м. Вінниця
06 квітня 2020 р. Справа № 120/1051/20-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Слободонюка М.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Староміського відділу державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) про визнання протиправними дій,
У березні 2020 року через систему "Електронний суд" до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Староміського відділу державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) про визнання протиправними дій щодо складання, неналежного завірення актів державного виконавця.
Заявлені позовні вимоги позивач обґрунтовує протиправністю дій державного виконавця під час складання та оформлення двох актів від 28.02.2020 року у ВП № 61306233. Вищенаведені обставини, на переконання позивача, зумовлені несвоєчасним повідомленням про запрошення на розгляд скарги внаслідок невірного зазначення суб'єкта правовідносин (замість вірного "фізичній особі" зазначено "юридичній особі") та поштової адреси одержувача (" АДРЕСА_1 "), що, як наслідок, порушило право останнього на безумовну участь бути присутнім при розгляді скарги. Крім того, завірення копії одного із актів державного виконавця із проставленням дати 22.02.2020 року не відповідає дійсності з огляду на те, що самий акт датується 28.02.2020 року. Тобто, позивач вважає, що та інформація, яка викладена в оскаржуваних актах, є сфальсифікованою, що послугувало підставою звернення до суду з відповідним позовом.
Ухвалою суду від 23.03.2020 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) з урахуванням особливостей, визначених ст. 287 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Крім того, відповідачу встановлено 3-денний строк з дня її вручення для подання відзиву на позовну заяву в порядку, передбаченому статтею 162 КАС України. Цією ж ухвалою витребувано у відповідача належним чином засвідчені копії матеріалів виконавчого провадження ВП № 61306233, в частині, що стосуються складання державним виконавцем Летутою І.О. 28.02.2020 року двох актів державного виконавця.
Повідомлення учасників справи про розгляд справи, а також направлення позовної заяви та доданих до неї документів здійснено судом з особливостями, визначеними статтями 268, 269, 287 КАС України для розгляду справ з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби.
На виконання вимог вказаної ухвали від відповідача до суду надійшли витребувані судом докази, а також відзив на позовну заяву від 27.03.2020 року (вх. № 9379/20), у якому представник відповідача просить відмовити в задоволенні позову повністю. В обґрунтування своєї позиції зазначає, що 17.02.2020 року до відділу на виконання надійшов виконавчий лист за № 120/3822/19-а від 29.01.2020 року, виданий Вінницьким окружним адміністративним судом, про: “Зобов'язання Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України в особі командира ОСОБА_2 повторно розглянути подану ОСОБА_1 скаргу від 30.10.2019 року із забезпеченням прав передбачених статтею 18 Закону України від 02.10.1996 року за № 393/96-ВР "Про звернення громадян", з правом бути запрошеним та присутнім при розгляді скарги, та надати обґрунтовану відповідь, шляхом направлення її на електронну поштову адресу”. Вказує, що з цих підстав державним виконавцем 18.02.2020 року була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження № 61306233. У подальшому, з метою перевірки виконання рішення суду у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом, в частині повторного розгляду поданої ОСОБА_1 скарги від 30.10.2019 року, здійснено вихід за адресою місцезнаходження Військової частини НОМЕР_1 Національної Гвардії України ( АДРЕСА_2 ). За результатами проведених виконавчих дій державним виконавцем Летутою І.О., зокрема, встановлено, що 28.02.2020 року на час зазначений в запрошенні на розгляд скарги, яке було попередньо надіслано ОСОБА_1 , останній не з'явився, про що був складений акт державного виконавця від 28.02.2020 року. У цей же день, державним виконавцем Летутою І.О. в присутності полковника ОСОБА_2 , підполковника ОСОБА_3 , майора юстиції Бондар О.І. перевірено факт направлення запрошення ОСОБА_1 на розгляд скарги 28.02.2020 року. Так, відповідачем встановлено факт надіслання поштовою кореспонденцією запрошення на розгляд скарги, про що додатково складено наступний (другий) акт державного виконавця від 28.02.2020 року.
Згодом, як зазначає представник відповідача, до Староміського відділу ДВС у місті Вінниці Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) надійшов лист Військової частини НОМЕР_1 Національної Гвардії України, яким повідомлено, що поштове відправлення за № 2105016102877, яке направлено ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 не вручено з причин неправильного зазначення адреси одержувача. Так, з адресного боку конверта вбачається, що Військова частина НОМЕР_1 зазначила найменування адресата та його поштову адресу "гр. ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ". Водночас, на поштовому ярлику помилково зазначено одержувач - гр. ОСОБА_1 як "юридична особа", а не "фізична особа" та інша поштова адреса одержувача: " АДРЕСА_3 ", а не " АДРЕСА_1 ". Представник відповідача погоджується, що вищевказані обставини призвели до неправильного зазначення адреси одержувача, що свідчить про неналежне надання послуг поштового зв'язку, та, як наслідок, неотримання ОСОБА_1 поштового відправлення про запрошення на розгляд скарги. Разом із тим звертає увагу, що враховуючи обставини, встановлені під час здійснення виконавчого провадження № 61306233, жодні процесуальні рішення, на підставі актів державного виконавця від 28.02.2020 року не приймались, що свідчить про відсутність порушення прав, свобод та інтересів позивача.
Що ж стосується неналежного завірення другої сторінки акта державного виконавця від 28.02.2020 року (замість вірної дати завірення "28.02.2020 року" проставленої "22.02.2020 року") представник відповідача вказує про ненавмисну технічну описку, яка була виявлена і самим позивачем під час ознайомлення, про що останній зазначив у книзі місцевої кореспонденції у графі "примітка". Зазначає, що на пропозицію виправити допущену описку ОСОБА_1 відмовився. Разом з цим, як вказує представник відповідача, 10.03.2020 року на електронну поштову адресу: 2673305112@mail.gov.ua Ковальова О.П. додатково надіслано лист з двома долученими актами державного виконавця від 28.02.2020 року, що свідчить про усунення (виправлення) факту попередньо допущеної описки під час завірення копії другого акта державного виконавця від 28.02.2020 року. За таких обставин відповідач вважає позов необґрунтованим, у зв'язку з чим вказує на відсутність підстав для його задоволення. Поряд із цим, представник відповідача у відзиві на позовну заяву також зазначив про необхідність розгляду справи за правилами загального позовного провадження, а також просив суд в порядку ч. 2 ст. 49 КАС України залучити до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Військову частину НОМЕР_1 НГ України.
31.03.2020 року через систему "Електронний суд" позивач у відповідності до ч. 5 ст. 159 КАС України надіслав додаткові пояснення по справі, у яких зіслався на те, що надання неналежно завірених копій актів державного виконавця підтверджують обставини позову та протиправність дій відповідача, яким повинна бути надана юридична оцінка. Більше того, на переконання позивача, твердження відповідача про те, що процесуальні рішення державним виконавцем після винесення актів не приймалися, може свідчити не інакше як спроба уникнути відповідальності. З огляду на викладене, позивач просить врахувати вищенаведені обставини при розгляді даної справи та задовольнити його позовні вимоги повністю.
Ухвалою суду від 03.04.2020 року у задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження відмовлено. Одночасно, цією ж ухвалою відмовлено і в клопотанні про залучення до участі у справі третьої особи.
Згідно частини четвертої статті 243 КАС України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Відповідно до ч. 4 ст. 287 КАС України адміністративна справа з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця вирішується судом протягом десяти днів після відкриття провадження у справі.
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).
Враховуючи те, що головуючий суддя по справі в період часу з 24.03.2020 по 02.04.2020 перебував на лікарняному у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, за наслідками досліджених судом матеріалів справи рішення у справі ухвалено 06.04.2020.
Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши аргументи сторін, що викладені у письмових заявах по суті справи, встановив наступне.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 26.12.2019 року по справі № 120/3822/19-а визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України в особі командира ОСОБА_2 стосовно неналежного розгляду скарги ОСОБА_1 від 30.10.2019 року. Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України в особі командира ОСОБА_2 повторно розглянути подану ОСОБА_1 скаргу від 30.10.2019 року із забезпеченням прав передбачених статтею 18 Закону України від 02.10.1996 року № 393/96-ВР "Про звернення громадян", з правом бути запрошеним та присутнім при розгляді скарги, та надати обґрунтовану відповідь, шляхом направлення її на електронну поштову адресу.
На підставі виконавчого листа, виданого Вінницьким окружним адміністративним судом 29.01.2020 року по справі № 120/3822/19-а, постановою державного виконавця Староміського відділу ДВС у місті Вінниці Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) від 18.02.2020 року ВП № 61306233 відкрито виконавче провадження щодо виконання даного судового рішення в частині зобов'язання вчинити дії.
У подальшому, 28.02.2020 року з метою перевірки виконання рішення суду у спосіб та порядок, які встановлені виконавчим документом, заступником начальника Староміського відділу ДВС у місті Вінниці Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Летутою І.О., при виконанні виконавчого провадження № 61306233 з виконання виконавчого листа № 120/3822/19-а від 29.01.2020 року, проведено виконавчі дії, які пов'язані із перевіркою виконання рішення суду в частині повторного розгляду поданої ОСОБА_1 скарги від 30.10.2019 року із забезпеченням прав, передбачених статтею 18 Закону України від 02.10.1996 року № 393/96-ВР "Про звернення громадян", з правом бути запрошеним та присутнім при розгляді скарги. Вказані дії державним виконавцем проведені в присутності полковника ОСОБА_2 (командир військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України), підполковника ОСОБА_3 (перший заступник командира військової частини НОМЕР_1 - начальника штабу), майора юстиції ОСОБА_4 (начальника юридичної служби військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України).
Так, державний виконавець встановив, що розгляд скарги проведений з 10.00 години по 11.00 годину без участі ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 (кімната для відвідувачів), про що складено два акти державного виконавця від 28.02.2020 року.
Зі змісту першого акту державного виконавця випливає, що попередньо 21.02.2020 року ОСОБА_1 було надіслано запрошення на розгляд скарги за вих. № 50/08/33-420 рекомендованою кореспонденцією № 2105016102877 за адресою: "2-й провулок О. Грабця, 17, м. Вінниця, 21023", а також 25.02.2020 року надіслано на електронні поштові адреси ОСОБА_1 з поштової скриньки Військової частини НОМЕР_1 НГ України (vv3008-vinnitsa@ukr.net): ІНФОРМАЦІЯ_1 та ІНФОРМАЦІЯ_2 Зокрема, полковника ОСОБА_2 , командира Військової частини НОМЕР_1 НГ України зобов'язано надати ОСОБА_1 обґрунтовану відповідь за результатами розгляду від 28.02.2020 року шляхом направлення її на електронну поштову адресу.
Наступним (другим) актом державного виконавця від 28.02.2020 року деталізовано процедурні питання попереднього направлення запрошення на розгляд скарги ОСОБА_1 . Встановлено, що ОСОБА_1 21.02.2020 року за вих. № 50/08/33-420 рекомендованою кореспонденцією № 2105016102877 за адресою: "2-й провулок О. Грабця, 17, м. Вінниця, 21023" надіслано запрошення на розгляд скарги на 28.02.2020 року на 10:00 год. за адресою: АДРЕСА_2 (кімната для відвідувачів). Також, 25.02.2020 року зазначене запрошення направлено на електронні поштові адреси ОСОБА_1 . У вказаних електронних листах долучено вкладення pdf-формату, назва файлу: "Запрошення на повторний розгляд скраги від 30.10.2019". При оцінці змісту файлу встановлено, що останній є сканованою кольоровою копією запрошення на розгляд скарги від 21.02.2020 року за вихідним номером № 50/08/33420. Вказане запрошення особисто підписане командиром Військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_2 , оформлено у відповідності до вимог Інструкції з оформлення документів у системі Міністерства внутрішніх справ України, затвердженої наказом МВС від 27.07.2012 року № 650. Також перевірено вхідну електронну кореспонденцію поштової скриньки ІНФОРМАЦІЯ_3 та встановлено, що на вказану поштову скриньку станом на 10.00 год. 28.02.2020 року звітів про недоставку вищевказаних електронних листів не надходило, в тому числі і про перенесення дати та часу розгляду скарги. Зокрема, державним виконавцем перевірено і Журнал обліку вхідних документів № 1786 та Журнал реєстрації звернень громадян № 1781 Військової частини. Встановлено, що починаючи за період 25.02.2020 року по 28.02.2020 року на адресу Військової частини НОМЕР_1 НГ України від ОСОБА_1 не надходило листів щодо перенесення дати та часу розгляду скарги.
Вищезазначені акти державного виконавця складені в присутності: полковника ОСОБА_2 (командир військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України), підполковника ОСОБА_3 (перший заступник командира військової частини НОМЕР_1 - начальника штабу), майора юстиції ОСОБА_4 (начальника юридичної служби військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України). Поняті не залучались у відповідності до вимог ст. 22 Закону України "Про виконавче провадження".
03.03.2020 року листом Військової частини НОМЕР_1 НГ України за № 50/08/33-509 “Про надання інформації” повідомлено відділ ДВС, що поштове відправлення № 2105016102877, яке 21.02.2020 року направлялось ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 неотримане одержувачем з причин неправильного зазначення (відсутня) адреса одержувача. Зі змісту поштового відправлення № 2105016102877 (адресного боку конверту), копія якого наявна в матеріалах справи, встановлено, що Військова частина НОМЕР_1 зазначила найменування адресата та його поштову адресу "гр. ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ", а на поштовому ярлику оформленому ВПЗ № 50 помилково зазначено одержувача громадянин ОСОБА_1 як "юридична особа", а не "фізична особа" та поштова адреса одержувача " АДРЕСА_3 ", а не " АДРЕСА_1 ".
У подальшому, 16.03.2020 року за № 1853-В-2020031610055-В, на письмове звернення Військової частини НОМЕР_1 НГ України АТ “Укрпошта” надано письмову відповідь, відповідно до якої роз'яснено, що оператор ВПЗ НОМЕР_2 м. Вінниця, під час приймання до пересилання поштового відправлення за № 2105016102877 від 21.02.2020 року допустив помилку в оформленні адресних даних одержувача поштового відправлення, що і послугувало підставою неотримання позивачем запрошення на розгляд скарги.
На думку позивача, акти державного виконавця від 28.02.2020 року складені з порушенням норм закону, фактично є сфальшованими, що і стали підставою звернення з вимогою про їх скасування.
Надаючи правову оцінку обставинам справи та діям відповідача щодо складання даних актів, суд керується наступним.
Так, спірні правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються Законом України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 р. № 1404-VIII (далі - Закон № 1404-VIII).
Згідно зі ст. 1 Закону № 1404-VIII, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України (п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону № 1404-VIII).
Згідно ч. 1 ст. 5 Закону № 1404-VIII примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
За приписами ч. 1 ст. 13 Закону № 1404-VIII, під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до частин 1 та 2 ст. 18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Виконавець зобов'язаний: 1) здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; 2) надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; 3) розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання; 4) заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; 5) роз'яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов'язки.
Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону (п. 1 ч. 3 ст. 18 Закону № 1404-VII). Вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов'язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом (ч. 4 ст. 18 Закону № 1404-VII).
Відповідно до частин 5, 6 ст. 26 Закону N 1404-VIII виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів.
Окремі питання організації виконання судових рішень і рішень інших органів, що відповідно до Закону1404-VIII підлягають примусовому виконанню, визначені Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року №512/5, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 02.04.2012 року за № 489/20802 (далі - Інструкція № 512/5).
Відповідно до пункту 6 розділу 1 Інструкції № 512/5 під час здійснення виконавчого провадження виконавець приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складання актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених Законом та іншими нормативно-правовими актами.
За визначенням, що міститься у пункті 8 розділу І Інструкції, акт це документ, що підтверджує певні встановлені факти або події. Текст акта складається з реквізитів виконавчого документа із зазначенням суті проведених дій; за зведеним виконавчим провадженням - повного найменування (прізвища, імені та по батькові) боржника та дати об'єднання виконавчих проваджень у зведене, а також вступної і констатуючої частин. У вступній частині зазначаються назва акта, дата і місце його складання, посада, прізвище, ім'я, по батькові виконавця, підстава для складання акта, особи, які були присутні під час його складання, із зазначенням їхнього статусу у виконавчому провадженні, місця проживання (місцезнаходження), посад, інших наявних даних, зазначається кількість аркушів, на яких складено акт. У констатуючій частині викладаються мета і завдання складання акта, суть і характер проведених виконавчих дій, встановлені факти, події, а також у разі потреби висновки і пропозиції. У кінці акта (перед підписами) зазначаються відомості про кількість примірників акта та кому вони надаються (надсилаються). Акт підписується всіма особами, які брали участь у його складанні. У разі відмови від підписання осіб, що були присутні при складанні акта, про це робиться відмітка в акті. Відмітка "від підпису відмовився" проставляється напроти прізвища особи, яка відмовилася від підпису, та засвідчується підписами інших осіб, які були присутніми під час складання акта. До акта можуть вноситись також інші відомості, визначені Законом, цією Інструкцією та іншими нормативно-правовими актами.
Варто зауважити, що спір, який є предметом даного позову, виник з приводу дій державного виконавця, пов'язаних зі складанням актів від 28.02.2020 року у виконавчому провадженні ВП № 61306233.
Так, із матеріалів справи вбачається, що відповідні акти складені державним виконавцем за наслідками перевірки виконання рішення суду по справі № 120/3822/19-а в частині повторного розгляду боржником поданої ОСОБА_1 скарги від 30.10.2019 року із забезпеченням прав, передбачених статтею 18 Закону України від 02.10.1996 року № 393/96-ВР "Про звернення громадян", з правом бути запрошеним та присутнім при розгляді скарги. В даних актах від 28.02.2020 року зафіксовані факти, зокрема, в першому з них - перевірка направлення боржником - військовою частиною НОМЕР_1 Національної гвардії України запрошення ОСОБА_1 на розгляд скарги на 10:00 годину 28.02.2020 року за адресою: АДРЕСА_2 . А в другому акті державним виконавцем зафіксовано факт проведення розгляду скарги боржником з 10:00 години по 11:00 годину 28.02.2020 року без участі ОСОБА_1 .
Між тим, надаючи оцінку вказаним актам державного виконавця суд враховує той факт, що за своєю суттю акт державного виконавця є лише документом, що фіксує відповідні події чи підтверджує факти, які мали місце під час проведення виконавчих дій. При цьому сам по собі акт не породжує, не змінює та не звужує права особи, не встановлює для неї додаткових обов'язків та не покладає на неї жодної відповідальності. Оцінка акта державного виконавця, в тому числі і викладених у ньому обставин та фактів, може мати місце при вирішенні спору щодо оскарження рішення (постанови) державного виконавця, прийнятого на підставі такого акта чи з урахуванням встановлених у ньому обставин і висновків, що впливає на суть виконавчого провадження.
В контексті викладеного суд зважає, що правом та повноваженнями на складення відповідних актів під час здійснення виконавчих дій, державний виконавець наділений в силу вимог Закону N 1404-VIII та Інструкції № 512/5, а зазначення в такому акті суті проведеної державним виконавцем дії не може ставитись в залежність від настання обставин, обов'язок вчинення яких покладається на інших осіб, в даному випадку сторін виконавчого провадження. Тобто, в цьому випадку сам факт складання державним виконавцем відповідного акту і зазначення в ньому певних фактів, що були ним встановлені, не може бути підставою для висновку про протиправність такого акту чи його скасування, і, відповідно, вказувати на протиправність дій при його складанні.
В даному випадку в межах розгляду цієї справи судом встановлено, що акти державного виконавця Староміського відділу ДВС у місті Вінниці Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) від 28.02.2020 року є документами, які лише підтверджують перевірку державним виконавцем факту направлення боржником запрошення ОСОБА_1 на розгляд його скарги, а також факт розгляду 28.02.2020 року боржником скарги ОСОБА_1 без його участі. Такі факти зафіксовані на момент вчинення відповідної дії, що мала місце 28.02.2020 року. Зміна встановлених обставин в майбутньому аж ніяк не виключається, що, власне, і наводить суд на висновок про те, що такі акти є фіксуючими обставини документами в певний проміжок часу.
При цьому суд враховує, що встановлені під час здійснення виконавчого провадження обставини, які зафіксовані відповідними актами державного виконавця від 28.02.2020 року, не зумовили прийняття державним виконавцем відповідних процесуальних рішень (постанов) в межах даного виконавчого провадження ВП №61306233, про що зазначає сам відповідач у своєму відзиві. Тобто, такі акти не спричинили для позивача жодних наслідків та не вплинули на його права як стягувача в межах цього виконавчого провадження.
Таким чином вказані акти державного виконавця фактично вичерпали свою дію з'ясуванням нових обставин по справі, про які державний виконавець дізнався з листа військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України від 03.03.2020 року № 50/08/33-509 та перенесенням розгляду скарги ОСОБА_1 від 30.10.2019 року на іншу дату - 16.03.2020 року. При цьому, як уже наголошувалось судом вище, вказані акти не призвели до зміни обсягу прав позивача та виникнення нових правовідносин, а відтак їх складання державним виконавцем не можна розцінювати як обставину, яка вчинена протиправно чи не у спосіб, що передбачений законом.
Отже, враховуючи те, що акти державного виконавця від 28.02.2020 року з викладеними у них фактами та висновками не можна розглядати як рішення суб'єкта владних повноважень, що породжує для позивача певні правові наслідки, то підстави для визнання протиправними дій відповідача щодо складання таких актів відсутні.
За наведених обставин суд доходить висновку, що позовна вимога про визнання протиправними дій відповідача щодо складання актів державного виконавця від 28.02.2020 року не підлягає задоволенню.
Щодо доводів позивача про неповідомлення його про час та місце розгляду скарги 28.02.2020 року, то суд зважає на те, що оцінка таким обставинам могла мати місце у випадку прийняття державним виконавцем на підставі складених ним актів відповідних рішень у виконавчому провадженні. В даному випадку судом встановлено, що державним виконавцем перевірено лише факт направлення військовою частиною НОМЕР_1 запрошення ОСОБА_1 на його поштову та електронну адресу, про що і був складений відповідний акт 28.02.2020 року. При цьому обставини невручення такого повідомлення підприємством поштового зв'язку були виявлені самим боржником лише 02.03.2020 року при отриманні у ВПЗ № 1 м. Вінниці поштового відправлення № 21050161102877, неврученого ОСОБА_1 з причин, які, як з'ясувалось, були пов'язані із помилкою оператора поштового зв'язку, про що свідчить лист АТ «Укрпошта» від 16.03.2020 року № 1853-В-2020031610055-В. Тобто, такі факти не були та не могли бути відомі державному виконавцю станом на 28.02.2020 року, що й сторонами фактично не заперечується. Тому за цих підстав відповідачу не можливо ставити у провину ті фактичні обставини, які станом на 28.02.2020 року йому не були відомі та щодо яких останній жодних порушень не допускав.
Щодо неналежного завірення копії одного з актів державного виконавця із проставленням дати 22.02.2020 року замість 28.02.2020 року, то суд оцінює такі дії відповідача як несуттєва описка (технічна помилка). Вищенаведена описка не призводить до спотворення інформації, допущена очевидно не навмисно та не з метою надання недостовірної інформації. Більше того, при комплексному розгляді документів можливо встановити інформацію, яка відповідає дійсності та встановити, що така помилка не впливає на зміст самого акту державного виконавця. Між тим, представником відповідача надано підтвердження направлення позивачу 10.03.2020 року за № 13006/17-25/25 електронною поштою документів виконавчого провадження, що свідчить про усунення порушень неналежного завірення копії другої сторінки акту державного виконавця від 28.02.2020 року.
Таким чином оскаржуваний факт допущення описки під час завірення копії акту державного виконавця від 28.02.2020 року, по перше, не призвів до порушення жодних прав позивача, а по друге, виправлений державним виконавцем шляхом направлення відповідних копій актів стягувачу.
При вирішення даної справи суд враховує, що рішення, прийняті суб'єктами владних повноважень, дії, вчинені ними під час здійснення ними своїх владних (управлінських) функцій, а також невиконання повноважень, встановлених законодавством (бездіяльність), можуть бути оскаржені до суду відповідно до частин першої, другої статті 55 Конституції України, статей 2, 5 КАС України. Проте обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення. Однак, у даному випадку таких підстав судом встановлено не було.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних справах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ст. 90 КАС України).
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів учасників справи, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази надані позивачем, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Оскільки ухвалою суду від 23.03.2020 року позивача звільнено від сплати судового збору, а витрат суб'єкта владних повноважень, передбачених ч. 2 ст. 139 КАС України, судом не встановлено, питання про розподіл судових витрат у цій справі не вирішується.
Керуючись ст.ст. 2, 9, 19, 49, 72-77, 90, 99, 139, 242, 245, 246, 250, 255, 287, 295 КАС України, суд
У задоволенні вимог адміністративного позову відмовити повністю.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 287 КАС України апеляційні скарги на судові рішення у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби можуть бути подані протягом десяти днів з дня їх проголошення.
Реквізити сторін:
Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_4 );
Відповідач: Староміський відділ державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький)( код ЄДРПОУ: 34983389, місцезнаходження: вул. Соборна, буд. 15А, м. Вінниця, 21050).
Суддя Слободонюк Михайло Васильович