Справа № 495/890/20
№ провадження 2/495/1435/2020
ІМЕНЕМ УКрАЇНи
01 квітня 2020 рокум. Білгород-Дністровський
Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області у складі:
головуючого судді: Мишко В.В.
при секретарі судового засідання: Охримчук А.В.
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився
від відповідача: не з'явився
розглянувши у підготовчому судовому засіданні цивільну справу № 495/890/20
за позовом ОСОБА_1
до Мологівської селищної ради Білгород-Дністровського району Одеської області
про визнання права власності у порядку спадкування за заповітом
19.02.2020 року ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернувся до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області з позовною заявою до Мологівської селищної ради Білгород-Дністровського району Одеської області (далі по тексту - відповідач) про визнання права власності у порядку спадкування за заповітом(а.с.1-3).
Так, позивач просить суд визнати за ним право власності на:
- ј частину земельної ділянки (паю) розміром 6,7 га в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), що знаходиться у землі КСП ім. Мічуріна, с. Випасне, Білгород-Дністровського району Одеської області, що належала померлому ОСОБА_2 на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_1 , виданого Білгород-Дністровською райдержадміністрацією 10.11.1997 року;
- ј частину майнового паю в структурі вартості майна КСП ім. Мічуріна, с. Випасне, Білгород-Дністровського району Одеської області вартістю 1469 грн. згідно свідоцтва про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства ім. Мічуріна 15.12.2000 року.
Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 19.02.2019 року відкрито загальне позовне провадження по цивільній справі № 495/890/20 за позовом ОСОБА_1 до Мологівської СР про визнання права власності у порядку спадкування за заповітом. По справі призначено підготовче судове засідання (а.с.21-22).
Позивач - ОСОБА_1 , в судове засідання не з'явився, але його представник - адвокат Каланжов В.І. подав до суду заяву, згідно якої заявлені позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить їх задовольнити та розглянути справу за його відсутністю та відсутністю позивача (а.с.33).
Представник відповідач - Мологівської СР, в судове засідання не з'явився, але подав до суду заяву, згідно якої просив розглянути справу за відсутністю представника Мологівська СР (а.с.27).
Відповідно до ч.3 ст.211 Цивільного процесуального кодексу України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Враховуючи викладені обставини, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності учасників судового процесу, на підставі наявних та достатніх для розгляду матеріалів справи.
У відповідності до ч.2 ст.247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
У відповідності до ч.ч. 3, 4 ст.200 Цивільного процесуального кодексу України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.
Згідно із ч.4 ст.206 Цивільного процесуального кодексу України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Розглянувши позовну заяву, вивчивши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд дійшов до наступних висновків.
Відповідно до ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно із ч.1 ст.4 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Так, ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Мологівської СРпро визнання права власності у порядку спадкування за заповітом.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено в судовому засіданні, ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , що підтверджується відповідною копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 (а.с.5).
Відповідно до заповіту ОСОБА_3 , посвідченого приватним нотаріусом Андрєєвою Т.М. 11.11.2003 року за реєстровим номером 3971, померлий заповів ОСОБА_1 та ОСОБА_4 в рівних частках все своє майно.
Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом, позивач успадкував будинок по АДРЕСА_1 .
Крім того, за життя ОСОБА_3 на праві власності належали: ј частина майнового паю в структурі вартості майна КСП ім. Мічуріна, с. Випасне Білгород-Дністровського району Одеської області, вартістю 1469 грн. та ј частина паю розміром 6,7 га, що знаходиться у землі КСП ім. Мічуріна, с. Випасне Білгород-Дністровського району Одеської області, про що свідчить копія свідоцтва про право на спадщину за законом , зареєстрованого в реєстрі за № 1530 від 13.05.2004 року (а.с.7).
Позивач зазначає, що нотаріусом Білгород-Дністровської районної державної нотаріальної контори Одеської області Іваницьким О.Ю. йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на ј частину майнового паю в структурі вартості майна КСП ім. Мічуріна, с. Випасне Білгород-Дністровського району Одеської області, вартістю 1469 грн., у зв'язку з тим, що за життя померлим не було зареєстроване право власності на вказане майно, про що свідчить нотаріальна відмова № 1785/02-31 від 11.09.2015 року (а.с.12-13).
Дані обставини і стали підставою для звернення ОСОБА_1 до суду із відповідною позовною заявою про визнання права власності у порядку спадкування за заповітом.
Відповідно до пункту 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов'язки інших осіб.
Згідно із ст.1216 Цивільного кодексу України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкоємство здійснюється за заповітом і за законом (ст.1217 ЦК України).
Згідно із ст.1258 Цивільного кодексу України, спадкоємці за законом одержують право на спадкування по черзі. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у випадку відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття.
Відповідно до ст.1261 Цивільного кодексу України, в першу чергу на спадкування за законом мають діти спадкодавця, той з чоловіка і жінки, що пережив і батьки. Спадкоємцем першої черги за законом являються позивачка.
Згідно із ч.ч. 1, 5 ст.1268 Цивільного кодексу України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
У відповідності до ч.1 ст.328 Цивільного кодексу України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, а спадкування за законом є однією з підстав набуття права власності.
Як встановлено матеріалами справи та підтверджено в ході судового засідання, єдиним спадкоємцем померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , який претендує на спадщину за заповітом є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Враховуючи вищевикладені обставини та норми чинного законодавства, розглянувши справу в межах заявлених вимог та наданих сторонами доказів, які оцінені судом в їх сукупності, суд, за своїм внутрішнім переконанням, дійшов до висновку прозаконність, обґрунтованість та правомірність позовних вимог ОСОБА_1 до Мологівської СР про визнання права власності у порядку спадкування за заповітом, у зв'язку з чим такий позов підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 15-16, 328, 1216-1217, 1223, 1233-1235, 1258, 1261, 1268-1269 Цивільного кодексу України, ст.ст. 2, 12-13, 76-81, 200, 206, 247, 258-259, 263-265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Мологівської селищної ради Білгород-Дністровського району Одеської області про визнання права власності у порядку спадкування за заповітом - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ), як спадкоємцем за заповітом, після смерті ОСОБА_3 право власності на:
- ј частину земельної ділянки (паю) розміром 6,7 га в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), що знаходиться у землі КСП ім. Мічуріна, с. Випасне, Білгород-Дністровського району Одеської області, що належала померлому ОСОБА_2 на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_1 , виданого Білгород-Дністровською райдержадміністрацією 10.11.1997 року;
- ј частину майнового паю в структурі вартості майна КСП ім. Мічуріна, с. Випасне, Білгород-Дністровського району Одеської області вартістю 1469 грн. згідно свідоцтва про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства ім. Мічуріна 15.12.2000 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя В.В. Мишко