про залишення позовної заяви без руху
09 квітня 2020 року справа № 580/1154/20
м. Черкаси
Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Бабич А.М., перевіривши матеріали позову ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про стягнення коштів,
06.047.2020 ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) (далі - позивач) подав у Черкаський окружний адміністративний суд позов до Департаменту патрульної поліції (03048, м. Київ, вул.Федора Ернста, буд.3; код ЄДРПОУ 40108646) (далі - відповідач) про стягнення на його користь компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строку їх виплати за період з 01.03.2016 до 05.03.2020 у розмірі 3057,00грн.
Ознайомившись із матеріалами позову, виявлено недоліки позовної заяви, які перешкоджають відкриттю провадження у справі.
Частиною 3 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Позивач не надав доказів сплати судового збору за подання цього позову. У позовній заяві зазначив, що компенсація втрати частини доходів є складовою заробітної плати, з огляду на що він звільнений від сплати судового збору на підставі п.1 ч.1 ст.5 Закону України від 08.07.2011 №3674-VI "Про судовий збір" (далі - Закон №3674-VI).
Оцінюючи наявність у позивача пільг щодо сплати судового збору за подання позову, суд врахував, що питання наявності пільг щодо звільнення від сплати судового збору на підставі п.1 ч.1 ст.5 Закону №3674-VI під час подання позову про стягнення коштів за затримку розрахунку при звільненні розглядала Велика Палата Верховного Суду (далі - ВПВС) у постанові від 30.01.2019 у справі №910/4518/16, правові висновки якої обов'язкові для врахування судами нижчих інстанцій відповідно до ч.5 ст.242 КАС України.
У пунктах 30-33 цієї постанови ВПВС вказала, що структура заробітної плати визначена статтею 2 Закону України "Про оплату праці", за змістом якої заробітна плата складається з основної та додаткової заробітної плати, а також з інших заохочувальних та компенсаційних виплат. На підставі статті 2 Закону України "Про оплату праці" структуру заробітної плати можна визначити, беручи до уваги положення Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13 січня 2004 року №5 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27 січня 2004 року за № 114/8713 (далі - Інструкція №114/8713).
Відповідно до пункту 1.3 Інструкції № 114/8713 для оцінки розміру заробітної плати найманих працівників застосовується показник фонду оплати праці. До фонду оплати праці включаються нарахування найманим працівникам у грошовій та натуральній формі (оцінені в грошовому вираженні) за відпрацьований та невідпрацьований час, який підлягає оплаті, або за виконану роботу незалежно від джерела фінансування цих виплат. Фонд оплати праці складається з: фонду основної заробітної плати; фонду додаткової заробітної плати; інших заохочувальних та компенсаційних виплат.
Інші виплати, що не належать до фонду оплати праці, встановлені в розділі 3 Інструкції №114/8713. Згідно з пунктом 3.9 Розділу 3 цієї Інструкції до них відносяться суми, нараховані працівникам за час затримки розрахунку при звільненні.
Проаналізувавши наведені норми чинного законодавства суд дійшов висновку, що компенсація втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строку їх виплати за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою у розумінні статті 2 Закону України "Про оплату праці".
З огляду на викладене пільга щодо сплати судового збору, передбачена п.1 ч.1 ст.5 Закону №3674-VI, згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги про стягнення компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строку їх виплати.
Отже, твердження позивача про звільнення його в силу закону від сплати судового збору не є обґрунтованими, а за подання вказаного позову він мав сплатити судовий збір.
Пунктом 3 ч.2 ст.4 Закону №3674-VI встановлено, що за подання до адміністративного суду позову майнового характеру, який подано фізичною особою, судовий збір справляється у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2020 року розміром 2102 грн.
Отже, ставкою судового збору за подання позову є 840,80грн.
Тому позивач має надати суду доказ сплати судового збору у вищевказаному розмірі на рахунки Черкаського окружного адміністративного суду або належні докази звільнення від його сплати.
Згідно з частинами 1-2 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Оскільки позовна заява не відповідає вимогам ст.161 КАС України, вона на підставі ч.1 ст.169 КАС України підлягає залишенню без руху.
З метою забезпечення права позивача на судовий захист своїх прав та інтересів наявні підстави надати їй строк для усунення вказаних вище недоліків позовної заяви протягом 10 днів з дня отримання ухвали.
Керуючись ст. ст.2, 133, 160, 169, 171, 243, 248 КАС України, суддя
1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про стягнення коштів - залишити без руху.
2. Позивачу надати строк до 04 травня 2020 року, але не менше 10 днів з дати отримання ним ухвали для усунення викладених у мотивувальній частині ухвали недоліків позовної заяви.
3. Роз'яснити, що у разі невиконання вимог ухвали позовна заява підлягає поверненню.
4. Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.
5. Копію ухвали направити позивачу.
Суддя А.М. Бабич