79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
06.04.2020 справа № 914/2734/19
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніка-Захід", с. Риків, Турківський район, Львівська область
до відповідача: ОСОБА_1 , с. Зубра, Пустомитівський район, Львівська обаласть
про стягнення 273 045, 65 грн заборгованості
Суддя Манюк П.Т.
За участю секретаря Чорної І.Б.
Представники:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: не з'явився.
В провадженні Господарського суду Львівської області перебуває справа № 914/2734/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніка-Захід" до ОСОБА_1 про стягнення 273 045, 65 грн заборгованості.
Ухвалою суду від 17.01.2020 було відкрито провадження у справі № 914/2734/19 за правилами загального позовного провадження та підготовче засідання призначено на 17.02.2020.
Представник позивача у судове засідання 17.02.2020 з'явився, позовні вимоги підтримав, просив їх задоволити з підстав викладених у позовній заяві. Представник відповідача в судове засідання не з'явився, на адресу суду повернувся поштовий конверт адресований відповідачу з відміткою відділення поштового зв'язку «за закінченням встановленого строку зберігання», у зв'язку з чим розгляд справи було відкладено на 16.03.2020, про що відповідача було повідомлено в порядку ст.ст. 120, 121 ГПК України.
Представник позивача у судове засідання 16.03.2020 з'явився. Представник відповідача у судове засідання 16.03.2020 не з'явився, на адресу суду повернувся поштовий конверт адресований відповідачу з відміткою відділення поштового зв'язку «за закінченням встановленого строку зберігання». Ухвалою суду від 16.03.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті в судовому засіданні на 06.04.2020.
В судове засідання 06.04.2020 представник позивача не з'явився, однак 30.03.2020 надіслав на адресу суду клопотання про розгляд вказаної справи за відсутності уповноваженого представника позивача за наявними у справі матеріалами. Відповідач в судове засідання не з'явився, на адресу суду повернувся поштовий конверт скерований відповідачу за адресою, зазначеною в довідці Адресно-довідкового бюро з відміткою відділення поштового зв'язку «за закінченням встановленого строку зберігання».
Зважаючи на наявність в матеріалах справи достатньої кількості доказів, необхідних для з'ясування обставин справи, судом справу розглянуто по суті за відсутності представників сторін.
Позиція позивача.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Ніка-Захід" (надалі позивач, продавець) звернулося в господарський суд з позовом до ОСОБА_1 (надалі відповідач, покупець) про стягнення 273 045, 65 грн заборгованості.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що 18.08.2018 між сторонами у справі було укладено договір купівлі-продажу № 18/8/18 (надалі договір). Відповідно до п. 1.1 договору, продавець зобов'язується продати, а покупець купити товар згідно накладних, які передбачають назву товару, вид виміру, ціну за одиницю, кількість, відпускну суму. Пунктом 1.2 договору встановлено, що право власності на товар переходить до покупця в момент одержання від продавця товару на основі накладної.
Позивач, на виконання умов договору, продав відповідачу товар на загальну суму 244 410,52 грн, що підтверджується підписаними сторонами видатковими накладними від 21.09.2018 № УЛ011400358 на суму 239 210,50 грн та від 25.09.2018 № ЛНА-000002 на суму 5 200,02 грн.
Відповідно до п. 4.1 договору, оплата за товар має бути проведена покупцем протягом 14 календарних днів з моменту отримання товару.
Оплата за отриманий товар мала бути здійснена відповідачем за видатковою накладною від 21.09.2018 № УЛ011400358 на суму 239 210, 50 грн до 05.10.2018 включно, а за видатковою накладною від 25.09.2018 № ЛНА-000002 на суму 5200, 02 грн до 09.10.2018 включно.
В порушення умов договору відповідач оплати за отриманий ним товар не здійснив, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість в розмірі 244 410,52 грн.
04.10.2019 позивач скерував на адресу відповідача претензію № 0410/19-1 з вимогою щодо здійснення оплати суми заборгованості, однак, вказану претензію відповідач не отримав у відділенні поштового зв'язку, у зв'язку з чим поштове відправлення було повернуто позивачу за закінченням терміну зберігання.
Таким чином, основна заборгованість відповідача перед позивачем, згідно договору купівлі - продажу від 18.08.2018 № 18/8/18, становить 244 410, 52 грн, яку останній просить стягнути з відповідача на свою користь. Крім, основної заборгованості позивач просить стягнути з відповідача, на підставі ст. 625 ЦК України, інфляційні втрати в розмірі 19 797, 25 грн та 3% річних в розмірі 8 837, 88 грн.
Позиція відповідача.
Відповідач відзиву чи письмових обґрунтованих пояснень суду не представив, позовні вимоги не заперечив.
Обставини справи встановлені судом.
Між сторонами у справі 18.08.2018 було укладено договір купівлі - продажу № 18/8/18. Відповідно до п. 1.1. договору, сторони домовились про те, що позивач зобов'язується продати, а відповідач купити товар згідно накладних, які передбачають назву товару, вид виміру, ціну за одиницю, кількість, відпускну суму.
Пунктом 1.2 договору встановлено, що право власності на товар переходить до відповідача в момент одержання від позивача товару на основі накладної.
Відповідно до п. 4.1 договору, оплата за товар має бути проведена відповідачем протягом 14 календарних днів з моменту отримання товару.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач на виконання умов договору продав відповідачу товар на загальну суму 244 410, 52 грн, що підтверджується підписаними сторонами видатковими накладними від 21.09.2018 № УЛ011400358 на суму 239 210,50 грн та від 25.09.2018 № ЛНА-000002 на суму 5 200,02 грн.
04.10.2019 позивачем, з метою добровільного погашення заборгованості, було надіслано на адресу відповідача претензію № 0410/19-1. Вказану претензію відповідач не отримав у відділенні поштового зв'язку, тому поштове відправлення було повернуто позивачу за закінченням терміну зберігання.
Зважаючи на невиконання відповідачем свого зобов'язання щодо оплати за поставлений товар, позивач звернувся з позовом до суду про стягнення з відповідача 244 410, 52 грн заборгованості, а також, нарахованих на суму основної заборгованості 3 % річних на суму 8 837, 88 грн та інфляційні втрати в розмірі 19 797, 25 грн.
Норми права та мотиви з яких виходить суд при ухваленні рішення.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, відповідно до статті 11 ЦК України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст. 626 ЦК України). Згідно із ст. 174 ГК України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.
Частинами першою та другою статті 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу, одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно ч. 1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
У відповідності із ст. 193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно, відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Пунктами 1, 3 частини 1 статті 129 Конституції України одними з основних засад судочинства визначені рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно із ст. 2 ГПК України, принципами господарського судочинства, є зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін, розумність строків розгляду справи. За умовами ч. 3 ст. 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Зважаючи на те, що відповідач доказів погашення заборгованості за проданий йому позивачем товар не представив, тому позовні вимоги про стягнення основного боргу в розмірі 244 410, 52 грн підлягають до задоволення.
Згідно ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно п. 3.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання. Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові (п. 4.1 зазначеної постанови Пленуму).
Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача інфляційних втрат в розмірі 19 797, 25 грн та 3% річних в розмірі 8 837, 88 грн, то суд вважає, що вони розраховані вірно, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають до задоволення.
Відшкодування витрат, пов'язаних зі сплатою судового збору, відповідно до ст. 129 ГПК України, покладається на відповідача повністю.
Керуючись ст. ст. 2, 13, 74, 76, 77, 78, 86, 129, 130, 231, 236-241, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніка Захід" (82500, с. Риків Турківського району Львівської області, вул. Зарічна, 32, код ЄДРПОУ 32893148) суму в розмірі 277 141, 33 грн, з яких:
- 244 410, 52 грн основного боргу;
- 19 797, 25 грн інфляційних втрат;
- 8 837, 88 грн 3% річних;
- 4 095, 68 грн судового збору.
3. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 241 ГПК України, та може бути оскаржено до Львівського апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені статтями 256, 257 ГПК України.
Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.
Суддя Манюк П.Т.