Справа № 700/190/20
Провадження № 2/700/203/20
08 квітня 2020 року Лисянський районний суд Черкаської області
у складі: головуючого судді Бесараб Н.В.,
за участю секретаря судового засідання Мельніченко Н.І.,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в смт. Лисянка цивільну справу №700/190/20 провадження №2/700/203/20 за позовом ОСОБА_1 до Вотилівської сільської ради Лисянського району Черкаської області про визнання права власності на спадкове майно,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Вотилівської сільської ради Лисянського району Черкаської області про визнання права власності на спадкове майно.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати - ОСОБА_2 . Після її смерті відкрилась спадщина, до складу якої входить житловий будинок з надвірними спорудами, розташований по АДРЕСА_1 . Він є сином та спадкоємцем померлої. Звернувшись до Лисянської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, йому було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії через відсутність правовстановлюючих документів на будинок. За таких обставин змушений звернутися до суду та просить визнати за ним право власності на спадщину, яка залишилася після смерті ОСОБА_2 .
Позивач у підготовче судове засідання не з'явився, звернувся до суду із заявою про розгляд справи без його участі, на задоволенні позову наполягає.
Представник відповідача у підготовче судове засідання не з'явився, звернувся до суду із заявою, в якій просить розглянути справу без участі представника, проти задоволення позовних вимог не заперечує.
Відповідно до вимог ч.3 ст.200 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст. 206 цього ж Кодексу.
Згідно з ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Матеріалами справи встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт. Лисянка Черкаської області померла ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 19 квітня 2016 року.
Після смерті спадкодавця відкрилась спадщина, до складу якої входить житловий будинок з господарськими будівлями, що знаходиться по АДРЕСА_1 .
Відповідно до свідоцтва про народження НОМЕР_2 від 20 січня 1960 року ОСОБА_1 є сином ОСОБА_2 .
Позивач, як спадкоємець за законом, звернувся до Лисянської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини.
Відповідно до постанови державного нотаріуса Лисянської державної нотаріальної контори від 25.01.2017 року № 91/02-31, позивачу було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії щодо видачі свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок через відсутність на нього правовстановлюючих документів.
Із довідки Виноградської сільської ради Лисянського району Черкаської області № 52 від 13.02.2020 року вбачається, що відповідно до записів в по господарській книзі по с. Вотилівка за ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 рахується житловий будинок з господарськими будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , розташований на не приватизованій земельній ділянці площею 0,58 га. Документи на право власності на житловий будинок не видавалися.
Відповідно до ч. 1 ст. 1222 ЦК України, спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.
Згідно зі ст.1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до ст.1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.
Згідно зі ст.1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Статтею 1218, ч.1 ст.1225, ст.1233 ЦК України встановлено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення. Заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.
За вимогами ст.1297 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутись до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно, тобто зміна власника майна, що підлягає державній реєстрації, неможлива без перереєстрації права власності. Тому свідоцтво про право на спадщину є обов'язковим, коли об'єктом спадкування є нерухоме майно, що підлягає обов'язковій державній реєстрації.
В свою чергу право власності на нерухоме майно виникає у спадкоємця лише з моменту державної реєстрації цього майна (ч.2 ст.1299 ЦК України).
Згідно зі ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання права власності на майно, у разі коли це право оспорюється або не визнається, а також у разі втрати документів на право власності на майно.
З огляду на викладене, визнання права власності на спадкове майно є винятковим способом захисту, який має застосовуватися якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню, оскільки відсутність у спадкодавця правовстановлюючих документів на спадкове майно унеможливлює оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.
Судом встановлено, що визнання позову відповідачем, не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.
За таких обставин, беручи до уваги визнання позову відповідачем, відсутність інших спадкоємців, які б претендували на спадщину, необхідно визнати за позивачем ОСОБА_1 право власності на спадкове майно, що залишилося після смерті його матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1218, 1261,1269, 1270 ЦК України, ст.ст.4,5,12,13, 19, 81, 82, 200,206, 259, 263-265, 354 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Вотилівської сільської ради Лисянського району Черкаської області про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_2 в порядку спадкування за законом право власності на житловий будинок з господарськими будівлями, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , що належав ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Роз'яснити позивачу та відповідачу, що у відповідності до п.3 розділу ХІІ «Прикінцевих положень» ЦПК України, на час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки апеляційного оскарження рішення суду продовжуються на строк дії такого карантину.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Н. В. Бесараб