Справа № 711/1087/20
Провадження № 2а/712/69/20
09 квітня 2020 року Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:
головуючого-судді Мельник І.О.
за участю секретаря Хоменко А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Черкаській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління патрульної поліції в Черкаській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, мотивуючи свої вимоги тим, що постановою інспектора роти № 4 батальйону 1 Управління патрульної поліції в Черкаській області серія ЕАк №2098299 від 12 лютого 2020 року його було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 425 грн. за ч. 2 ст. 122 КУпАП за те, що 12 лютого 2020 року о 13 годині 13 хвилин в м. Черкаси, на перехресті вул. Смілянська та Свято-Макарівська, керуючи транспортним засобом КІА CEED, номерний знак НОМЕР_1 , здійснив проїзд за заборонений жовтий сигнал світлофора чим порушив вимоги п.8.7.3 ґ ПДР України.Вважає, що постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності за вказане порушення є незаконною. Просить суд скасувати постанову інспектора роти № 4 батальйону 1 Управління патрульної поліції Черкаської області серія ЕАк №2098299 від 12 лютого 2020 року, якою його було притягнуто до адміністартивної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 425 грн. за ч. 2 ст.122 КУпАП.
Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 12.03.2020 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Відповідачу встановлено строк для подання відзиву на позов.
Так, 02.04.2020 представником відповідача скеровано до суду відзив на адміністративний позов, яким просить суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, мотивуючи свої вимоги тим, що інспектор діяв виключно на підставі та у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та Законами України, постанова винесена ним з дотриманням права і є такою, що не вимагає підстав для скасування. Зокрема, вказує, що твердження позивача не відповідає дійсним обставинам справи та спростовується відеозаписом, на якому зафіксовано факт перетину перехрестя ОСОБА_1 на заборонений жовтий сигнал світлофору та завершення проїзду перехрестя взагалі на «червоний», для якого Правилами дорожнього руху не встановлено жодних винятків. Окрім того, "жовтому" сигналу світлофора передував "зелений" миготливий сигнал, який попереджав про наступне увімкнення сигналу, який забороняє рух, а тому позивач мав достатньо часу для того, щоб зменшити швидкість та здійснити зупинку транспортного засобу у місці, визначеному п.8.10 ПДР. До того ж, як вбачається з даного відеозапису, жодних транспортних засобів позаду транспортного засобу під керуванням позивача не рухалось, а тому загрози вчинення ДТП в разі гальмування, про що Позивач вказує у своєму позові, не існувало.
До суду позивачем 06.04.2020 скеровано відповідь на відзив, якою позовні вимоги прсить задовольнити в повному обсязі. Зокрема, у відповіді вказує, що на реєстраторі не видно світлофора яким він, як водій, керувався при проїзді перехрестя, а отже не можна зробити висновок, що на світлофорі за його напрямком руху також був «жовтий'сигнал. Разом з тим, твердження «службовий автомобільний відео реєстратор» вважає хибним, оскільки чіткого переліку засобів фіксації порушень ПДР на данний час немає, та відповідач не надав жодного доводу що відео реєстратор який був використаний, є службовим та перебуває на балансі УПП в Черкаській області Департаменту патрульної поліції. Так, данний пристрій не є вимірювальним та не підлягає сертифікації, проте якщо це службовий пристрій, тобто використовується виключно в інтересах служби, забезпечення порядку, позивач вважає, що він повинен перебувати на балансі УПП, або ДПП. Також, інспектор, який проводив розгляд справи, особисто не складав постанову про адміністративне правопорушення, натомість це робив його напарник, який не був присутній з початку процедури розгляду справи та не міг повно на всебічно заслухати його доводи та оцінити їх, що суперечить ззавданню адміністративного судочинства, а саме справедливості розгляду справи.
Суд, оглянувши диск відеозапису правопорушення, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що постановою інспектора роти № 4 батальйону 1 Управління патрульної поліції в Черкаській області серія ЕАк №2098299 від 12 лютого 2020 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 425 грн. за ч. 2 ст. 122 КУпАП. В постанові, зокрема, зазначено, що 12 лютого 2020 року о 13 годині 13 хвилин в м. Черкаси, на перехресті вул. Смілянська та Свято-Макарівська, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом КІА CEED, номерний знак НОМЕР_1 , здійснив проїзд за заборонений жовтий сигнал світлофора, чим порушив вимоги п.8.7.3 ґ ПДР України.
Відповідно до п. 8.11. ПДР України водіям, які в разі ввімкнення жовтого сигналу або підняття регулювальником руки вгору не можуть зупинити транспортний засіб у місці, передбаченому пунктом 8.10 цих Правил, не вдаючись до екстреного гальмування, дозволяється рухатися далі за умови забезпечення безпеки дорожнього руху.
Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (із змінами та доповненнями). Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Як передбачено ч. 1 ст. 3 Закону України «Про Національну поліцію», у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.
За змістом п. 1-2 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський зобов'язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва.
Відповідно до ч. 1 ст. 287 КУпАП постанову у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено.
Згідно з ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Адміністративним правопорушенням на підставі ч. 2 ст. 122 КпАП України є порушення водіями транспортних засобів правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонений сигнал світлофора або жест регулювальника, ненадання переваги в русі маршрутним транспортним засобам, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування водієм під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, необладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ч. 2 ст. 19 Конституції України).
Згідно з ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно з ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
У ході розгляду справи з'ясовано, що відповідачем не доведено правомірності своїх дій та не надано відповідних доказів щодо вчинення правопорушення, зазначеного в постанові. Останнім не доведено, що позивач проїхав на заборонений жовтий сигнал світлофора. Більш того, в судовому засіданні вивчено відеозапис події, який не спростував твердження позивача. На данному відеозаписі вбачається, що автомобіль КІА CEED, номерний знак НОМЕР_1 , перетнув перехрестя на зелений сигнал світлофора, після чого загорівся жовтий сигнал.
Відповідно до п. 16.8. ПДР України, водій, який виїхав на перехрещення проїзних частин згідно із сигналом світлофора, що дозволяє рух, повинен виїхати у наміченому напрямку незалежно від сигналів світлофора на виїзді.
Світлофори призначені для регулювання руху транспортних засобів і пішоходів, мають світлові сигнали зеленого, жовтого, червоного і біло-місячного кольорів, які розташовані вертикально чи горизонтально. Сигнали світлофора можуть бути з нанесеною суцільною чи контурною стрілкою (стрілками), із силуетом пішохода, Х-подібні.
На рівні червоного сигналу світлофора із вертикальним розташуванням сигналів може встановлюватися табличка білого кольору із нанесеною на ній стрілкою зеленого кольору.
Пунктом 8.7.3 (ґ) ПДР України встановлено, що жовтий сигнал світлофору забороняє рух і попереджає про наступну зміну світлофору.
В той же час, згідно з пунктами 8.10 та 8.11. ПДР: у разі подання світлофором (крім реверсивного) або регулювальником сигналу, що забороняє рух, водії повинні зупинитися перед дорожньою розміткою 1.12 (стоп-лінія), дорожнім знаком 5.62 "Місце зупинки", якщо їх немає - не ближче 10 м до найближчої рейки перед залізничним переїздом, перед світлофором, пішохідним переходом, а якщо і вони відсутні та в усіх інших випадках - перед перехрещуваною проїзною частиною, не створюючи перешкод для руху пішоходів. Водіям, які в разі ввімкнення жовтого сигналу або підняття регулювальником руки вгору не можуть зупинити транспортний засіб у місці, передбаченому пунктом 8.10 цих Правил, не вдаючись до екстреного гальмування, дозволяється рухатися далі за умови забезпечення безпеки дорожнього руху.
Тобто, ПДР України допускають випадок руху авто навіть у випадку ввімкнення жовтого кольору світлофору.
На пред'явленому відеозаписі вбачається, що водій ОСОБА_1 рухався по вулиці Смілянська на зелений миготливий сигнал світлофору.
Згідно з ст. 251 КУпАП орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи на підставі доказів, тобто будь-яких фактичних даних, які встановлюються, зокрема, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також іншими документами.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно зі ст.ст. 73, 74 КАС України належними та допустимими є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування.
Відповідно до ст.ст. 75, 76 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно з ст.31 Закону України «Про Національну поліцію» поліція може застосовувати превентивні заходи, серед яких: перевірка документів особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису.
Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідачем у встановленому порядку не доведено обґрунтованості прийняття оскаржуваної постанови з урахуванням усіх обставин, що мають значення для її прийняття, що є підставою для визнання її протиправною та скасування. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях. Згідно з ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях.
Докази, що спростовують висновки суду, станом на час розгляду справи відсутні.
В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягається до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Суд при цьому зазначає, що, з урахуванням конституційних принципів законності та індивідуалізації відповідальності, обов'язковою передумовою накладення на особу адміністративного стягнення є точний виклад обставин вчиненого нею адміністративного правопорушення, прямо передбаченого законодавством. Притягнення особи до адміністративної відповідальності на припущеннях є неприпустимим.
Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статями 283 і 284 КУпАП. У ній зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що під час винесення оспорюваної постанови, інспектором поліції не зібрано достатніх достовірних фактичних даних, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інших обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, не долучено інших відомостей необхідних для вирішення справи, передбачених ст. 268 КУпАП . Крім того, у постанові ЕАк №2098299 від 12 лютого 2020 року не зазначено на який технічний засіб було зафіксовано порушення, що є порушенням вимог ст. 283 КупАП.
За правилами п. 3 п. 3 ст. 286 КУпАП, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Таким чином, позовні вимоги про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення серії ЕАк №2098299 від 12 лютого 2020 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 122 КУпАП є обґрунтованими та підлягають до задоволення, а постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності підлягає скасуванню.
Враховуючи те, що даним рішенням суду оскаржувана постанова підлягає скасуванню, то провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю.
Керуючись ч.1 ст.122, ст.ст.222, 242, 251, 258, 280, 286 КУпАП, ст.ст. 5, 6, 8-10, 73-78, 241-246, 250, 286КАС України, суд
Позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Черкаській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності задовольнити.
Постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ЕАк №2098299 від 12 лютого 2020 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн., винесену інспектором роти №4 батальйону 1 Управління патрульної поліції в Черкаській області, скасувати.
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, закрити, у зв'язку з відсутністю в події та складу адміністративного правопорушення.
Рішення може бути оскаржене через суд першої інстанції до Шостого Апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня її проголошення або в порядку, передбаченому ст. 297 КАС України.
Головуючий І.О.Мельник