Єдиний унікальний №324/1104/19 Головуючий в 1 інст. ОСОБА_1
Провадження №11-кп/807/722/20 Доповідач в 2 інст. ОСОБА_2
31 березня 2020 року місто Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду в складі:
головуючого ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі ОСОБА_5 ,
розглянула в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження відносно
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Пологи Запорізької області, громадянина України, який має середню спеціальну освіту, неодружений, на утриманні малолітніх дітей не має, не працює, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України,
за участю прокурора ОСОБА_7 ,
захисника - адвоката ОСОБА_8 .
Захисник-адвокат ОСОБА_8 звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою на ухвалу Пологівського районного суду Запорізької області від 03 лютого 2020 року, якою клопотання прокурора задоволене; обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24 квітня 2018 року за №12018080320000386, відносно ОСОБА_6 за ч.1 ст.286 КК України, разом із додатками повернуто до Пологівського відділу Токмацької місцевої прокуратури для усунення зазначених в ухвалі порушень вимог Кримінального процесуального кодексу України.
Своє рішення суд мотивував тим, що з обвинувального акту і реєстру матеріалів досудового розслідування у даному кримінальному провадженні убачається, що ОСОБА_6 на момент вчинення інкримінованого йому злочину був неповнолітньою особою.
З розписки, доданої до обвинувального акта, вбачається, що ОСОБА_6 , відмовляючись від підпису в отриманні ним обвинувального акту і копії реєстру матеріалів досудового розслідування, здійснив цю відмову у відсутності свого захисника ОСОБА_8 . З реєстру матеріалів досудового розслідування вбачається, що захист інтересів підозрюваного ОСОБА_6 під час досудового розслідування будь-яким захисником не здійснювався. Про існування у підозрюваного ОСОБА_6 захисника суд дізнався лише після явки ОСОБА_6 у підготовче судове засідання і повідомлення останнім про те, що у нього був і є захисник ОСОБА_8 . Таким чином, невідповідність вимогам КПК України обвинувального акту у даному кримінальному провадженні, і доданих до нього матеріалів свідчать про грубе порушення права ОСОБА_6 на захист.
В апеляційній скарзі захисник - адвокат ОСОБА_8 просить вищевказану ухвалу скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
В обґрунтування свої скарги захисник зазначив про те, що фактично своїм рішенням суд першої інстанції порушив принцип змагальності, передбачений ст.22 КПК України, ставши на бік прокурора, який намагається таким чином виправити свою бездіяльність під час проведення досудового розслідування. Крім того, лише під час третього підготовчого судового засідання прокурор зазначив про невідповідність обвинувального акту відносно ОСОБА_6 вимогам ст.291 КПК України.
Також, в підготовчому судовому засіданні ані прокурором ані потерпілим не оскаржувалися фактичні обставини, викладені в обвинувальному акті, та інші відомості.
В оскаржуваній ухвалі судом не вказано, в чому саме полягає невідповідність обвинувального акту вимогам ст.291 КПК України, а виключно зазначено про порушення права обвинуваченого на захист, яке полягає у невиконанні вимог ст.290 КПК України.
Згідно з ухвалою суду, дане кримінальне провадження надійшло з обвинувальним актом і реєстром матеріалів досудового розслідування до Пологівського районного суду Запорізької області з Пологівського відділу Токмацької місцевої прокуратури.
У підготовчому судовому засіданні прокурор ОСОБА_9 просив повернути кримінальне провадження до Пологівського відділу Токмацької місцевої прокурори на підставі п.3 ч.3 ст.314 КПК України, оскільки під час досудового розслідування захиснику на той час неповнолітнього підозрюваного ОСОБА_6 старшим слідчим ОСОБА_10 , в порушення вимог ст.290 КПК України, не були відкриті матеріали досудового розслідування, що потягло за собою порушення права підозрюваного на захист.
У судовому засіданні потерпіла ОСОБА_11 , фахівець органу з питань пробації ОСОБА_12 не заперечували проти задоволення клопотання прокурора та просили це клопотання задовольнити.
Підозрюваний ОСОБА_6 заперечував проти задоволення клопотання прокурора.
Захисник підозрюваного адвокат ОСОБА_8 просив відмовити у задоволенні клопотання прокурора, оскільки воно є необґрунтованим, тим більше, що процесуальний прокурор на вимогу суду надати докази дотримання органом досудового розслідування вимог ст.290 КПК України повідомив суду, що захисник підозрюваного ОСОБА_8 взагалі не був учасником кримінального провадження.
Заслухавши доповідь судді; захисника - адвоката ОСОБА_8 на підтримання апеляційної скарги; прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги і вважав, що оскаржувана ухвала суду є законною та обґрунтованою; перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи, викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що остання підлягає задоволенню, з таких підстав.
За змістом п.3 ч.3 ст.314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт прокурору лише у випадку, якщо цей акт не відповідає вимогам цього Кодексу, тобто за наявності порушень вимог процесуального закону, які перешкоджають призначенню справи до судового розгляду.
Вимоги до обвинувального акта визначені у ст.291 КПК України.
На думку колегії суддів, обвинувальний акт у даному провадженні вимогам зазначеної статті відповідає.
Вказаний акт складений слідчим та затверджений прокурором з зазначенням прізвища, ім'я, по батькові та займаних посад останніх; в акті міститься найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; вказано анкетні відомості обвинуваченого, потерпілої; викладено фактичні обставини кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та сформульоване обвинувачення; та зазначені інші відомості, передбачені вказаною статтею.
Недоліки, на які вказав суд в оскаржуваній ухвалі, не можуть бути підставою для повернення обвинувального акту прокурору у розумінні положень п.3 ч.3 ст.314 КПК України, та не перешкоджають призначенню судового розгляду.
Таким чином, колегія суддів вважає, що вищевказаний обвинувальний акт повернутий прокурору судом першої інстанції без передбачених на те законом підстав, що є істотним порушенням вимог кримінального процесуального законодавства.
З врахуванням викладеного, оскаржувана ухвала не може бути визнана законною та обґрунтованою, та відповідно до положень ст.409 КПК України, підлягає скасуванню.
Оскільки вирішення питань, передбачених ст.314 КПК України, відноситься до компетенції місцевого суду, скасовуючи оскаржувану ухвалу, колегія суддів вважає за необхідне призначити новий розгляд у суді першої інстанції зі стадії підготовчого судового засідання.
При новому розгляді необхідно врахувати викладене в даній ухвалі та прийняти законне і обґрунтоване судове рішення.
Керуючись ст.ст.404, 405, 407, 409 КПК України, колегія суддів
апеляційну скаргу захисника - адвоката ОСОБА_8 задовольнити.
Ухвалу Пологівського районного суду Запорізької області від 03 лютого 2020 року, якою клопотання прокурора задоволене; обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24 квітня 2018 року за №12018080320000386, відносно ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, разом із додатками повернуто до Пологівського відділу Токмацької місцевої прокуратури для усунення зазначених у даній ухвалі порушень вимог Кримінального процесуального кодексу України, скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції зі стадії підготовчого судового засідання.
Ухвала апеляційного суду оскарженню в касаційному порядку не підлягає і набирає законної сили з моменту її проголошення.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4
Дата документу 31.03.2020 Справа № 324/1104/19