Справа № 495/896/20
№ провадження 2-о/495/94/2020
ІМЕНЕМ УКрАЇНи
31 березня 2020 рокум. Білгород-Дністровський
Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області у складі:
головуючого судді: Мишко В.В.
при секретарі судового засідання: Охримчук А.В.
за участю:
від заявниці: не з'явилася
від заінтересованої особи: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 495/896/20
за заявою ОСОБА_1
за участю заінтересованої особи Шабівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області
про визнання сертифікату на право на земельну частку (пай) втраченим,
14.02.2020 року ОСОБА_1 (далі по тексту - заявниця) звернулася до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області з заявою за участю заінтересованої особи Шабівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області (далі по тексту - заінтересована особа) про визнання сертифікату на право на земельну частку (пай) втраченим (а.с.1-2).
Так, заявниця просить суд визнати втраченим сертифікат серії ОД № 0117731 на право на земельну частку (пай) розміром 5,78 у.ка.га, яка знаходиться в землях КСГП «імені Кутузова» с. Бритівка Білгород-Дністровського району Одеської області, виданого Білгород-Дністровською районною державною адміністрацією 27.11.1996 року на підставі розпорядження Білгород-Дністровської районної державної адміністрації від 26.11.1996 року № 611/96 на ім'я ОСОБА_2 .
Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 19.02.2020 року відкрито окреме провадження по справі № 495/896/20 за заявою ОСОБА_1 за участю заінтересованої особи Шабівської СР про визнання сертифікату на право на земельну частку (пай) втраченим. Справу призначено до розгляду (а.с.12-13).
Заявниця - ОСОБА_1 , в судове засідання не з'явилася, але подала до суду заяву, згідно якої свої вимоги підтримує в повному обсязі, просить їх задовольнити та розглянути справу за її відсутністю (а.с.11).
Представник заінтересованої особи - Шабівської СР, в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду невідомі.
Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею (ч.1 ст.223 ЦПК України).
Враховуючи викладені обставини, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника заінтересованої особи, на підставі наявних та достатніх для розгляду матеріалів справи.
У відповідності до ч.2 ст.247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши заяву, вивчивши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд дійшов до наступних висновків.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено в судовому засіданні, ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 - батько ОСОБА_1 . Після його смерті залишилась спадщина у вигляді права на земельну частку (пай) розміром 5,78 у.ка.га, яка знаходиться у землях КСГП «ім. Кутузова» с. Бритівка Білгород-Дністровського району Одеської області.
Вказана земельна частка (пай) належала померлому ОСОБА_2 на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ОД № 0117731 виданого Білгород-Дністровською державною адміністрацією 27. 11.1996 року (а.с.5).
16.03.2007 року ОСОБА_1 державним нотаріусом Білгород-Дністровської районної державної нотаріальної контори видано свідоцтво про право на спадщину за законом, відповідно до якого за нею визнано право на Ѕ частину вищевказаного права земельної частки (паю) (а.с.6).
За твердженням заявниці, 16.08.2009 року її було надано дозвіл на розробку технічної документації щодо відведення ділянки у власність, але після винесення розпорядження вона втратила оригінал сертифікату на земельну частку (пай), у зв'язку з чим заявниці позбавлена подальшої можливості розроблення технічної документації щодо виділення земельної ділянки в натурі.
Видача вищезазначеного сертифікату підтверджується листом Білгород-Дністровської районної державної адміністрації № 237-01/04 від 29.07.2019 року, копією сертифіката та свідоцтвом про право на спадщину (а.с.5-7).
Також, заявницею було подано оголошення до місцевої газети «Слово Придністров'я» про втрату сертифікату, що підтверджується газетою «Слово Придністров'я» № 8 від 20.02.2020 року (а.с.15).
Дані обставини і стали підставою для звернення ОСОБА_1 до суду з відповідною заявою про визнання сертифікату на право на земельну частку (пай) втраченим.
Відповідно до частини першої статті 293 Цивільного процесуального кодексу України, Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про: 1) обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи; 2) надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності; 3) визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою; 4) усиновлення; 5) встановлення фактів, що мають юридичне значення; 6) відновлення прав на втрачені цінні папери на пред'явника та векселі; 7) передачу безхазяйної нерухомої речі у комунальну власність; 8) визнання спадщини відумерлою; 9) надання особі психіатричної допомоги в примусовому порядку; 10) примусову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу; 11) розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб (ч.2 ст.294 ЦПК України).
Згідно із частинами першою та другою статті 315 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру. У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Проаналізувавши зміст вищенаведених статей можна відокремити такі умови, за наявності яких можливим є звернення до суду для встановлення фактів, що мають юридичне значення: факт, який потребує встановлення, має породжувати юридичні наслідки, тобто від нього повинні залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб; встановлення відповідного факту не пов'язано з наявністю спору про право; чинним законодавством не передбачено іншого порядку встановлення такого факту, або заявник не має можливості одержати (відновити) загублений (знищений) документ, який посвідчує необхідний факт; встановлення факту потрібно заявникові для конкретної мети.
Відповідно до Постанови Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Згідно із п.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію в зв'язку із втратою годувальника.
Визнання сертифікату на право на земельну частку (пай) втраченим заявниці необхідно для того, щоб розробити технічну документацію щодо виділення земельної ділянки в натурі та зареєструвати її належним чином, як спадкове майно за законом. Визнання сертифікату на право на земельну частку (пай) втраченим породить для заявниці певні юридичні наслідки, так як іншого шляху для визнання його втраченим не існує.
У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення. Відповідно до діючого законодавства юридичний факт встановлюється судом за умови підтвердження доказами, що ця подія мала місце у певний час та за певних обставин.
Відповідно до ст.319 Цивільного процесуального кодексу України, у рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт.
Відповідно до Листа Верховного суду України від 01.01.2012 року «Судова практика розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення», виникнення особистих і майнових прав громадян, їх зміну і припинення закон завжди пов'язує з настанням чи зміною певних обставин, тобто з юридичними фактами. У більшості випадків вони підтверджуються різними свідоцтвами, довідками та іншими документами, що видаються громадянам в адміністративному порядку. Проте не завжди заінтересована особа має можливість довести документально, що той чи інший факт мав місце (неможливість поновлення втраченого документа або виправлення наявних у ньому помилок тощо). Тому в певних випадках допускається судовий порядок встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Враховуючи вищевикладені обставини та норми чинного законодавства, розглянувши справу в межах заявлених вимог та наданих сторонами доказів, які оцінені судом в їх сукупності, суд, за своїм внутрішнім переконанням, дійшов до висновку про законність, правомірність та обґрунтованість вимог ОСОБА_1 , у зв'язку з чим її заява за участю заінтересованої особи Шабівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області про визнання сертифікату на право на земельну частку (пай) втраченим підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 2, 12-13, 76-81, 247, 258-259, 263-265, 268, 293-294, 315, 319 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
Заяву ОСОБА_1 за участю заінтересованої особи Шабівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області про визнання сертифікату на право на земельну частку (пай) втраченим - задовольнити.
Визнати сертифікат серії ОД № 0117731 на право на земельну частку (пай) розміром 5,78 у.ка.га, яка знаходиться в землях КСГП «імені Кутузова» с. Бритівка Білгород-Дністровського району Одеської області, виданого Білгород-Дністровською районною державною адміністрацією 27.11.1996 року на підставі розпорядження Білгород-Дністровської районної державної адміністрації від 26.11.1996 року № 611/96 на ім'я ОСОБА_2 - втраченим.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя В.В. Мишко