ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"31" березня 2020 р. справа № 300/43/20
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
судді Матуляка Я.П.,
при секретарі Мула Х.О.,
за участю:
позивача - ОСОБА_1
представника позивача - Аверкової С.О.
представника відповідача - Брезіцького М.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом: ОСОБА_1 ,
до відповідача: Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області,
визнання протиправними та скасування наказів від 03.12.2019 року за № 2062, від 11.12.2019 року за № 411 о/с, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції України в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування наказів від 03.12.2019 року за № 2062, від 11.12.2019 року за № 411 о/с, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Позовні вимоги мотивовані тим, що підставою для звільнення його зі служби в поліції були висновки за результатами службового розслідування, в яких відповідач констатував факт керування позивачем транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння. В той же час, позивач своєї вини в скоєнні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, тобто керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, не визнав. Відтак, його було протиправно притягнуто до дисциплінарної відповідальності за відсутності на те підстав та без надання належної оцінки усім обставинам. Зазначені обставини зумовили звернення позивача до суду з даним позовом. З наведених підстав вважає оскаржувані накази таким, що підлягають до скасування та, як наслідок, просить поновити його на посаді стягнути заробітну плату за час вимушеного прогулу.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17.01.2020 року дану позовну заяву залишено без руху у зв'язку з її невідповідністю вимогам статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України та надано десятиденний строк з дня вручення (отримання) копії цієї ухвали для усунення недоліків.
28.01.2020 року позивачем зазначені в ухвалі про залишення позовної заяви без руху недоліки усунуті.
У зв'язку із усуненням недоліків ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 30.01.2020 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження в порядку, визначеному статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі, також - КАС України) та призначено судовий розгляд справи на 21.02.2020 о 10:00 год.
Головне управління Національної поліції в Івано-Франківській області скористалось своїм правом подання відзиву на позовну заяву, що надійшов на адресу суду 18.02.2020, відповідно до якого відповідач щодо заявлених позовних вимог заперечив (а.с.36-40). Зазначає, що при прийнятті рішення про звільнення позивача зі служби в поліції, відповідачем враховано обставини за яких вчинено дисциплінарний проступок та тяжкість такого проступку. Таким чином, при звільненні позивача зі служби в поліції відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. В зв'язку із наведеним просить суд в задоволенні позову відмовити.
Позивач не скористався своїм правом на подання відповіді на відзив.
В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали з підстав викладених у позовній заяві. Просили позов задовольнити.
Представник відповідача щодо задоволення позову заперечив з підстав викладених у відзиві на позов. Просив суд відмовити в задоволенні позову.
В судовому засіданні, яке відбулось 21.02.2020 судом відмовлено в задоволенні клопотання представника відповідача про виклик свідків.
Розглянувши позовну заяву, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 проходив службу в Національній поліції України з листопада 2018 на посаді дільничного офіцера поліції відділу превенції Івано-Франківського відділу поліції ГУНП в Івано-Франківській області.
Наказом відповідача №2062 від 03.2019 ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності та звільнено з Національної поліції України (а.с.7,8).
Згідно з наказом №411 о/с від 11.12.2019 відповідачем реалізовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення ОСОБА_1 (а.с.6).
Прийняттю вказаних наказів слугував висновок службового розслідування призначеного після отримання інформації про те, що відносно працівника Івано-Франківського ВП ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_1 , складено протокол про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачено ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В ході службового розслідування встановлено наступні обставини.
21.11.2019 о 02 год.40 хв. у м. Івано-Франківську по вул. Степана Бандери, 31, працівниками УПП в Івано- Франківській області було зупинено автомобіль марки «Peugeot-307» д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням дільничного офіцера поліції відділу превенції Івано-Франківського ВП ГУНП в Івано-Франківській області лейтенанта поліції ОСОБА_1 , який керував транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп'яніння. За результатами тесту на приладі Drager Alcotest 6820 встановлено факт алкогольного сп'яніння у водія ОСОБА_1 , показник концентрації алкоголю в крові склав 0,61 проміле.
За результатами медичного огляду у Івано-Франківському наркологічному диспансері у ОСОБА_1 виявлено концентрацію алкоголю в крові - 0,46 проміле, що встановлено згідно висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 21.11.2019.
Як наслідок, щодо водія автомобіля марки «Peugeot-307» д.н.з. НОМЕР_1 - дільничного офіцера поліції відділу превенції Івано-Франківського ВП ГУНП в Івано-Франківській області лейтенанта поліції ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ОБ №207441, відповідальність за яке передбачено ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Опитаний з даного приводу поліцейський взводу №2 роти №1 УПП в Івано-Франківській області рядовий поліції Кушнерик Сергій Васильович пояснив, що 20.11.2019 о 20.00 год. він у складі екіпажу «Ясень 109» разом із інспектором взводу № 2 роти № 1 УПП в Івано-Франківській області лейтенантом поліції Циганчуком Ігорем Івановичем заступив на патрулювання. Патрулюючи територію обслуговування, 21.11.2019 близько 02 год 40 хв. рухаючись вул. Степана Бандери м. Івано-Франківську. В цей час перед патрульним автомобілем, не надавши перевагу в русі з другорядної дороги - вул. Семена Височана, виїхав автомобіль марки «Peugeot-307» д.н.з. НОМЕР_1 . В зв'язку з чим прийнято рішення зупинити даний автомобіль за допомогою світлопроблискових маячків синього та червоного кольорів.
Під час спілкування з водієм ОСОБА_1 поліцейський відчув різкий запах спиртного. Після цього ОСОБА_1 було запропоновано пройти перевірку на факт вживання алкоголю на приладі Drager Alcotest 6820. За результатами перевірки встановлено факт алкогольного сп'яніння водія ОСОБА_1 - 0,61 проміле, про що складено акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, складений в присутності двох свідків.
Не погодившись з даними результатами алкогольного сп'яніння, ОСОБА_1 виявив бажання пройти огляд у медичному закладі.
За результатами медичного огляду в Івано-Франківському наркологічному диспансері у ОСОБА_1 виявлено стан алкогольного сп'яніння 0,46 проміле, про що складено висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 21.11.2019.
В подальшому громадянина ОСОБА_1 відсторонено від керування транспортним засобом та складено протокол про адміністративне правопорушення відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Пояснення аналогічного змісту надано інспектором взводу №2 роти №1 УПП в Івано-Франківській області лейтенантом поліції Циганчуком Ігорем Івановичем.
З урахуванням вищевказаних обставин дисциплінарною комісією складено висновок службового розслідування за фактом порушення службової дисципліни працівником Івано-Франківського ВП ГУНП від 29.11.2019, яким запропоновано звільнити ОСОБА_1 зі служби (а.с.46-48).
На підставі висновку службового розслідування, за порушення службової дисципліни, вимог ст. 16 розділу ІІІ Закону України «Про дорожній рух», пп. «а» п.2.9 розділу ІІ Правил дорожнього руху, пп.1 п.1 ст.18 Закону України «Про Національну поліцію» та пп. 1, 6 п.3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, що виразилось в ігноруванні основоположних засад діяльності поліції та керуванні транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, згідно наказу №2062 від 03.12.2019 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівника Івано- Франківського ВП ГУНП» відповідачем звільнено з Національної поліції України дільничного офіцера поліції відділу превенції Івано-Франківського ВП ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_1
11.12.2019 відповідачем винесено наказ № 411 о/с по особовому складу згідно якого, звільнено зі служби в поліції лейтенанта поліції ОСОБА_1 , дільничного офіцера поліції відділу превенції Івано-Франківського ВП ГУНП в Івано-Франківській області, відповідно з підпунктом 6 пунктом 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» ( у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби).
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам у даній справі та вирішуючи спір по суті, суд виходить із наступного.
Закон України «Про національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII (далі Закон України «Про національну поліцію») визначає правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України.
Згідно з ч. 1 ст. 60 Закону України «Про національну поліцію»: проходження служби в поліції регулюється цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до ч. 1 ст. 59 Закону України «Про національну поліцію»: служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.
Положеннями ч. 1 ст. 17 Закону України «Про національну поліцію» передбачено, що поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
Відповідно до статті 18 Закону України «Про національну поліцію», поліцейський зобов'язаний:
1) неухильно дотримуватися положень Конституції України законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського;
2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва;
3) поважати і не порушувати прав і свобод людини;
4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров'я;
5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків;
6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
У відповідності до ч. 1 ст. 19 Закону України «Про національну поліцію»: у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Закону України «Про національну поліцію»: підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Відповідно до ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України службова дисципліна дотримання поліцейськими Конституції і законів України міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов'язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов'язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.
Службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов'язує поліцейського:
1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України;
2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки;
3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень;
4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону;
5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов'язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника;
6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України;
7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини;
8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку;
9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень;
10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів;
11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень;
12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення;
13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції;
14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп'яніння.
Згідно з положеннями ст. 12 Дисциплінарного статуту: дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції..
В силу положень статті 11 Дисциплінарного статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
За вчинення адміністративних правопорушень поліцейські несуть дисциплінарну відповідальність відповідно до цього Статуту, крім випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з цим Статутом.
З огляду на, це суд зазначає наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, підставою для звільнення позивача з поліції стало порушення позивачем транспортної дисципліни, а саме складення відносно позивача протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, що безпосередньо зазначено в оскаржуваному наказі від 03.12.2019 за №2062.
В той же час, суд зазначає, що сам по собі факт складення протоколу про адміністративне правопорушення не є доказом того, що особа його вчинила.
Для визнання діяння правопорушенням і, відповідно, застосування передбачених правовими нормами санкцій беззаперечною та головною обставиною є необхідність встановлення в діянні особи складу адміністративного правопорушення.
Тобто, основним та беззаперечним доказом вчинення чи не вчинення особою адміністративного правопорушення є рішення суду, яке набрало законної сили, яким встановлено вину або невинуватість особи.
Статтею 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний, поміж іншого, з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні.
Згідно статті 221 Кодексу України про адміністративні правопорушення справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення розглядають судді районних, районних у містах, міських чи міськрайонних судів.
Отже, виключно до компетенції суддів належить з'ясування чи вчинила особа адміністративне правопорушення, яке полягає у керуванні транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, а також чи винна вона у його вчиненні.
Виходячи з наведених норм Кодексу України про адміністративні правопорушення та Дисциплінарного статуту, суд приходить до висновку, що притягнення до дисциплінарної відповідальності за порушення дисципліни, що виразилося у вчиненні працівником адміністративного правопорушення, можливе за умови підтвердження належними доказами та за наслідками закінчення відповідної справи про адміністративне правопорушення і набрання рішенням суду за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення законної сили.
Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Частина друга статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Як зазначалось судом вище, зі змісту оскаржуваного наказу вбачається, що, на думку відповідача, порушення службової дисципліни з боку позивача, яке виразилося у керуванні автомобілем у стані алкогольного сп'яніння, у зв'язку з чим відносно останнього складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, підтвердилось комісією, яка проводила службове розслідування.
Вказана обставина могла б бути підставою для висновку про порушення позивачем службової дисципліни, однак за умови підтвердження такого факту належними доказами.
Разом з тим, суд звертає увагу, що відповідачем не надано суду жодного доказу, який би на момент прийняття оскаржуваних наказів підтверджував вчинення позивачем адміністративного правопорушення, яке стало підставою прийняття оскаржуваних наказів.
Суд звертає увагу сторін на те, що факт вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, може бути підтвердженим лише відповідним рішенням суду, яке набрало законної сили.
При цьому, як вбачається з матеріалів справи, постановою Снятинського районного суду Івано-Франківської області від 24.01.2020 у справі № 344/20922/19, провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, відносно ОСОБА_1 - закрито за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення (а.с.79-82).
Відповідно до ч. 6 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України): вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Судовим рішенням, яке набрало законної сили не доведено факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, відтак висновки службового розслідування, на підставі яких його було звільнено зі служби в поліції є безпідставними та незаконними.
Отже, вина позивача у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП не доведена.
Окрім того, відповідачем при проведенні службового розслідування не враховано те, що висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 21.11.2019 взятий до уваги комісією зі службового розслідування, згідно інформації генерального директора КНП «Прикарпатський наркологічний центр Івано-Франківської обласної ради» є недійсним, внаслідок неякісно проведеного огляду ОСОБА_1 . Зазначена обставина відображена в постанові Снятинського районного суду Івано-Франківської області від 24.01.2020 у справі № 344/20922/19.
Отже, суд доходить висновку, що службове розслідування проведене відповідачем є неповним та грунтується, в тому числі на відомостях, які не відповідають дійсності та не підтверджені належним чином.
При цьому, відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не було надано суду достатніх доказів на підтвердження того, що дії позивача, які проявилися у порушенні транспортної дисципліни та підтверджували б факт вчинення позивачем події, внаслідок чого його було звільнено зі служби.
Єдиними доказами щодо порушення транспортної дисципліни позивачем слугують матеріали службового розслідування, в тому числі протокол про адміністративне правопорушення.
Разом з тим, висновок за результатами службового розслідування не є правовим актом індивідуальної дії та фіксує лише факт можливого порушення службової дисципліни або ж її відсутності.
Доводи відповідача щодо розмежування адміністративної та дисциплінарної відповідальності є необгрунтованими, оскільки в основу висновку службового розслідування відповідачем були покладені саме порушення позивачем положень законодавства, за які передбачена адміністративна відповідальність. В той же час, судом встановлено, що такого порушення позивачем допущено не було.
Враховуючи вищевикладене, а також те, що у відповідності до приписів Дисциплінарного статуту службове розслідування є діяльністю з перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського, суд дійшов висновку, про те, що відповідачем необґрунтовано зроблено висновок про вчинення позивачем дисциплінарного проступку, який є несумісним з подальшим проходженням служби в органах Національної поліції та недоведено правомірності застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з посади.
Відтак, наказ від 03.12.2019 за №2062 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівника Івано-Франківського ВП ГУНП" та наказ від 11.12.2019 за № 411 о/с "По особовому складу" в частині звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції, є протиправними та підлягають скасуванню.
Згідно роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених у п. 19 постанови від 06.11.1992 р. № 9 Про практику розгляду судами трудових спорів, вбачається у випадку незаконного звільнення працівника з роботи, його порушене право повинно бути відновлене шляхом поновлення його на посаді, з якої його було незаконно звільнено, що узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною в постановах від 27.05.2014 року справа № 21-108а14 та від 28.10.2014 року справа № 21-484а14.
При виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд також враховує висновки Верховного Суду України, викладені в постанові від 21.05.2014 року у справі № 6-33цс14, відповідно до яких закон не наділяє орган, який розглядає трудовий спір повноваженнями про обрання іншого способу захисту трудових прав, ніж зазначені в частині 1 статті 235 та статті 240-1 КЗпП України, а відтак встановивши, що звільнення позивача відбулось із порушенням установленого законом порядку, суд зобов'язаний поновити працівника на попередній роботі.
Відповідно до вимог статті 235 Кодексу законів про працю України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір
Отже, слід поновити ОСОБА_1 на посаді дільничного офіцера поліції відділу превенції Івано-Франківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області з 11.12.2019.
Відповідно до частини 2 статті 235 Кодексу законів про працю України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік.
Розмір середнього заробітку за час вимушеного прогулу складає 27 322,00 грн., виходячи з того, що середньоденна заробітна плата позивача на посаді, з якої його було незаконно звільнено та розрахована відповідно довідки про доходи, наданої на вимогу суду складає 359,50 грн. (а.с.68).
За наведених обставин, позовна вимога ОСОБА_1 про стягнення з відповідача середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу також підлягає задоволенню.
Відповідно до пунктів 2, 3 частини 1 статті 371 КАС України, негайно виконуються рішення суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнень за один місяць та поновлення на посаді у відносинах публічної служби.
Тому, слід допустити до негайного виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді дільничного офіцера поліції відділу превенції Івано-Франківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області та в частині стягнення на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць у розмірі 7 369, 75 грн.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Національної поліції України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 40108798, вул. Академіка Сахарова, 15, м. Івано-Франківськ, 76018) про визнання протиправними та скасування наказів від 03.12.2019 року за № 2062, від 11.12.2019 року за № 411 о/с, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати наказ від 03.12.2019 за №2062 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівника Івано-Франківського ВП ГУНП".
Визнати протиправним та скасувати наказ від 11.12.2019 за № 411 о/с "По особовому складу" в частині звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції.
Поновити ОСОБА_1 на посаді дільничного офіцера поліції відділу превенції Івано-Франківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області з 11.12.2019.
Стягнути з Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 40108798, вул. Академіка Сахарова, 15, м. Івано-Франківськ, 76018) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 11 грудня 2019 року по 31 березня 2020 року у розмірі 27 322 (двадцять сім тисяч триста двадцять дві) гривні 00 копійок.
Допустити негайне виконання рішення в частині поновлення ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) на посаді дільничного офіцера поліції відділу превенції Івано-Франківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області та в частині стягнення на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць у розмірі 7 369 (сім тисяч триста шістдесят дев'ять) гривень 75 копійок.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статтей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя Матуляк Я.П.
Рішення складене в повному обсязі 06 квітня 2020 р.