Справа № 278/649/20
06 квітня 2020 року м. Житомир
Житомирський районний суд Житомирської області у складі головуючого судді Дубовік О. М., розглянувши матеріали справи за позовною заявою ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Волинській області та поліцейського рядового поліції 2 батальйону 1 роти Сорочука Олексія Володимировича про скасування постанови, -
Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій зазначив, що 03 березня 2020 року поліцейським рядовим поліції 2 батальйону 1 роти Сорочуком Олексієм Володимировичем було винесено постанову серії ЕАК № 2192082 про визнання його винним у порушенні вимог п. 11.5 ПДР, за що відповідальність передбачена ч. 2 ст. 122 КУпАП. Позивач повідомив, що вважає вказану постанову протиправною, оскільки у п. 11.5 ПДР відсутня пряма заборона на вчинення будь-яких дій, а також у зв'язку з неправомірним застосуванням ч. 2 ст. 122 КУпАП. Крім того, позивач вказав, що на правій смузі проїжджої частини були вибоїни, тому йому довелося їх об'їхати по лівій смузі. Також позивач зауважив, що під час розгляду справи було порушено його право на використання юридичної допомоги та на фіксацію самого порушення.
У зв'язку з наведеним, позивач просить суд визнати протиправною та скасувати постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності серії ЕАК № 2192082 від 03 березня 2020 року.
Відповідач подав відзив на позовну заяву, яким просить відмовити в задоволенні позову, оскільки спірна постанова була винесена правомірно (а.с. 24-26).
У судове засідання учасники справи або їхні представники не з'явились, у зв'язку з чим розгляд справи здійснюється без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Позивач причину своєї неявки не повідомив, хоча про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином (а.с. 31).
Відповідач подав заяву про розгляд справи за його відсутності (а.с. 24-26).
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень (п. 2 ч. 1 ст. 5 КАС України).
Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (ч. 1 ст. 9 КАС України).
Згідно з ч. 1 ст. 72 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
03 березня 2020 року поліцейський рядовий поліції 2 батальйону 1 роти Сорочук Олексій Володимирович виніс постанову серії ЕАК № 2192082 про визнання позивача винним у порушенні вимог п. 11.5 ПДР, за що відповідальність передбачена ч. 2 ст. 122 КУпАП (а.с. 1).
Відповідно до п. 5 та п. 6 постанови позивач керував транспортним засобом Mercedes-Benz Sprinter 316 CDI, ном. знак НОМЕР_1 , 03 березня 2020 року о 15-45 год у с. Вишнів, а/д МО7 Київ-Ковель-Ягодин, по крайній лівій смузі, не маючи наміру здійснити поворот ліворуч чи розворот, у той час коли інші праві смуги були не зайняті, чим порушив вимоги п. 11.5 ПДР.
Згідно з п. 11.5 ПДР на дорогах, які мають дві і більше смуги для руху в одному напрямку, виїзд на крайню ліву смугу для руху в цьому ж напрямку дозволяється, якщо праві зайняті, а також для повороту ліворуч, розвороту або для зупинки чи стоянки на лівому боці дороги з одностороннім рухом у населених пунктах, коли це не суперечить правилам зупинки (стоянки).
Отже, п. 11.5 ПДР визначає розташування транспортних засобів на проїзній частині.
Відповідно ч. 2 ст. 122 КУпАП порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.
Таким чином, ч. 2 ст. 122 КУпАП встановлена відповідальність, зокрема, за порушення розташування транспортних засобів на проїзній частині.
Позивач не заперечує стосовно того, що він, керуючи транспортним засобом, рухався на дорозі, яка має більше однієї смуги для руху в одному напрямку, лівою смугою, в той час як праві не були зайняті, та зазначив, що на правій смузі проїжджої частини були вибоїни, тому йому довелося їх об'їжджати по лівій смузі (а.с. 3).
На підтвердження наявності на дорозі вибоїн, які завадили позивачу рухатися правою смугою, останній надав видруковане фото проїжджої частини, оглянувши яке, суд зазначає про його неналежність, як доказу неможливості руху правою смугою.
Крім того, без замірів розмірів вибоїн неможливо дійти висновку про невідповідність проїзної частини вимогам ДСТУ.
З огляду на наведене, враховуючи, що позивач, здійснивши рух на дорозі, яка має більше однієї смуги для руху в одному напрямку, в той час як праві не були зайняті, суд дійшов висновку про правомірність винесеної відповідачем постанови, порушив вимоги ПДР стосовно розташування транспортних засобів на проїзній частині, суд вважає спірну постанову про притягнення його до відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП правомірною.
Одночасно суд зауважує, що відсутність фіксації правопорушення у цьому випадку не може слугувати підставою для висновку про неправомірність винесеної постанови, оскільки позивач не заперечував стосовно керування ним транспортним засобом на дорозі, яка має більше однієї смуги для руху в одному напрямку, лівою смугою, в той час як праві не були зайняті, ані під час винесення постанови поліцейським, ані під час оскарження цієї постанови в суді.
Твердження позивача стосовно порушення його права на використання юридичної допомоги спростовується наданим відповідачем відеозаписом з місця розгляду справи (а.с. 28), з якого вбачається, що останньому було роз'яснено його право скористатися при розгляді справи юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги, якою позивач не висловив бажання скористатися.
Керуючись ст. 5, 9, 72-79, 90 КАС України, суд -
Залишити постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП серії ЕАК № 2192082 від 03 березня 2020 року без змін, а позовну заяву без задоволення.
Апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення судового рішення. Судове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О. М. Дубовік