну вимогу немайнового характеру юридична особа має сплатити судовий збір у розмірі 1921,00 грн.
У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру (частина третя статті 6 Закону № 3674).
Аналіз частини першої статті 5 та частини другої статті 245 КАС України дає підстави для висновку, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумова для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов'язати прийняти рішення, вчинити дії або утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дії чи бездіяльності є однією вимогою немайнового характеру (аналогічну правову позицію щодо сплати судового збору висловлено у постанові Верховного Суду України від 14 березня 2017 року по справі № П/800/559/16 (№ рішення в ЄДРСР 65680258), постанові Верховного Суду від 28 лютого 2018 року по справі № 800/473/17 (№ рішення в ЄДРСР 72525464) та постанові Верховного Суду від 12 листопада 2019 року у справі № 640/21330/18 (номер рішення в ЄДРСР 85613193) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “СКС” до Державної фіскальної служби України, Офісу великих платників податків ДФС про визнання протиправним та скасування рішення про відмову в реєстрації податкової накладної та зобов'язання ДФС зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну.
Позивачем в позовній заяві заявлено дві вимоги немайнового характеру. Отже, позивач мав сплатити судовий збір за подання даного позову в сумі 3842,00 грн.
При зверненні до суду з позовом позивачем сплачено судовий збір в сумі 3842,00 грн, що підтверджено платіжним дорученням від 21 грудня 2019 року за № 667 (том 1 а.с. 3).
Судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1921,00 грн за позовними вимогами про визнання протиправною бездіяльності щодо відмови у списанні безнадійного податкового боргу та зобов'язання списати безнадійний податковий борг, у задоволенні яких судом відмовлено, за правилами статті 139 КАС України покладаються на позивача та відшкодуванню не підлягають.
Щодо судових витрат зі сплати судового збору в сумі 1921,00 грн за позовними вимогами про визнання протиправними дій щодо зарахування спрямованих на виконання податкових зобов'язань з орендної плати за землю з юридичних осіб 2017-2019 років коштів на погашення безнадійного податкового боргу з орендної плати за землю з юридичних осіб та похідних вимог, які ухвалою суду від 30 березня 2020 року залишені без розгляду, суд зазначає таке.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 7 Закону № 3674 сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).
У випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю (частина друга статті 7 Закону № 3674).
Відповідно до частини шостої статті 143 КАС України у випадку постановлення ухвали про закриття провадження у справі, залишення позову без розгляду або ухвалення рішення про задоволення позову у зв'язку з його визнанням суд вирішує питання про розподіл судових витрат не пізніше десяти днів з дня ухвалення відповідного судового рішення, за умови подання учасником справи відповідної заяви і доказів, які підтверджують розмір судових витрат.
З урахуванням наведеного, суд роз'яснює позивачу право звернутися до суду з клопотанням про повернення сплаченої суми судового збору у розмірі 1921,00 грн за позовними вимогами, які залишені без розгляду, на підставі пункту 4 частини першої статті 7 Закону № 3674.
Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 72, 77, 90, 91, 94, 132, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні позову Приватного акціонерного товариства “Луганськ-Авто” про поновлення пропущеного строку звернення до суду у справі за позовом Приватного акціонерного товариства “Луганськ-Авто” до Головного управління ДПС у Луганській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання списати безнадійний борг - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.
Повний текст судового рішення складено та підписано 09 квітня 2020 року.
Суддя О.В. Ірметова