ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
07 квітня 2020 року Справа № 918/688/19
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Василишин А.Р., суддя Розізнана І.В. , суддя Петухов М.Г.
перевіривши матеріали апеляційної скарги Приватного підприємства-фірми "Торгбуд-Сервіс" на ухвалу Господарського суду Рівненської області, від 29 січня 2020 року в справі №918/688/19 (суддя - Торчинюк В.Г.)
за позовом: Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд" Акціонерного товариства "Українська залізниця"
до відповідача: Приватного підприємства - фірми "Торгбуд-Сервіс"
про стягнення заборгованості в сумі 501 831 грн. 38 коп.
Апеляційну скаргу розглянуто судом без повідомлення учасників справи, відповідно до частин 2, 10 статті 270, частини 13 статті 8 та частини 3 статті 252 ГПК України.
Акціонерне товариство «Українська залізниця» (в особі виробничого підрозділу «Рівненсько-Тернопільське територіальне управління» філії «Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд» ; надалі - Позивач) звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовною заявою до Приватного підприємства - фірми «Торгбуд-Сервіс» (надалі - Відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 501 831 грн 38 коп..
Ухвалою суду від 30 вересня 2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу ухвалено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 22 жовтня 2019 року.
28 січня 2020 через канцелярію місцевого господарського суду надійшла зустрічна позовна заява від 27 січня 2020 року Відповідача про визнання Додаткового договору від 29 січня 2016 року недійсним з моменту укладення.
Дана зустрічна позовна заява мотивована тим, що на думку Відповідача, всупереч чинним вимогам законодавства Додатковий договір було укладено без регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненський області, який був орендодавцем відповідно до Договору від 7 лютого 2013 року. Відповідач вказав, що даний Додатковий договір є окремим договором, де орендодавцем є регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненський області то укладення такого додаткового договору без участі останнього є неправомірним, тим самим Позивач (за первісним позовом) порушив майнові інтереси як Відповідача (за первісним позовом) так і третьої особи по справі, а враховуючи зміст імперативних приписів статті 203 Цивільного кодексу України - інтереси держави, яка недоотримала зазначений об'єм коштів у вигляді орендної плати.
Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 29 січня 2020 року було повернуто зустрічну позовну заяву від 27 січня 2020 року Відповідачу (том 2, а.с. 122-124).
Приймаючи дану ухвалу, суд першої інстанції виходив, зокрема, з того, що зустрічна позовна заява мала бути подана стороною в строки визначенні чинним ГПК для подачі відзиву по справі, в той час, як стороною вчинено дану дію лише після неодноразового відкладення розгляду справи в підготовчому засіданні. Крім того, в оспорюваній ухвалі місцевий господарський суд зробив висновок (з огляду на вхідну відмітку суду на першому аркуші зустрічної позовної заяви) Відповідачем було подано зустрічний позов до суду 28 січня 2020 року, тобто з пропуском наданого ГПК України строку (до 21 жовтня 2019 року).
Не погоджуючись з прийнятою судом першої інстанції ухвалою, Відповідач звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою (том 2, а.с. 130-135) в якій з підстав, висвітлених в ній, просив ухвалу місцевого господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким передати зустрічну позовну заяву до Господарського суду Рівненської області для спільного розгляду з позовною заявою Позивача.
Мотивуючи дану апеляційну скаргу Відповідач, зокрема, виходив з того, що підготовче провадження запроваджено з метою визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу, а тому на переконання Відповідача подання зустрічного позову під час підготовчого провадження в суді не є порушеннями норм ГПК України. При цьому на переконання апелянта, суд повинен дотримуватися в першу чергу конституційних прав особи, а саме права на судовий захист, а тому відмова у прийнятті зустрічної позовної заяви не є конституційною та законною.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 3 лютого 2020 року (том 2, а.с. 148), з підстав, висвітлених в ній, було відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Відповідача. Запропоновано сторонам по справі в строк протягом 5 днів з дня вручення даної ухвали надати до відділу канцелярії та документообігу суду відзив на апеляційну скаргу з доказами його надсилання Відповідачу.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 3 лютого 2020 року було вирішено розглядати дану справу в порядку письмового провадження та відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Відповідача.
Між тим 2 березня 2020 року до суду апеляційної інстанції надійшла ухвала Верховного Суду від 25 лютого 2020 року по справі №918/688/19, пунктом 1 резолютивної частини якої було: витребувано в Господарського суду Рівненської області та/або Північно-західного апеляційного господарського суду матеріали справи №918/688/19 для розгляду питання про повернення судового збору.
З огляду на вищевказане, ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 2 березня 2020 року апеляційне провадження по справі №918/688/19, з підстав, зазначених у даній ухвалі, було зупинено до повернення матеріалів справи з суду касаційної інстанції.
Справу №918/688/19 було направлено до Верховного Суду для розгляду питання про повернення судового збору.
Водночас апеляційний господарський суд констатує, що 1 квітня 2020 року на адресу Північно-західного апеляційного господарського суду надійшли з Верховного суду матеріали справи №918/688/19, з огляду на що ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 6 квітня 2020 року, з підстав, зазначених у даній ухвалі, апеляційне провадження по даній справі було поновлено.
Водночас в даній ухвалі повідомлено сторін про те, що з урахуванням вищевказаних зупинення і поновлення апеляційного провадження, постанова в даній справі буде виготовлена по 8 квітня 2020 року (останній день 30 денного строку розгляду апеляційної скарги).
При цьому Північно-західний апеляційний господарський суд констатує, що відповідно до частини 1 статті 270 Господарського процесуального кодексу України: у суду апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження, з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.
Згідно частини 2 статті 270 Господарського процесуального кодексу України: розгляд справ у суді апеляційної інстанції починається з відкриття першого судового засідання або через п'ятнадцять днів з дня відкриття апеляційного провадження, якщо справа розглядається без повідомлення учасників справи.
Частиною 3 статті 270 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених частиною десятою цієї статті та частиною другою статті 271 цього Кодексу.
В силу дії частини 2 статті 271 Господарського процесуального кодексу України: апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 12, 18, 31, 32, 33, 34 частини першої статті 255 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи; з урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції може розглянути такі апеляційні скарги у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
Суд констатує, що предметом оскарження є судова ухвала, котрою повернуто зустрічну позовну заяву заявникові.
В силу дії пункту 6 частини 1 статті 255 ГПК України, окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції, зокрема, про повернення заяви позивачеві (заявникові).
Відповідно, апеляційна скарга на ухвалу Господарського суду Рівненської області від 29 січня 2020 року по справі № 918/688/19 має розглядатися судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників сторін (без проведення судового засідання).
При цьому, суд констатує, що згідно частини 13 статті 8 Господарського процесуального кодексу України: розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи; у такому випадку судове засідання не проводиться.
З огляду на вищевказане, колегія апеляційного господарського суду дослідивши матеріали справи на предмет їх підставності та предметності в розрізі вимог частини 2 статті 271 Господарського процесуального кодексу України, ухвалила рішення здійснювати розгляд даної скарги без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, в такому випадку судове засідання не проводиться.
12 лютого 2020 року на адресу Північно-західного апеляційного господарського суду надійшов відзив від Позивача, в котрому з підстав, наведених, у даному відзиві Позивач просив залишити ухвалу місцевого господарського суду без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Зокрема Позивач зазначив, що Відповідач неодноразово подавав різні клопотання протягом даного часу, а тому мав змогу подати зустрічну позовну заяву завчасно.
Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу, суд прийшов до висновку, що апеляційної скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.
При цьому, апеляційний господарський суд виходив з наступного.
Ухвалою місцевого господарського суду від 30 вересня 2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №918/688/19, справу ухвалено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 22 жовтня 2019 року. Запропоновано Відповідачу подати суду, відповідно до статті 165 Господарського процесуального кодексу України, протягом п'ятнадцяти днів з моменту отримання даної ухвали, відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази.
Ухвалою місцевого господарського суду від 22 жовтня 2019 року було відкладено підготовче засідання на 19 листопада 2019 року на 11:00 год..
Ухвалою суду першої інстанції від 19 листопада 2019 року було продовжено строк підготовчого провадження по справі №918/688/19 на 30 днів до 30 грудня 2019 року. У судовому засіданні 19 листопада 2019 року було оголошено перерву по справі по справі до 3 грудня 2019 року на 11:00 год..
Ухвалою місцевого господарського суду від 3 грудня 2019 року було відкладено підготовче засідання на 17 грудня 2019 року на 12:00 хв..
В той же час ухвалою Господарського суду Рівненської області від 17 грудня 2019 року було відкладено підготовче засідання на 24 грудня 2019 року на 12:20 год..
Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 17 грудня 2019 року було відмовлено Відповідачу в задоволенні клопотання про залучення до участі в розгляді справи співпозивача - Регіональне відділення Фонду державного майна України.
Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 24 грудня 2019 року провадження у справі було зупинено до перегляду ухвали у справі в порядку апеляційного чи касаційного провадження та повернення матеріалів справи №918/688/19.
23 січня 2020 року ухвалою суду першої інстанції було поновлено провадження у справі №918/688/19 та призначено розгляд справи у підготовчому засіданні на 4 лютого 2020 року на 12:00 год..
28 січня 2020 через канцелярію місцевого господарського суду надійшла зустрічна позовна заява від 27 січня 2020 року Відповідача про визнання Додаткового договору від 29 січня 2016 року недійсним з моменту укладення (том 2, а.с. 112-120).
Відповідно до частини 1 статті 180 Господарського процесуального кодексу України, відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.
За приписами частини 2 статті 180 Господарського процесуального кодексу України зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.
Водночас, частиною 6 статті 180 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої цієї статті, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.
В силу дії частини 8 статті 165 ГПК України, відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подачі відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.
Із вищеописаних норм діючого законодавства України колегія суддів приходить до висновку, що зустрічний позов - це позов, що подається відповідачем до позивача для одночасного розгляду з первісним позовом. Зустрічний позов характеризується самостійністю матеріально-правової вимоги відповідача до позивача.
Зустрічний позов має певну специфіку, яка відрізняє його від інших видів позовів (зокрема, й від первісного). По-перше: право подання зустрічного позову має не будь-який учасник процесу, а лише відповідач за первісним позовом; пред'являється він до первісного позивача. По-друге, подання зустрічного позову є можливим лише у строк для подання відзиву. По-третє, зустрічний позов має на меті захист від первісного позову або заліком, або спростуванням його частково чи повністю, або розглядом в одному провадженні хоча й різних, але взаємопов'язаних вимог.
Зустрічний позов може подаватися не лише для захисту проти первісного позову, а й бути самостійним засобом захисту проти відповідача, іноді зустрічний позов може бути спрямовано тільки до заліку первісної вимоги. Подання зустрічного позову надає можливість через спільний розгляд первісної і зустрічної вимоги повніше врахувати правові відносини сторін.
Водночас, колегія суддів констатує, що ухвалою Господарського суду Рівненської області від 30 вересня 2019 року про відкриття провадження у справі №918/688/19, було запропоновано Відповідачу подати відзив на позов із урахуванням вимог статті 165 ГПК України (том 1, а.с.1-3).
Відповідно до підпункту 2 пунктів 1, 2 глави II «Нормативні строки пересилання поштових відправлень» Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень» (затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 28 листопада 2013 року № 958) нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв'язку (без урахування вихідних днів об'єктів поштового зв'язку): у межах області та між обласними центрами України (у тому числі для міст Києва, Сімферополя, Севастополя) - Д+3, пріоритетної - Д+2; де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об'єкті поштового зв'язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання; 1, 2, 3, 4, 5 - кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення; при пересиланні рекомендованої письмової кореспонденції зазначені в пункті 1 цього розділу нормативні строки пересилання збільшуються на один день.
Як вбачається з матеріалів справи, пунктом 5 резолютивної частини ухвали суду від 30 вересня 2019 року було встановлено Відповідачу строк для подання відзиву на позов - протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження.
Зазначена ухвала суду від 30 вересня 2019 була надіслана Відповідачу 03 жовтня 2019 року рекомендованим листом з повідомленням про вручення, що підтверджується відтиском печатки про відправлення на зворотному боці ухвали (на звороті а.с. 3), на адресу місцезнаходження, вказану у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 35700, Рівненська область, м. Здолбунів, вул. Шкільна, буд. 30А.
Згідно наявного у матеріалах справи рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, ухвала від 30 вересня 2019 року була вручена Відповідачу за адресою його місцезнаходження 4 жовтня 2019 року, рекомендоване повідомлення про вручення №33013 10277917 (том 1, а.с. 127) Відповідно, з урахуванням частини 8 статті 165 Господарського процесуального кодексу України та Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень» (з урахуванням строків пересилання поштової кореспонденції між обласними центрами України), відзив та зустрічний позов мали б бути подані Відповідачем до 21 жовтня 2019 року включно.
Проте, як вбачається із вхідної відмітки суду на першому аркуші зустрічної позовної заяви Відповідачем було подано зустрічний позов до суду лише 28 січня 2020 року, тобто з пропуском наданого Господарсько процесуальним кодексом України строку (до 21 жовтня 2019 року).
Поряд з тим, як вбачається з матеріалів справи будь-яких клопотань про продовження строку для подання відзиву зі сторони Відповідача не надходило.
В той же час, з матеріалів справи вбачається, що відзив на позовну заяву Відповідачем було подано своєчасно, а саме 21 жовтня 2019 року (том 1, а.с. 130-137), при цьому, будь-яких зауважень чи зазначення з приводу подання Відповідачем зустрічної позовної заяви даний відзив не містить.
Відтак, враховуючи заперечення Відповідача, зазначені в апеляційній скарзі, з-приводу того, що зустрічна позовна заява може бути подана до початку розгляду справи по суті, а саме на стадії підготовчого провадження, колегія суддів зазначає наступне.
Враховуючи, що ухвала про відкриття провадження у справі була вручена Відповідачу - 4 жовтня 2019 року (том 1, а.с. 127), а Відповідач подав зустрічний позов лише 28 січня 2020 року (після неодноразового відкладення підготовчого засідання та подання певних доказів і заяв самим же Відповідачем), а не на протязі строку встановленого судом (пункт 5 резолютивної частини ухвали від 30 вересня 2019 року), Апеляційний господарський суд констатує, що з огляду на друге речення частини 8 статті 165 ГПК України, та вцілому з огляду на дану норму процесу, Відповідач подав зустрічний позов з пропуском встановленого Господарсько процесуальним кодексом України строку, адже особа мала подати відзив та зустрічний позов: не пізніше першого підготовчого засідання; водночас в строк, що не є меншим 15 днів для вручення ухвали (як вказано вище - 21 жовтня 2019 року).
Враховуючи все вищевказане в даній постанові, колегія суддів приходить до висновку, що зустрічний позов поданий Відповідачем поза межами строку, встановленого ГПК України для подання зустрічного позову.
Відповідно до статті 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Водночас, суд апеляційної інстнації наголошує і на тому, що при поданні зустрічного позову Відповідач не звертався до суду із заявою в порядку статті 119 Господарського процесуального кодексу України про поновлення пропущеного процесуального строку, встановленого для подання зустрічного позову, та не вказував причини пропуску строку на звернення до суду із зустрічним позовом.
Відтак на переконання колегії суддів судом першої інстанції було правомірно повернуто зустрічний позов Відповідачу на підставі частини 6 статті 180 ГПК України.
Апеляційний господарський суд наголошує на тому, що зважаючи на пряму дію статті 180 Господарського процесуального кодексу України, твердження Відповідача відносно того, що місцевим господарським судом було порушено конституційне право Відповідача на судовий захист, не заслуговують на увагу, бо в даному випадку покликання скаржника на саме право оскарження не має значення (адже зустрічна позовна заява має бути подана в правовому полі, а саме лише у строки подання відзиву, запропоновані в ухвалі про відкриття провадження судом першої інстанції, будь-якої іншої альтернативи стосовно подання такої заяви на певних стадіях судового процесу не існує).
При цьому, суд апеляційної інстанції наголошує на тому, що вказуючи про свої права апелянт по суті ігнорує той факт, що права надані в процесі не лише йому, але й іншій стороні і вихід за межі певних процесуальних прав для захисту однієї сторони, апріорі веде до порушення прав іншої сторони, адже несуть в собі порушення балансу сторін в господарському процесі.
При цьому, колегія суду звертає увагу на те, що згідно з рішеннями Європейського суду з прав людини від 20 травня 2010 року у справі "Пелевін проти України" та від 30 травня 2013 року у справі "Наталія Михайленко проти України", право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб те ресурсів суспільства та окремих осіб. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальної заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений Господарським процесуальним кодексом України.
Таким чином, повернення заявникові зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог частини другої статті 180 ГПК України, не може вважатися і обмеженням доступу до суду.
При цьому суд апеляційної інстанції звертає увагу скаржника на те, що повернення зустрічної позовної заяви не позбавляє Відповідача права звернутись до господарського суду з окремим позовом в загальному порядку для захисту своїх прав та інтересів, якщо він вважає, що вони порушені.
На підставі усього вищеописаного апеляційний господарський суд відхиляє доводи Відповідача та вважає ухвалу суду першої інстанції про повернення зустрічного позову Відповідача (у зв'язку з порушенням строків його подання) законною і обґрунтованою, оскільки в силу імперативних приписів частини 6 статті 180 ГПК України зустрічна позовна заява, яка подана з порушенням строків подання, повертається заявнику ухвалою суду.
Таким чином, апеляційний господарський суд вважає, що місцевим господарським судом правомірно та обґрунтовано повернуто зустрічний позов заявникові.
Відповідно до частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частина 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України).
Враховуючи встановлені вище обставини справи, зазначені положення законодавства, апеляційний господарський суд відхиляє доводи апелянта, наведені в обґрунтування апеляційної скарги як безпідставні.
Відтак керуючись статтею 276 Господарського процесуального кодексу України, для залишення ухвали суду першої інстанції без змін, а апеляційної скарги - без задоволення.
Відповідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на Відповідача .
Керуючись статтями 129, 270, 269-276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства-фірми "Торгбуд-Сервіс" на ухвалу Господарського суду Рівненської області, від 29 січня 2020 року в справі №918/688/19 - залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду Рівненської області, від 29 січня 2020 року в справі №918/688/19 - залишити без змін.
3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
4. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
5. Справу № 918/688/19 повернути Господарському суду Рівненської області.
Головуючий суддя Василишин А.Р.
Суддя Розізнана І.В.
Суддя Петухов М.Г.