ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
06.04.2020Справа № 910/1169/20
Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О, розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортно-експедиторське підприємство "Вертикаль" до Акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення 173 186,86 грн., без участі представників сторін,
У січні 2020 року позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про стягнення 173 186,86 грн. збитків завданих недостачею вантажу під час перевезення за договором № 07244/ЦТЛ-2018 від 07.02.2018 року на підставі ст.ст. 225, 509, 525, 526, 530, 610 ЦК України.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.02.2020 року відкрито провадження у справі, вирішено розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Заперечень щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного без виклику сторін від сторін у встановлений законом строк не надано.
28.02.2020 року від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просив суд відмовити у задоволенні позову з тих підстав, що позивачем не доведено, що втрата вантажу відбулася саме при перевезенні його відповідачем.
10.03.2020 року позивачем через канцелярію суду надано відповідь на відзив.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 07.02.2018 року між Публічним акціонерним товариством «Українська залізниця», правонаступником якого є Акціонерне товариство «Українська залізниця» (далі - перевізник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Транспортно-експедиторське підприємство «Вертикаль» (далі - замовник) укладено договір про надання послуг №07244/ЦТЛ-2018 (далі - договір), предметом якого є здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення та інших послуг, пов'язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у вагонах перевізника, вагонах залізниць інших держав та/або вагонах замовника і проведення розрахунків за ці послуги.
Відповідно до п. 1.2 договору перевезення - послуга, в процесі надання якої перевізник зобов'язується доставити ввірений замовнику вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а замовник зобов'язується оплатити послуги у передбаченому цим договором порядку. Перевезення оформлюється залізничною накладною відповідно до цього договору, Статуту залізниць України, Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги, Правил перевезення вантажів, Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення, Конвенції про міжнародні залізничні перевезення.
Згідно п. 1.3. договору надання послуг за цим договором може підтверджуватися залізничною накладною, накопичувальною карткою, зведеною відомістю та іншими документами.
Пунктом 5.1 договору визначено, що сторони несуть відповідальність за невиконання плану перевезень згідно із Статутом залізниць України.
У відповідності до п. 8.5.2 договору оформлений електронний перевізний документ вважається оригіналом договору перевезення та має юридичну силу, як доказ у визначених законодавством випадках.
Договір вступає в силу з моменту одностороннього підписання позивачем договору в електронному вигляді з накладенням ЕЦП в АС «Месплан» або АС «Клієнт УЗ», або вчинення замовником будь-якої дії на виконання умов цього договору і діє з 20.02.2018 до 31.12.2018.
Відповідно до п. 12.1. договору якщо одна із сторін не звернеться письмово за один місяць до закінчення дії договору з пропозицією до іншої сторони про припинення його дії, то цей договір діє до надходження такої пропозиції і здійснення всіх розрахунків за виконанні перевезення та надані послуги.
На виконання умов договору, відповідно до залізничних накладних №45310935 від 22.07.2019 року та № 45301389 від 22.07.2019 р. позивач передав відповідачу до перевезення зі станції відправлення Пятихатки на станцію призначення Жовтнева (експ.) вантаж у вагоні № 95622478 масою нетто 67250 кг., у вагоні №95712485 масою нетто 68050 кг., а також у вагоні № 95631958 масою нетто 69150 кг.
Відповідно до висновку експертизи № 120-0969 від 01.08.2019 року Регіональної Торгово-промислової палати Миколаївської області вказано:
1) при зовнішньому огляді вагонів виявлено:
- вагон № 95622478 зі сторони штурвалів вагона, кришка люка середнього розвантажувального бункеру щільно не прилягає, в місці прилягання кришки до корпусу люка виявлений зазор довжиною близько 40см, в якому затиснуте ганчір'я та зерна пшениці;
- вагон № 95712485 з протилежної сторони від штурвалів вагона, кришка люка середнього розвантажувального люка щільно не прилягає, в місці прилягання кришки до корпусу люка виявлений зазор довжиною близько 30см , в якому затиснута трава:
- вагон № 95631958 у першому та третьому розвантажувальних бункерах від сходів вагона, в місці прилягання кришки до корпуса люка виявлений зазор довжиною близько 30см, в якому затиснута трава;
2) при знятті ЗПП на верхніх завантажувальних люках при огляді поверхні і місткості вантажу у оглянутих вагонах виявлено:
- вагон № 95622478 - між другим та третім завантажувальними люками виявлене конусоподібне поглиблення вантажу у вигляді воронки (порожнини) довжиною близько двох метрів та завглибшки до 1,0 м зі скосом вантажу і чітко позначеною смугою, характерною для стікаючого вантажу вниз у бік середнього розвантажувального бункеру зі сторони від штурвалів вагону;
- вагони № 95712485 та № 95631958 - між другим та третім завантажувальними люками виявлене конусоподібне поглиблення вантажу у вигляді воронки (порожнини) довжиною близько чотирьох метрів завглибшки 1,2-1,5м зі скосом вантажу і чітко позначеною смугою характерною для стікаючого вантажу вниз у бік розвантажувальних бункерів з наявністю затиснутої трави.
3) візуально вільний простір у вагоні дозволяє поміститися нестачі вантажу;
4) після переважування вагонів та перевірки тари вагонів фактично виявилось:
- маса нетто вантажу у вагоні № 95622478 у розмірі 60950 кг., що на 6300 кг. менше, ніж зазначено у накладній № 45310935;
- маса нетто вантажу у вагоні № 95712485 у розмірі 52500 кг., що на 15550 кг. менше, ніж зазначено у накладній № 45310935;
- маса нетто вантажу у вагоні № 95631958 у розмірі 53300 кг., що на 15850 кг. менше, ніж зазначено у накладній № 45301389.
Загальна недостача вантажу пшениці склала 37700 кг.
Як вбачається з довідки відправника вантажу № 63 від 23.01.2020 року, копія якої міститься в матеріалах справи, вартість 1 (однієї) метричної тони (1000 кг.) вантажу пшениці, який був переданий залізниці до перевезення та відправлений відповідно до накладних № 45310935, № 45301389, становить 4 590,00 грн.
Відповідно до статті 52 Статуту залізниць України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998р. № 457 (далі - Статут) на станціях призначення залізниця зобов'язана перевірити масу, кількість місць і стан вантажу, зокрема, у разі прибуття вантажу з ознаками недостачі, псування або пошкодження під час перевезення на відкритому рухомому складі або у критих вагонах без пломб, якщо таке перевезення передбачене Правилами.
Відповідно до ст.909 ЦК України за договором перевезення перевізник зобов'язаний доставити довірений йому відправником вантаж в пункт призначення і видати його уповноваженій на отримання вантажу особі.
Укладення договору перевезення вантажу, відповідно до ч. 3 ст. 909 ЦК України та ч. 2 ст. 307 ГК України підтверджується складанням транспортної накладної.
Згідно частини 2 ст.924 ЦК України перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.
Статтею 920 ЦК України обумовлено: у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).
Відповідно до ст. 12 Закону України "Про залізничний транспорт" залізниці повинні забезпечувати збереження вантажів на шляху слідування та на залізничних станціях.
Статтею 23 Закону "Про залізничний транспорт" передбачено, що перевізники несуть відповідальність за зберігання вантажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу в межах, визначених Статутом залізниць України. Частиною 2 цієї ж статті встановлено, що за незбереження (втрату, нестачу, псування, пошкодження) прийнятого до перевезень вантажу перевізники несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з незалежних від них причин.
Аналогічні положення містяться у статтях 110, 113 Статуту залізниць України.
Згідно ст.26 Закону України "Про залізничний транспорт" обставини, які можуть служити підставою для матеріальної відповідальності перевізників вантажу засвідчуються актами; порядок і терміни складення актів визначаються Статутом залізниць України.
Відповідно до ст.130 Статуту залізниць України право на пред'явлення до залізниці претензій та позовів у разі недостачі, псування або пошкодження вантажу має одержувач - за умови пред'явлення накладної, комерційного акта і документа, що засвідчує кількість і вартість відправленого вантажу.
Статтею129 Статуту залізниць України передбачено, що обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць; для засвідчення маси і кількості вантажу з даними, зазначеними у транспортних документах, складається комерційний акт.
Відповідно до ч. 2 ст.114 Статуту залізниць України недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.
Згідно ст.115 Статуту залізниць України вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу.
Відповідно до ст.113 Статуту залізниць України затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 457 від 06.04.1998 за незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, багажу, вантажобагажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з не залежних від них причин.
Згідно ст.114 Статуту залізниць України залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, а саме:
а) за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі;
б) за втрату вантажу, який здано до перевезення з оголошеною вартістю, - у розмірі оголошеної вартості, а якщо залізниця доведе, що оголошена вартість перевищує дійсну, - у розмірах дійсної вартості;
в) за псування і пошкодження - у розмірах тієї суми, на яку було знижено його вартість.
Недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.
Загальна сума відшкодування збитку за незбережений вантаж в усіх випадках не може перевищувати суми, яка сплачується за повністю втрачений вантаж.
У відповідності до ст.115 Статуту залізниць України вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу.
Відповідно до п. 27 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 р. № 644 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 р. за № 862/5083, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) для вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, становить, зокрема, 0,5% маси, зазначеної в перевізних документах, для всіх інших вантажів. Норми недостачі або надлишку маси вантажів розраховуються від маси нетто - для вантажів, які перевозяться без тари й упаковки.
Розрахунок суми відшкодування: у вагоні № 95622478 - маса нетто вантажу у вагоні - 67250 кг, маса недостачі у вагоні - 6300 кг, вартість однієї тони вантажу - 4 590,00 грн., норма недостачі (0,5%) - 336,25 кг. (67250 кг. х 0,5%), маса відповідальної недостачі з вини залізниці - 5963,75 кг. (6300 кг. - 336,25 кг.) вартість недостачі вантажу становить: 5963,75 кг. х 4 590,00 грн. = 27 373,61 грн.
У вагоні № 95712485 - маса нетто вантажу у вагоні - 68050 кг., маса недостачі у вагоні - 15550 кг., вартість однієї тони вантажу - 4 590,00 грн., норма недостачі (0,5%) - 340,25 кг. (68050 кг. х 0,5%), маса відповідальної недостачі з вини залізниці - 15209,75 кг. (15550 кг. - 340,25 кг.) вартість недостачі вантажу становить: 15209,75 кг. х 4 590,00 грн. = 69 812,75 грн.
У вагоні № 95631958 - маса нетто вантажу у вагоні - 69150 кг., маса недостачі у вагоні - 15850 кг., вартість однієї тони вантажу - 4 590,00 грн., норма недостачі (0,5%) - 345,75 кг. (69150 кг. х 0,5%), маса відповідальної недостачі з вини залізниці - 15504,25 кг. (15850 кг. - 345,75 кг.) вартість недостачі вантажу становить: 15504,25 кг. х 4 590,00 грн. = 71 164,50 грн.
Таким чином, загальна сума недостачі у вказаних вище вагонах з врахуванням суми норм природної втрати і граничного розходження визначення маси нетто складає 168 350,86 грн. за розрахунком позивача, який відповідає вимогам закону.
Судом дана належна оцінка відзиву відповідача, проте відповідач наявність своєї вини у втраті вантажу позивача під час перевезення не спростував свого контррозрахунку не надав.
Згідно ч.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Всупереч ст.74 ГПК України, ст. 23 Закону України "Про залізничний транспорт", ст. 113 Статуту залізниць України залізниця не довела, що нестача виникла з незалежних від перевізника причин.
Відповідно до ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також неодержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Таким чином, обов'язковою умовою відшкодування збитків є порушення учасником господарських відносин власних господарських зобов'язань.
Відповідно до ч.1 ст.225 ЦК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Згідно з ч. 1 ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Підставою для притягнення особи до господарсько-правової відповідальності у вигляді відшкодування збитків є наявність складу господарського правопорушення, який включає в себе: протиправну поведінку (дію чи бездіяльність особи); збитки, завдані такою поведінкою; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та завданими збитками; вину особи, внаслідок протиправної поведінки якої було заподіяно збитки.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що права позивача, за захистом яких він звернувся до суду, порушено відповідачем, а тому позовні вимоги в частині стягнення збитків у розмірі 168 350,86 грн. підлягають задоволенню.
Також, позивач просить суд покласти на відповідача понесені ним судові витрати на проведення експертизи у розмірі 4 836,00 грн.
На підтвердження понесених витрат позивачем надано належні докази, а саме заявку на проведення експертизи № 623 від 30.07.2019 року, рахунок на оплату № 120-0969 від 02.08.2019 року, платіжне доручення про оплату експертизи № 7822 від 02.08.2019 року, акт приймання-передачі наданих послуг № 120-0969 від 02.08.2019 року, що підтверджують витрати позивача на проведення експертизи на суму 4 836,00 грн.
Судовий збір, а також витрати позивача на проведення експертизи відповідно до вимог ст. 129 ГПК України покладається на відповідача.
Керуючись ст. ст. 86, 129, 232, 233, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця» (03680, м. Київ, вул. Тверська, будинок 5; код: 40075815) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортно-експедиторське підприємство «Вертикаль» (04073, м. Київ, пр-т Степана Бандери, будинок 8, корпус 6; код: 40001366) 168 350 (сто шістдесят вісім тисяч триста п'ятдесят) грн. 86 коп. збитків, 4 836 (чотири тисячі вісімсот тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на проведення експертизи та 2 597 (дві тисячі п'ятсот дев'яносто сім) грн. 80 коп. судового збору.
Після вступу рішення в законну силу видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 241 ГПК України та підлягає оскарженню в порядку та у строк, які визначені розділом IV ГПК України.
Повне рішення складено 06.04.2020р.
Суддя С.О. Чебикіна